Муніципальної-приватний "договірняк": хто і як спустошив банк "Хрещатик"

У цьому році на ринку сталося кілька гучних банкрутств. Найбільше з них - банкрутство банку "Хрещатик". Це сталося ще в квітні, але "розбір польотів" все ще триває.

При КМДА створено Контрольна комісія, яка нібито повинна перевірити обставини банкрутства банку, а правоохоронні органи зараз ведуть слідство.

У розпорядження ЕП потрапили матеріали, якими зараз оперують правоохоронні органи.

З документів випливає, що власникам банку допомагали виводити з нього активи представники київської влади. Як же саме це відбувалося?

Протягом останніх років держава намагалася зробити державні банки "острівцем стабільності" в банківській системі і не шкодував коштів платників податків для їх порятунку.

Київський муніципалітет наприклад держави не пішов. Місту належало 25% акцій банку "Хрещатик", але фінансова установа це не врятувало - на початку квітня Національний банк визнав його неплатоспроможним.

Ще 24% акцій банку належало непублічному бізнесменові, одному з екс-власників "Запоріжсталі" Миколі Солдатенко. Найбільше було у девелопера Андрія Іванова, який володів пакетом в 37% акцій і вважався основним контролером банку.

Неформальним ж і реальним власником банку співрозмовники на ринку називали "Київську інвестиційну групу" (далі - КІГ), яку контролював Іванов і його бізнес партнер Василь Хмельницький.

Останній зараз свій зв'язок з банком заперечує і підкреслює, що і самій КІГ вже давно не існує.

"Півтора роки тому я був готовий продати свою частку в цьому бізнесі за одну копійку будь-якому профільному інвесторові. На жаль, НБУ створив на ринку такі умови, що знайти такого інвестора виявилося неможливо", - заявив ЕП Хмельницький.

Василь Хмельницький. фото forbes.net.ua

"Ношу" взяв на себе нібито Андрій Іванов і, за словами Хмельницького, його бізнес-партнер до останнього боровся за банк.

Але інформація, яка є в розпорядженні ЕП, якраз говорить про зворотне.

Яким був банк "Хрещатик"

За даними НБУ, активи банку на 1 січня 2016 року становила 9,1 млрд грн. Після того, як в наприкінці 2015 року НБУ провів діагностику, виявилося що в банку "діра" в капіталі в 4,8 млрд грн, тобто більше ніж половина всіх активів банку.

Звідки взялася ця діра?

Падіння ВВП, триразова девальвація гривні, втрата бізнесу в Криму, втрата довіри населення, збиткова діяльність банківської системи - такі причини перераховує глава правління "Хрещатика" Дмитро Гриджук в інформаційній записці на ім'я голови Комісії при Київраді, яка перевіряє обставини банкрутства банку.

Те, що ці фактори вплинули на банк, заперечувати не варто, але в записці Гриджука не згадуються і інші деталі - набагато важливіші.

Так, у розпорядженні ЕП виявилися матеріали правоохоронних органів, які проливають світло на реальний стан речей в банку і пояснюють, як згадана група "КІГ" доклала руку до банкрутства "Хрещатика".

По-перше, на 1 квітня 2016 року група "КІГ" мала кредитний портфель в банку "Хрещатик" в розмірі 2,7 млрд грн. Це більше чверті всіх активів і половина всього кредитного портфеля банку.

По-друге, в тих же матеріалах вказано, що значна частина підприємств групи "КІГ", яка отримала кредити, не вела господарської діяльності.

ЄАК випливає з матеріалів, банк іноді підписував з боржниками додаткові договори і переносив графіки погашення відсотків. За версією слідства: щоб спотворити звітність про якість кредитного портфеля.

По-третє, деякі підприємства групи "КІГ" кредитувалися в іноземній валюті, хоча не мали ніяких валютних доходів. Тобто, у них не було джерел доходів у валюті, щоб в подальшому розрахуватися по кредитах у разі девальвації.

По-четверте, портфель боргових цінних паперів у банку становив 2,2 млрд грн, тобто майже чверть всіх активів "Хрещатика". З них лише 200 млн було вкладено в ОВДП і мали реальну цінність.

85% облігацій не мали ніякого забезпечення, а активи і статутний капітал емітентів цих облігацій не покривали вартості емісії, йдеться в матеріалах слідства. Тобто, у банку в портфелі були "сміттєві" цінні папери на 2 млрд грн, що становить майже половину суми необхідної докапіталізації.

По-п'яте, в заставі у банку виявилися земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які, як відомо, знаходяться під мораторієм на продаж. Часто в заставах були сміттєві цінні папери.

У матеріалах правоохоронних органів ще багато інших важливих деталей. ЕП вибрала найрезонансніші.

Зазначені "прогалини" Національний банк повинен був виявити відразу після діагностики, яку завершив ще в кінці 2015 року. Це стосується як портфеля сміттєвих ЦБ, так і кредитування інсайдерів. Чому регулятор не визнав банк проблемним ще в той момент, невідомо.

"НБУ, напевно, повірив в" казку ", яку йому розповідали більшість з" впали "80-ти банків. Мовляв, скоро банк докапіталізують, банк розробить план оздоровлення і буде його виконувати", - говорить заступник голови великого банку.

На початку 2016 року "Хрещатик" зробив якісь показові кроки в бік оздоровлення, наприклад, конвертував субборг в капітал. Але навряд чи у власників були реальні наміри вирішити проблеми банку і закрити діру в 4,8 млрд грн, з огляду на те, як розвивалися події далі.

"Дембельський акорд" КІГ

Як випливає з інформаційної записки Гриджука, 31 березня в канцелярію НБУ були подані план реструктуризації банку і план дій з приводу операцій з пов'язаними особами.

Але швидше за все ці документи ніхто втілювати в життя не збирався - акціонери банку, в тому числі і Київська адміністрація, максимально швидко вивели з фінустанови все цінні активи.

Так, протягом березня комунальні підприємства перевели свої кошти на рахунки в інші банки. Загальна сума виведення коштів перевищувала 800 млн грн, що істотно позначилося на ліквідності.

На початок квітня активні дії по "згортання" кредитного портфеля також почала група КІГ.

"В протягом 31 березня - 4 квітня 2016 почалося згортання кредитного портфеля (90% погашеної кредитної заборгованості відбувалося підприємствами групи КІГ), яке мало на меті вивільнення з-під забезпечення високоліквідної забезпечення", - йдеться в матеріалах слідства.

У тих же матеріалах описується схема, яка дозволила "Київській інвестиційній групі" вивести цінні активи з банку.

31 березня відбулося засідання комітету банку з управління активами і пасивами. За його підсумками договору по ряду великих депозитів фізосіб на загальну суму близько 93 млн грн були достроково розірвані. Ці ж кошти потім були спрямовані на погашення кредитної заборгованості підприємств групи КІГ.

Який в цьому сенс для власників великих депозитів? Якби ці депозити залишилися в банку, то вони не потрапили б під гарантовані виплати Фондом гарантування вкладів, так як перевищували 200 тис. Грн. І в такому випадку вони погашалися б Фондом в порядку черги. В даному випадку обраним вкладникам, судячи з усього заплатить КІГ, яка за допомогою їх депозитів вивела активи.

Крім цього, згортання портфеля КІГ відбувалося за допомогою перерахування залишків з поточних рахунків юридичних осіб. З матеріалів слідства випливає, що гроші виводилися через 25 підприємств групи КІГ і, як це не дивно, через 24 комунальні підприємства.

Засоби акумулювалися на поточних рахунках двох підприємств групи КІГ, а саме ТОВ "КУА" Авалон "і ПрАТ" Агрофірма "Троянда".

Обидві компанії афільовані з Василем Хмельницьким і Андрієм Івановим, про що свідчать дані НБУ про структуру власності банку "Хрещатик".

У свою чергу, за даними smida.gov.ua, КУА "Авалон" також належать акції ПрАТ "Агрофірма" Троянда ".

Що стосується конкретно комунальних підприємств, то як зазначено в матеріалах слідства, вони на підприємства, пов'язані з Хмельницьким, перерахували майже 450 млн грн через рахунок комунальної компанії "ФК" Житло-Інвест ". Платежі проходили як" поворотна фінансова допомога ". А пізніше це муніципальне підприємство перевело їх вже на вищезгадані ТОВ "КУА" Авалон "і ПрАТ" Агрофірма "Троянда" з призначенням платежу "Оплата за квартиру".

За словами співрозмовників ЕП в правоохоронних органах, "диригував" нібито перерахуваннями коштів комунальних підприємств перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс.

Геннадій Пліс. фото КМДА

"У системі документообігу не з'являлися ніяких доручень Київського міського голови Віталія Кличка, першого заступника голови КМДА Геннадія Пліса щодо будь-яких операцій зі згортання кредитного портфеля і виведення коштів комунальних підприємств з банку" Хрещатик ", - відповіли в КМДА на це.

В цілому, описані правоохоронцями дії тандему КІГ-КМДА привели до того, що за період з 31 березня по 4 квітня кредитний портфель банку зменшився на 1 млрд грн, і в основному за рахунок погашення забезпечених заставами кредитів групи КІГ.

ЕП також зверталася до Василя Хмельницького. Нижче повний його відповідь на питання автора. З Андрієм Івановим не вдалося зв'язатися.

Причому тут НБУ

Все погашення кредитної заборгованості відбувалися протягом 4 квітня з 1:00 години ночі до 9:00 ранку, в ніч з неділі на понеділок. Починаючи підготовку до фінального виведенню активів в п'ятницю, в «Хрещатику» знали, що тимчасова адміністрація НБУ не зможе увійти в понеділок.

Чому? Якщо банк не проблемний, то НБУ не може ввести в нього тимчасову адміністрацію. Винятком є ​​банки, які виводяться з "фінмоніторингу", тобто за порушення, пов'язані з легалізацією або відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму.

НБУ в понеділок вже знав про активне виведення активів , Але вводити тимчасову адміністрацію не мав права. Тому в понеділок, 4 квітня НБУ довелося писати постанову про проблемність "Хрещатика" нібито через падіння ліквідності - порушення нормативу Н4.

Як було вже сказано, НБУ міг визнати банк проблемним відразу після діагностики, яка була завершена на початку року. Крім того, протягом березня вже було відомо, що комунальні підприємства почали виводити свої кошти, і у "Хрещатика" впали показники ліквідності, але і тоді банк не був визнаний проблемним.

Після прийнятої постанови "Хрещатик" отримав повний список заборон і обмежень, в тому числі і на активні операції з пов'язаними особами.

"Після визнання проблемних Національний банк очікував від керівництва КБ" Хрещатик "представлення плану фінансового оздоровлення банку. Замість цього в банку різко активізувалися неправомірні дії посадових осіб, в тому числі щодо виведення активів і забезпечення по кредитах з банку, дроблення депозитів. НБУ був змушений прийняти оперативне рішення і віднести банк до категорії неплатоспроможних ", - відповіли в НБУ на запит ЕП.

Але пояснення регулятора викликає деякі сумніви. Якого плану оздоровлення чекав НБУ, якщо вже знав, що активи з банку виводяться активи?

Де-факто, відразу після визнання банку проблемним в понеділок, в НБУ тут же почали писати постанову про неплатоспроможність, яке прийняли у вівторок.

Воно було прийнято на наступний день після постанови про проблемність, хоча було вже пізно. Значна частина активів до того моменту була виведена.

Так, якби банк був визнаний проблемним ще на початку року, відразу після діагностики і НБУ би ввів адекватні обмеження по відношенню до банку вивести активи, що залишилися з "Хрещатика" було б набагато складніше.

Халатність регулятора привела до того, що активи банку неабияк "почистили", і тепер державі буде складніше повернути свої кошти, які воно витратило на гарантовані виплати вкладникам, а це близько 3 млрд грн.

Більш того вкладів, непокритих Фондом гарантування, в банку було приблизно 900 млн грн. Але з огляду на те, скільки активів залишилося в банку, вкладники, швидше за все, ці кошти втратили.