Неминучість експропріації. Некролог банківській системі

Про особливий період
Привіт з Кіпру?

За підсумками минулого року українська банківська система показала майже 53 млрд. Грн. збитків. Ця цифра порівнянна з даними за 2010-2012 рр., Коли банки протягом трьох років списували збиток від світової фінансової кризи.

Із загальної суми зобов'язань на 1,17 трлн. грн. 416 млн. Грн. банки повинні вкладникам-фізособам. Кредитували ж банки переважно фірми і підприємства - на 803 млрд. Грн. Звичайним громадянам ними було видано кредитів на 179 млрд. Грн. На початок т. Р 13,5% загальної суми виданих позик вже значилися простроченими.

Нинішня криза буде серйозніше попереднього, і вже дав важкі метастази, а його наслідки будуть відчуватися не один рік. Більш глибокий, ніж в 2008-2009 рр., Обвал національної валюти, спад виробництва, зростання цін і зубожіння населення сприяли втраті довіри до банків і відтоку депозитів.

В першу чергу вкладники намагалися забрати валюту. За даними finmaidan.com, сумарно 35 найбільших банків України з активами понад 6 млрд. Грн. втратили

$ 6,84 млрд., Т. Е. Понад 100 млрд. Грн., Якщо орієнтуватися на курс долара США, встановлений НБУ на кінець минулого року (www.finmaidan.com/ru/analytics/proschanie-s-depozitom.html).

Серед лідерів по втраті доларових вкладів - «Приватбанк» ($ 2,16 млрд.), «Сбербанк Росії» ($ 722 млн.) І «Дельтабанк» ($ 545 млн.). У процентному співвідношенні до активів ці установи втратили відповідно 38, 56 і 40% валютних депозитів.

У державних «Укрексімбанку» і «Ощадбанку» показники трохи краще. Вони недорахувалися 25 і 26% доларових вкладів, що в перерахунку на інвалюту склало $ 296 і $ 236 млн.

За гривневими депозитами втрати лідерів банківського ринку обчислюються 32,5 млрд. Грн. «Перший» по відтоку знову «Приватбанк» (9,65 млрд. Грн.). Але з урахуванням розмірів активів, найбільший банк України недорахувався всього близько 16% вкладів у нацвалюті.

За «Приватом» - «Дельтабанк» (4,2 млрд. Грн., 27,7%), «Ощадбанк» (2,6 млрд. Грн., 9,1%), ВТБ (2,1 млрд. Грн. , 58%) і «Сбербанк Росії» (2 млрд. грн., 56,4%).

Як бачимо, в процентному співвідношенні до активів відтік вкладів завдав найбільшої шкоди банкам з російським капіталом. Рівень довіри до них вкладників падав у міру наростання українсько-російського політичного кризи і війни на Донбасі. Домінували побоювання, що ці банки підпадуть під санкції української влади або ж самі захочуть піти з України, не розплатившись з клієнтами.

Ті ж страхи мали місце щодо фінустанов, які чутка пов'язувала з представниками клану екс-президента Віктора Януковича. Велика частина їх уже виведена з ринку.

На цьому тривожному тлі деякі банки навіть зуміли наростити обсяг залучених вкладів. «2000» вже писали про феномен Міжнародного інвестиційного банку (МІБ), що належить інвестфонду Петра Порошенка і його бізнес-партнеру Ігорю Кононенко.

За підсумками 2014 року президентський банк показав пристойний приріст, наростивши активи на 85% - до 3,2 млрд. Грн., А кредитний портфель збільшився більш ніж на половину - до 1,7 млрд. Грн.

Починаючи з минулого літа, гроші в МІБ активно несли і фізичні, і юридичні особи. І поки Порошенко при владі, погане життя МІБу не загрожує, незважаючи на кризу економіки.

Втім, такою увагою вкладників можуть похвалитися небагато банків. Серед 35 найбільших наростили гривневі вклади тільки шість - ОТП, «Укргазбанк», «Укрексімбанк», «ІНГ Банк Україна», «Імексбанк» і «Фідобанк». Але навіть їм далеко до банку пана Порошенка.

Куди більше фінустанов, роздавши гроші стражденним і не дочекавшись припливу нових депозитів, припиняли обслуговувати клієнтів, призупиняли виплати і були готові на будь-які хитрощі, щоб утримати внески.

Тому весь минулий рік банківську систему стрясали скандали і пікети обдурених інвесторів біля будівлі НБУ та банків-винуватців. Як наслідок - Нацбанк ввів тимчасову адміністрацію або поставив на ліквідацію в цілому 37 установ.

Останнім з банків, в які НБУ ввів тимчасову адміністрацію - 5 лютого п. Р, став «Надра Банк» Дмитра Фірташа. Ще рік тому цей банк у фінансовій системі займав 11-е місце за розміром активів.

Згідно з даними його звітності на початок поточного року «Надра» мав зобов'язання перед клієнтами більш ніж на 11 млрд. Грн., В тому числі 5,6 млрд. Перед фізичними особами.

При цьому формально банк роздав на 31 млрд. Грн. кредитів. Але ця цифра напевно значною мірою сформована з доларових позик, виданих при курсі 8 грн ./$, а то і 5 грн ./$ і перерахованих за новим курсом.

Своїх коштів у «Надра Банку» на початок року було менше ніж на півмільярда гривень, і ще в 1,5 млрд. Оцінювалися його основні засоби, які можуть бути продані для розрахунку з вкладниками. Інакше кажучи, власники депозитів понад 200 тис. Грн., Які не підпадають під дію законодавства про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) при Нацбанку, можуть їх не дочекатися.

У ще одному банку з розряду найбільших - VAB Банку (16-е місце за розміром активів, тимчасова адміністрація була введена 21 листопада 2014 г.) власних активів - 6,8 млрд. Грн. - не вистачає навіть на виплату депозитів в розмірі до 200 тис. Грн. Для цього необхідно 7,5 млрд. Грн.

Компенсувати різницю доведеться ФГВФО, який формально має існувати за рахунок внесків комерційних банків. Однак більша частина виплат в даний час здійснюється за рахунок кредитів НБУ, а внесків комерційних банків вистачає хіба що на обслуговування цих позик.

У Мінфіні спростовують можливість «націоналізації» депозитів вкладників під приводом активізації бойових дій в зоні АТО. Але повернути вклади всім все одно не вийде

Днями директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін повідомив про двох кредитних лініях, виділених фонду в минулому році Нацбанком, на 10,2 млрд. І 9,95 млрд. Грн.

Перша з них вже вибрана, а друга буде освоєна в найближчі півтора місяця, заявив пан Ворушилін. У лютому ФГВФО має намір почати виплати вкладникам VAB і CityCommerce Bank «складних з точки зору виплат».

Таким чином, вкладникам недвозначно дають зрозуміти, що розраховувати на повернення депозитів понад 200 тис. Грн. безглуздо. Обдуреними, без сумніву, виявиться і більшість власників валютних вкладів.

Перерахунок таких депозитів ведеться за офіційним курсом НБУ на дату введення в банку тимчасової адміністрації. З урахуванням девальвації гривні більш ніж на 100% і порога в 200 тис. Грн. втрати валютних вкладників будуть ще більш болючими, ніж гривневі.

Про особливий період

На цьому безрадісному тлі в фінансовому соціумі все активніше циркулюють чутки про легальну експропріації депозитів навіть в тих банках, які в змозі розрахуватися з вкладниками. Приводом для цього може стати введення в країні воєнного стану або критична ситуація з наповненням держбюджету. Але ж і те й інше дуже навіть ймовірно.

Порушником спокою став розроблявся минулої осені Мінфіном за дорученням Петра Порошенка і Арсенія Яценюка законопроект «Про фінансову систему України в особливий період». Він отримав добро більшості фінансових і силових відомств, але потім був відправлений на доопрацювання.

Поінформовані джерела стверджують, що робота над ним ведеться і зараз. І це дуже непокоїть як підприємців, так і рядових інвесторів, оскільки в разі введення воєнного стану законним стане не тільки обмеження готівкових розрахунків та вивезення валюти за кордон, діяльність платіжних систем і операцій з електронними грошима, повернення депозитів і виплата відсотків по ним, а й повна заборона на деякі види діяльності.

Так, в разі загострення війни на сході України влада могла б не тільки взяти під свій контроль банки, що належать російським компаніям, або припинити фінансові операції з Росією і окупованими територіями, а й списувати на користь бюджету кошти в банках, що належать українським вкладникам.

Поки в Мінфіні відхрещуються від подібних звинувачень. Минулої суботи у відповідь на численні публікації в ЗМІ і в інтернеті про згаданий законопроект відомство оприлюднило свою версію того, що відбувається.

Визнавши наявність законопроекту, що дозволяє державі тимчасово націоналізувати депозити, в Мінфіні постаралися заспокоїти громадськість, повідомивши, що «прийняття таких радикальних і хворобливих для громадян кроків в Україні несвоєчасно і не планується», а сам законопроект відхилений як шкідливий для іміджу країни.

Загалом, уряд не збирається повертатися до обговорення теми, яка всерйоз налякала чимало вкладників-фізичних осіб і нечисленних іноземних інвесторів української економіки.

Тим часом навіть найбільш радикальна новація, запропонована капітанами вітчизняної фінансової системи щодо депозитів понад 400 тис. Грн. (за іншими даними - понад 200 тис. грн.), а це видача їх власникам держоблігацій, захищених від інфляції, які будуть дійсні до закінчення особливого періоду, не несе нічого нового і надприродного.

Подібні заходи в фінансовому світі, що отримали назву «стрижки» депозитів, застосовувалися Європейським Центробанком і МВФ під час фінансової кризи на Кіпрі 2012-2013 рр.

Привіт з Кіпру?

Тоді, внаслідок списання половини держборгу Греції, банки Кіпру, які направляли фінансові потоки вкладників на придбання держоблігацій Еллади, виявилися не в змозі виконувати свої зобов'язання.

Щоб уникнути повного колапсу банківської системи, влада острівної середземноморського держави спочатку ввели обмеження на зняття депозитів і грошові перекази, а потім узгодили з ЄЦБ і МВФ програму допомоги Кіпру на 10 млрд. Євро.

Однією з умов виділення допомоги стала ліквідація Народного банку Кіпру (Laiki) і об'єднання його з найбільшим банком середземноморського держави - Bank of Cyprus, з подальшим примусовим обміном депозитів понад 100 тис. Євро на акції об'єднаного фінустанови.

В цілому втрати вкладників фінансової системи Кіпру оцінювалися тоді в 4 млрд. Євро. Виправданням для їх введення стала приналежність великих депозитів в банках Кіпру пенсійним фондам російського походження і бізнесменам з країн СНД.

Як і в банківській кризі на Кіпрі, в українців є свої об'єктивні та суб'єктивні чинники. До перших можна віднести реструктуризацію грецьких боргів (на Кіпрі) і девальвацію гривні (в Україні), яка зробила банки неплатоспроможними. До суб'єктивних - нерозбірливість фінансистів обох країн в розміщенні коштів.

Маючи більш високий відсоток по вкладах, ніж в інших країнах єврозони, кіпріоти надмірно захопилися скупкою ризикових грецьких єврооблігацій і мало кредитували реальний сектор економіки.

Українські банки також залучали кошти під високі відсотки, роздаючи потім незабезпечені кредити на придбання побутової техніки або емітуючи кредитні карти, що передбачали астрономічну прибуток. У багатьох випадках банки не утрудняли себе перевіркою платоспроможності клієнтів, особливо якщо мова йшла про дрібні кредити.

Однак ситуація у вітчизняному банківському секторі принципово відрізняється від кіпрської можливістю Нацбанку України емітувати власну валюту. Чого не міг собі дозволити Центробанк острівної держави, яке входить в єврозону і в цих питаннях повністю залежить від ЄЦБ.

Саме тому в минулому році вітчизняна фінансова система з горем навпіл пережила дворазову і більш девальвацію національної валюти, затримку платежів і обмеження виплат по депозитах багатьма банками, а також відхід з ринку більш ніж трьох десятків установ, серед яких виявилися не найостанніші за обсягом залучених вкладів .

Чергові заходи по «порятунку» українського фінансового титаніка поки начебто і не на часі, але цілком реальні. А вже якщо вони отримають схвалення МВФ і стануть частиною нової програми з кредитування України, то націоналізація великих депозитів виявиться лише справою часу. Тим більше якщо в уряді вже дали зрозуміти, що можуть піти і на це.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...

Привіт з Кіпру?