Лукаш Бабка: «Наша колекція унікальна»

У 1958 році Слов'янська бібліотека була включена в структуру Національної бібліотеки Чехії, що розташовується в історичному ареалі Клементінум. У 1973 році Міжнародний комітет славістики поклав на неї функції міжнародного центру библиографирования і довідково-бібліографічного обслуговування в області славістики. Сьогодні в її фондах - приблизно 750 000 томів. Яка частка російської літератури?

«Зараз збори літератури російською мовою в Слов'янській бібліотеці складається більш, ніж з 400 000 томів. Щорічно ми поповнюємо ці збори більш, ніж на 2 000 нових томів і декількома десятками найменувань періодичних видань ».

За рахунок чого це відбувається?

Директор празької Слов'янської бібліотеки Лукаш Бабка «Існують три способи поповнення книг в бібліотеку. Перший - це подарунок. Коли люди з Росії приїжджають в Прагу, вони дарують нам книги, які вони написали, видали. Другий спосіб - це книгообмін з великими бібліотеками Росії. Нашим найбільшим партнером є Бібліотека історичної літератури в Москві. Можна сказати, що ми співпрацюємо також з Російською національною бібліотекою, з Російською державною бібліотекою, Бібліотекою іноземної літератури і іншими бібліотеками Москви, Петербурга, інших великих міст Росії. Третій спосіб - це покупка книг. Тут проблема, перш за все, в тому, що у нас трохи грошей на нові придбання. З приводу цього ми купуємо і отримуємо, перш за все, основну енциклопедичну літературу і наукову літературу. Менше - прозаїчну літературу і поезію. Це - проблема, тому що бібліотеки, з якими ми співпрацюємо, вони, перш за все, займаються науковою літературою ».

До якої міри ви співпрацюєте з Інститутом східноєвропейських досліджень філософського факультету Карлового університету, що неподалік від будівлі Національної бібліотеки, а значить, і бібліотеки Слов'янської?

Філософкій факультет Карлового університету «Я думаю, що співпраця з Інститутом східноєвропейських досліджень дуже тісна. Що стосується поповнення наших зборів, я щорічно отримую від студентів і викладачів цього Інституту списки книг, які їм потрібні. Протягом наступного року ми намагаємося отримати ці книги. Перш за все, наукову, але не тільки прозаїчну літературу. Художню теж. У нас працює кілька людей, які є випускниками цього Інституту. У нас існує співпраця і з іншими Інститутами східноєвропейських досліджень. В тому числі, міст Градец Кралове, Оломоуц, Брно, Острава і інших ».

Чи можна порівняти Слов'янську бібліотеку в Празі з подібними установами, наприклад, в Парижі чи Берліні. Або в рамках Європи мова йде про унікальний установі?

«В Європі діє кілька Слов'янських бібліотек. Наприклад, у Фінляндії в Хельсінкі або в місті Мюнхені в Німеччині і в деяких інших містах. Але що стосується книжкових зборів, це, думаю, унікальна бібліотека в рамках всієї Європи. Звичайно, інші бібліотеки унікальні в інших питаннях. Наприклад, в Гельсінкі, там великі зібрання періодичних видань дореволюційного періоду і так далі. Інтер'єр Слов'янської бібліотеки Що стосується нашої бібліотеки, якщо мова йде про російську літературу, тут великі зібрання емігрантської літератури міжвоєнної. У нас великі зібрання літератури 19 століття, бібліотека Смирдина з Петербурга, більш, ніж 12 000 томів ».

Історія розпорядилася так, що в 1932 році Слов'янська бібліотека закупила книги Смирдина і вивезла їх з Риги до Праги. Ось що говорилося в звіті Слов'янської бібліотеки з приводу цього придбання: «... ця бібліотека, що складається виключно з російських книг, була відомим центром пушкінської генерації російських письменників і любителів літератури. Зміст бібліотеки досить точно відображає духовну атмосферу того часу і є важливим джерелом для вивчення історії культури і мови епохи »...

Бібліотека Смирдина - це одне, але не єдине унікальний скарб Слов'янської бібліотеки, чи не так?

«Що стосується наших зборів, його якості, можна сказати одну річ: збори періодичних видань, які видавала еміграція міжвоєнна у всьому світі. Це наше зібрання було включено в список «Пам'ять світу» організації ЮНЕСКО. Це означає, що наше зібрання, можливо, унікально ».

Йдеться про так званої колекції Російського закордонного історичного архіву, заснованої в Празі в 1924 році за особистою ініціативою Президента Чехословаччини Т.Г.Масариком і міністра закордонних справ Едварда Бенеша. За час свого існування РЗіА став найбільшим в світі архівних та книжково-журнальних зборами, науково-бібліографічним центром всієї російської післяреволюційної еміграції.

До найбільш цінних книг належить література і періодика часів Петра Першого, матеріали 19-го століття - перші видання Пушкіна, Гоголя, Толстого, Тургенєва, знамениті журнали: «Російський архів», «Русская старина», «Вітчизняні записки», «Современник» ... .

Хто належить до числа основних читачів Слов'янської бібліотеки? Викладачі та студенти?

«Ви вже відповіли на це питання. В основному, наші читачі приходять з університетів. Це - викладачі та студенти, працівники інститутів Академії Наук ЧР, перш за все, етнологічні інституту, інституту Інтер'єр Слов'янської бібліотеки Слов'янознавства, історичного інституту та інших. Менше до нас приходять росіяни, які живуть в Празі, тому що їх менше цікавить наукова література, більше - популярна, на придбання якої у нас недостатньо грошей ».

Чи можна дізнатися про збори бібліотеки людині, який офіційно не є її читачем, але подумує про це?

«У нас хороші сайт в інтернеті, де можна знайти інформацію про наших зборах на чеською та англійською мовами. Якщо когось цікавлять книги, які у нас є, можливо використовувати електронний каталог, в якому, можливо, 500 000 книг. Ми поповнюємо його більше 10 років. Це означає, що всі нові поповнення входять в електронний каталог, який знаходиться у вільному доступі через інтернет ».

Слов'янські бібліотеки проводить і тематичні зустрічі, присвячені академічним темам і темам актуальним. У позаминулому році в Інтер'єр Слов'янської бібліотеки Слов'янській бібліотеці пройшла конференція, присвячена емігрантської культурі і гуманітарних наук в міжвоєнній Чехословаччині. Ви не могли б наблизити програму цих заходів?

«Ми, перш за все, займаємося трьома видами діяльності: ми видаємо книги, проводимо виставки і організуємо конференції. Тематика цих зустрічей і виставок виходить від людей, якщо вони зацікавлені в тому, щоб цим займатися, ми їм допомагаємо. Ми провели, наприклад, виставку про чеському дослідника Яні Гебауер, емігранта з України Дмитра Антоновича, який жив в міжвоєнній Чехословаччині. Ми зробили виставку на тематику польської літератури, далі, виставку одного молодого російського художника на тему російської класичної літератури і так далі. Це - не тільки російська тематика, але і спільнослов'янська. Багато виставок про колишньої Югославії і так далі ».

Нині в Слов'янській бібліотеці проходить виставка, присвячена діяльності культурного товариства Česko-ruská jednota ( «Чесько-російське Інтер'єр Слов'янської бібліотеки єдність »), що існувала в Чехословаччині з 1919 до 1939 років. Одночасно з вернісажем цієї експозиції відбулася презентація книги Марії Цвєтаєвої «Спасибі за довгу пам'ять любові», в якій опубліковані всі листи Цвєтаєвої до чеської письменниці і перекладачці Тесковой.

Що можна сказати про сучасне життя Слов'янської бібліотеки?

«Слов'янська бібліотека діє понад 80 років. Протягом усього цього часу вона намагається бути центром комплексної інформації на тему славістики. Ми хотіли б зберегти це і на майбутнє. Бути центром цих досліджень, бібліотекою для вчених, яким у нас буде подобатися ».

Гостем рубрики «Розмова безпосередньо» був директор Слов'янської бібліотеки в Празі Лукаш Бабка.