Науково-дослідна робота на тему «Крилаті слова з байок І.А. Крилова в нашій мові »

Секції «Літературознавство»

Тема роботи:

«Крилаті слова з байок І.А. Крилова в нашій мові »

підготував:

Калінін Володимир

учень 7А класу

МБОУ ЗОШ с.м.т. Уруша

676020, Амурська область, Сковородінський район,

с.м.т. Уруша, вул. Транспортна, 27.

керівник:

Оксана Анатоліївна Нікуліна,

вчитель російської мови та літератури

676020, Амурська область, Сковородінський район,

с.м.т. Уруша, вул. Транспортна, 27.

8-924-683-79-53

[email protected]

Уруша, 2015р.

ЗМІСТ:

ВСТУП. Обгрунтування актуальності і вибору теми.

ОСНОВНА ЧАСТИНА:

Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми

Історія виникнення байки ................................................. ... 4-5
Байка як літературний жанр ................................................... 5-6
Про дідуся Крилова ............................................................... ..6-7

2. Практична частина роботи.

Соціологічне опитування, анкетування, результати. ..................... 7-8

ВИСНОВОК. Висновки, пропозиції

БІБЛІОГРАФІЯ.

Додатки.

ВСТУП

Багатий і могутній російську мову зі своєю довгою історією. І кожна епоха додавала в цю мову щось своє. І до нас дійшли багато вирази, які абсолютно всі знають. Вони називаються крилатими словами. Поки я не почав працювати над цією темою, для мене було відкриттям, що назва "крилаті слова" прийшло до нас з поем Гомера «Іліада" і "Одіссея". Це словосполучення там зустрічається дуже часто. Що ж, ми вдячні і вдячні Гомеру за таку літературну знахідку, бо ми часом не помічаємо, як злітає з язика та чи інша крилата фраза. «Я тобі всиплю по перше число!» Хто з нас не чув цієї загрози від розгніваних батьків ?! Мене завжди мучить питання: «А чому саме по перше, чому не по восьме? Хіба ви не п про двадцять? ». Виявляється, вислів прижилося зі старих часів, коли учнів у школі в виховних цілях регулярно пороли. Якщо рука вчителя була міцною, то такої прочуханки вистачало якраз до першого числа наступного місяця. Поведінка недоростка довго було зразковим!

У російській мові безліч крилатих слів і виразів. Ми легко і невимушено їх використовуємо! Інтуїція і відчуття мови нас майже ніколи не підводять! Але питання «Чому ми використовуємо в мові крилаті слова?» Змусив мене глибоко замислитися. А так як на уроках літератури ми знайомилися з байками І.А. Крилова, мені і захотілося розглянути цю тему: «Використання крилатих слів з байок І.А. Крилова в нашій мові ».

Мною була обрана тема відповідно до її актуальністю. Актуальність даної роботи полягає в тому, що використання в мові крилатих слів і виразів є показником рівня освіченості людини. Шкільна програма передбачає вивчення байок Крилова вже з початкової школи, але не передбачає глибокого вивчення крилатих слів і афоризмів, хоча в олімпіадних та конкурсних роботах зустрічаються завдання на перевірку знань значень крилатих виразів. У цьому-то і є проблема. Дана тема дозволила мені висунути таку гіпотезу: «Якщо ми будемо вивчати і вживати в мові крилаті вирази, то наша мова стане виразніше, яскравіше і цікавіше?»

Мета дослідницької роботи - визначити, яке місце в реальному житті займають крилаті вирази з байок І. А. Крилова. Звідси і завдання:

Вивчити байки І. А. Крилова
Визначити, які фрази з байок І.А. Крилова стали «крилатими виразами»
Скласти «Словник Крилова»
Провести соціологічне опитування серед учнів, співробітників школи, жителів

с.м.т. Уруша, провести анкетування серед учнів 5-11 класів.

Ознайомити учнів 5-11 класів з невідомими їм виразами

методи:

Теоретичний аналіз літератури з досліджуваної проблеми;
аналітичний
Емпіричний (соціологічне опитування)
Використання мережі Інтернету.

Шляхи пошуку інформації. Реалізація плану.

Вивчення літератури по темі, що
Складання «Словника» І. А. Крилова
Проведення соціологічного опитування, що виявляє ступінь частоти використання в мові крилатих виразів І. А. Крилова
Проведення анкетування, що виявляє знання значень і походження афоризмів, а також визначає, чи є знання афоризмів відображенням культурного рівня людини

Експериментальна база дослідження: учні МБОУ ЗОШ с.м.т. Уруша, вчителі, батьки, жителі селища, Інтернет

Структура роботи: вступ, основна частина, висновок; список використаної літератури, додаток.

Основна частина

Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми

Історія виникнення байки

Одним з найстаріших жанрів (ganre - (фр.) Вид) літератури є байка.

Байок жанр сягає своїм корінням в фольклор багатьох народів. Перші письмові ознаки «байок» вчені відносять до шумеро-аккадским текстам.

Вона широко представлена в літературі різних народів планети. Так, у Стародавній Греції байок творчістю займалися письменники Гесіод і талановитий горбатий Езоп, що жив в 6 столітті до нашої ери. Це був народний мудрець, кульгавий раб, який своїми короткими повчальними розповідями намагався вплинути на людей. Жерці наказали скинути в море зі скелі мудрого раба, щоб він не бентежив своїх слухачів. Талановита людина загинула, але його байки живуть серед нас в перекладі і обробці інших байкарів. Це «Ворона і Лисиця», «Лисиця і виноград», «Стрекоза і Мураха», «Вол і Жаба», «Два горщика» та багато інших. [1,8]

Значно пізніше у Франції з'явиться такий дотепник, як Лафонтен, якого будуть переслідувати французька влада за його сміливі і «колючі» твори. Лафонтен уклав байку в витончену віршовану форму. До нього байка в основному писалася в прозі. Байка під пером Лафонтена стала найулюбленішим жанром літератури 17-18 століть

Знамениті байкарі жили і в Стародавній Греції, і в Стародавньому Римі, в усі віки. В епоху просвітництва байка стала засобом боротьби за цивільні права. Найбільший німецький драматург, теоретик, поетXVII в. Готхолдь Лессінг писав: «Ні на одному виді віршів я не зосереджував своєї уваги більше, ніж на байці. Мені подобалося перебувати на цій спільній межі поезії і моралі. »Лессінг вважав, що байка не іграшка, а глибокий філософський роздум, робота розуму і свідомості. [6]

Російська література звернулася до байки в 18 веке.В Росії в жанрі байки писали: Михайло Васильович Ломоносов, Олександр Петрович Сумароков, Володимир Іванович Майков, Іван Іванович Хемніцер, Іван Іванович Дмитрієв, Іван Андрійович Крилов. В наші дні відомі байки Сергія Михалкова, Леоніда Філатова та інших письменників. Затвердив цей жанр в російської поезії Олександр Петрович Сумароков. Він сміливо вводив в свої твори народні вирази, прислів'я, приказки. «Склад байки повинен бути жартівливим», - писав він. Прокрався чиновник, неосвічені дворяни, безсовісні торгаші гостро висміювалися в його байках. Повчальні байки писали Іван Іванович Хемніцер і Іван Іванович Дмитрієв. [5]

1.2 Байка як літературний жанр

Байка є жанр дидактичної літератури. Це коротка розповідь у віршах або прозі повчального характеру, що має алегоричний сенс.

Байка є не ліричним, а епічним жанром. Це розповідь про явища життя, про людські характери, відносини між людьми в алегоричній формі, тобто в алегоричній: діють тварини, птиці, речі, а маються на увазі люди. В основі аллегорізма лежить уособлення - наділення звірів, комах, рослин ознаками людей. Людські стосунки переводяться в картини життя тварин. Пояснюючи, чому саме тварини є переважно дійовими особами байок, Л.С.Виготський писав: «... очевидно, тварини залучаються до поетичної байці тому, що вони наділені якимось певним характером, кожна тварина представляє заздалегідь відомий спосіб дії, вчинку, в силу властивостей свого життя ». [7,5]

Байка має такі характерні особливості:

1. Байка - це алегоричний, алегоричний розповідь про явища життя, характери людей, перекладені в картини життя тварин, птахів, речей (уособлення).

2. Байка складається з двох частин - картини і моралі, тобто розповіді і повчання.

3. У байці смішне змішано з серйозним. Манеру маскувати серйозне смішним називають езоповою мовою, по імені давньогрецького байкаря Езопа, послідовниками якого стали француз Лафонтен і російський Крилов.

4. Як правило, в байці присутній діалог.

5. Байці властива афористичність, стислість.

6. байок вірш особливий - він має рядки різної довжини, що допомагає передати розмовну мову.

7. Серед усіх персонажів байки особливе місце займає автор. Він виступає як мудрий, лукавий і наглядова оповідач. Саме в його уста І. А. Крилов вкладає мораль байки. Слова автора з байок І. А. Крилова завжди влучно і глузливо називають речі своїми іменами, саме ці рядки байок перетворилися на крилаті вирази, розійшлися в російській мові як прислів'їв і приказок. [6,5]

1.3.О дідусеві Крилові

Іван Андрійович Крилов народився в бідній дворянській родині і тому не отримав ні домашнього, ні гімназичного, ні пансіонатского освіти.

Початкові навички читання і письма прищепив йому батько. Він вчив його арифметики, а мати долучила його до читання. Це був тямущий і здатний хлопчик. Вчення Крилову давалося легко. Він був музикальний. Сам вивчився грати на скрипці.

Батько віддав його в вчення французу-гувернерів, який викладав в будинку губернатора.

Батько, через службу отримав дворянство, рано пішов з життя, після чого мізерні доходи сім'ї стали ще менше. Мати віддає його в багату сім'ю Львових, де він прислуговував і осягав науку разом з дітьми господарів. Вчитися маленькому Ванюша доводилося самостійно. Бажання читати в хлопчиську росло, але навчання йому дається поки важко. І тут на допомогу знову приходить мати. Вона дає читати йому книги, що залишилися після смерті батька. Так поступово він опанував російською мовою, російською літературою, став начитаною людиною. А потім опанував і французькою мовою. Це не пройшло дарма. Згодом Крилов став одним з найосвіченіших людей свого часу.

Іван Андрійович Крилов почав писати байки вже в зрілому віці. В молодості Крилов був журналістом. Він видавав журнали "Пошта духів", "Глядач". В Наприкінці 1780 - початку 1790-х років він став відомий як сатирик. Відомо, що в 1805 році Крилов в Москві показав відомому поету і байкаря І. І. Дмитрієву свій переклад двох байок Лафонтена: "Дуб і тростину" і "Розбірлива наречена". Дмитрієв високо оцінив переклад і першим відзначив, що автор знайшов своє справжнє покликання. Сам поет не відразу це зрозумів. У 1806 році він надрукував тільки три байки, після чого знову повернувся до драматургії. У 1807 році випустив одразу три п'єси, які завоювали велику популярність і з успіхом йшли на сцені театрів. Це - "Модна лавка", "Урок дочкам" і "Ілля Богатир". Попри значний театральний успіх, Крилов зважився піти іншим шляхом. Перестав писати для театру і з кожним роком все більше уваги приділяв роботі над байками. У реальному житті Крилов зустрічався з людськими вадами: скупістю, брехливістю, невіглаством, хвастощами, лицемірством. Так він приходить до висновку, що викорінити людські пороки можна через їх осміяння. Все це і визначило перехід І. А. Крилова до жанру байка.

У 1808 році їм було видано вже 17 байок, серед яких і знаменита "Слон і Моська".

У 1809 році був опублікований перший збірник, відразу ж зробив його автора по-справжньому знаменитим. Всього до кінця життя він написав понад 200 байок, які були об'єднані в дев'ять книг. Працював він у цьому жанрі до останніх днів. Вищого свого розквіту байка досягла у творчості Івана Андрійовича Крилова. Бєлінський зауважив, що твори Крилова не просто байка - «це повість, комедія, гумористичний нарис, зла сатира.» У своїх байках він показав, що наполеглива праця, скромність, старанність, чесність - головне в житті, що розум і хоробрість візьмуть верх над невіглаством і боягузтвом. Байки Крилова були широко відомі і при його житті. Крилов показав нам цілий звіринець в своїх байках. Але під виглядом тварин він зображував людей. За цими людьми, лисицями, воронами показував він людські характери, сміявся то зло, то м'яко над недоліками людей. [2 3]

2. Практична частина роботи.

2.1. Соціологічне опитування, анкетування

Я провів соціологічне опитування серед учнів 5-7 класів. Ставив їм такі питання:

Чи знаєте ви такі вирази і їх значення: «А Васька слухає та їсть», «а віз і нині там», «марна праця»?
Хто є автором цих виразів: народ чи письменник?
Як ви вважаєте, чи актуально в сучасному житті використання крилатих виразів?
Чи використовуєте ви в розмові вирази з байок І. А. Крилова?

І отримав наступні результати:

Люблять читати 80% учнів
Байки подобаються 74% учнів
93% учнів вважають, що фрази з художніх творів можуть стати «крилатими виразами»
26% учнів використовують у своїй промові виразу з байок І. А. Крилова

Серед учнів 5-11 класів було проведено анкетування, в якому були запропоновані деякі афоризми І. А. Крилова для тлумачення їх значення і визначення байки, в якій вони вживалися.

Анкета «Крилаті слова І. А. Крилова»

Визначте значення крилатих виразів з байок І. А. Крилова. Визначте байку, в якій зустрічалося цей вислів.

А віз і нині там.
Марна праця.
А Васька слухає, та їсть.
Зозуля хвалить Півня за те, що хвалить від Зозулю.
Хоч бачить око, та зуб не йме.

Чи вважаєте ви, що знання значення крилатих виразів та використання цих виразів в мові є відображенням культурного рівня людини?

Були отримані наступні результати:

клас

Визначили значення виразів

визначили байки

Відображення культурного рівня

5-ті класи

27%

50%

6-х класів

27%

12%

50%

7-х класів

50%

48%

65%

8-х класів

32%

20%

40%

9-ті класи

60%

50%

35%

10 клас

75%

60%

70%

11-е клас

95%

90%

80%

Так само я провів соціологічне опитування серед вчителів, технічного персоналу, працівників їдальні МБОУ ЗОШ с.м.т. Уруша і серед жителів с.м.т. Уруша. Були задані наступні питання:

Чи знайомі ви з творчістю І. А. Крилова?
Чи знаєте ви «крилаті вирази» І. А. Крилова?
Чи використовуєте ви їх у своєму повсякденному житті?

На 1 і 2 питання були отримані 100% позитивні відповіді. Крилаті фрази з байок І. А. Крилова використовує в своєму лексиконі 70% співробітників нашої школи і 52% жителів селища. Однак слід зазначити, що не всі опитані здогадуються про авторське походженні «крилатих виразів». Деякі приписують їм народне походження.

Висновки, пропозиції

Дане дослідження показало, що моя гіпотеза підтвердилася частково. Активно використовують у своїй промові фрази з байок І. А. Крилова представники старшого покоління; школярі практично не використовують ці фрази, хоча знають байки Крилова.

Проведена робота дозволяє мені зробити наступні висновки:

Вивчивши байки І. А. Крилова, я виявив фрази, що стали крилатими виразами
Склав «словник» І. А. Крилова
Провів соціологічне опитування і з'ясували, що активно використовують у своїй промові фрази з байок І. А. Крилова представники старшого покоління; але не всі підозрюють, що ці фрази авторські, часто їм приписують народне походження; школярі практично не використовують ці фрази, хоча знають байки Крилова.
Провів анкетування і з'ясував, що учні 5,6 і 7 класів практично не знають значення крилатих фраз І. А. Крилова, більше половини учнів 8 і 9 класів знають значення афоризмів І. А. Крилова і змогли визначити байки, в яких ці фрази зустрічалися ; учні 10 та 11 класів показали найвищий результат. Однак відповідь на друге питання анкети показав, що досить великий відсоток учнів не вважає знання і використання в мові крилатих виразів відображенням культурного рівня людини.

За підсумками проведеної роботи висуваю такі пропозиції:

Ознайомити учнів зі «Словником» Івана Андрійовича Крилова.
Продовжити дослідження і з'ясувати, які фрази в лексиконі школярів прийшли на зміну крилатим висловам І. А. Крилова.
Провести диспут серед учнів «Що визначає культурний рівень людини?»

Ніколи, ні за яких обставин не втрачайте дару мови!

література

Гаспаров М.Л., Антична літературна байка. - М .: Наука, 1971.
Мещерякова М.І. Короткий словник літературознавчих термінів - Література в таблицях і схемах. Теорія - 6-е изд. - М .: Айріс-прес, 2006. - 224с. - (Домашній репетитор)
Коровін В.І. Байки Івана Крилова - М., 1997.
Крилов І.А. Байки - М., 1996
Крилов І.А. Байки М .: Дитяча література, 1985
Байка // Енциклопедичний словник Брокгауза Ф.А. і Ефрона І.А .: В 86 томах (82т.І 4 доп.). - СПб.: 1890-1907. http://ru.wikipedia.org/wiki/Энциклопедический_словарь_Брокгауза_и_Ефрона
Байки. Вікіпедія - вільна енциклопедія. http: // wikipedia.org. - дані відповідають 30 квітня 2012
Езоп. Антична байка. Байки езопівською збірки. 230 байка - Бібліотека Кротова Я. - http://krotov.info/lib_sec/26_ae/aezo/p_01.htm#b230 - дані відповідають 25.05.12

ДОДАТКИ

«Словник» І. А. Крилова

Рядки криловських байок дано вже стали прислів'ями та приказками, вони увійшли в повсякденну мову. Ми прочитали багато байок, і це дозволило нам скласти своєрідний «Словник» крилатих виразів І. А. Крилова. [2,3,4]

А Васька слухає та їсть - кажуть про людину, яка НЕ звертає уваги на прохання НЕ делать того, чим ВІН займається в Сейчас. Рядки з байки «Кот и кухар»
А ви, друзі, як не сідайте, все в музиканти не годитесь - в кожній справі треба вміння, а не поза або розумний вигляд. Рядки з байки «Квартет».

Ворона в павиних пір'ї - людина, яка прагне здаватися краще, ніж він є, або бажаючий зайняти більш високе, невідповідне йому положення.
У серці підлесник завжди знайде куточок - про здатність підлесника чинити психологічний вплив на людину і про його умінні керувати подіями. Рядки з байки «Ворона і Лисиця».

Дем'янова юшка - це вираз означає настільки настирливе гостинність, що йде врозріз з бажаннями і можливостями гостей, що результат буде негативним. Назва байки «Дем'янова юшка».

до

Коль виженуть у вікно, так я влечу в інше - про впертість, нав'язливому завзятості. Рядки з байки «Муха і бджола».
Зозуля хвалить Півня за те, що хвалить він Зозулю-ці слова вживаються в тих випадках, коли одна людина хвалить іншого тільки за те, що той колись похвалив його. Рядки з байки «Зозуля і Півень».

Марна праця - непотрібна робота, даремні, ні до чого не призводять зусилля. Вираз взято з байки «Мавп».

Купу гною розриваючи, Півень знайшов перлове зерно - ця цитата вживається, якщо хочуть сказати, що у величезній кількості всякого мотлоху виявилося щось дуже цінне. Цитата з байки «Півень і перлове зерно».

Латану свитку - про те, що виправляється лише зовні, але не приносить користі для справи. Назва байки «Тришкин каптан»
Ти винен лише тим, що хочеться мені їсти - виправдання сильного в формі звинувачення слабкого за скоєне злочин. Рядки з байки «Вовк і Ягня».

Слона-то я і не помітив - ця цитата з байки «Цікавий» застосовується у значенні пройти повз і не помітити самого основного, головного в даному випадку.

У сильного завжди безсилий винен - в своїх нещастях сильний звинувачує слабкого. Вираз з байки «Вовк і Ягня».
Послужливий дурень небезпечніше ворога - вчинки дурного людини, навіть самого відданого, можуть зіпсувати всю справу. Цей вислів взято з байки «Пустельник і Ведмідь».

Хоч бачить око, та зуб не кортить - вираз з байки «Лисиця і виноград» цитується з жалем, коли усвідомлюють, що жаданий предмет абсолютно недоступний для мовця з якоїсь причини.
Ходити на задніх лапках - догоджати кому-небудь заради власної вигоди, вислужуватися. Рядок з байки «Дві собаки»

Чим кумоньок вважати трудитися, чи не краще ль на себе, кума, обернутися? - цю фразу адресують тим, хто самовіддано і захлинаючись викриває інших і перераховує їх недоліки або проступки, забуваючи про те, що теж не без гріха. Цитата з байки «Дзеркало і Мавпа».

Щука в Карасін ставку - так кажуть про людину, яка потрапила в сприятливе середовище, туди, де він може безкарно творити беззаконня. Рядок з байки «Щука».

РЕЗУЛЬТАТИ АНКЕТУВАННЯ УЧНІВ

СОЦІОЛОГІЧНИЙ ОПИТУВАННЯ УЧНІВ

Чи знаєте ви такі вирази і їх значення: «А Васька слухає та їсть», «а віз і нині там», «марна праця»?
Хто є автором цих виразів: народ чи письменник?
Як ви вважаєте, чи актуально в сучасному житті використання крилатих виразів?
Чи використовуєте ви в розмові вирази з байок І. А. Крилова?

Крилова