NEWSru.com :: "Нова газета": розробники проекту легалізації ПВК взяли паузу

Найманці знаходяться поза законом в Росії приватних військових компаній після України та Сирії дісталися вже до Центральної Африки, але російська влада не поспішають легалізувати таку форму участі росіян в бойових діях. У тому, чому це відбувається, намагається розібратися "Нова газета" в опублікованій в середу, 13 червня, статті.

Журналіст Андрій Камакін згадує матеріали у французькій газеті Le Monde, присвячені неодноразово згаданої в ЗМІ ПВК Вагнера - групі, яку очолює підполковником запасу з позивним Вагнер Дмитром Уткіним. Найманці цієї ПВК спочатку воювали в Донбасі під час загострення ситуації на сході України, а потім вирушили до Сирії, звідки час від часу приходять повідомлення про загибель деяких з них.

Ще в квітні Le Monde писала , Що сфера інтересів вагнеровцев розширюється: російські найманці були помічені в Центральноафриканській Республіці, колишньої французької колонії. Ще одна стаття на ту ж тему була опублікована в газеті в травні .

За даними журналістів, база "посланців Москви" розташована в 60 кілометрах від столиці ЦАР Бангі, на території маєтку Беренго, колишньої резиденції президента, а потім імператора країни Жан-бедел Бокасса.

У МЗС РФ пояснювали, що мова йде про військових інструкторів. Дипломати повідомляли, що, відгукуючись на відповідне прохання президента ЦАР і за згодою комітету Ради Безпеки ООН Міноборони РФ, направило на потреби центральноафриканською армії в кінці січня - початку лютого 2018 року партію стрілецької зброї та боєприпасів, в країну також були відряджені п'ять військових і 170 російських цивільних інструкторів для підготовки військовослужбовців ЦАР.

Однак французькі журналісти стверджують, що найманці присутні в ЦАР "на додаток до офіційних інструкторам". За даними Le Monde, російські змінили руандійських військовослужбовців з миротворчого контингенту ООН, які перш за охороняли президента країни Фостен-Арканжи Туадеру. Адміністрація Туадери, писало видання, яке цитує "Нова газета", підтверджує прибуття в республіку "загону російських військових фахівців для посилення безпеки глави держави". У президента в зв'язку з цим з'явився радник з Росії, який координує роботу охоронців. Цей же чоловік є посередником при контактах Москви і Бангі в оборонній та економічній сферах.

За відомостями видання, п'ятеро "посланців Москви" є кадровими військовими розвідниками. Решта нібито працюють на дві приватні військові компанії - Sewa Security Services і Lobaye Ltd. У той же час більшість експертів упевнені, що мова йде про групу Вагнера, пов'язаної, за даними джерел, з "кухарем Путіна" Євгеном Пригожиним.

Вагнеровцев помітили і в сусідньому африканській державі. Про це в січневій доповіді писала американська розвідувально-аналітична компанія Stratfor. Про те, що перша партія ПВК Вагнера відправлена ​​в Судан, тоді ж повідомляв екс-міністр оборони ДНР Ігор Стрєлков. Він анонсував, що ще одна партія російських найманців готується їхати в Центральноафриканської Республіки.

Що загрожує найманцям ПВК

Примітно, що вагнеровцев, схоже, не лякає російське законодавство, хоча загроза з цього боку, по ідеї, зовсім не жартівлива, пише "Новая газета".

Вербівка, навчання, фінансування або інше матеріальне забезпечення найманця, так само як його використання у збройному конфлікті або військових діях караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років, цитує видання статтю 359 КК РФ. Самому наймита за участь у військових діях світить до семи років в'язниці. Під найманцем розуміється "особа, що діє з метою отримання матеріальної винагороди і не є громадянином держави, що бере участь у збройному конфлікті або військових діях, яка не проживає постійно на його території, а також не є особою, спрямованим для виконання офіційних обов'язків".

Члени групи Вагнера цілком відповідають "портрету", намальованому в 359-й статті, пише автор матеріалу.

Якою буде доля законопроекту про ПВК

Тим часом закон про ПВК все ніяк не приймуть, хоча у влади є розуміння такої необхідності. Зокрема, в 2012 році тодішній прем'єр-міністра Володимир Путін, відповідаючи в Держдумі на депутатські запитання, погодився з тим, що ПВК є "інструментом реалізації національних інтересів без прямої участі держави" і що "можна подумати" над тим, як ввести таку діяльність в правове русло. У січні 2018 року голова МЗС РФ Сергій Лавров заявив про необхідність "чітко зафіксувати" законодавчу базу, для того щоб співробітники ПВК "також були в правовому полі і захищені".

Однак спроби узаконити ПВК досі зазнавали краху, йдеться в статті. "Нова газета" нагадує, що остання була зроблена зовсім недавно. На початку року група депутатів Держдуми від фракції "Справедлива Росія" представила проект закону "Про приватної військової та військово-охоронної діяльності". Офіційно, проте, внесений він так і не був. І невідомо, чи буде внесений взагалі.

Справа в тому, що документ отримав розгромний відгук уряду, яке порахувало, що законопроект суперечить Конституції - перш за все частини 5 статті 13, яка забороняє створення і діяльність громадських об'єднань, цілі або дії яких спрямовані на створення збройних формувань.

"Поки ми взяли паузу", - заявив один з розробників проекту, Михайло Ємельянов. "Подивимося, яким буде настрій нових людей в кабінеті", - уточнив він. Парламентарій не згоден з урядової оцінкою про суперечність законопроекту Конституції. Він вказав, що мова там йде про громадські організації, тобто про НКО, а ПВК - це комерційні структури. "Уряд явно не захотіло розглядати нашу ініціативу по суті. Нас просто відфутболили", - упевнений депутат.

За словами Ємельянова, одна з основних цілей, переслідуваних розробниками проекту, - забезпечення соціальних гарантій працівникам ПВК. "Втім, турбота думців про" солдатів удачі "не входить настільки далеко, щоб зовсім припинити шкідливий для здоров'я бізнес", - пише автор статті.

Як говориться в матеріалі, надії есерів на апгрейд кабінету навряд чи можна вважати обгрунтованими - уряд хоч і оновилося, але не настільки, щоб схвалити зарубаний кабміном два місяці тому ініціативу.

Сумнів у тому, що такий закон з'явиться в доступній для огляду перспективі, висловив віце-президент Міжнародної асоціації ветеранів підрозділу антитерору "Альфа", шеф-редактор газети "Спецназ Росії" Олексій Філатов. "Багато обивателів та й експерти плутають приватні військові компанії з компаніями, які засвітилися на сході України і в Сирії. У тому числі з так званою групою Вагнера. Але це зовсім різні речі", - зазначив він, пояснивши, що якщо перші - це бізнес, то другі - в більшій мірі політичний проект, погано поєднується з правовими нормами.