Молодіжне партбудівництво: в Дніпрі змогли відійти від традицій комсомолу

У Дніпрі партія «За життя» спробувала привернути активну молодь, яка не вибудовуючи хлопців в колони і не брендіруем партійною символікою. Як у них це вийшло?
Необхідність працювати з молодіжною аудиторією - азбука партбудівництва. Сьогодні в Україні кожна серйозна і жива партія має своє молодіжне крило. При цьому навчені досвідом політтехнологи , Що пройшли в юності школу ВЛКСМ, будують в основному аналог комсомолу з усією його великовагової серйозністю і пафосом. Інші роботу з молоддю бачать лише як ресурс для мітингів чи акцій - одягають молодих послідовників в однакову форму і виводять на вулиці під красивими прапорами. Лояльність юних прапороносців часто забезпечується погодинною оплатою і доступом в партійні «гойдалки». Але є і цікаві винятки. У Дніпрі партія «За життя» спробувала привернути активну молодь, яка не вибудовуючи хлопців в колони і не брендіруем партійною символікою. Як у них це вийшло?
Школи молодих політиків і форуми української молоді, суботники, чергування в партійних офісах, рознос по квартирах продуктових наборів, куплених старшими товаришами, або вихід на мітинги під складносурядні тими ж дорослими партійцями гаслами - ось майже повний перелік звичних активностей партійних молодіжних крил в Україні. Зазвичай в них беруть участь люди певного складу. Слухняні конформісти, які раді відчувати себе гвинтиком у партійному механізмі, і юні кар'єристи, готові підтримати будь-яку партію заради примарної можливості отримати місце в якомусь списку на наступних виборах або стати помічником нардепа.
Чи можна таким чином залучити по-справжньому креативних і яскравих молодих людей? Сумнівно. Вони зазвичай вже мають більш цікаві заняття, ніж прогулянки під прапорами, і відчувають відразу до строю і однакової брендованої одязі. Чи потрібні партії такі норовливого? Просто необхідні, якщо є бажання рости і розвиватися в ХХI столітті. У світі постмодерну креатив цінується вище одностайного одобрямсу.
Проблема в тому, що в роботі з креативними нонконформістами звичні комсомольські методи не працюють. Як же партійцям хоча б виявити їх, щоб почати взаємодію? Цікавий кейс роботи в цьому напрямку представила організація партії «За життя» в Дніпрі. З ініціативи її керівника в Дніпрі Геннадія Гуфмана там пройшов молодіжний квест ЗА_ЖІгай. При його організації врахували і любов молодих українців до гаджетам, і пристрасть розгадувати загадки.
Квест тривав 8 тижнів. Щотижня учасники отримували фотозаданіе від організаторів в Інстаграме. Для участі в кожному етапі потрібно було сфотографуватися зі спеціальною картою (без партійних брендів) в певних умовах: у студентській аудиторії, біля вивіски свого вузу, на тусовці, з яблуком, в місці, де ви здобуваєте їжу і т. Д. Отримати заповітні картки можна було в вузах у спеціальних волонтерів. І такі знайшлися. Швидко вийшли на зв'язок з організаторами і яскраво, з пафосом, роздавали запрошення вступити в гру. У хід йшли різні засоби залучення уваги: ​​від блискучих пластикових корон на головах у волонтерів, до масової роздачі яблук. Після кожного етапу учасники могли виграти призи (навушники, повербанкі та інші технічні корисності), але апофеозом стане вечірка в нічному клубі 16 листопада, напередодні Дня студента. На ній щасливчики отримають головні призи квесту ЗА_ЖІгай: iPhone X, камеру GoPro і гіроборд. З огляду на активність учасників, організатори пообіцяли розіграти ще і iPhone-7. По суті, саме на вечірці студенти зможуть поспілкуватися з ініціаторами квесту.


Як у них це вийшло?
Як у них це вийшло?
Чи можна таким чином залучити по-справжньому креативних і яскравих молодих людей?
Чи потрібні партії такі норовливого?
Як же партійцям хоча б виявити їх, щоб почати взаємодію?