Накопичувальна пенсійна система в Україні: кому довірять гроші

Українська пенсійна система потребує впровадження другого - накопичувального рівня. На початку березня комітет з питань соціальної політики Верховної Ради схвалив законопроект для розгляду у другому читанні. По ідеї, система обов'язкових пенсійних відрахувань повинна запрацювати в Україні з 1 січня 2019 року.

Категорія учасників накопичувальної пенсійної системи охопить українців, яким на момент її впровадження ще не виповнилося 35 років. Вони продовжать брати участь в солідарній пенсійній системі. Але на ряду з цим, частина їх відрахувань (від 2% до 7%) в обов'язковому порядку піде в один з існуючих в країні недержавних пенсійних фондів (НПФ).

Про управління НПФ, ролі держави, страхових компаній і банків, а також переліку інвестиційних інструментів щодо захисту "довгих" вкладів населення пише Liga.net .

Стан справ

В Україні існує поки тільки два рівня пенсійної системи. Перший - загальнообов'язкове пенсійне страхування або "солідарна система", її курирує Пенсійний фонд. Третій - добровільне недержавне пенсійне забезпечення, основу якого складають НПФ. Цей ринок регулюється законом "Про недержавне пенсійне забезпечення" від 2003 року.

Другого рівня (обов'язкові відрахування з зарплати на персональні рахунки в НПФ) в Україні поки немає. Він повинен з'явитися в 2019 році, в рамках пенсійної реформи, за яку Верховна Рада проголосувала ще в жовтні 2017 року.

вік учасників

Поточна концепція системи може змінитися після другого читання законопроекту в парламенті, уточнює Тарас Козак, який входить до громадської ради при Мінфіні. Головна претензія ради стосується "віку відсікання" для обов'язкової участі у другому рівні пенсійної системи, додає він.

"З 2019 роки українці молодше 35 років будуть самостійно вибирати НПФ серед кваліфікованих учасників, відрахування стануть обов'язковими", - роз'яснює ситуацію керівник департаменту маркетингу і продажів КУА ОТП Віталій Дишловий.

У свою чергу, Козак зазначає, що "участь в накопичувальній системі обов'язково для громадян віком до 50 років".

"У накопичувальній системі повинні брати участь всі, хто буде збирати гроші аж до виходу на пенсію", - пояснює експерт з громадської ради при Мінфіні.

Розмір відрахувань

"Пенсійний" законопроект передбачає фіксовані відрахування спочатку в розмірі 2% від зарплат и (доходу) з подальшим щорічним збільшенням до 7%. При ставці відрахувань до 2% загальний обсяг пенсійних накопичень на першому етапі складе близько 20 млрд грн.

"Як правило, розмір відрахувань до НПФ залежить від терміну, який залишився до пенсії - чим ближче пенсійний вік, тим більше потрібно відкладати, - розповідає Дишловий. - Хорошим показником вважається 10% від доходів, але, якщо людина молода, то і 200 грн в місяць завдяки складному відсотку через 30 років перетворяться в істотний капітал ".

В Україні НПФ - це єдиний цільовий інструмент, призначений для пенсійного накопичення, зазначає Дишловий. Спочатку внески і їх регулярність в такій системі не регламентовані, клієнт НПФ добровільно і самостійно формує собі пенсію, говорить він.

Юридична відповідальність

Ще одна істотна суперечність: яку роль буде відігравати держава в накопичувальній системі? У поточній версії адміністратором системи виступить центральний Пенсійний фонд, але доступу до грошей у нього не буде.

Ліцензію НПФ видаватиме Нацкомфінпослуг, критерії залишаються колишніми - їх перелік вказано в 20 статті закону 2003 року, говориться в пояснювальній записці до законопроекту.

Разом з тим Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку наполягає на тому, що управляти накопиченнями громадян повинен спеціалізований фонд під повним контролем держави, зазначає Козак.

"ПФУ буде давати розпорядження адміністраторам обраних НПФ про відкриття персональних накопичувальних пенсійних рахунків, - йдеться в пояснювальній записці до законопроекту. - Синхронізація персональних даних відбувається за рахунок постійного інформаційного обміну між адміністраторами відповідних НПФ", - пояснює експерт

За словами керівника департаменту маркетингу і продажів КУА ОТП Віталія дишлові, держава не матиме прямого доступу до приватних пенсійних накопичень людей. За ним залишається функція формального нагляду.

Захист пенсійних накопичень

Сам по собі, другий рівень пенсійного накопичення, за словами Тараса Козака, не здатний повністю забезпечити українців нормальними пенсіями. Для цих цілей існує "довге інвестування".

В якості альтернативи розглядаються вкладення в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) і виведення капіталу за кордон.

"(...) купівля ОВДП, які дають хорошу прибутковість і на відміну від депозитів не обкладаються податком на доходи фізосіб, тільки військовий збір 1,5%. Але і тут є мінімальна планка: в ОВДП оптимально заходити не менше ніж з 10 000 грн" , - роз'яснює Тарас Козак.

Начальник відділу зовнішніх комунікацій ІНГО Україна Олександр Мельничук вважає, що оптимальними були б вкладення НПФ в облігації українських компаній і міст.

Однак більш надійним інструментом може стати дозвіл інвестувати 100% залучених коштів НПФ в валютні активи. Як варіант, розглядається виведення капіталу за кордон.

"Велика частина громадян не готові відкладати більше $ 50-100 на місяць - у разі переведення коштів за кордон, велика частина цих коштів буде витрачена просто на оплату комісії посередників. Не кажучи вже про те, що на Заході ставки на залишок значно нижчі за українські", - пояснює керівник проектів з розвитку роздрібного бізнесу ПУМБ Микола Анісімов.

Відзначимо, що НБУ встановив обмеження для фізосіб: інвестувати за кордон можна не більше еквівалента $ 50 000 в рік.

"Мінімально виправданий обсяг вкладень тут - $ 2000, далі можна оперувати меншими сумами, але потрібно врахувати, що банківська комісія за один переказ за кордон становить $ 30-50", - зазначає Козак.

ринок страховиків

"Зараз головний конкурент недержавних пенсійних фондів - страхові компанії, що спеціалізуються на страхуванні життя. В Україні близько 500 000 чоловік володіють полісами накопичувального страхування життя", - стверджує гендиректор страхової компанії PZU "Страхування життя" Збігнєв Шолига.

"Середній термін дії накопичувальних договорів страхування в нашій компанії - 20 років, - розповідає Шолига. - Суть таких програм в тому, що СК виплачує клієнту накопичену суму плюс додатковий інвестдохід, якщо він доживає до закінчення договору страхування, або у разі відходу з життя в період між початком дії договору і датою його закінчення ".

Вкладник СК може достроково розірвати договір, але в такому випадку він втрачає в інвестиційному доході, який стає максимальним в момент закінчення договору.

розпорядник інвестицій

Лобісти від ринку страхових стверджують, що в накопичувальному страхуванні життя повинна з'явитися послуга Unit-Link, яка дозволяє страхувальнику активно впливати на процес інвестування.

"Закон зобов'язує страхові компанії гарантувати клієнтові мінімальний інвестиційний дохід в розмірі 4%. Розмір додаткового інвестиційного доходу залежить від успіху інвестиційної діяльності, але, як правило, мова йде про додаткові 10-20%", - пояснив представник СК "Інго Україна" Олександр Мельничук .

Для банків - не пріоритет

Ще один потенційний учасник "пенсійного" ринку - банки. Деякі з них володіють власними НПФ. Однак для банкірів робота в цьому секторі - НЕ пріоритетний напрямок.

"Як правило, банки не працюють з" довгими "продуктами. У разі успішного запуску другого рівня накопичувальної системи, банки лише частково вклиняться в боротьбу за клієнта з НПФ і страхові компанії з депозитними продуктами не більше ніж на строк від 3-4 років", - розповідає керівник проектів з розвитку роздрібного бізнесу ПУМБ Микола Анісімов.

"Крім короткостроковість, мінус банківського вкладу, якщо розглядати його як пенсійне вкладення - з такого доходу потрібно платити податки, у випадку з НПФ подібного застереження не виникає", - резюмує Віталій Дишловий.

Як повідомляв "Обозреватель", в справі впровадження накопичувальної пенсійної системи в Україні з'явилося важливе уточнення .

Ти ще не підписаний на наш Telegram ? Швидко тисни!