Павло Лебедєв: про реформу армії без військових таємниць

Тетяна САВЧЕНКО

Існує стереотип: силові структури не люблять поширюватися про плани. Але у кожного правила бувають винятки. Про амбітні плани реформування української армії ми дізналися, як то кажуть, з перших рук. Сьогодні співрозмовник «2000» - міністр оборони України Павло Лебедєв.

- Павло Валентинович, то, що проблем на посаді міністра оборони ніколи не буде мало, впевнена, зрозуміло кожному. Але яке завдання здавалася вам особливо важкою або, може, навіть нездійсненним?

- Це скоріше були труднощі, а особливості входження в посаду. Президент як Верховний головнокомандувач поставив переді мною завдання активно реформувати Збройні Сили. Ця масштабна мета включає в себе ряд критично важливих для її успішного досягнення завдань. Серед інших - перехід армії на контрактну форму комплектування, підвищення соціального захисту військовослужбовців, нову якість бойової підготовки особового складу та якісне переозброєння.

Виконання цих завдань вимагало тимчасового і кадрового ресурсів, і обидва вони були в дефіциті. Його необхідно було ліквідувати. Саме ці завдання і стали для мене першочерговими. До того ж попутно довелося вирішувати ряд організаційних та адміністративних питань.

Наприклад, інформація про стан справ в армії мала уривчастий, фрагментарний характер. Спираючись на неї, просто не можна було скласти правильне уявлення про загальну ситуацію як у відомстві, так і безпосередньо у військах. Тому ми почали з аудиту основних процесів і ресурсів ВС.

Виявилися також проблеми і в структурі самого управління - як виявилося, значна кількість департаментів міністерства і Генштабу виконують дублюючі функції, що уповільнює роботу, знижує її ефективність. Саме тому ми почали з реструктуризації основних департаментів відомства.

Взагалі ж що стосується особливостей входження в посаду міністра оборони, скажу, що тільки усвідомлюючи всю картину в цілому, маючи комплексне бачення ситуації, системне розуміння процесів у сфері національної безпеки і оборони країни, можна ефективно керувати такою складною системою, як Міноборони.

Власне, вся суть реформування зводиться до того, що є якийсь зразок, якщо хочете, модель армії, яку ми вважаємо ефективної (розроблена нашими військовими фахівцями), в той же час є наша нинішня армія, з усіма її достоїнствами і недоліками. Також є план, так би мовити, набір засобів і методів, де описано, як і в які терміни ми повинні звести різницю між цими двома арміями до нуля.

Називається цей план - Державна комплексна програма реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року. Нещодавно він був підписаний Верховним головнокомандувачем -Віктор Федоровичем Януковичем. Хоча, звичайно, реалізація окремих положень і пунктів програми, так би мовити, невідкладного характеру, почалася дещо раніше.

- Але чи достатньо у військового відомства в нинішніх складних економічних умовах коштів для вирішення такої масштабної задачі?

- На виконання державної комплексної програми реформування і розвитку Збройних Сил на період до 2017 р урядом передбачається направити близько 131,7 млрд. Грн.

Статті витрат: бойова підготовка ЗСУ - 12,1 млрд. Грн. (Збільшення з 6,4% загального бюджету в 2013 р до 10,6% в 2017-м), озброєння - 24,7 млрд. Грн. (Збільшення з 10,4% загального бюджету в 2013-му до 21% у 2017-му), утримання Збройних Сил - 89,7 млрд. Грн. (Зменшення з 83,2% в 2103-м до 68,4% в 2017-м).

- Які в такому випадку шанси на реальне переозброєння ЗС новими зразками озброєнь? Якщо можна, наведіть кілька цифр.

- З метою забезпечення Збройних Сил сучасними зразками озброєння і військової техніки Міноборони розробити й подати виконуються чотири державні цільові оборонні програми у напрямку розвитку озброєння і військової техніки: розвитку озброєння і військової техніки до 2017 р, будівництва кораблів класу «корвет», створення і виробництво військово -транспортних літаків Ан-70, створення і виробництво ракетного комплексу.

Реалізація цих та ряду інших програм включає в себе весь спектр кроків із закупівлі нових зразків озброєння і військової техніки, а також модернізації вже наявних. Наприклад, до кінця 2017 р очікується: оновлення парку авіаційної техніки на 25% за рахунок поставок модернізованих літаків різного призначення; оновлення парку вертольотів на 14% модернізованими вертольотами різного призначення; оновлення техніки радіотехнічних військ на 19% за рахунок поставок нових і модернізованих радіолокаційних станцій різного призначення; оновлення складу бойових кораблів на 20% за рахунок поставок нових артилерійських і патрульних катерів.

Загальний фінансовий ресурс на виконання саме цих завдань програми передбачено в обсягах 12 млрд. 748,7 млн. Грн.

- Невже і в сучасній і все більш єдину Європу для України існують загрози, що виправдовують витрачання таких значних коштів на оборону, на нові корвети і АН-70-е?

- На жаль, загрози існують. Вони різного характеру: політичні, економічні, фінансові, інформаційні. Бувають в тому числі і військові. Армія будь-якої країни, а не тільки України як раз і призначена для того, щоб ці загрози лише такими і залишилися, а не переросли в реальні військові дії.

А якщо все-таки справа доходить до війни, то збройні сили, безумовно, повинні домагатися в ній перемоги. Вони саме для такого і створюються, готуються, оснащуються і містяться державою. Природно, цей процес спирається на результати аналізу навколишнього нас обстановки, в першу чергу, звичайно ж, з військової точки зору.

- Як же тоді з цією тезою про існуючі загрози корелюється інформація про те, що ви пропонуєте президенту кардинально скоротити армію? До слова, чи не буде політичним результатом військової реформи то, що ви відштовхне значну частину електорату в погонах і близьких до них категорій громадян?

- Я думаю, ризиків немає. З двох причин.

Перше. Реформа Збройних Сил - це питання не електоральних арен, а державної оборони і національної безпеки. Політичні пристрасті і переваги тут вторинні. Принаймні для мене.

Друге. В українській армії служать розумні люди. Вони цілком в змозі співвіднести реальні фінансові можливості держави з чисельністю ЗС і рівнем їх підготовки, оснащення та забезпечення. І зробити відповідні висновки. Так само, як не варто апріорі вважати військових абсолютними ретроградами, які не розуміють необхідності реформування армії. У цьому питанні військовослужбовці самі нас підтримують.

Тепер що стосується чисельності Збройних Сил України. Зараз вона становить 182 тис. Осіб. З них 70 тис. Служать в бойових частинах і 112 тис. - в частинах забезпечення. У 2017 року чисельність армії складе 122 тис. Чоловік, з яких 65 тис. Будуть служити в бойових частинах. Як бачите, співвідношення між бойовими частинами та частинами забезпечення в результаті реформи має прийняти нормальний сучасний вигляд. Навряд чи цей факт здатний викликати у наших військовослужбовців негативні емоції чи думки.

З іншого боку, реформи - це завжди стрес для людей. Ми розуміємо ризики, вони прогнозовані, і ми працюємо над їх мінімізацією. Підготовлено постанову уряду про статус скорочуваних у зв'язку з реформою військовослужбовців, що дозволяє їм отримати непоганий рівень соціального захисту, навіть з неповною вислугою років.

Триває робота і програми перепідготовки військовослужбовців, що звільняються з лав ЗСУ. На базі державних вузів діють курси з перенавчання військовослужбовців другий, цивільною спеціальністю. При розробці програм про-навчання військовослужбовців ми використовували досвід НАТО та інших держав. Це перспективні програми, і ми будемо продовжувати таку практику в подальшому.

- Чи достатньо збільшення одного лише грошового утримання для підтримки бойового духу і вирішення всіх проблем морально-психологічного стану особового складу?

- Ні звичайно ж. Бо, як то кажуть, не хлібом самим ситий людина ... Перш за все військовослужбовець повинен чітко розуміти, в чому полягатиме його служба. Ми пропонуємо її нову якість, з максимальною бойовою підготовкою. Чи не підлоги мити, що не плац помсти, не в наряди по їдальні ходити, а водити, літати, стріляти, вивчати техніку.

Наша армія стає професійною, коли інший підхід до служби, інше ставлення до техніки, на кілька порядків вище ефективність у використанні озброєння, інші пріоритети в психологічному плані. Відповідно психологічна атмосфера в професійних військових колективах також істотно краще, ніж, образно кажучи, в казармі для «строковиків»

Зараз ми проводимо інтенсивну реформу наших органів по роботі з особовим складом, що відповідають за морально-психологічний стан військовослужбовців, наводимо їх методи роботи у відповідність до сучасних реалій. Розбудовуємо методологію роботи командирів і начальників з підлеглими. Адже очевидно, що морально-психологічний стан військовослужбовців - це і питання методів керівництва з боку командирів і начальників. Здорова моральна атмосфера сприяє прояву військовослужбовцям в процесі виконання службових обов'язків його кращих людських і професійних якостей.

Взагалі є багато факторів, що підвищують мотивацію військовослужбовців і сприяють встановленню здорової морально-психологічної атмосфери у військових колективах. Від патріотичних почуттів до можливості змістовно провести вихідний або отримати кваліфіковане медичне обслуговування. Над усіма цими питаннями ми дуже ретельно працюємо, і в процесі реформування їм буде приділено значну увагу.

- Чи побачимо ми в ході реформи української армії будь-які ноу-хау? Наскільки притаманний цим реформам креативний характер?

- Дивлячись, що ви розумієте під терміном «ноу-хау». Багато країн проходили процес трансформації своїх збройних сил, міняли концепцію і принципи їх будівництва, які в кінцевому підсумку змінювали докорінно саму суть їх армій. Способи і зміст цих заходів добре відомі. В цьому відношенні наша нинішня реформа не є винятком.

Звичайно, у нас є свої особливості, і ми в обов'язковому порядку їх враховуємо при проведенні заходів реформування вітчизняної армії, але такого роду досвід в світі накопичено величезний. І нерозумно було б нам знову «винаходити велосипед».

Якщо ж ви маєте на увазі нові якості, які повинна придбати наша армія в результаті реформування, то виходити треба з того, що головним її якістю, дійсно важливим і ключовим, є її постійна готовність до оперативного реагування на будь-які загрози застосування проти України військової сили.

Іншими словами, наша армія повинна бути готовою в будь-який момент, в будь-якій обстановці блискавично і ефективно відреагувати на будь-який силовий спроба в нашу сторону - незалежно від напрямку ударів і бойового потенціалу агресора. Будь-який зазіхнув на нашу свободу, незалежність або територію повинен зіткнутися зі смертоносним для нього «інструментом».

Це і є головне необхідну якість нашої армії, рівень якого ми хочемо суттєво підвищити в результаті військової реформи. Досягати цього будемо відразу по декількох напрямках. Деталізувати їх я зі зрозумілих причин не буду, але кілька пріоритетів і акцентів назву.

Зокрема, будемо вдосконалювати структуру армії, відновлювати систему повноцінної та якісної бойової підготовки військ і, звичайно ж, міняти систему їх комплектування. Українська армія стане повністю професійною. Бойові можливості армії також будемо підвищувати шляхом оснащення військ модернізованими і новими зразками озброєння і військової техніки, налагодимо якісне технічне забезпечення військ. Плануємо в загальному витратити на ці цілі до чверті коштів, що виділяються на проведення військової реформи.

В обов'язковому порядку оновимо систему забезпечення військ недоторканними запасами матеріальних засобів. Так само суттєво зміняться системи управління і забезпечення армії. Ми плануємо здійснити це в першу чергу за рахунок оптимізації їх структур і чисельності, автоматизації процесів управління та обліку матеріальних ресурсів.

Важливим напрямком трансформації наших Збройних Сил стане питання удосконалення їх мобілізаційної здатності. Ми повинні мати можливість в разі прямої загрози військової агресії проти нашої країни істотно нарощувати бойовий потенціал армії (в тому числі чисельність військ) за рахунок підготовленого резерву.

Ще одним напрямком військової реформи стане істотне посилення мотивації у молодих людей до військової служби. І як наслідок - нарощування кадрового потенціалу наших ВС. В першу чергу це торкнеться грошового забезпечення військовослужбовців, соціальних гарантій їм з боку держави, а також забезпечення військовослужбовців житлом.

Ну і, звичайно ж, плануємо привести бюджетну політику держави в сфері оборони у відповідність з реальними вимогами. Зробити її максимально реалістичною і зрозумілою. В результаті ресурси, які у нас є, сконцентруємо на чотирьох основних напрямках: реформування - підготовка - озброєння - мотивація. Все інше має піти в режим жорсткої економії.

- Чи не позначаться плани жорсткої економії і вже існуюча практика значних бюджетних обмежень на соціальний захист військовослужбовців в умовах реформи?

- Ні. Вирішувати питання соціального захисту військовослужбовців плануємо комплексно, з визначенням пріоритетів і концентрацією на них головних зусиль. Серед таких головним залишається забезпечення житлом. У цьому напрямку ведеться активна робота, яка вже дала перші позитивні результати.

Ми провели аудит об'єктів незавершеного будівництва Міноборони з 2007 р Проведена інвентаризація та паспортизація 168 об'єктів будівництва житла для військових. Всі вони розділені на чотири категорії. До першої увійшли ті, які готові на 80-90% і в подальшому будуть добудовуватися за бюджетні кошти. Зокрема, мова йде про 9 об'єктах на 257 квартир, які максимально швидко можна добудувати та ввести в експлуатацію.

Понад два десятки об'єктів завершимо за допомогою інвесторів, а об'єкти з низьким ступенем готовності, але на привабливих територіях будуть передаватися приватним інвесторам з визначенням частки квартир Міноборони.

Значним джерелом додаткового фінансування будівництва житла можуть стати звільнені містечка і надмірне, непридатне для використання майно Міноборони. Всього протягом наступних 3-5 років плануємо від продажу нерухомого майна отримати 6-9 млрд. Грн. Ці кошти будуть використані для будівництва житла та вирішення соціальних проблем військовослужбовців.

Крім цього, сподіваємося на виділення додаткового ресурсу для будівництва житла в сумі 300 млн. Грн., Що дозволить завершити будівництво і ввести в експлуатацію 1518 квартир загальною площею 100,5 тис. Кв. м. Реалізація десятків тисяч найменувань іншого надлишкового майна, включаючи більше 30 тис. одиниць озброєння і військової техніки, буде здійснюватися через систему відкритих і публічних аукціонів.

Для поповнення житлового фонду активно розбудовуємо під житло будівлі, які не використовуються в діяльності військ. На реконструкцію планується 100 млн. Грн. Посилено роботу щодо усунення зловживань, перевіряється список «черговиків», після чого його опублікують на сайті відомства - тоді кожен зможе відслідковувати просування черги на отримання житла.

Що стосується перепідготовки військовослужбовців, то, наприклад, в 2013 р пріоритетом залишається співпраця Міноборони з Ресурсним та кар'єрним центром для звільнених військовослужбовців за програмами, які фінансуються НАТО, ОБСЄ і міністерством закордонних справ Королівства Норвегія. В рамках цих програм в 45 населених пунктах України проводиться професійне навчання за 49 цивільними спеціальностями, підготовку пройшли 2 тис. 457 військовослужбовців і членів їх сімей.

Щодо медичної сфери. На медзабезпеченні в підлеглих Міноборони військових медичних установах знаходяться близько 1 млн. 100 тис. Чоловік, серед яких - діючі військовослужбовці, пенсіонери, члени сімей військовослужбовців, працівники ЗС України.

Ці установи здатні до надання всіх видів медичної допомоги на найвищому рівні.

Разом з тим для забезпечення медичними послугами всіх категорій громадян, яким надано право безкоштовного користування установами системи військової медицини, необхідно збереження існуючої мережі закладів і належне бюджетне фінансування медичного забезпечення.

Міноборони відпрацьована стратегія розвитку системи ВІЙСЬКОВОЇ медицини. Реформування системи медичного забезпечення буде здійснюватися відповідно до потреб ЗСУ. Загальне співвідношення медиків до кількості військовослужбовців складе 7%, що на 2% вище, ніж в європейських країнах.

- Деякі ЗМІ нерідко пишуть про спроби заробити на відчуження та приватизації земель Міноборони. Ви можете прокоментувати це?

- Зайве майно - це тягар для армії. Для охорони покинутих військових містечок залучається щодоби понад 2 тис. Військовослужбовців, на утримання щорічно виділяється понад 200 млн. Грн. Хіба можна нас дорікати в тому, що ми намагаємося викинути за борт весь баласт, щоб полегшити і забезпечити стабільний курс кораблю з назвою «Збройні Сили України»?

На засіданні Кабінету Міністрів 22 травня цього року прийнято постанову № 436, яке регулює порядок відчуження земельних ділянок, що підлягають реалізації в процесі реформування Збройних Сил України. Постанова набула чинності з 1 серпня.

Станом на 1 серпня Мін-оборони має зайвими ресурсами - 429 повністю звільнених військових містечок. Це близько 7430 будівель і споруд на земельних ділянках загальною площею понад 35,9 тис. Га. Ще 214 містечок вивільняться в процесі реформування. Надлишковими є також понад 28 тис. Одиниць озброєння і військової техніки та понад 93 тис. Найменувань матеріально-технічних засобів.

Однак для тих, у кого вже загорілися очі в зв'язку з цим, поспішаю повідомити: Міноборони не займається торгівлею військовими містечками або іншим майном. З метою запобігання корупційних діянь та інших махінацій продаж військових містечок, техніки і майна буде проводитися через спеціально уповноважені урядом організації на публічних аукціонах, під ретельним контролем ЗМІ та громадських організацій. Керувати цим процесом буде безпосередньо Кабінет Міністрів. Організатори земельних торгів - місцеві держадміністрації. Міноборони буде робити тільки оцінку надлишкового майна і земель.

Кожен бажаючий може ознайомитися з переліком цих об'єктів - їх адреси та характеристики опубліковані на сайті www.mil.gov.ua в розділі «Відчуження військового майна». Там же розміщена інформація про алгоритм реалізації таких об'єктів.

- Ваша команда у «керма» МО України вже близько року. Чи можна вже говорити про які-небудь вагомих результатах вашої діяльності?

- Давати оцінку самим собі було б з нашого боку, м'яко кажучи, не зовсім коректно. Тим більше - щодо результативності. Повірте, є люди, які цілком грамотно і кваліфіковано зможуть дати оцінку вже виконану нами роботи. В першу чергу це стосується вищого військово-політичного керівництва країни, зокрема Президента України - Верховного головнокомандувача.

А взагалі нашим головним результатом має стати виконання завдань реформування армії. Тому давайте про результати - трохи почекаємо. Про них говорити ще рано.

Одне лише можуть сказати впевнено: ми виконали великий обсяг роботи в напрямку військової реформи. Крім того, сьогодні я і наша команда чітко розуміємо напрямки і пріоритети своєї роботи.

- Ви знову згадали вашу команду. Монолітна вона? Наскільки суттєвими були кадрові зміни, пов'язані з вашим приходом?

- Так, такі зміни були. В основному це стосувалося більш доцільного використання профільних фахівців.

Крім того, в коридори міністерства прийшло багато молоді, яка і стала головним «двигуном», так би мовити, генератором змін. Однак в силу ряду причин нам довелося відкликати із запасу ряд досвідчених фахівців. Як виявилося, сплав «досвіду і молодості» вельми вдалий. Поступово налагоджуємо роботу органів управління відомства в потрібному нам напрямку і темпі.

- Раніше вам не доводилося бути публічною фігурою загальнодержавного рівня. Вас знали як вельми успішного бізнесмена, мецената, народного депутата. Тепер деякі експерти впевнено вписали вас як політика в першу десятку державних діячів. Як сталася ця метаморфоза або, скажімо більш образно, «перевтілення»?

- Не думаю, що тут варто вести мову про «перевтілення». Прикидатися або лицедіяти заради популярності чи «хорошого іміджу» мені зовсім не властиво. Я завжди залишаюся самим собою. А публічність для мене ніколи не була самоціллю. Мій нинішній статус політичного діяча - це, скоріше, наслідок моїй нинішній посаді.

На цей статус, безсумнівно, впливає той факт, що мені доводиться займатися не тільки безпосередньо управлінням оборонним відомством, а й активно лобіювати необхідні армії рішення на загальнодержавному рівні, пояснювати нашим політикам і вищим чиновникам причини і доцільність тих чи інших кроків, які ми робимо в Під час реформування ЗСУ.

Успішне реформування армії - моя головна задача до 2017 р Я цілком розумію, що мій нинішній пост - це високий рівень довіри і відповідальності, але є в цьому для мене і дещо особисте.

Справа в тому, що я змушений був покинути армію в 90-х, коли її фактично кинули напризволяще. Тоді я не міг вплинути на ситуацію в цілому ні в силу свого службового становища, ні в силу загального ставлення до армії з боку держави.

Сьогодні ж у міністерства, яке я очолюю, є необхідні ресурси і підтримка як на найвищому державному рівні, так і безпосередньо у військах. Тому і шанси змінити ситуацію в армії на краще дуже високі.

- І останнє питання. Коли починається і коли закінчується ваш робочий день? Чим зазвичай у вихідний день займається міністр оборони країни?

- Моя робота зараз поглинає весь час. А якщо і знаходиться вільний час, то я намагаюся провести його з сім'єю.

Мрієте подорожувати? Ніяк не можете вирішити, яку країну відвідати першою? Пропонуємо вам прочитати найцікавіші звіти про подорожі на сайті azbukaka.ru і вас це дуже зацікавить. Приємного вам подорожі!

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...