«Невідомий Гітлер»: погляд зсередини

«Правда.Ру» вже писала, що навесні цього року в Німеччині побачила світ книга про Гітлера (Das Buch Hitler), яка була написана виключно для одного-єдиного читача. Для Сталіна. Англійська переклад очікується на початку листопада. Нинішнього літа в видавництві «Олма-Пресс» книга про фюрера вийшла під назвою «Невідомий Гітлер».

Нагадаємо, що книга написана на основі показань двох есесівських офіцерів з ближнього оточення Гітлера, які щодня спостерігали за його життям протягом багатьох років. Це камердинер фюрера Хайнц Лінге і особистий ад'ютант Гітлера - Отто Гюнше.

«Правда.Ру» поспілкувалася з одним із авторів-укладачів розсекречених матеріалів з особистого архіву Сталіна , Що зберігалися більше 50 років під грифом «Цілком таємно», доктором Маттіасом Улем (Matthias Uhl). В даний час пан Уль працює в нещодавно відкритому Німецькому Історичному Інституті в Москві (Deutsches Historisches Institut Moskau).

- У чому на ваш погляд основна відмінність нової книги про Гітлера від інших біографій фюрера? Класичних праць Йоахіма Феста, Яна Кершоу або Себастьяна Хафнера?

- Це справжній історичний документ. Коли читач бере в руки книгу, він розуміє, що від інших документів на подібну тему, ці спогади відрізняються надзвичайними обставинами, в яких вони створювалися. Вони сиділи в одиночках і не мали можливості погоджувати свої показання. Слідчі спецслужб постійно вишукували можливі неточності в їх свідченнях. Обидва укладених дуже точно передають висловлювання Гітлера, якщо їх порівнювати з опублікованими записами або стенографічними записами промов Гітлера. Тільки невеликі неточності.

- Якщо я правильно зрозумів, ви перекладали книгу, оскільки оригіналів, написаних по-німецьки допитів, просто не збереглося?

- На жаль, збереглися тільки деякі фрагменти допитів. Всі інші варіанти даної книги виключно російською мовою. У нас був дуже хороший перекладач Хельмут Еттінгер (Helmut Ettinger). Він раніше працював на Хонеккера, перекладав Горбачова і його стала німецьким афоризмом фразу: «хто спізнюється, того карає життя» (Wer zu spät kommt, den bestraft das Leben). Так що, можна сказати, вийшло дуже гарне німецьке видання.

- У Німеччині книга стала бестселером?

- Так. Продано більше 20 тисяч примірників. Величезний читацький інтерес. Найголовніше, що в книзі представлений свіжий погляд на Третій Рейх. Коли Лінге повернувся до Німеччини, він опублікував там свої мемуари, які дуже сильно відрізняються від написаного ним в Радянському Союзі. Про деякі події він просто не згадав, інші висвітлив інакше.

- Маттіас, вам не здалася, що книга «Невідомий Гітлер» написана дуже тенденційно?

- Звичайно, але для історика це дуже цікавий і унікальний документ. У ньому три різних рівня, три пласта: власне спогади Лінге і Гюнше, радянський погляд, виражений в поправках і примітках Федора Карповича Парпарова (очолював і контролював роботу перекладачів - прим. Ред.) І, нарешті, початок холодної війни. Наприклад, як вони дивляться на англійців або американців.

- Так, особливо гарні пасажі, що хвалену американську промисловість сильно переоцінюють. Мовляв, там немає ніяких особливих досягнень - тільки посередність і велика реклама. Американські офіцери - «бізнесмени», одягнені у військові форми і тремтячі за свої шкури. А британці під Дюнкерком кидали напризволяще своїх союзників - французів, які замість них боролися і гинули в боях. Таке явно було написано під впливом фултонской мови містера Черчілля.

- В принципі читач легко здогадується, що належить Лінге і Гюнше, що відноситься до приміток Парпарова і його колег з НКВД.

- Серйозні фахівці з історії Третього Рейху, що прочитали книгу, знайшли для себе в ній щось нове?

- Абсолютно новим було те, що Гітлер особисто видав наказ про застосування газових камер. Він отримав проекти від Гіммлера. Для істориків це дуже важливо.

- У мене, як у людини, який цікавиться цим періодом історії, склалося враження, що я вже десь про це читав.

- Звичайно. Адже книгу написали через три роки після війни, а зараз вже пройшло 60 років.

- Може бути, що окремі епізоди з цієї книги раніше просочувалися у відкриту пресу? Тобто, вона не була повністю засекречена?

- Напевно, так. В кінці 60-х, коли між радянськими істориками та їх колегами з ФРН велися суперечки, застрелився Гітлер або тільки прийняв отруту. Лев Безіменський частково опублікував документи, щоб показати, що він має в своєму розпорядженні справжньої інформацією.

- Навіть одна ця книга переконала вас у тому, що Гітлер застрелився?

- Так. У післямові до книги (мається тільки в німецькому виданні - прим. Ред.) Ми ще раз детально висвітлюємо «Операцію« Міф », в рамках якої вивчався самогубство Гітлера. У 1946 році Гюнше і Лінге доставили в Берлін, де вони ще раз ретельно оглянули бункер під рейхсканцелярії. Уважно обстежили диван на якому Гітлер застрелився. Вони побачили, що залишився на стіні кривава пляма. Ніяких сумнівів в тому, що Гітлер застрелився - не залишилося.

- Маттіас, ви бачили фільм «Der Untergang» (в російському прокаті «Бункер» - прим. ред.)?

- Бачив.

- Які враження?

- Це художній фільм, а не документальна історія . Думаю великий плюс книги «Невідомий Гітлер», що в ній показані останні місяці Третього Рейху. Яка ситуація склалася в бункері, в самому Берліні. Зрада Герінг, зрада Гіммлера.

- У радянській кіноепопеї «Звільнення» відзначався актор кіностудії ДЕФА Фріц Діц, який, за словами німців, примудрився навіть передати австрійський акцент фюрера. Бруно Ганц теж говорить з акцентом? Він, на ваш погляд, добре зіграв роль Гітлера?

- Думаю, непогано. А говорить актор, як мені здалося, зі швейцарським акцентом. Прекрасно, що цього монстра Бруно Ганц показав в людській подобі, тому що є небезпека, що це все знову може повторитися. З цим злом треба боротися.

- Російські видавці, мабуть, щоб не перевантажувати книгу, перетворивши її в академічне видання, відмовилися від публікації післямови. Про що воно?

- У ньому ми ще раз описуємо, як створювалася книга. Далі архівні посилання на матеріали, звідки ми брали інформацію. Пояснювали німецькому читачеві, що таке радянська пропаганда і т. Д.

- У книзі Гітлер представлений в карикатурному вигляді. Це спеціально робилося під Сталіна?

- Він насправді таким і був. Іноді це змахує на карикатуру, а й був таким дивним людиною. Найбільший плюс цієї книги - це погляд зсередини. Лінг і Гюнше бачили багато такого, що ніхто крім них не бачив і не міг бачити. Наприклад, як після оголошення війни США (11 грудня 1941 року - прим. Ред.), Гітлер читав пригодницькі романи, малював нікому незрозумілі будівельні проекти, в компанії з головним ад'ютантом Шауб, через проекційний апарат розглядав кольорові фотографії голих паризьких танцівниць і гуляв зі своїм шотландським тер'єром Барли, якого йому дістав Борман.

- Хтось із цих залишив після себе мемуари?

- Тільки Лінге. Спочатку вони були опубліковані в журналі, а потім їх переробили і ще раз перевидали в 80-і роки окремою книгою. А Гюнше взагалі нічого не написав, тому що вважав, журналісти не хочуть писати так, як він хотів. Восени 2003-го року, коли я розшукав досьє, прочитав про смерть Гюнше, в якому говорилося, що він нічого не написав про свою службу. Тоді у мене виникла ідея видати цю книгу. Найцікавіше для мене, що російські історики знали про існування цього документа, багато брали з нього, але ніхто з них не прийняв рішення видати такий дуже цікавий документ. Я не знаю чому?

- Наскільки я знаю, Німецький Історичний Інститут, в якому ви працюєте, недавно відкрився. У вас були якісь проблеми?

- Були тільки проблеми, пов'язані з тим, який статус має бути у інституту. Як з російської, так і з німецької сторони. Зараз ми всі питання вирішили і думаю, що ми вже успішно працюємо.

Довідка:
Хайнц Лінге (Heinz Linge) (Народився 23.03.1913 в Бремені. Помер 24.06.1980 у Бремені)
Каменщик, незакінчена будівельну освіту. Вступив в НСДАП в 1932 р (квиток № 1 260 419) і СС (квиток № 35 795). У 1933 р був прийнятий на службу в полк «Лейбштандарт Адольф Гітлер». У 1935 р після навчання в школі готельного бізнесу став ординарцем Гітлера. З 1935 р особистий слуга Гітлера. Штурмбанфюрер СС (майор). Потрапив в радянський полон 02.05.1945 р Протягом декількох років давав свідчення в НКВД. У 1950 р був засуджений до 25 років тюремного ув'язнення. Звільнений і відправлений в ФРН в 1955 р

Отто Гюнше (Otto Günsche) (Народився 24.09.1917 р в Єні. Помер 02.10. 2003 року в Ломарі під Бонном)
У 1931 р вступив в «Гітлерюгенд». У 1934 р прийнято на службу в полк СС «Лейбштандарт Адольф Гітлер». Член СС (квиток № 257 773). У 1935 р вступив в НСДАП (квиток № 3 601 524). З 1936 р унтерфюрер (молодший командир) в особистому ескорті Гітлера. У 1941 - 1942 рр. навчався у військовому училищі в Бад-Тельці. Служив на фронті. З січня по серпень 1943 р особистий ад'ютант Гітлера. Командував ротою в танковій дивізії СС на фронті. З лютого 1944 р знову призначений особистим ад'ютантом Гітлера. У 1944 р штурмбанфюрер СС. Потрапив в радянський полон 02.05.1945 р У 1950 р засуджений до 25 років виправних робіт. У 1955 р переведений в НДР. У 1956 р звільнений з в'язниці в Баутцені. Незабаром втік до ФРН.

З 1946 по 1949 роки Лінге і Гюнше змушені були давати свідчення про Гітлера слідчим МВС. Офіцери особливої ​​комісії доклали записи обох ув'язнених до документів «Операція« Міф ». У справі № 462а перебувала справжня копія досьє НКВС зразка 1949 року. У 2003 році його знайшов німецький історик Маттіас Уль, який систематично перевіряв архівні справи «загального відділення» в рамках дослідницького проекту інституту сучасної історії.

На фото укладені Хайнц Лінге і Отто Гюнше незадовго до звільнення з радянського полону в 1955 р

«Захід» Гітлера завершився в російському «Бункері»

Гітлер - тварина з людським обличчям. Режисер «Комісара Рекса» спокусився на фюрера

Пристрасті по Адольфу або Danse macabre

На замітку:

Обговорити тему "Невідомий Гітлер".