Красиво жити не заборониш або простягай ніжки по одежинці (записки донецької брюнетки)

Не дивлячись на торговельну блокаду, в Донецьку продовжують працювати магазини і бутики елітного одягу. Продукція іноземних брендів як і раніше надходять в місто, хоча і відбувається це не регулярно і з частими перебоями. А ціни в елітних магазинах зростають так само швидко, як і в звичайних торгових точках.

Буквально пару днів назад зважилася на давно забуте, але колись неймовірно улюблене заняття - прогулянка по бутіках Донецька. Тим більше на вулиці весна, а саме в цю пору як ніколи хочеться гарно виглядати. Загалом, взявши з собою спеціально накопичену для цієї справи суму грошей, я вирушила назустріч до свого нового гардеробу.

Хоча тінь смутку періодично падала на мене від закрилися вітрин багатьох, так улюблених мною коли то в довоєнний час, бутиків. Сумні думки тут же полетіли при зустрічі першого відкритого на моєму шляху бутика. Це був магазин «Бретелька». Працює він з 10.00 до 17.00. Тут можна підібрати собі гарне нижню білизну від елітних виробників таких як Lormar, Milavitsa, Triumph, Intimissimi від 300 грн за бюстгальтер і 150 грн за трусики.

Так як нижня білизна не входило в мої плани покупок, далі я тримала шлях в магазин одягу Worlfold. Він працює з 10 до 19 годин. Асортимент товару був замалий. Основна проблема полягала в тому, що в наявності були не всі розміри. Може це пов'язано з поганим підвозом, а може просто розібрали всі найпоширеніші розміри одягу. Але тим не менше ціни були такими: блузи від 1500 грн; спідниці від 2000 грн, вартість брюк і суконь починалася від 2500 грн.

Бутік Air fild працює з 9 ранку до 7 вечора порадував відносно невисокими цінами. Правда, суконь було всього лише кілька моделей, вартістю близько 2000 грн. З рештою товару було все в порядку: вибір блузок, кофт, штанів, спідниць досить великий.

І ціна в принципі прийнятна. Штани від 800 грн, спідниці 500, а футболки і блузки від 700 гривень. Вибір торгових марок теж широкий: Calvin Klein, NAF-NAF, Guess, Lacoste, Reserved, H & amp; M, Sela, Colin's, Mexx, Monica Ricci і інші.

Противагою нормальної вартості одягу в Air fild для мене став бутик елітної жіночого одягу різних брендів «Marlene». Тут штани коштують від 8000 грн, а ціна деяких суконь (особливо мені сподобалися) доходить майже 11 000 грн. До речі, точно такі можна купити в інтернет магазині практично в половину дешевше. Наприклад плаття від Gucci, яке стоїть в бутіку 10 000 грн, в інтернет-магазині я знайшла за 5 000, а Lady Vintage, яке мені пропонували за 6 000 грн, коштує 3 800. І так практично по всім товарам. Хоча група брендів в магазині Marlene представлена ​​досить широко: тут і Dolce & amp; Gabbana, і Giorgio Armani, Dior, Prada, Versace, Chanel; Gucci, Louis Vuitton і багато інших. Не дивлячись на те, що такі сукні для мене недозволена розкіш, відмовити собі в задоволенні примірок я не змогла.

Погодьтеся непоганий можна робити бізнес, закуповуючи товар в інтернеті і маючи зв'язку з перевізниками через блок-пости, «наварюючи» при цьому половину вартості товару. Хоча такі поставки одягу пахнуть контрабандою, адже законно завести товар в Донецьк нереально.

Продавці-консультанти зберігають таємницю про нові підвезення. Висновок напрошувався тільки один, що для постійних покупців інформація завезенням дається докладніша, а ось «залітним пташкам», типу мене, пропонується одяг в основному зі старих колекцій, але за новими цінами.

В даній економічній ситуації думаю, що постійними покупательницами швидше за все є дами серця нових господарів життя, хто зараз стоїть біля керма в Донецьку. Так як розцінки іноді доходять до космічних сум, і для простих
12:34:22
любительок шопінгу, це просто недосяжні обрії.

Охопив мене практично спортивний азарт до асортименту товару і їх цінами в бутиках, заніс мене в магазин спортивної та джинсового одягу «Mondo». Спортивний костюм коштує 1 000 грн, вже вдома знайшла точно такий же в інтернет-магазині за 850, а ось чоловічі сорочки Calvin Klein в бутіку коштували навіть трохи дешевше, ніж в інтернеті. Тут їх ціна від 300 грн, а в електронному пропозиції - 320 грн.

Джинси залишалися в звичних розцінках, як і в довоєнний час від 200 до 1000 грн. Але на жаль, вибір товару дуже маленький і, як пояснили продавці, що завезення навіть не планується. Зараз відбувається повний розпродаж залишків. Магазин працює з 10 .00 до 19.00.

Але все-таки головним завданням, яке я поставила - знайти собі гарне коктейльну сукню за більш-менш адекватну ціну. На моєму шляху стояв магазин «L1», там завжди можна було знайти модельні сукні декількох світових брендів. Зустріла мене мінімальна ціна була 120 $. У магазині працює система мультівалюти, тут приймаються долари, рублі і гривні.

Але і тут теж ціна значно вище від пропонованих розцінок на той же товар в інтернеті. Сукня від Valentino дорожче майже на 2000 грн, те ж саме стосується кофтинок і штанів. Тут, як і майже у всіх магазинах елітного одягу, на дверях висить оголошення з номером телефону за яким треба телефонувати, щоб тобі відкрили.

У Sonya Rilken двері були незамкнені, і зайти туди можна без дзвінка. Товар досить ексклюзивний, і в інтернеті нічого подібного немає. Є сукні вартістю в 30 000 грн вишиті бісером, простіші можна знайти і за 4 000. На відміну від інших бутиків, продавець-консультант зізналася, що їх товар систематично оновлюється через знайомих з Києва. Тобто сам продукцію привезуть спочатку до Києва, а потім, приблизно через тиждень, він буде доставлений вже в Донецьк.

Трохи «бідніший» вибір товару в бутіку чоловічого одягу «Domino Homme». Але там теж продаються моделі не мають аналогів в інтернет-магазинах. Костюм Canali - 72 820 грн, сорочка - 120 $, краватка - 800 грн, а туфлі від 55 000. Є у продажу вітровки за 22.000 грн.

А ось в «Болеро» я відчула себе як в старі добрі часи. Тут найбільший вибір чоловічого і жіночого одягу. Ціни в основному від 3500 грн. Але вибір світових брендів дійсно різноманітний: Zara, Calvin Klein, Dolce & amp; Gabbana, Giorgio Armani, Prada; Versace; Chanel; Burberry; Louis Vuitton; NAF-NAF; Guess; Morgan Reserved; H & amp; M і інші.

Оновлення товару здійснюється постійно. При мені продавець маркірувала близько 50 суконь, які до них надійшли. І як пояснила мені працівниця магазину, завезення нового одягу відбувається щотижня. Моделі ексклюзивні, так як в інтернеті подібного я нічого не знайшла. Плаття французьких модельєрів стоять від 4 000, італійських від 5 000, кофтинки від 3 000 і штани вiд 7 000.

Що ж, це зайвий раз підтверджує, що якщо товар оновлюється значить у певної категорії населення Донецька гроші є. І незважаючи на торговельну блокаду продукція приходить в Донецькі бутики з головних країн модної індустрії.

Чудовий вибір є і для чоловіків вирішили оновити гардероб. Сорочки від 2 500 грн, краватки від 1 300, а костюми в середньому коштують близько
18 000 грн.

Звичайно ж зараз зустрічаються і знижки в подібних магазинах, так як клієнтура покупців значно зменшилася. Знижки, за часту, пропонуються близько 10 - 20%. Товар оцінюється в доларах, а вже від курсу вам будуть переводити його в гривні. Переоцінка тут постійна. Так що з урахуванням зростання долара, час - гроші, так би мовити.

Одним з моїх улюблених магазинів завжди була галерея «he & amp; she ». Тому побачивши, що бутик не закрили я дуже зраділа. Вибір як завжди був досить великий і цінова політика цілком прийнятна, ніж в інших магазинах елітного одягу.

Продавці-консультанти не приховують, що вся колекція ще з минулого року і нового нічого немає. Хоча все ж ціна завищена в порівнянні з інтернет-магазинами. Є сукні від Valentino від 1800, Gucci, Louis Vuitton Chanel близько 4000, Versace від 5000.

Зізнаюся, в цей бутик я йшла цілеспрямовано, так як нещодавно дізналася що він належить дружині віце-губернатора Донецької області Олександра Клименка. Тому думала що він швидше за все буде закритий, як закривалися багато магазинів, власники яких проживають зараз на території України. Особливо якщо ці господарі ще й держслужбовці. Але як виявилося магазин продовжує своє існування. Не знаю радіти цьому чи обурюватися. З одного боку було приємно побачити свій улюблений бутик відкритим, а з іншого напрошувалося запитання: значить все-таки можна вести бізнес на окупованих територіях, і воювати, застосовуючи при цьому важкі гармати, зовсім не потрібно?

Блог є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. сайт « відновлення Донбасу »Не несе відповідальності за достовірність інформації та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.