NEWSru.com :: Влада Полтави втопили в річці більше 1000 доларів, щоб знайти "скарби" Мазепи

Мерія Полтави оголосила конкурс на пошук "скарбів" гетьмана Івана Мазепи, нібито затоплених ним у річці Ворсклі при відступі після поразки шведів у Полтавській битві 1709 року. Як повідомили ІТАР-ТАРС в прес-службі відомства, акція шукачів скарбів відбудеться 28 червня, в 300-ту річницю битви.

За легендарним "скарбом" всім бажаючим необхідно буде пірнати в річку Ворсклу. Оскільки, за свідченням істориків, нікого скарбу на дні річки немає, місцева влада вирішила матеріально зацікавити нирців. На дні річки будуть заховані 10 тисяч сучасних гривень монетами (1300 доларів). Незважаючи на дані історичної науки, представники мерії сподіваються, що в ході конкурсу учасники зможуть і справді відшукати коштовності гетьмана, повідомили в прес-службі мерії.

Шоу до ювілею знаменитого бою полтавська влада придумали на основі одного з переказів, згідно з яким, тікаючи від російських військ, Іван Мазепа наказав скинути в Ворсклу що були з ним скарби - золото і срібло. Правда, інші варіанти цієї легенди називають інші місця зберігання "заощаджень" Мазепи.

Нагадаємо, в 1687 році Мазепа був обраний гетьманом Лівобережної України. Він зумів завоювати прихильність молодого царя Петра, і той довгі роки безмежно довіряв йому, обсипав щедрими дарами, нагородив орденом Андрія Первозванного. За своє 20-річне правління Мазепа заволодів землями з 120 тисячами селянських душ і сколотив фантастичне на той час стан.

Задумавши піти з-під влади московського царя, гетьман затіяв таємні переговори з королем Швеції Карлом XII і в жовтні 1708 приєднався до його військам, що вторглися на Україну. Шведський король, постійно потребував в грошах, дуже розраховував на багатства Мазепи. Є легенда, ніби збираючись до шведів, Мазепа послав їм 30 возів зі срібними та золотими монетами. Після поразки під Полтавою Мазепа разом з Карлом біг до турків в Бендери, де незабаром помер. Пізніше його останки були перенесені в румунське місто Галац.

Чутки про гетьманських скарбах з'явилися з легкої руки царя Петра. У 1708 році після конфіскації скарбів, що зберігалися в Києво-Печерській Лаврі та Білій Церкві, і перекази гетьмана анафемі цар закликав народ вказувати місцезнаходження захованого Мазепою добра, обіцяючи за це половину знайденого.

За людський чутці, скарби ці були поховати в декількох місцях. У Києві - близько Кирилівської церкви, де в XIX столітті після кожного провалу ґрунту навколишніх жителів охоплювала золота лихоманка. У Чернігові - під будівлею полкової канцелярії, тут, за легендою, в ніч на Івана Купала можна до сих пір побачити красуню Мотрону (Марію) Кочубей, що стереже багатства свого коханого - Мазепи. Або в районі села Переволока на дні Дніпра, де при переправі Мазепа нібито був змушений скинути дві діжки золота і дорогоцінне начиння.

За іншою версією, частина багатющої гетьманської скарбниці могла бути схована в його замках - Поросюченском під Бахмач і Гончарівському під Батурином, колишньому з 1669 року столицею малоросійських гетьманів. У цьому місті за його правління було зведено багато будівель, проте з історичних будівель збереглися лише палац та Воскресенська церква. На її місці колись стояв так званий "Мазепин стовп" - величезна вежа, яку розібрали, а на її фундаменті збудували церкву. Історики вважають, що "стовп" представляв собою фрагмент Троїцького собору, під яким, вважають дослідники, і зберігав свої скарби Мазепа.

Нагадаємо, у зв'язку з актуальними в останні роки відносинами Росії та України президент Віктор Ющенко закликав розвіяти "міф" про зраду українського гетьмана . "Пора остаточно розвіяти всі міфи про нібито зраду Івана Мазепи. Іван Мазепа - НЕ зрадник, Іван Мазепа - захисник рідної землі", - заявив президент в селі Мазепинці (Київська область) на заходах з нагоди 370-річчя від дня народження гетьмана.

Згідно з дослідженням соціологічного центри Research & Branding Group, в питанні про те, чи є Мазепа героєм, який боровся за незалежну Україну (так вважають 29,8% респондентів, з яких 55,9% живуть на заході, 29,3% - в центрі, 17,4% - на південному сході країни), або зрадником, який перейшов на бік ворога (28% осіб, з яких 11,1% становлять захід, 19,4% - центр, 41,5% - південний схід), українське суспільство фактично розділилося навпіл . У свою чергу експерти відзначають, що "розмова про зняття анафеми з Мазепи є фактором розколу України".