Криза державних фінансів. Чому українська скарбниця спорожніла до чотирирічного мінімуму

Кінець липня - початок серпня видалися неспокійними в економічному житті країни. Спочатку у влади виникли проблеми з виплатою пенсій, а потім громадськість сколихнула новина про те, що в уряду в казні залишилося вкрай мало грошей.

Ці дві події пов'язані між собою, адже щоб закрити питання по пенсіях в липні довелося "тягнути" гроші з казни. В результаті залишок коштів на єдиному рахунку Державної казначейської служби станом на 1 серпня знизився до 1,99 млрд грн.

Цей показник є мінімальним з лютого 2014 року. Тоді залишок становив 108 тис. Грн. Пізніше екс-прем'єр Арсеній Яценюк любив згадувати, що, коли він очолив уряд, "грошей в казні не було, а держава була фактично банкрутом".

Чому ситуація в державних фінансах у відносно стабільному 2018 році наблизилася до кризової, розбирався БізнесЦензор.

криза ліквідності

У липні вперше за довгий час у влади виникли проблеми з виплатами пенсій. До 18 липня виплати йшли за графіком, але потім почалися затримки. Затягнулися вони приблизно на тиждень, тоді як до вечора 25 липня ситуація була повністю вирішена.

Зсув графіка виплати пенсій, в Пенсійному фонді (ПФУ) пояснили "Касовими розривами", пов'язаними з надходженнями єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Нагадаємо, ПФУ фінансується з двох основних джерел: надходження від роботодавців у вигляді ЄСВ і кошти держбюджету, що спрямовуються на покриття дефіциту фонду. Коли у ПФУ виникає нестача ресурсів, то він звертається за позикою в Державну казначейську службу.

У липні Міністерство фінансів вже традиційно вчасно профінансував дефіцит фонду ще до 13 липня. Тоді як з ЄСВ виникли проблеми.

З 24 липня надходження єдиного соцвнеску зменшилися, через що як раз і виник той самий "касовий розрив" на 4-5 млрд грн. Для того, щоб його покрити ПФУ звернулося до Госзказначейство за позиками на 4,8 млрд грн. Таким чином, "пожежа" вдалося загасити і закрити місяць по виплатах.

Те, що спробували назвати "технічним" збоєм в роботі системи держфінансів, насправді таким не виглядає, оскільки надходження від ЄСВ завжди надходять нерівномірно.

Про це вже точно відомо керівництву збиткового Пенсійного фонду. Не дарма ж ПФУ з початку року 43 рази звертався за кредитами в Держказначейство на загальну суму 45,4 млрд грн.

І кожен раз вони це робили вчасно, випереджаючи можливість виникнення браку ресурсів. Але липень в цьому відношенні став винятком.

Залишається тільки здогадуватися, хто винен в ситуації, що склалася: Пенсійний фонд, "забув" вчасно звернутися за позикою, або Держказначейство, яке не хотіло чи не мало можливості його надати.

Підтвердити друга теза у нас можливості немає, оскільки інформація про залишок коштів на єдиному казначейському рахунку (ЄКР) з'являється тільки на перше число кожного місяця. Отже, дізнатися чи були гроші в скарбниці на середину липня ми не можемо. Але дані на 1 серпня побічно підтверджують цю гіпотезу, адже залишок на ЄКР знизився до рекордно низьких за 4 роки 1 995 млн грн.

Такий обсяг коштів виявився в 5 разів нижче, ніж 1 липня і в три рази нижче за показник, який був зафіксований на початку 2018 року.

роздутий бюджет

У Мінфіні спробували заспокоїти, що хоч на гривневому рахунку дійсно 2 млрд грн, зате на валютному лежить $ 778 млн (еквівалент 20,9 млрд грн).

Ці кошти знадобляться уряду вже 1 і 25 вересня, щоб виплатити купони за єврооблігаціями на $ 505 млн і $ 109 млн доларів.

Міністерство пояснило, що низький залишок на гривневому ЄКР став результатом недобору 56 млрд грн коштів за зовнішніми позиками. На цей рік відомство запланувало випуск єврооблігацій на $ 2 млрд. Але поки вийти на зовнішні ринки так і не вдалося через паузи у відносинах з МВФ.

"Зовнішні запозичення склали 2,7 млрд грн. План не був виконаний через несприятливу світову кон'юнктуру. Можливість виходу на зовнішні ринки в другому півріччі розглядається після отримання позитивного сигналу МВФ і стабілізації ситуації ", - повідомили в Мінфіні.

Проблеми спостерігаються і з виконанням дохідної частини держбюджету за іншими джерелами. За липневими даними, бюджет виконаний на 97,8%. Основна недостача йде від Державної фіскальної служби (УКРІНФОРМ).

Надходження від імпортного ПДВ і ввізного мита виявилися меншими через більш міцного курсу гривні в першому півріччі, ніж очікувалося. У бюджеті середній курс закладався на рівні 29,3 грн за долар, тоді як за фактом його середнє значення становить 26,7 грн / дол.

При цьому, план по видатковій частині також частково недовиконується, занижуючи дефіцит держбюджету, який зараз становить 9,8 млрд грн.

У минулому році за цей період держбюджет виконувався з профіцитом 29 млрд грн, але тоді додатковий ефект для дохідної частини мала конфіскація "коштів Віктора Януковича".

У 2018 році видаткову частину бюджету роздули підвищені пенсії військовим, через що, власне, Пенсійний фонд і звертався за позиками до Держказначейства.

тимчасовий порятунок

Поточна криза ліквідності Мінфін взявся долати вже в серпні, в першу чергу, за рахунок нових позик на внутрішньому ринку. На чотирьох аукціонах відомство розмістило облігації внутрішньої держпозики на 17,1 млрд грн.

Паралельно, останній транш свого прибутку на 6,6 млрд грн до держбюджету в серпні перерахував Національний банк (НБУ).

Якби НБУ перераховував свій прибуток ні з випередженням графіка, то ймовірно ми б побачили дефіцит ліквідності на рахунках Держказначейства ще навесні.

Потрібно пам'ятати і про те, що держбюджет-2018 формувався виходячи з перерахування Нацбанком прибутку в розмірі 50,5 млрд грн.

Хоча під час формування бюджету в кінці минулого року НБУ попереджав, що зможе дати тільки 44,6 млрд грн. В кінцевому підсумку так і вийшло. Отже, 6 млрд грн так і не надійшли в скарбницю.

З великих надходжень до кінця року очікується перерахування дивідендів "Нафтогазу" на 17 млрд грн (по 0,5 млрд грн зайде вже в серпні і вересні), а також 5,5 млрд грн від Фонду гарантування вкладів (ФГВФО).

ФГВФО за рахунок продажу активів банків-банкрутів зумів накопичити достатній обсяг коштів для розрахунку з урядом за свої борги.

Можливо, певний ресурс вдасться отримати від очікуваної приватизації. Крім того, гривня вже почала девальвувати, що збільшить доходи від імпортного ПДВ.

Навряд чи варто очікувати повторення ситуації з пенсіями в липні в найближчі місяці. З огляду на небажання уряду йти на секвестр держбюджету, подальший хід подій буде пов'язаний безпосередньо з переговорами з місією МВФ, яка прибуде в Україні 6 вересня.

Фахівців фонду буде цікавити, як уряд Володимира Гройсмана збирається вирішувати ситуацію з тарифами на газ і проблему виконання бюджету.

Прем'єр і зовсім може виявитися в найближчі місяці в пікантній ситуації. З одного боку, у нього ростуть політичні амбіції, які можуть остудити непопулярні "газові рішення".

З іншого боку, відсутність траншу від МВФ на $ 1,9 млрд унеможливлюють додаткову фінансову допомогу від ЄС і Світового банку на $ 2,1 млрд.

Також це унеможливить вихід України на зовнішні ринки. Недобір по зовнішніх позиках призведе до того, що всередині країни можуть знову початися затримки з пенсіями, а зовнішні виплати доведеться закривати частково за рахунок резервів НБУ.

За підсумками серпня вони і так знижуються нижче безпечного рівня покриття 3 місяців майбутнього імпорту. Станом на 1 серпня вони склали $ 17,7 млрд.

В умовах розпочатої з кінця липня девальвації гривні, НБУ не зможе активно виходити на міжбанк і згладжувати дисбаланси попиту і пропозиції валюти.

Раніше в ЗМІ з'являлися аналітичні матеріали НБУ про те, що сценарій України без МВФ - це інфляція 13,1%, курс 31,2 грн / долар і резерви $ 15,4 мільярдів на кінець цього року.

В такому випадку в наступному році 32 грн за долар може стати середньорічним значенням курсу.

Василь МЕЛЬНИК