Олександр Омельченко: Знатний будівельник, стоїть на голові, курить з дитинства
18 травня 2008, 21:40 Переглядів:
Офіційно. Омельченко-частий гість світських заходах. Фото прес-служби Олександра Омельченка. Читайте також СПЕЦПРОЕКТ "СЬОГОДНІ": РІШЕННЯ 10 ГОЛОВНИХ ПРОБЛЕМ КИЄВА ВІД ОЛЕКСАНДРА ОМЕЛЬЧЕНКА
Екс-мер і кандидат в мери Олександр Омельченко народився 9 серпня 1938 року в селі Зозів Липовецького району Вінницької області. Розповідаючи про дитинство, він закурює - сигарету в руки взяв ще хлопчиком. "Звичайно, це шкідливо, а що не вредно в житті? Думаю, що я компенсую цю шкоду тим, що займаюся улюбленою справою і веду активний спосіб життя. А це, я впевнений, додає здоров'я," - вважає він.
Улюбленою справою життя Олександр Олександровича стало будівництво - після школи він приїхав до Києва, де став учнем будівельного училища. Після влаштувався на роботу на будівельний комбінат Київського обласного будівельного тресту робочим. Потім заочно вступив в інженерно-будівельний інститут (закінчив в 1974 році). Це допомогло йому зробити кар'єру на комбінаті, де він став начальником цеху, а потім доріс і до директора.
Ще в радянські роки Омельченко став одним з найбільш авторитетних будівельників в Україні. Його направляли в Афганістан (радником з будівельних питань в посольстві СРСР), а потім він очолював українських будівельників на відновленні зруйнованої землетрусом в 1988 році Вірменії.
ПОЧАТОК. У 1990 році він прийшов до влади - став заступником київського міськвиконкому з питань будівництва. У 1994 році після перших всенародних виборів мера, на яких переміг Леонід Косаківський, Омельченко став його заступником. Незабаром між його безпосереднім шефом (Косаківським) і президентом Леонідом Кучмою почалася війна. Кучма захотів поміняти владу в Києві і його погляд упав на Сан Санича. Косаківський стверджує, що з президентом у нього був конфлікт через відмову виділяти столичну землю під плани Кучми, а Омельченко, мовляв на це погодився. Сам Сан Санич говорить, що відносини як з Косаківським, так і з Кучмою у нього були робочі, а призначили його через те, що вважали за кращим фахівцем.
ВЛАДА. Омельченко влада в місті відразу взяв міцно. На тлі загальної розрухи в країні Київ виглядав в ті часи зовсім непогано і багато киян перейнялися повагою до "міцному господарник Сан Саничу". У 1999 році він переміг на виборах мера Києва, вигравши боротьбу у ведучого, на той момент, українського олігарха Григорія Суркіса.
З 2000 року в столиці почався будівельний бум - будували житлові будинки (у людей стали з'являтися гроші), офіси, торгові центри. Апофеозом забудови тих часів стала реконструкція в 2001 році Майдану Незалежності, будівництво під ним "Глобуса" та інше. Місто поставився до цього неоднозначно. Багато було протестів з приводу "нівечення вигляду столиці".
А самого мера звинувачують в корупції. Мовляв, плитку в центрі Києва поставляв завод, директором якого є син Сан Санича - причому поставляв за дуже завищеними цінами. Сам Сан Санич називає все наклепом і свої тодішні дії вважає правильними. "Мене на виборах 2002 року 73% киян підтримали. Це було найкраще підтвердження того, що політика моя вірна," - каже він.
Втім, після цієї перемоги становище Омельченко в Києві не зміцнилося. Наростав конфлікт з адміністрацією Кучми на чолі з Віктором Медведчуком (давнім партнером Суркіса), множилися скандали із забудовами, вирубкою зелених зон, в яких прямо звинувачували мера і його корумповане оточення.
В кінці 2004 року Омельченко підтримав Майдан, ніж надав Ющенко величезну послугу - без сприяння київської влади навряд чи б "помаранчева революція" пройшла так гладко. Правда, вибір тоді у Омельченко не була ідеологічний, а чисто прагматичний - він став на сторону найсильніших. "Сан Санич нам сказав - виведете в перший день на вулиці більше 100 тисяч чоловік - я буду на вашому боці. Чи не виведете - навіть не звертайтеся до мене", - згадує розмову з мером напередодні другого туру виборів Петро Порошенко.
ПОРАЗКА. Втім, це ще не гарантувало меру збереження крісла. "Помаранчеві" кинули гасло - "влада в країні вже нова, а в столиці стара. Пора міняти". На Сан Санича обрушився небачений раніше потік звинувачень в корупції, перше місце в яких займала незаконна, варварська забудова Києва, символом якої став будинок на Грушевського 9-а, дозвіл на нього дали якраз при Омельченко. Правда, останній показав себе досвідченим політиком. Лавіруючи між інтересами різних сил, він зумів домогтися підтримки своєї кандидатури на виборах з боку всіх основних політичних гравців: президента Ющенка, Віктора Януковича, Володимира Литвина і навіть Юлії Тимошенко, яка відмовилася від виставлення кандидатури на пост мера від БЮТ.
Суперники у мера здавалися несерйозними - екс-боксер Віталій Кличко і нардеп від "Нашої України", банкір Леонід Черновецький. Підсумок виборів приголомшив усіх: на першому місці Черновецький, на другому - Кличко і тільки на третьому - Омельченко. Сан Санич (та й погодилися продовжити йому владу в Києві Тимошенко з Ющенком) явно недооцінили прагнення киян до змін.
Про ту поразку Сан Санич говорить: найголовніша причина в тому, що він був занадто впевнений у своїй перемозі. "У мене не було передвиборчої кампанії, я ні гривні не витратив на агітацію за себе. Думав, що і так переможемо. Ну а друга причина - в тому, що ми розділилися з Кличком. Якби ми домовилися, щоб йшов хтось один , то ми б перемогли Черновецького ". Про Кличко Сан Санич говорить кілька напружено - але, за його словами, у них нормальні відносини, і він бажає йому всього найкращого в політиці.
ЙОГО НАЗИВАЛИ МАЛЕНЬКИЙ МУК
У своїй декларації за цей рік пан Омельченко вказав суму в 25 тисяч гривень. Це його зарплата за півтора місяці як нардепа. Правда, це не єдиний його дохід. Як держслужбовець 1 рангу, Герой України і лауреат багатьох державних премій він отримує далеко не скромну пенсію. Правда, скільки, не говорить - не пам'ятає точно. З нерухомості у його власності вказані тільки хата і земельний пай на батьківщині матері - в Житомирській області. Живе ж Сан Санич на державній дачі в Конча-Заспі з дружиною - дача йому покладена як Герою України. Сан Санич говорить, що у вільний час він займається бджолами. Пасіка у нього біля дачі і на батьківщині в Житомирській області. Біля дачі - великий сад, який господар засадив яблунями, вишнями та абрикосами. Живуть в будинку і дві собаки-вівчарки - Лада і Топа.
"Лада - тому що вона більш поступлива, ладнає з усіма добре, а Топа від слова топтати - їсть дуже багато", - сміється Сан Санич. Він розповідає, що сам готує їм їжу - кашу з реберцями або кістками.
"Сухим кормом собак не раджу годувати. Не думаю, що це корисно", - ділиться він. Сан Санич з гордістю розповідає про свій сад - посадив там вишні, персики. Весняний мед з пасіки він уже зібрав. Тепер всіх пригощає медом. "Ще люблю рибалити, причому на звичайну, бамбукову вудку. Головне щоб волосінь була хороша", - радить він. Особлива любов його життя - онуки. Їх у нього четверо - три внучки і онук. "Із синами я був суворим батьком, а ось з онуками дуже ліберальний. Тому вони мене і люблять. Бабусі навіть ревнують їх до мене", - сміється він.
Під час мерства його ще називали "маленьким Муком" - через його невисокого зросту і по-модному загнутих вгору шкарпеток туфель. Сан Санич також відомий своїми екстравагантними вчинками. Так, перед мерськими виборами 1999 року він став на голову, щоб довести, що він "у формі". Ще один момент - Омельченко народився в один день з Кучмою (9 серпня), що свого часу допомагало йому вирішувати багато політичні проблеми (відзначали вони "день варення" частенько разом).
З дружиною Людмилою він познайомився на весіллі у друга. "Вона була дружкою, а я дружком. Стали зустрічатися - навіть пам'ятаю один раз шіканул перед нею - в ресторан зводив. А ще на футбол ходили - коли Динамо у Селтіка виграв," - згадує Сан Санич.
Простий і усміхнений АВТОРІТАРЩІК. На кореспондента "Сегодня" при особистій зустрічі Олександр Олександрович справляє враження дуже відкриту людину. Він відомий своєю безпосередністю і сам каже, що однаково розмовляє як з журналістами, так і з президентом. Правда, іноді здається, що він не так простодушний і трохи скритний - наприклад, коли мова заходить про бізнес його сина і багатьох звинуваченнях на його адресу, то він відмовляється, лукаво посміхаючись, що виробляє декілька "ненатуральне" враження. Про Сан Санич його колишні підлеглі говорять, що за методами керівництва він авторітарщік старого гарту. "Може бути дуже жорстким, і навіть не особливо слухати мение інших людей. Якщо сам щось вирішив-так і буде. Але найбільше злить, що він все це робить з посмішкою" - розповідає колишній підлеглий Сан Санича в адміністрації.
КОМАНДА: У Київраді ЙДЕ НОМЕНКЛАТУРА І БІЗНЕС
У передвиборну кампанію Олександр Омельченко увійшов як народний депутат вірний соратник лідера "Народної самооборони" і глави МВС Юрія Луценка. Сам він каже, що з Луценком питання про вибори він обговорював і той був не проти.
У це можна повірити, так як Омельченко буде відбирати голоси не стільки у Кличка з Турчиновим, скільки у Черновецького. За Сан Санича з високою часткою ймовірності проголосує багато людей похилого віку, яких останнім часом сильно обходить діючий мер.
Список Омельченко (має сенс розглядати тільки першу дсятков - більше він навряд чи проведе в Раду) складається з трьох частин. По-перше, це люди самого Сан Санича - його син Олександр і давній знайомий, глава бюджетного комітету Київради Володимир Присяжнюк. По-друге, це люди НУНСу (ймовірно, спущені Омельченко зверху): Микола Товкач - екс-голова Оболонської адміністрації, депутати-нашоукраїнці з Київради В'ячеслав Непоп (директор будівельної фірми КП "Житлоінвестбуд-УКБ"), а також глава великої інвестиційної компанії Валерій Миронов. По-третє, це особи, явно небідні, але Чейні вони, чиї руки і гроші їх туди поставили - велике питання. Тому, за підсумком, вони можуть в новій Київраді виявитися як дублерами НУНСу, так і перекинуться, скажімо, до Черновецького.
На другому місці в списку Ірина Орєхова, глава української морської партії, однієї із засновниць блоку Омельченко (родоначальник цієї партії, до речі, легендарний глава ЦВК в 2004 році Сергій Ківалов). Вона також є, за чутками, дружиною прокурора Шевченківського району Києва Сергія Нечипоренка, близького соратника колишнього глави СБУ Ігоря Смешка.
Далі йде 23 річний Руслан Лисов - син Ігоря Лисова, колишнього заступника Омельченко, який нині є нардепом від Партії Регіонів. З бізнесу в блоці - голова правління заводу залізобетонних конструкцій Олександр Пилипенко. Є тут і глава КП "Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв" (це підприємство підбирає землю під забудову для іноземних посольств) - Павло Кривонос. І, нарешті, великий бізнесмен Олександр Мартинов - група "Рейнфорд" (торгівля, виробництво побутової техніки).
В цілому, список Омельченко - нічим не виділяється з переліку інших, вже проаналізованих нами. Чиновники (колишні і нинішні), бізнесмени і забудовники.
ПОЛІТОЛОГИ: МЕР старого гарту НІЧИМ НОВИМ не здивуєш
"Сегодня" поцікавилася у відомих політологів, що буде з Києвом в разі, якщо пан Омельченко знову очолить столичну владу, а також чим займатиметься його блок в разі, якщо вони пройдуть в Київраду.
Відзначимо відразу, що шанси потрапити до міськради у його блоку є. А ось з шансами самого Омельченко - не дуже. Причому, якщо на початку комапнії його рейтинг становив близько 10%, то до кінця вже помітно впав. Політологи вважають, що це сталося через те, що його кампанія досить нудна і нічим не примітна - мовляв, орієнтувався він на старший електорат, якого просто "відбирають" активніші Черновецький і Пилипишин.
Якщо ж Сан Санич таки стане знову мером, то він просто поверне в стоілцу старих бюрократів і апаратників, впевнений політолог Дмитро Видрін. "Це людина старої епохи, ранше таких називали міцними господарниками, а зараз просто номенклатурою. Сан Санич завжди сором'язливо намагався поєднати своїм особистим бізнес інтереси і своєї сім'ї з інтересами міста - виходило не завжди. Ставши мером він, напевно, знову вимостить Хрещатик новенької ськользськой плиткою "- розповідає пан Видрін.
Директор агенції моделювання ситуацій Віталій Бала також вважає Омельченко минулим Києва і каже, що при ньому стане більше бюрократії і менше прозорості у владі. "Але не можна не враховуватись того, що у нього-колосальний досвід роботи в житлово-будівельній сфері, він дуже досвідчений керівник. Тому, думаю, житлова система б виграла," - каже він.
А ось політолог Вадим Карасьов вважає, що, знову зайнявши пост мера, Санич візьметься за будівництво і ремонт - наприклад, буде латати дороги, і налагоджувати роботу комунальних підприємств.
ВИСНОВКИ "СЬОГОДНІ": А ВІН ВСЕ ТАКОЮ
Безумовно, свого часу на посаді столичного градоначальника Омельченко був незамінною людиною - саме йому Київ зобов'язаний багато в чому своїм нинішнім виглядом, досягненнями в благоустрої та будівельного буму. Правда, при цьому, Сан Санич в роки свого правління так і не зміг поставити цей бум на службу місту і міському бюджету. Не зміг його впорядкувати, не зміг побудувати ефективну систему управління. За відповідями на наші запитання по 10 проблемам стає зрозуміло, що він власне, якщо стане мером, буде продовжувати, в загальному і цілому, ту ж політику, що і в колишні часи (наприклад, він фактично проти земельних аукціонів, а значить земля і далі лунатиме просто рішеннями міськради). У списку його також повно бізнесменів і чиновників, які навряд чи будуть готові до змін. Та власне їх Омельченко і не обіцяє. Рефреном через все його відповіді йде тема "влада повинна стати стабільна". Ймовірно, також стабільна, як і в 1996-2006 роках, коли він правив Києвом.
Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram
Ви зараз переглядаєте новина "Олександр Омельченко: Знатний будівельник, стоїть на голові, курить з дитинства". інші Архів дивіться в блоці "Останні новини"
АВТОР:
Тучинська Світлана
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автора?
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.