Олександр Феклістов: "Все у нас буде добре, коли впаде режим Путіна"

  1. АВТОР:
  2. Орфографічна помилка в тексті:

26 лютого 2008, 12:29 Переглядів:

Олександр Феклістов, фото М.Львовскі.

У дитинстві мріяв про морські мандри, але замість мореходки вступив до театрального училища і став артистом. Тепер подорожує в кіно і по світу з театром. З 1991 по 1998 рр. викладав акторську майстерність в школі-студії МХАТ. Зараз - "вільний художник". У великому кіно дебютував з роллю Дороніна у фільмі "Загін" (1984). Всесоюзну популярність принесла роль Сандро з фільму Ю. Кари "Бенкети Валтасара, або ніч зі Сталіним" (1989). Зараз в послужному списку понад 70 робіт в кіно і на ТБ, одна з останніх - в серіалі "День народження Буржуя". У 1998 р спільно з Д. Брусникин був автором сценарію і режисером телесеріалу "Чехов і Ко". Одружений, тричі батько, дідусь. Вітчим Андрія Ширвіндта.

- Олександре Васильовичу в детективі "Танець горностая", який скоро виходить на екрани, ви дуже переконливо граєте слідчого. І взагалі всі ваші кіношні "люди в погонах" справжніми виходять. Звідки це?

- Дякую за комплімент. А звідки це? ... Я ж син військового. І в моєму дитинстві неділю починалося також рано, як і звичайні дні. І починалося воно з миття підлог або чергування по кухні. Так що цей момент суворої дисципліни існував у нас в родині. А потім у мого ж батька дуже багато друзів було - справжніх міцних мужиків зі своїми переконаннями, з принципами. У них і підгледів (сміється). До сих пір, до речі, з деякими з них дружу, хоча батька вже немає в живих. Але я відвідую їх, і мені це приносить велике задоволення, незважаючи на те, що ми дуже не сходить в деяких ідейних позиціях ...

- Напевно, ваші думки розходяться в оцінках "поточного історичного моменту"?

- Звичайно, в тому числі і в симпатіях до лідерів. Ми по-різному сприймаємо минуле і сьогодення.

- Ймовірно роль досить спірною фігури недалекого минулого - тов. Молотова в телефільмі "Зірка епохи" (2005) вам здалася цікавою, якщо ви за неї взялися?

- Роль щось не дуже велика, але я готувався до неї чесно. Прочитав кілька книжок на цю тему, оскільки я давно не займався сталінської темою. І мене вразила велика кількість книг, які зараз є в книжкових магазинах на цю тему. А я якось не заглядав на ці полки, вже років 15, після того, як все це було під забороною. І тут ось я звернувся знову до цього шматка історії, і виявилося, що це має колосальний попит, причому в самих абсолютно різних трактуваннях, як самої фігури Сталіна, так і його оточення. В'ячеслав Михайлович Молотов, дуже дивний був тип. В кінці життя у же він зізнавався, що боявся весь час, завжди ... Сталін же два рази забирав у нього улюблених жінок, так трапилося, одного разу просто дівчина віддала перевагу Сталіна, а другий раз він відправив до таборів його дружину. Адже це було найцікавіше, як залишатися все життя поруч зі своїм ворогом і нікуди ти від нього не дінешся, нікуди не втечеш ... Це для мене цікаво, але до жалю такій темі потрібно присвячувати окрему картину, а "Зірка епохи" була зовсім про інше ...

- До цього у вас було ще пару цікавих появ в "кіносталінской" епосі ...

- Так, я знімався в голлівудській картині "Сталін" Івана Пассера, який колись починав разом з Мілошем Форманом ( "Політ над гніздом зозулі", "Регтайм", "Привиди Гойї" - прим.авт.), Вони разом один фільм зняли на початку кар'єри. Там мені був цікавий не матеріал в цілому і моє епізодична поява в ролі робочого Миколаєва, який вбиває Кірова, а саме можливість проіснувати якийсь час в голлівудській машині. Правда, картини цієї я так і не бачив, не знаю навіть чи була вона у нас в прокаті. А ось фільм "Ближнє коло" Андрія Кончаловського, де я в ролі Івана Большакова, бачив. Потім ця картина стала називатися "Киномеханик Сталіна".

До Кончаловський я взагалі з великим пієтетом і повагою ставлюся, це по-моєму само собою, адже він все таки створив ряд кінематографічних шедеврів і людина енциклопедичних знань, що розмовляє на знімальному майданчику на п'яти мовах! У нас адже знімальна група тоді була частково італійська, частково американська і російська.

- І ще танцюрист Сандро в "бенкетах Валтасара" За сприйняття - справжній кавказець!

- Ну, який же кавказець - мені навіть волосся практично не темнили. Хіба що за темпераментом: танцював адже я сам танцював там. Це було здається в 1988 році ...

- З розпадом СРСР, ви як людина театру і кіно, що втратили, а що придбали?

- Ох ... Мене особливо дратує ця паспортна система при перетині наших братніх країн України і Росії. Я вважаю, що це найбільша дурість: вся Європа об'єднується, а ми - роз'єднує! Сподіваюся ми прийдемо колись до того, що знову впадуть ці шлагбауми і ми опинимося хоча б в безвізові стосунки. А в деяких республіках - скажімо, в Киргизії, Таджикистані, Туркменістані, я так і не встиг побувати. Ні, можна поїхати туди і туристом, природно, але якось страшнувато стало. Подекуди просто диктаторські режими стали і це дуже сумно. А десь навпаки йдуть по шляху демократії, і це дуже радує. Мені, наприклад, дуже приємно за Україну, незважаючи на те, що у вас така ж безглуздя існує в Раді, як в нашій Думі, але тим не менш, це більш демократично.

- В українському бардаку все ж бачите щось обнадійливе?

- Природно, помаранчева революція не пройшла даром. Я, от, не можу собі уявити плакат в Москві з приводу Путіна будь-якої, а в Києві, я бачив плакат "ДежавЮщенко". Ну, це ж прекрасно! А у нас дуже серйозно до себе лідер відноситься і його оточення особливо. У вас все ж якось простіше.

- Ось тільки після цієї революції Україна стала прискореним темпом від Росії відгороджуватися ...

- Я думаю, що коли впаде режим Путіна, а він впаде, то і паркани всі ці з бар'єрами зникнуть.

- Чи не боїтеся таке говорити, вам же ще додому повертатися?

- Чого мені боятися?

- А що ж вас так пригнічує в політиці Кремля? Начебто вільно роз'їжджаєте по світу, ніяких заборонених тем в кіно і театрі ...

- У нас давно немає свободи слова. Так ми можемо грати все, але не можемо все говорити вголос про те, що відбувається в країні - нас не надрукують чи нас виріжуть з телепрограми. Всі ЗМІ блоковані. У нас немає новин, на всіх головних телеканалах - одне і те ж, все новости тепер читають в Інтернеті.

- У вас адже старша дочка, здається, теж в журналістці?

- Вона вчитися і одночасно працює на телебаченні. Але, оскільки телебачення з'їдає весь час, то навчання вона практично закинула. І мені це дуже боляче. А молодша, ось, надійшла в цьому навчальному році на 1 курс Школи-студії МХАТ - вивчає театральний менеджмент і театрознавство.

- На що після роботи залишається час?

- У мене крім великої кількості дітей - своїх троє і пасинок, ще й велику кількість собак. Три дворняги в будинку! У нас чокнутая сім'я на цю тему. Будь я трохи м'якше характером, дружина завела б ще стільки ж. Але я намагаюся тримати диктатуру будинку, на відміну від суспільного життя. Потім через від'їздів частих багато всяких побутових справ накопичується. Я ж ще будинок строю в Підмосков'ї.

- Керує процесом?

- Ні, тільки спостерігаю. А будують, до речі, робітники з Молдавії ... Так що ось, у мене справ вистачає. Але ось знову скоро на гастролі за кордон з виставою "Дванадцята ніч". Це постановка англійського режисера Деклана Доннеллана в рамках проекту Конфедерації міжнародних театральних союзів. У мене роль сера Тобі Белчев. Спочатку в Чилі, і далі по світу ...

- І як вдається уникати труднощі перекладу вистав?

- Граємо на російській, а над сценою титри на моніторі. І проблем з Шекспіром немає навіть у публіки самих екзотичних країн. Адже це, міжнародні хіти, так би мовити. А ось з нашим "Борисом Годуновим" - так, бувають складності в сприйнятті. Ми зовсім недавно були з цим спектаклем в Гонконзі - кому там цікаво про те, що в Росії відбувалося в XVII столітті. Якісь царі, бояри ... Зал на 500 чоловік був наполовину порожнім, в той час як поруч у залі на 2 500 місць з аншлагом проходило "Шоу трансвеститів".

- Як же вас після співпраці з театральними асами заманюють в телесеріали?

- По-перше, я ж не на всі пропозиції погоджуюся, дивлюся сценарії. І потім, буду відвертий, в силу віку, я вже вийшов з кіношної обойми, майже вийшов. Тому доводиться і в серіалах зніматися.

- І що ми побачимо найближчим часом крім "Танцю горностая" з вашою участю?

- В 4-серійному фільмі "Зірка імперії" про знамениту балерину Матильду Кшесинську я зіграв Олександра ІІІ. Влітку знімався знову ж в 4-х серійному фільмі Дмитра Орлова під назвою "Тетяна" за сценарієм за участю Василя Аксьонова. По-моєму це дуже хороший матеріал, і я сподіваюся, його буде цікаво дивитися. Ми там помотали кишки по серйозному. І ось зараз запросили зіграти епізод в київській картині, якогось чергового батька зіграти треба ...

- На знімальному майданчику все про вас відгукуються як про спокійного і добру людину, і в той же час існує думка що "Феклістов вибухова людина, може піти, якщо матеріал не подобатися" ...

- Я йшов з театральних проектів. У кіно ж з проекту вийти не можна: ти заплатиш таку неустойку, що мало не здасться. А так, ні-ні, я не скандалю в общем-то, і в кіно я більш поступливий, ніж в театрі.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новина "Олександр Феклістов:" Все у нас буде добре, коли впаде режим Путіна "". інші інтерв'ю дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

львівськи Майк

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Орфографічна помилка в тексті:

Послати повідомлення про помилку автора?

Виділіть некоректний текст мишкою

Дякуємо! Повідомлення відправлено.

Звідки це?
А звідки це?
Напевно, ваші думки розходяться в оцінках "поточного історичного моменту"?
Молотова в телефільмі "Зірка епохи" (2005) вам здалася цікавою, якщо ви за неї взялися?
З розпадом СРСР, ви як людина театру і кіно, що втратили, а що придбали?
В українському бардаку все ж бачите щось обнадійливе?
Чи не боїтеся таке говорити, вам же ще додому повертатися?
Чого мені боятися?
А що ж вас так пригнічує в політиці Кремля?
У вас адже старша дочка, здається, теж в журналістці?