NEWSru.com :: 20-річчя початку "епохи Єльцина": його політичний покровитель згадав ранні роки "кар'єриста, підлабузника і грубіяна"

У зв'язку з 20-річчям провалу серпневого путчу і наближенням аналогічним "ювілеєм" розпаду СРСР в грудні ЗМІ продовжують розкопувати секрети минулого. "Фонтанка.ru" вирішила звернутися до політичної фігури Бориса Єльцина, чия епоха почалася якраз після провалу ГКЧП. Про невідомі епізоди життя раннього Єльцина і деяких рисах характеру першого президента Росії, які впливали на його політику, розповів пітерському виданню колишній секретар ЦК КПРС Яків Рябов. Саме цей свердловський державний діяч "проштовхнув" земляка у велику політику.

Згадуючи про свого колишнього "підопічному", Рябов нагороджує його такими характеристиками: "типовий кар'єрист і підлабузник", "нещадний", "мстивий", "хам і грубіян". На резонне запитання журналіста, навіщо ж було просувати таку людину по партійній лінії в Свердловську, Рябов пояснив, що його на тому етапі влаштовував єльцинський підхід до справи, його напористість і прагнення будь-що-будь вирішити поставлене завдання в строк.

"Якщо, бувало, скажеш:" Борис! Потрібен такий-то об'єкт! Його треба обов'язково здати до 7 листопада ". Єльцин розіб'є лоб, але здасть. Говорили, що Єльцин когось навіть до інфаркту доводив на роботі. Чесно кажучи, не знаю", - сказав колишній високий чиновник. До того ж, за його словами, "душевні дефекти" Єльцина в очі не кидалися, відразу можна було зрозуміти, що він запросто може нахамити або проявити зневагу до людей.

"Я його впізнав, коли Єльцин був простим інженером-будівельником, його направили до нас на ділянку займатися водопроводом і каналізацією, де став я бригадиром, - згадує Рябов. - На вигляд Борис був тоді абсолютно нормальним хлопцем, високий, здоровий, спортивної статури, хоча, як я розумію, в ньому вже були зачатки хамської поведінки, а йшло це, мабуть, з давніх часів, коли він ще був студентом ".

Яків Рябов, колишній з 1971 по 1976 рік першим секретарем Свердловського обкому КПРС, перейшов працювати до секретаріату ЦК партії і на своє місце в Свердловську рекомендував Єльцина. Саме з цього першого призначення фактично і почалася його кар'єра як політика. Як стверджує радянський держдіячі, сталося це фактично від безвиході - він хотів бачити на секретарем обкому зовсім іншу людину, але той працював тоді у Едуарда Шеварднадзе, і той його не відпускав. Інших гідних кандидатів теж забрали в Москву. Залишався тільки Єльцин.

"Я не вважаю, що тоді помилився в Єльцині, хоча, звичайно, зараз розумію, що саме ці якості Єльцина і зіграли головну роль в руйнуванні країни", - говорить Рябов. Більш того, він вважає, що його все-таки нечесно називати "могильником СРСР", тому що в справі розвалу Союзу він зовсім не був першою особою.

"Справа в тому, що коли пішли всі ці демократичні процеси, з'явилася група дуже освічених, підкованих хлопців, ніхто з яких, правда, не мав досвіду промислового виробництва. Ось вони і замутили всю воду. Попов, Собчак, Афанасьєв ... Я їх всіх знав. з усіма потім розмовляв. Питав: "Ну і що ви виграли, братці?" Афанасьєв мені з приводу Єльцина відповідав: "Так, тут ми допустили помилку", - розповідає він.

Примкнув до них Єльцин взагалі не був демократом, навіть демократичними зачатками не володів, стверджує Рябов. "Його партократів-то не назвеш. Це була людина зі своєрідними дефектами характеру, які змушували його завжди діяти виключно в своїх інтересах. В ім'я них він одного міг заласкать, другого затягати, з третім зробити все що завгодно".

За його словами, "Єльцин сам себе доводив до інфаркту, так йому хотілося влади, так хотілося керувати". Заради цього він готовий був переступити через кого завгодно, впевнений Рябов. Він розповів, як одного разу прямо заявив Єльцину, що у деяких людей є до нього зауваження. "Єльцин відразу перепитав:" Хто це вам сказав? "Я йому:" Ти неправильно ставиш питання, Борис! Ти повинен був сказати, що тобі треба робити висновки, а не з'ясовувати, хто мені сказав ", - викладає колишній радянський чиновник.

(Прим. NEWSru.com: в інтерв'ю "Фонтанке.ru" цей епізод не має розвитку, але раніше цього року, в бесіді з журналістами "Вільної преси" Рябов каже: "Але він потім все одно вирахував цих людей і не давав їм ходу". Там же він зізнався, що йому "і сумно, і соромно згадати про цю мою помилку" (призначення Єльцина в Свердловську замість себе.))

За словами Рябова, Єльцин був "скиглієм" - постійно скаржився на брак того чи іншого для виконання поставлених завдань. Він же йому активно допомагав як молодому партпрацівників: "Зі мною Єльцину було добре. Як в раю. Тому що мені дуже багато доводилося робити за нього. Єльцину зі мною повезло".

Коли Єльцин став в Свердловській області першою особою, він "став втрачати контроль над собою", згадує його "хресний батько". Остаточно ж він відчув себе повним господарем регіону, коли Рябова через розбіжності з міністром оборони СРСР Дмитром Устиновим звільнили з посади секретаря ЦК і перевели на посаду першого заступника голови Держплану.

"Тут у Єльцина і розвернувся, як то кажуть, повний єралаш. Що хочу, те й роблю. Перш за все, це, звичайно, виявлялося все в тій же єльцинської грубості і зневазі до людей", - розповідає Рябов. Потім він став "щосили крутити-крутити свою лінію", а коли його обрали головою Верховної Ради Української РСР, став всіляко уникати зустрічі зі своїм колишнім покровителем, хоча той наполягав на ній.

"Я дуже хотів з ним зустрітися. Бо бачив, що він пре не туди", - говорить Яків Рябов. Він вважає, що і Єльцин, і його помічники Ілюшин (майбутній віце-прем'єр уряду Росії - прим. Ред.) Та Петров (майбутній глава адміністрації президента - прим. Ред.) "Страшно боялися" його, тому що він всіх добре знав по Свердловську.

"Я Єльцина не боявся, і тим більше не боюся зараз. Єльцин не міг бути моїм ворогом. Він не міг зі мною впоратися. Єльцин мені з певного часу просто нецікавий", - зізнався Рябов в кінці інтерв'ю.