Нова броня для БТР: Як технологічний "совок" в Україні гальмує розвиток

Серед перемог, яких чимало в українському Оборонпромом, час від часу проскакує і справжня зрада

Фото - Укроборонпром

Depo.ua продовжує відстежувати ситуацію навколо війни на Донбасі. І озброєння Збройних сил України - аж ніяк не останній момент в цьому питанні.

29 жовтня ДП "Харківське конструкторське бюро ім. Морозова", яке входить до складу держконцерну "Укроборонпром", передало в армію першу партію виготовлених з нової вітчизняної бронесталі БТР-4 у складі семи машин . Незважаючи на те, що закінчується жовтень, це була перша партія бронетранспортерів, яку українська армія отримала в рамках державного оборонного замовлення в 2018-му році. Ще 40 корпусів знаходяться в роботі.

Читайте також: Броньований вбивця танків: Що за новітній "Буцефал" представили ВСУ .

Причини такої затримки досить тривіальні для нашої держави: бюрократія, жадібність і небажання йти в ногу з часом.

так, директор Defense Express Сергій Згурець стверджує, що фактичний початок робіт з виготовлення бронетранспортерів почалося тільки у вересні, а до цього тривав процес підписання договорів і узгодження ціни між замовником (Міністерство оборони України) та виконавцем (підприємствами, які входять до складу "Укроборонпрому").

Судячи з усього, процес цей затягнувся на добрих три квартали. На це були як об'єктивні причини (безвіз відкрив двері в Європу, в тому числі і для працівників оборонного сектора), так і суб'єктивні. На суб'єктивних варто зупинитися більш докладно.

За словами того ж Сергія Згурця, відповідальне за виконання держзамовлення БТР-4 ХКБМ ім. Морозова спершу "затиснуло" передати Лозівському ковальсько-механічному заводу великий підряд на виготовлення бронекорпусов БТРів, в результаті чого завод добрих півроку простоював, і з нього втекли майже всі працівники, переважно за кордон. Коли ж в ХКБМ зрозуміли, що самостійно не зможуть освоїти державне замовлення, було трохи пізно - в Лозовій працювати було вже практично нікому - з трьох бригад зварювальників залишилася тільки одна. І, щоб утримати ту, на заводі пішли на підняття зарплат, що потягнуло за собою перегляд собівартості продукції і, як наслідок, новий перегляд ціни і перепідписання договорів.

Ну а про те, що чиновники з Міністерства фінансів можуть поставити на грань зриву будь держзамовлення, профінансувавши його на 3-6 місяців пізніше, ніж було заплановано, ми вже писали в контексті реформи системи харчування в українській армії. Як стверджують причетні до процесів люди, з БТРами ситуація нічим не краща.

Але повернемося до виготовлення БТРів. За словами експертів, затримок з цим можна було б уникнути, якби вітчизняні оборонні підприємства відповідали вимогам часу. Зокрема, в питанні автоматизації виробництва. Адже, поки весь цивілізований світ зварювальні роботи виконує за допомогою роботів, в Україні все зав'язано на ручній роботі зварювальників.

Фото - Сергій Згурець

"Роблять корпусу БТРів за технологією, яка була відпрацьована ще за часів Радянського Союзу. На виробництво надходить листова незагартована бронесталь, вона ріжеться, обробляється край, зварювальники на стапелях зварюють корпус. Потім цей корпус завантажується в величезну піч, де корпус майбутнього БТР гартується до певної температури і потім поступово охолоджується. Це потрібно, щоб бронесталь стала бронею, навіть включаючи зварні шви, а корпус БТРа не потріскається. Хоча, як показує практика, раз на раз не доводиться ", - описує Сергі Згурець технологічний цикл виготовлення корпусів БТР.

Фото - Сергій Згурець

Відповідно, якість виконаних робіт також залежить від людського фактора - перш за все, досвіду та кваліфікації зварника. Звідси і рекламації від клієнтів, перш за все зарубіжних. Чого вартий тільки торішній скандал з зірваним замовленням для Іраку: в партії БТРів, виготовленої Лозовським ковальсько-механічним заводом, замовник виявив тріщини в корпусах і повернув браковану продукцію в Україну (кажуть, вона потім успішно пішла на озброєння Нацгвардії).

А, між тим, цей процес можна автоматизувати - як це робиться хоча б в сусідній Польщі. Зокрема, одна з фірм пропонує рішення у вигляді готового проекту.

Однак, замість автоматизації виробництва, в ДП "Укроборонпром" віддають перевагу "грі в нарди", переганяючи бригади зварників з одного підприємства на інше. Зокрема, є інформація про те, що побоюючись зірвати державне оборонне замовлення, ХКБМ ім. Морозова відправило свою бригаду зварювальників на допомогу головному підряднику - Лозівському ковальсько-механічному заводу. Разом з тим, ніякої інформації про плани автоматизації виробництва бронемашин немає.