NEWSru.com :: Преса назвала причину конфлікту навколо "квартири патріарха"

"Квартирне питання", встав між колишнім міністром охорони здоров'я - хірургом і православним священиком Юрієм Шевченко - і настоятелем Російської православної церкви Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом, обростає все новими подробицями. Версія про те, що відносини між двома священнослужителями зіпсувалися ще задовго до скандалу навколо запилення елітної московської квартири , Схоже, підтверджуються. Коріння конфлікту йдуть на 20 років назад, пише "Московський комсомолець" .

скандал , В який виявився втягнутий колишній міністр, набув розголосу лише минулого тижня, хоча справа тягнеться ще з 2010 року. Тоді в квартирі Шевченка в знаменитому "Будинку на набережній" (вул. Серафимовича, буд.2) йшов ремонт, пил від якого нібито піднялася поверхом вище і засипала всю квартиру сусіда. Ним виявився патріарх Кирило. Збиток, нанесений майну патріарха таємничими і вкрай небезпечними для здоров'я "наночастинками", які фахівці виявили в пилу, був оцінений в 20 мільйонів рублів.

В якості компенсації позивачі захотіли отримати квартиру Шевченко, а також житлоплощу його дружини, що знаходиться по сусідству. Єдиною на даний момент перемогою адвокатів хірурга стала відмова суду накласти арешт на другу квартиру. Зате перша квартира вже арештована - її дивним чином оцінили лише в 15 мільйонів рублів, і вона тепер є запорукою того, що Шевченко виплатить решту п'ять мільйонів. Цікава деталь: РПЦ від скандалу всіляко дистанціюється, а справою в суді керує якась Лідія Леонова, прописана в квартирі патріарха.

Ще будучи міністром охорони здоров'я Юрій Шевченко - генерал-полковник медслужби, академік РАМН і РАПН, доктор медичних наук - мав близькі дружні відносини з Церквою, зокрема, з її тодішнім настоятелем Алексієм II. Так, були укладені угоди, які дозволили духовним особам здійснювати служби в лікарнях, а хворим - кликати священиків для причастя, сповіді і соборування, відзначає "МК".

Пізніше, склавши з себе міністерські повноваження, Шевченко вирішив стати православним священиком, втім, він не збирався кидати хірургію. Проте на той момент патріарх Алексій II вже помер, а з новим главою РПЦ хірурга, мабуть, подружитися не вдалося, відзначає видання. Тоді Шевченко прийняв рішення поїхати вчитися в Ташкент до архієпископа Ташкентського і середньоазіатського Володимиру. Цей вчинок новому російському патріарху, ймовірно, не припав до вподоби: той був людиною Алексія, вже за Кирила за велінням Синоду його перевели митрополитом до Омська, відзначає "МК".

Після закінчення навчання в 2009 році Шевченко не поспішив постати перед новим патріархом, навпаки, зробив вчинок, який багато хто міг оцінити навіть як якесь непокору Московської патріархії: повернувшись з Узбекистану, прийняв сан священика під ім'ям отця Георгія на Україні.

Однак в 1989 році майбутній патріарх Кирило (тоді - митрополит Смоленський і Калінінградський) отримав завдання розробити новий статут Української церкви. Що він і зробив, а документ прийняли в 1990 році. Згідно зі статутом, УПЦ є самостійною і незалежною. "Єдине обмеження, яке було в новому статуті, - український Синод, рукоположив нового єпископа, повинен був узгодити його з Москвою", - зазначає в коментарі до статті в "МК" історик і письменник Сергій Бичков.

Однак кандидатуру отця Георгія український патріархат з Москвою не обговорив, та й сам хірург-священик покаятися перед російським патріархом не поспішав. Тобто Шевченко разом з усією Українською церквою порушив положення 20-річного "дітища" патріарха Кирила. Тоді, за чутками, відносини двох священнослужителів остаточно зіпсувалися і на Шевченка почалися православні гоніння.

Наприклад, консервативні православні руху почали активно обурюватися тим, що в медико-хірургічному центрі Пирогова, де працював Шевченко, є абортарій, хоча на тій же території знаходиться Хрестовоздвиженський храм (в лікарні у відповідь заявили, що абортів не робили і не роблять). Коли скандал з абортарієм досяг свого піку, московську квартиру патріарха занесло "наночастинками", укладає "МК".

Пил в квартирі патріарха складалася з "небезпечних речовин" вапняку і піску

Сам факт виявлення цих самих наночастинок досить цікавий. "Замість того щоб найняти хатню робітницю і пропилососити квартиру, громадянка Леонова звернулася до філії №13 ГУП ЕВАЖД міста Москви із заявою "про пошкодження і приведення її майна, що знаходиться в квартирі, в непридатність", - пише оглядач "Нової газети" Юлія Латиніна.

Після цього комісія за участю представників управи району Якиманка, ГУП ЕВАЖД і Мосжілінспекциі ЦАО Москви встановила, що в запиленні винен Шевченко, причому, як випливає з рішення суду, цей факт він не оскаржував і висловлював готовність все поправити. Однак позивачка зажадала провести аналіз хімічного складу пилу. В результаті досліджень, проведених Інститутом загальної і неорганічної хімії імені М.С. Курнакова РАН, були "виявлені сполуки, потенційно небезпечні для здоров'я", зокрема, "компоненти сумішей і фарб CaCO3 (вапняк), CaSO42H20 (гіпс), SiO2 (діоксид алюмінію) ... крім цього, в зразках ... виявлені наночастинки, які при контакті з людиною можуть чинити негативний вплив на здоров'я, викликаючи захворювання, в тому числі онкологічні ".

"Половину ваги Землі становить кисень, а ще чверть - кремній. Як наслідок - чистий SiO2, він же діоксид кремнію (а зовсім не алюмінію, як вважають в Замоськворецком суді) - становить в земній корі 12% ... Пісок - це майже чистий діоксид кремнію, - зазначає журналістка. - Друге небезпечна речовина, яка знайшла в складі пилу, - це вапняк, CaCO3. Більша частина земної кори, яка не перебуває з діоксиду кремнію ... покрита осадової породою, званої вапняк ".

Далі філія №13 ГУП ЕВАЖД звернувся в Російську державну бібліотеку з питанням "про можливість проведення робіт з очищення запилених книг" бібліотеки патріарха. Вартість відновлення книг бібліотека оцінила в 13,9 млн рублів, відзначає автор замітки.

"Отже, в перекладі на російську. Хірург, священик і колишній міністр Шевченко в ході ремонту пошкодив вентиляцію і засипав квартиру патріарха пилом. Він не спалив її, не залив фекаліями, маслом або бензином - він обсипав її пилом ... Пані Леонова , замість того щоб взяти пилосос або домовитися з Шевченком, звернулася до Інституту загальної та неорганічної хімії, який видав висновок про шкоду піску і вапняку, а потім - в РДБ, яка оцінила операцію по здування пилу ... в 13,9 млн рублів " , - підсумовує журналістка.

У квартиру патріарха веде спецліфт

Наскільки об'єктивні були експерти, які проводили оцінку збитку, нанесеного пилом з житлоплощі Шевченко, поки спірне питання. Але навряд чи викликає сумніви те, що меблі, предмети інтер'єру та інше майно в патріаршій квартирі були і правда досить дорогими. Адже сама квартира - елітна.

Як доказ можуть служити спостереження кореспондентів "Нових известий" , Що побували в "Будинку на набережній". У під'їзді, де знаходиться квартира Кирила, встановлено спеціальний ліфт. На цьому ліфті звичайна людина може піднятися на будь-який поверх з другого по десятий. Але на 11-й поверх, де розташована квартира предстоятеля РПЦ, ліфт аби кого не пощастить, навіть якщо натиснути кнопку номер 11.

Щоб потрапити на 11-й поверх, необхідно спочатку вставити спецключ в слотномер 12, і лише потім натиснути на кнопку номер 11. спецключ є лише у наближених Патріарха і, за чутками, у якогось американця, який живе в квартирі по сусідству з главою РПЦ.

На 11-й поверх можна піднятися і по сходах, однак вхід на сходову площадку предстоятеля РПЦ простим смертним перегороджує глуха металеві двері. Шахта ліфта розташована за цими дверима, так що прибуття жителів і гостей квартири патріарха на 12-й поверх не видно нікому, відзначає видання.

Взагалі наявність у власності у патріарха квартири, хай би навіть найпростішої, викликає питання . Адже кожен монах при постригу, а патріарх є монахом, дає обітницю нестяжанія. Тобто обіцяє не мати власності, а все майно, в тому числі подароване, зобов'язується передати приходу або на благодійність.

Взагалі, самого патріарха жителі "Дому на набережній" не бачили вже давно - за словами сусідів предстоятеля РПЦ, в останній раз його машину біля під'їзду вони бачили кілька років тому. Однак згідно з даними Федеральної служби реєстрації, на які посилаються родичі хірурга Шевченко, квартира номер 214 в будинку 2 по вулиці Серафимовича знаходиться у власності Володимира Гундяєва (мирське ім'я патріарха Кирила) з 1994 року. Знову ж таки з чуток, пишуть "Нові вісті", він отримав її в дар від уряду Москви.