Марк Глинський, перший заступник генерального директора ФГБУ «Гідроспецгеологія»: «Ми зуміли довести Росатому, що наша робота важлива»

В рамках міжнародного громадського форуму-діалогу і виставки «АтомЕко 2017» відбулася сесія «Реалізація ФЦП ЯРБ-2 як шлях до безпечного навколишнього середовища», на якій обговорювалися такі теми як звернення з РАВ та ВЯП, ядерна та радіаційна безпека і питання забезпечення безпеки пунктів захоронення радіоактивних відходів. Також була широко представлена до обговорення тема реалізації екологічних заходів в рамках ФЦП ЯРБ-2.

Перший заступник генерального директора ФГБУ «Гідроспецгеологія» Марк Глинський розповів учасникам сесії про результати робіт з екологічного моніторингу в рамках ФЦП ЯРБ-1 і 2. Після завершення роботи сесії Марк Глинський відповів на запитання нашого кореспондента.

- Марк Львович, розкажіть, будь ласка, про підсумки робіт ФГБУ «Гідроспецгеологія» в рамках першої Федеральної програми з ядерної та радіаційної безпеки до 2015 року (ФЦП ЯРБ-1). І як ці роботи допомагають реалізації нинішньої ФЦП до 2030 року (ФЦП ЯРБ-2)?

- В рамках реалізації ФЦП ЯРБ-1 розроблена інфраструктурна основа об'єктного моніторингу стану надр (ЗМСП). Підготовлена ​​методична база моніторингу, розроблені програми і регламенти ЗМСП для всіх 55 підприємств, що входять в контур ГК «Росатом». Кожне екологічно значиме підприємство, яке увійшло в систему моніторингу, має свою програму розвитку моніторингу, яка включає в себе розвиток систем, вдосконалення методики відбору проб, аналіз і передачу всіх даних в центральний вузол інформаційної системи, розташований в ФГБУ «Гідроспецгеологія».

Під час реалізації ФЦП ЯРБ-1 були розроблені 24 математичні моделі об'єктів «Росатома». На сьогоднішній день, в рамках ФЦП ЯРБ-2, створено 8 моделей. Такий доробок дає можливість до 2020 року розробити постійно діючі моделі для всіх 55 підприємств галузі. Згодом для зручності роботи ми об'єднаємо матеріали, отримані в рамках ФЦП ЯРБ-1 і ФЦП ЯРБ-2, в одну базу.

- Що Ви вважаєте головним результатом цих робіт?

- ФЦП-1 стартувала в 2008 році, фактично паралельно з впровадженням системи моніторингу. І головний підсумок полягає в тому, що ми в результаті своєї діяльності на підприємствах атомної галузі виявилися готові виконувати роботи, пов'язані з вирішенням проблем спадщини першого атомного проекту, і рухатися в цьому напрямку до 2030 року. Тобто, інженерно-геологічне супровід на полігонах випробування ядерної зброї і відбір проб радіоактивних продуктів з центральних зон ядерних вибухів, що здійснюються на великій глибині в скельних породах на полігонах Нової Землі і в Семипалатинську-21, обстеження уранових гірничорудних підприємств, дають можливість нашим геологам і гідрогеологам розуміти, що таке радіонукліди в підземних водах, як вони взаємодіють з водовмещающими породами і, головне, як взаємодіють з навколишнім середовищем. Саме цей накопичений багаж даних дав можливість продумати ту систему, з якої ми підійшли до виконання поставлених завдань в рамках ФЦП-1 і до ФЦП-2.

Як головний підсумок цієї роботи - ми накопичили близько 300 гігабайт інформації - геологічної, картографічної, геодезичної та ін., Туди ж увійшли геоміграціонние моделі. Це величезний масив даних по всіх підприємствах, що дозволяє по кожному об'єкту бачити картину, яким чином слід проводити його реабілітацію і які можуть бути результати при різних в технологічному плані способах реабілітації даного об'єкта.

- Які конкретні проекти в рамках реалізації програми ЗМСП Ви могли б відзначити?

- Одним з важливих результатів стало те, що ми на завершальному етапі ФЦП ЯРБ-1 встановили співпрацю з Російський федеральний ядерний центр у Сарові і спільно створили інноваційний імпортозамінних програмний комплекс НИМФА, призначений для прогнозів поширення радіонуклідів з підземними водами. Це дало можливість по-новому і на принципово новому рівні багатоваріантно оцінити поширення ореолів забруднення підземних вод при різних способах радіоекологічної реабілітації. Якщо раніше на розрахунок кожного сценарію реабілітації могли йти тижні, то тепер це можна зробити за 15 хвилин.

Ще один важливий підсумок - нам вдалося показати і довести Росатому і фінансують органам, що накопичені нами знання по кожному підприємству необхідно систематизувати і паспортизовані. Кожне підприємство повинно мати у себе те, що тепер отримало назву інформаційний геоекологічний пакет (ІГЕП), що відповідає на всі питання, які можуть виникнути, наприклад, при захисті проекту на будь-якій стадії або в процесі проектування. Часто доводиться мати справу з проектами, які пов'язані з великими капітальними витратами. Так, наприклад, у випадку з ВО «Маяк», де поки ще не підготовлений ІГЕП, але вже є створений нами Атлас, який активно використовується співробітниками, які працюють над вирішенням відповідних завдань. В рамках ФЦП ЯРБ-2 ми випустимо 29 таких інформаційних геоекологічних пакетів.

Хочу зазначити, що ми не тільки займаємося об'єктним моніторингом. На підставі існуючих стандартів, вимог закону «Про надра» ми розробили різні методики для Росатома і випустили тематичні видання для фахівців Росатома. Робота з підприємствами завжди методично супроводжується. Наприклад, інформаційно-аналітична система радіоекологічного моніторингу, створена ФГБУ «Гідроспецгеологія» і ЗАТ «Компанія Інформконтакт» (розробник системи), для ФГУП «ПО« Маяк »та АТ« СХК », містить в собі пункт:« Навчання персоналу ». І це навчання дійсно відбулося.

Ще в радянські часи Мінсередмаш мав потужну геологічну службу, крім цього, на нього працювали й інші міністерства. На певному етапі, в 1990-х роках, все це виявилося втрачено, і коли ми починали працювати з Росатомом в рамках ФЦП ЯРБ-1, то починали роботи фактично з нуля. Але ми зуміли довести Держкорпорації, що виконуються нами роботи потрібні, і наша співпраця дає взаємовигідний результат.

Джерело: Російське атомне співтовариство «Atomic-energy.ru»

http://www.atomic-energy.ru/interviews/2017/12/19/81864