Наші біженці в Угорщині: фантом і чи реальність? 2000.ua

сім'я Орговань

Майже 100 тис. Біженців з України перебувають в Угорщині. Про це прем'єр-міністр країни Віктор Орбан заявив в лютому в Брюсселі, а пізніше говорив в інтерв'ю Bild. Ми ж дізналися про це на угорському інформаційному ресурсі 444.hu, чиї кореспонденти самі здивувалися такій статистиці.

Прес-служба прем'єр-міністра поспішила зауважити, що «в цьому питанні в даний час можна покладатися лише на попередні підрахунки». 50-80 тис. Українських громадян могли приїхати в Угорщину, покинувши батьківщину «через тамтешніх хаотичних обставин». Однак в Угорщині вони не зареєстровані, наприклад, як біженці. «Тут вони в безпеці, тут живуть, працюють, вчаться», - повідав голова прем'єрської прес-служби Берталан Хаваші.

Але звідки взялися 100 тис.? Голови парламентської фракції Fidesz Лайош Коша і служби надзвичайних ситуацій Дьордь Баконді тільки і відповіли, що про це потрібно запитати у Віктора Орбана.

Угорські журналісти намагаються і самі осмислити ситуацію. За статистикою з часу, коли в березні 2014 го вибухнув українсько-російський конфлікт, зареєстровано приблизно 15 000 нових місць проживання в Угорщині. Про те, як багато народу прибуло з України, можна судити по тому, скільки з отримали угорське громадянство зареєстрували свою адресу в Угорщині. Але ці статдані «знаходяться в процесі обробки».

До того ж з України починаючи з 2007 р жителі прикордонних територій на строк до 90 днів можуть в'їжджати до вхідної в Шенгенську зону Угорщину без візи. Виходить, резюмує 444.hu, вони «відсутні в системі». Якщо 100 тис. Українців тут живуть, працюють, вчаться, як могло статися, що у держави немає про них ніякої інформації? Вони живуть без документів, без реєстрації? Тоді як це узгоджується із заявами Віктора Орбана, що «без дійсних документів союзну кордон неможливо перетнути»? Як же це зробили українські біженці? Одне з двох, загострює видання: чи ні цих людей, або збої дає держава.

А як же європейська безпека? Не можуть угорська влада не знати загальновідомого факту, що через українського конфлікту в регіоні посилилася нелегальна торгівля зброєю. Так, зброя українського походження «брало участь» в паризьких терористичних атаках, стверджується в публікації. Значить, Угорщина - одна з транзитних країн в цьому процесі?

Свої запитання угорське видання адресувало Берталану Хаваші, а в очікуванні офіційної відповіді прийнялося саме шукати пояснюють аналогії загадкового українського фантому в Угорщині. Українські біженці - це нові копти, вважають журналісти, натякаючи на історію з тисячею християнських сімей, які нібито таємно прийняла Угорщина, т. К. Ті піддавалися переслідуванню на близькосхідній батьківщині. Тоді, восени минулого року, це теж не знайшло відображення в угорській статистикою, не знав про біженців-одновірцях і глава угорської коптської церкви. Уряд захищалося: скритність - в інтересах безпеки прибулих, а що ніде не видно їх самих, так це тому, що вони пройшли в інші союзні країни ...

Але про те, що українські біженці - реальність, ще в кінці минулого року писав популярний угорський новинний ресурс hvg.hu. Ті, що біжать з України угорці наповнили одну прикордонне село, повідомляв у заголовку свого грунтовного матеріалу Акош Альберт.

Це невелике село зветься Кішпалад і розташована на кордоні з Україною. Власне, крім кордону, тут нічого й немає, але перетинати її в цьому місці заборонено - для цього потрібно їхати в Тисабеч. У селі немає роботи, а хто і трудиться, то на громадських роботах. Єдина корчма відкривається лише о третій годині пополудні. Село тупиковий, констатує видання, та ще знаходиться в одному з найбільш відсталих куточків Угорщини.

Населення Кішпалада між 2001-му і 2011 р чи зросла на піввідсотка. За це десятиліття майже стільки ж виїхало, скільки і народилося. До 2012 р тут проживали 560 осіб, в основному люди похилого віку. З тих пір якимось дивним чином число жителів Кішпалада більш ніж подвоїлася. Причому більшість людей переселилися сюди в останньому році.

Ставлення до національних меншин, їх положення в українському суспільстві - якщо не причина, то вагоме обставина міграції закарпатських угорців на історичну батьківщину

Оскільки такий демографічний вибух неможливо пояснити ніякими внутрішніми причинами, в Кішпаладе прийшли до висновку, що переважна більшість нових жителів села - близько 800 осіб - отримали угорське громадянство українські закарпатські угорці.

Адже прописатися по якомусь адресою дуже просто. Все, що для цього потрібно, - союзне громадянство і згоду власника будинку. В результаті вже до кінця 2014-го на кожен квадратний метр житлової площі в Кішпаладе припадав один житель. Станом на 1 січня 2015 р реєстрі населення фігурували 963 постійних жителя. А за даними сільського секретаря Золтана Варги, населення Кішпалада наближається до 1300.

Таке становище не тільки в Кішпаладе. В інших прикордонних селах хоч і не так різко, але теж несподівано зросла кількість жителів. У Дерекшурань переселилися 200 чоловік, в Лоню - 145.

На думку хлібосольних місцевих, у сусідів багато причин для переїзду в Угорщину, і в першу чергу - українська війна. Молоді люди і зрілі чоловіки таким чином ухиляються від мобілізації. Ті, хто побував на сході України розповідають страшні речі про що йде там війні, і закарпатці не хочуть в цьому брати участь, діляться кішпаладци.

Пенсіонерка Ержибет живе на Головній вулиці. Вона сама прийняла 12 чоловік, включаючи дітей. «Вони бідні, гірше нашого живуть, - розповіла жінка журналістам. - Є серед них лікар, священик. На Україні вони мало заробляли, і соціальне забезпечення там теж набагато скоротилося ». «Ми прості працівники, але не такі бідні, як вони», - зауважив інший селянин.

Багато домагаються угорського громадянства якраз в пошуках соціальної підтримки - пенсій, доплати на дітей, медичного обслуговування. Різниця між Україною і Угорщиною в дитячих посібниках така, як між Угорщиною і Німеччиною - в забезпеченні. Але для цього теж потрібна прописка.

Здоров'я - одна з причин, за якими із Закарпаття їдуть в Угорщину. Українські сусіди більше довіряють угорським лікарям, говорить Ержибет. Один з її мешканців, наприклад, прописався у неї саме для того, щоб мати можливість лікуватися в лікарні Ніредьгазі. «Як таких не прийняти! Це питання людяності, розташування. Вони теж хочуть жити, як ми, нормально ».

Деже Орговань прийняв сім'ю родичів з боку дружини. Жінка нещодавно втратила місце вчителя, її чоловік теж не знайшов собі роботи на Україні. Зараз обидва працюють в Будапешті. Молодь, маючи прописку, може розраховувати на роботу. Ось і закарпатці, яких прихистив дядечко Мате, подалися в Дьйор.

Такі обставини женуть закарпатських угорців на історичну батьківщину. Але закарпатців журналісти в селі не зустріли. А вони тут часто і не живуть, пояснили місцеві, лише іноді з'являються за офіційними паперами. Так що Кішпалад багато в чому став фантомним поселенням.

Кішпаладци раді допомогти менш удачливим родичам або навіть чужим людям. Але є і такі, хто отримує вигоду зі скрути сусідів. Ось така картина: під'їжджає чорна «Ауді», з неї виходить жінка з дочкою і пропонує місцевому жителю 40 тис. Форинтів за прописку. Бідній людині добре - відразу отримує гроші. Вже є відповідні оголошення в інтернеті. Деякі вважають за краще діяти по-старому - через знайомих або пенсіонерів закарпатського походження, давно живуть в Кішпаладе.

Однак Кішпалад починає відчувати проблеми з соціальним обслуговуванням села, розрахованим на населення до 600 осіб. Від влади свого округу місцеві жителі чекають хоча б більш суворого обліку прописаних.

А Угорщина, яка займає жорстку позицію в питаннях мігрантської кризи, своїх не пускає, де б вони не жили.

* * *

Ставлення до національних меншин, їх положення в українському суспільстві - якщо не причина, то вагоме обставина міграції закарпатських угорців на історичну батьківщину. Цей місяць приніс нові приклади того, що стосовно проживає на Україні угорської нацменшини «порушується Конституція України і чинних законів, так само як і взяті на себе країною міжнародні зобов'язання». Ця заява, зроблена інформагентству MTI Андреа Бочкор, закарпатським представником в Європарламенті від імені групи депутатів Fidesz-KDNP, відтворило угорське видання Magyar Hirlap *.

Йдеться про «страхітливою і провокативною» акції в Ужгороді напередодні угорського національного свята 15 березня. Кілька сотень активістів «парамілітарних» націоналістичних організацій, і серед них «Карпатська Січ», «Правий сектор», «Азов» і «Айдар», в захисній формі влаштували смолоскипну ходу в центрі міста. Треба думати, таким чином вони висловили своє ставлення до проголошення в Хусті 15 березня 1939 р проіснувало кілька днів держави Карпатська Україна. В ході цього дійства звучали різко антиугорські гасла.

Представники Fidesz-KDNP в Європарламенті нагадали Україні, що такі прояви екстремізму кидають тінь на європейські устремління країни і гальмують процес української демократизації. «Наполегливо просимо владу якнайшвидше притягнути до відповідальності учасників ужгородських подій за всією суворістю закону, щоб надалі таке не могло статися ні з одним з українських нацменшин», - заявили європарламентарі.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...