Нова стара міліція
Анонсовані реформи правоохоронної та судової системи зависли. Про це багато говорять, трохи менше пишуть, і, судячи з результатів, зовсім нічого не роблять. Хоча днями, під дим палаючих покришок і матюки загрози активістів спалити Верховну Раду, депутати прийняли таки «закон про люстрацію». Якщо він вступить в силу, звільнити доведеться десятки, якщо не сотні тисяч силовиків і чиновників. Тобто, як ламати стару систему розуміння вже є, а ось як побудувати нову - поки ніхто толком не знає.
Наша пісня гарна й нова
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков запевнив громадськість: до 15 вересня представить проект реформи МВС. На своїй сторінці в Фейсбуці він написав: «Правоохоронна система в країні потребує радикальних, серйозні зміни. У судах, СБУ, прокуратурі, МВС - проблеми з ключовими функціями. Треба міняти ситуацію. І відкладати не можна, навіть з оглядкою на війну. Прийняв рішення свою частину - реформу МВС уявити до 15 вересня і запропонувати прийняти в Кабміні та парламенті до кінця жовтня ».
Але в обіцяний термін ніяких революційних, та й взагалі будь-яких-небудь змін міністр не запропонував. Може, звичайно, просто ніколи - Аваков у відпустці як кандидат в народні депутати. А може, причина в іншому - в якості підготовлених для міністра документів, які на перевірку виявилися далекі від концепції зі зрозумілими і послідовними кроками.
Всі, хто стикався з роботою державних установ, особливо різних міністерств, добре знають - керівники змінюються, а середня ланка завжди досить живуче. Ці чиновники і готують плани, стратегії, концепції і т. Д., І журналісти вже не дивуються, коли новий міністр представляє як новаторські досить заїжджені пропозиції. Послужливі підлеглі завжди мають напоготові потрібний шаблон.
Реформатори від МВС
Міліцію не реформував хіба що ледачий.
Першим «всерйоз» взявся двічі міністр МВС Юрій Луценко. Серед його ноу-хау було розпорядження зачитувати затриманим права, щоб все як у розвинених країнах. Набиратися досвіду Луценко не раз літав за кордон. В аеропорту Франкфурта-на-Майні, напевно, до цих пір забути не можуть головного українського міліціонера, який після келиха пива вступив у нерівний бій з місцевими поліцейськими. Мабуть, тоді Луценко і зрозумів, як важливо почути, на що ти маєш право, особливо на німецькій мові.
Ну, а якщо серйозно, то, крім гасел міністра-політика про те, якою має бути міліція, ніяких помітних змін в МВС не відбулося. Хоча ні! З подачі президента Ющенка в 2005-му намагалися ліквідувати ДАІ, правда, безуспішно, а в 2008-му розігнали спецпідрозділ «Кобра». Причиною став середній палець його начальника, який чи то був показаний, то чи привидівся Арсенію Яценюку. На тодішнього спікера парламенту це справило незабутнє враження і, може бути, стало головною причиною його нинішньої постійно підвищеній збудливості і крикливості.
Між заходами в МВС Луценко рік міністерством покерував Василь Цушко, який міліціонерам запам'ятався лише тим, що змушував завжди ходити в формі.
Після зміни влади в 2010-му за реформи взявся гроза кримських татар і їх шашличних на горі Ай-Петрі Анатолій Могильов. Міліціонер до мозку кісток, Могильов нещадно почав кроїти систему, перебудовуючи роботу так, як сам собі її уявляв. Почав з зменшення паперової тяганини, але в підсумку докуметооборот тільки збільшився. Закрили частина відомчих вузів, а першокурсників вирішили на рік відправляти в армію. Цей неоднозначний експеримент припинили в перші ж дні після відходу Могильова.
Але запам'ятався цей міністр і позитивними змінами: скасуванням довіреностей на авто і техоглядів (які, до речі, зараз хочуть повернути), реальним, але незначним скороченням штатів міліції та скасуванням плати на деякі адміністративні послуги МВС - тієї ж довідки про відсутність судимості.
Наступний глава МВС - Віталій Захарченко - починання свого попередника швидко згорнув. Шашкою новий міністр не махав, генералів міняв тихо, але невідворотно, декларував красиві гасла про реформування, але реально, в справи міліції не сильно вникав, переклавши цю роботу на заступників.
Кілька криз і акцій протесту повернули Захарченко до дійсності, але концепцію реформування правоохоронних органів, яку повинні були представити в квітні 2013 року, ми так і не побачили. За пару тижнів до часу «Ч» Захарченко разом з міністром юстиції Лавриновичем переконали Януковича відкласти реформи на два роки.
Відповідно до напрацювань концепції планувалося зробити міністерство внутрішніх справ цивільним відомством, яке відповідно до європейської практики здійснювало б контроль за роботою кількох самостійних органів виконавчої влади, серед яких була б і загальнокримінальної поліція. Боротьбу ж з економічними злочинами планувалося передати новому підрозділу, до якого увійшли б міліцейські ВБЕЗ і податкова міліція.
В результаті під вплив МВС частково потрапили Держприкордонслужба і Міграційна служба, яка є підрозділами МВС. Згідно з нормативними документами їх робота координувалася через міністра внутрішніх справ.
Звучить красиво, а на практиці взаємодія між структурами ніяк не поліпшилося. У деяких випадках навіть навпаки: якщо раніше опер за пару хвилин міг «пробити» інформацію про «клієнта» в адресному бюро, то нова Міграційна служба спочатку стала вимагати від міліціонерів письмові запити.
Новий Кримінально-процесуальний кодекс, який заробив в 2012-му і який юристи від влади нахвалювали як закон європейського зразка, приніс в міліцію не стільки полегшення, скільки купу нових проблем. Але запропонувати на вищому рівні перенести його прийняття ніхто не наважився - рішення було політичним.
Громадськість допоможе?
За майже 10 років «активних» реформ МВС ніяких реальних зрушень так і не відбулося. Довіра до міліції продовжувало падати. А від керівників відомства виходили тільки гасла, декларації, меморандуми і множинні робочі групи.
Зараз теж така є, і не одна. Шість робочих груп з представників громадських організацій вже шість місяців думають, як змінити міліцію на краще.
10 вересня у Львові одна з них - Центр досліджень правоохоронної діяльності - представила стратегію розвитку органів внутрішніх справ України.
І знову прозвучали вже набили оскому гасла. «Ми хочемо, щоб поліція виконувала швидше сервісні функції - надавала населенню послуги в плані забезпечення порядку і безпеки. Це є головним завданням реформи. Поліція повинна звітувати перед населенням і захищати права людини - в першу чергу ті, які є визначальними для демократичного суспільства », - запевнив Тигран Авакян - новий, вже шостий заступник глави МВС, тепер - з питань євроінтеграції.
Якщо в основу реформи, яку обіцяв Аваков, лягла стратегія, представлена у Львові, то зрозуміло, чому анонсоване її оприлюднення перенесли.
У документі багато декларацій про верховенство права, деполітизації і прозорості в роботі - це непогано виглядає в звітах грантодавцям про витрачені гроші. Але в ньому немає нічого про те, як поставлених цілей досягти, про механізми і обсягах фінансування, про ефективне розділення повноважень і зміни законодавчої бази.
Зрозуміло, главі МВС потрібно хоч щось представити на суд громадськості, тим більше вибори на носі, але транслювати чергові популістські звіти Аваков, мабуть, не побажав і змусив підлеглих наблизити зміст документа хоч до якихось реалій.
Попередні «реформатори» теж любили поміркувати про цінності і непідкупності майбутніх міліціонерів-поліцейських. Але забували закласти під чергові концепції реформ міцну основу.
По-перше, необхідний детальний аудит всіх ресурсів системи: і людських, і матеріальних. До сих пір в МВС, судячи з усього, немає розуміння повної картини. А без цього неможливо провести аналіз і зрозуміти, за якими напрямками можлива оптимізація, скорочення, видалення дублюючих функцій без шкоди для виконуваних завдань і т. Д.
По-друге, потрібно визначити джерела фінансування. Не можна найняти чесного, розумного, утвореного і важливого міліціонера за 2000 грн. у місяць.
І, по-третє, структура і чисельність повинні прописуватися з урахуванням попередніх двох чинників. Без чіткого розуміння ресурсів, механізмів фінансування та його обсягу який сенс малювати схеми нових підрозділів і вигадувати для них гарні назви, якщо немає можливості реально забезпечити їх роботу.
Ну і, звичайно ж, реформа міліції неможлива без глибоких змін законодавства, інших силових структур і судової системи, до чого держава явно не готове.
Так що чудес чекати нізвідки.
Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...
Громадськість допоможе?