Натовські лисиця Аліса і кіт Базиліо ліплять з Росії Буратіно

За один тиждень НАТО провело два саміти - результативний і декоративний. На першому, в Варшаві, представники країн - учасниць альянсу прийняли рішення про розміщення чотирьох багатонаціональних батальйонів в Польщі та країнах Балтії. На другому, в Брюсселі, де пройшов рада Росія - НАТО, ніяких важливих рішень не прийняли, оскільки особливо і не планували, зате спробували згладити ефект від свого наближення до кордонів Росії, всіляко даючи зрозуміти, що хочуть лише одного - довіри.

Короткий проміжок між цими двома самітами був заповнений несподіваними розшаркуванням і проявами симпатії до Росії. Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Йенс Столтенберг заявив, що ніякої загрози щодо будь-якого з держав - членів НАТО з боку Росії немає. Більш того, він послався на солідарне думку всіх країн альянсу з приводу відносин з Росією: це міцна оборона і конструктивний діалог.

Слідом канцлер ФРН Ангела Меркель повідомила про затаєну бажанні зняти з Росії економічні санкції. «Ми всі хочемо хороших відносин з Росією», - спантеличила Меркель аудиторію комуни Цінгст (Німеччина), яку вибрала для знакових заяв.

Декількома днями раніше президент США Барак Обама виступив миротворцем, повідомивши про бажання запропонувати Росії продовжити ще на п'ять років Договір СНО-3 про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, який діє до 2021 року. Може йтися навіть про відмову Вашингтона першим застосовувати ядерну зброю і резолюції Радбезу ООН про заборону ядерних випробувань.

Раптове солідарне обхажування Росії дуже нагадує слова пісні лисиці Аліси та кота Базиліо: На дурня не потрібний ніж, йому з три короби наврёшь - І роби з ним, що хошь!

Ось тільки Росія повела себе неякісно. Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг не приховував роздратування, повідомивши, що представники Північноатлантичного альянсу та Росії в Брюсселі так і не змогли узгодити свої позиції по українській кризі. Причина - відсутність довіри до НАТО з боку Росії.

Граблі-2

Довіра дуже не зайве в міжнародних відносинах, але його потрібно заслужити, особливо тим, кому вже доводилося обманювати. У 1990 році в ході переговорів про возз'єднання Німеччини Захід обіцяв, що НАТО ні на дюйм НЕ просунеться на схід. У цьому держсекретар США Джеймс Бейкер, як прийнято вважати, усно запевнив Михайла Горбачова. А колишній міністр оборони США Роберт Макнамара клявся, що «Сполучені Штати зобов'язалися ніколи не розширювати НАТО на схід, якщо Москва погодиться на об'єднання Німеччини». Москва тоді повірила на слово і погодилася. З тих пір в альянс вступили вже 10 східноєвропейських країн.

Поява НАТО біля кордонів Росії - це крок від холодної війни до війни реальною.

І ось тепер НАТО пропонує Росії знову наступити на ці граблі, причому через чотири дні після варшавського саміту, який прийняв рішення про створення чотирьох багатонаціональних батальйонів в Польщі і країнах Прибалтики, тобто вже безпосередньо біля кордонів Росії. У кожен батальйон увійде до тисячі військових. «Ці батальйони покажуть силу трансатлантичних зв'язків і ясно продемонструють, що напад на одного союзника буде розцінюватися як напад на весь альянс», - пригрозив генсек НАТО. Але кому пригрозив? Чи не Росії ж, адже він сам недавно сказав, що Росія не загрожує жодній країні альянсу. Тоді хто той ворог, якому адресована демонстрація сили? Гренландія?

Також НАТО готує розширення територій для дій військового флоту в Середземному морі, щоб підтримати ЄС-операцію Sophia. До цього додається контроль за торгівлею зброєю і моніторинг морських суден.

По темі

1990

Як стало відомо ЗМІ, 29 травня дівчинка з Росії, яка відпочивала в Туреччині разом з батьками, впала з балкона і пошкодила підборіддя і шию. В даний час з дитиною все в порядку.

На саміті затвердили поділ новачків, які отримали доступ до озброєнь, на сфери впливу - Великобританія отримає контроль над Латвією, Естонією і Канадою, Німеччина догляне за Литвою, а США будуть патронувати Польщу. Втім, НАТО зберегло за собою право не приєднуватися до США в їх операціях по «стабілізації обстановки» в 66 країнах світу. Дуже хочеться вірити хоча б в таке стримування світової агресії. Хоча більше ця деталь нагадує кістку, яку кинули для «довіри», адже недружнє дію завжди не зайве забалакати для збереження обличчя.

Це ви агресори!

Довіра теж з області мантр. Ось і Михайло Горбачов не вірить. Перший і останній президент СРСР всерйоз стурбований появою НАТО біля кордонів Росії, вважаючи, що це крок від холодної війни до війни реальною. «Альянс намагається втягнути весь світ у ще більшу протистояння», - сказав Горбачов і закликав міжнародне співтовариство запобігти підготовку до війни. «Вся риторика в Варшаві просто волає про прагнення мало не оголосити війну Росії. Вони тільки кажуть про захист, а фактично ведуть підготовку до наступальних дій, - заявив політик агентству «Інтерфакс». - Народи повинні зупинити сповзання до війни, щоб нікому не повадно було грати на ускладненні світової обстановки, спонукаючи світ до гарячої війни ».

Тільки ось чи почують на Заході свого колишнього улюбленця Горбі? Чи почують вони віце-канцлера, міністра закордонних справ Німеччини Штайнмайера, який і раніше був стурбований надуманою конфронтацією з Росією і постійним наближенням баз НАТО до російських кордонів. А на саміті у Варшаві він зовсім обурив публіку, заявивши: зустріч ще раз показала - «агресори перебувають на Заході». Але це все. Інших незгодних не знайшлося.

Самі собі НАТО

Україна саміт НАТО теж розчарував. Її не беруть до альянсу. Чи не відмовляють, але ставлять нездійсненні умови, типу піди туди, не знаю куди, проведи реформи, виріши проблеми. Але пакет допомоги від альянсу Україна в якості компенсації за розчарування все ж вициганила - на захист від Росії, природно. Все має свою ціну, і все реалізоване має бути проплачено. Розіграна роль жертви - теж. Дуже небезпечна роль, адже військовий конфлікт, так старанно складений, може в результаті стати реальністю. І хто стане першим об'єктом удару у відповідь? Країни, які дозволили розмістити у себе військові батальйони з військовою технікою.

Вони і самі думають про це і в спробах по-справжньому захиститися, причому зовсім не факт, що від Москви, реанімують стару-стару казку під назвою «Міжмор'я». Цей проект конфедеративного держави, яке увібрало б у себе Польщу, Україну, Білорусію, Литву, Латвію, Естонію, Молдову, Угорщину, Румунію, Югославію, Чехословаччину, а також, можливо, Фінляндію, виник після Першої світової війни. Його активно просував Юзеф Пілсудський - в пику інтересам Німеччини та Росії.

Конфедерація повинна була сягати від Чорного й Адріатичного морів до Балтійського. Таке об'єднання, навіть в силу географічного положення, в стані перетворити союз «малих цих» в не менше потужну силу, ніж саме НАТО, а при правильній організації - і потужніше.

До ідеї потім не раз поверталися: в кінці 30-х, на початку 40-х. Були навіть переговори між грецьким, югославським, чехословацьким і польським урядами у вигнанні, де обговорювалося створення двох конфедерацій - польсько-чехословацькому і греко-югославської.

Одним з нових ініціаторів тліючого проекту був загиблий президент Польщі Лех Качинський, який розглянув в українському майдані сигнал для реанімації старої ідеї: НАТО вже сильно грає м'язами, чому в Європі міцніло бажання протиставити йому іншу організацію, більш розумну і миролюбну. Так, в листопаді 2010 року в Вільнюсі відбулася міжнародна наукова конференція «Новий регіон Європи: парадигми регіонального розвитку в Балтійсько-Чорноморському регіоні», де всерйоз обговорювали питання існування загального регіонального простору - Балто-Чорноморського Міжмор'я. Але дебатами все і закінчилося.

Минуло п'ять років, і тема знову виникла - з вуст нового президента Польщі - Анджея Дуди, який побачив в невизначеності положення України знову відкрилися. Ідею підтримує Британія, вірна своїй концепції «рівноваги сил» і незадоволена посиленням Німеччини.

Павло ЗОЛОТАРЬОВ, заступник директора Інституту США і Канади:

- Думка про розширення НАТО виникла не у країн НАТО, а у Сполучених Штатів і була розроблена корпорацією RAND Corporation. Але історія повторюється. Розгортання системи ПРО в Східній Європі супроводжується запевненнями в тому, що вона не спрямована проти Росії. Всі заклики російської влади надати письмові гарантії так і залишилися без відповіді. Чи варто довіряти цим обіцянкам? На це питання є одна відповідь. Кредит довіри до НАТО вичерпаний.

Довідка

За даними DPA (німецьке інформаційне агентство), співвідношення сил НАТО і Росії таке:

чисельність армії НАТО - 3,2 млн осіб, з них 1,3 млн - з США; чисельність Російської армії - 0,8 млн осіб.

Витрати на оборону: НАТО - 871 млн доларів, з них США - 596 млн, Росії - 66 млн доларів.

Кількість атомних боєголовок у НАТО - 7515, в тому числі у США - 7000. У Росії - 7290.