Пограбування по-американськи. Як громадяни США посприяли краху банку "Надра"

"Країна" з'ясувала реальну причину банкрутства "Надра банку", фото: fr.ill.in.ua

Один з найбільших банківських банкрутств в Україні - крах банку "Надра". Фінансова установа працювало з 1993 року і було одним з найбільших в Україні. "Країна" зібрала інформацію про причини банкрутства банку, який вважався одним з найбільших в Україні.

Акціонери-різники

Як повідомляла "Країна" , Банк "Надра" позбувся ліцензії 4 червня 2015 року, після чого в банку почалася процедура ліквідації. Влітку 2015 року прес-служба Нацбанку повідомляла , Що проблеми у банку "Надра" почалися внаслідок ризикової діяльності акціонерів і керівництва банку на чолі з Ігорем Гіленко в період до фінансової кризи 2008-2009 рр. Рішення про виведення банку з процедури тимчасової адміністрації у 2011 році було прийнято передчасно. Банк продовжив діяльність недостатньо капіталізованим і став нездатним витримати кризу в 2014 - 2015 роках.

Петро Порошенко, Ігор Гіленко і Віктор Ющенко. Фото: noviny.su

Ще в 2009 році українські видання писали про масове виведення активів банку "Надра", коли під час фінансової кризи 2008-2009 років банк опинився в передбанкрутному стані через дії своїх колишніх власників.

У банку тоді було дві основні групи акціонерів. Перша - група вже покійного волинського нафтового магната Ігоря Єремєєва, який разом з партнерами володів мережею заправок WOG і іншими активами. Його інтереси в керівництві банку "Надра" представляв Сергій Лагур.

Друга, більша група акціонерів - громадяни США з херсонським корінням, брати-близнюки Ілля та Вадим Сегал. Їх інтереси представляли голова правління Ігор Гіленко і член правління Вадим Пятов. Ця група акціонерів володіла трохи більше 50% акцій банку. При цьому в списку акціонерів фігурували тільки два останніх прізвища: Ігор Гіленко - 33.4% і Вадим Пятов - 19.6%.

І перед початком, і під час кризи колишні власники отримували в банку кредити на мільярди гривень. Судячи з того, що майже відразу почалися процедури банкрутств багатьох позичальників, спочатку кредити повертати ніхто не збирався.

за повідомленням "Економічної правди" , Власники в жовтні-листопаді 2008 року вивели з банку приблизно 6,4 мільярда гривень. Це майже вся сума рефінансування НБУ, за винятком повернення боргів Нацбанку і вкладникам. НБУ тоді виділив рефінансування на суму 7,1 млрд грн. Це еквівалент 800 мільйонів - 1 мільярд доларів: в жовтні-листопаді 2008 року курс виріс з 5,8 до 8 гривень за долар.

Станом на 31 грудня 2008 заборгованість фірм, потенційно пов'язаних з Гіленко, П'ятовим, братами Сегаль становила 50,2% всіх кредитів банку юридичним особам.
У 2009 році брати Ілля та Вадим Сегал подали в суд на "Економічну правду". Вони стверджували, що видання висловило голослівні звинувачення на їхню адресу, запідозривши в виведенні грошей з банків. процес вони в підсумку програли.

У серпні 2016 року українським підрозділом міжнародної аудиторської компанії KPMG був складений Звіт про результати комплексного аналізу банку "Надра". Проведення цього аудиту анонсував на початку 2016 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Звіт міжнародних аудиторів виявився в розпорядженні "Країни". Далі ми будемо спиратися на висновки цього звіту. Висновки виявилися невтішними.

Міжнародні аудитори підтвердили, що з 2005 до 2009 року кінцевими власниками банку були Ігор Гіленко, Вадим Пятов, брати Сегаль. Пов'язаним з ними фірмам за станом на дату введення в банк тимчасової адміністрації НБУ (10 лютого 2009 року) було видано 5,2 млрд гривень. Також у них були куплені інвестиційні сертифікати на суму 1 млрд грн.

При цьому кредити і акредитиви на суму 1,9 млрд були видані особам, пов'язаним з акціонерами, навіть після отримання рефінансування НБУ. Тобто, за рахунок коштів держави в особі НБУ кредитовались акціонери банку. Більшість позичальників, пов'язаних з акціонерами, припинили обслуговування кредитів після введення в банк тимчасової адміністрації. Це катастрофічно погіршило фінансовий стан банку.

Мільярд в обмін на папери

Основною схемою, за якою з банку виводилися кошти з банку "Надра", виявилася покупка цінних паперів - інвестиційних сертифікатів. До введення Нацбанком в лютому 2009 року тимчасової адміністрації банк "Надра" набував інвестиційні сертифікати, які згодом не були погашені. Це призвело до збитків у розмірі 1 млрд грн, що істотно вплинуло на фінансовий стан банку.

Випускали ці сертифікати дві компанії з управління активами "Фінком" і "Круар". Банк "Надра" був одним з найбільших покупців сертифікатів цих компаній.

Міжнародні аудитори виявили кілька доказів зв'язку цих компаній з братами Сегалями:
- інформація з відкритих джерел пов'язує компанії з братами Сегаль, які здійснювали операційний контроль за фондами компаній "Фінком" і "Круар". Брати Сегаль почали більше 14 нових інвестиційних проектів (переважно в сфері девелопменту), використовуючи кошти, отримані в результаті продажу інвестиційних сертифікатів цих фондів, і кредити, надані банком "Надра";
- компанії "Фінком" і "Круар" були прямо пов'язані: директором обох компаній був Святослав Малишка, який також був мажоритарним учасником компаній;
- Ігор Гіленко повідомляв про те, що банк здійснював контроль за страховою компанією "Інвестсервіс". А компанія "Фінком" була мажоритарних учасником цієї страхової компанії.
Більшість компаній, які потенційно були пов'язані з Ігорем Гіленко, Вадимом П'ятовим і братами Сегаль, формально належали компаніям з управління активами "Круар" і "Фінком", і були зареєстровані за однією адресою: м.Київ, вул. Мельникова, 12.
Крім того, в листопаді 2008 року банк "Надра" придбав інвестиційні сертифікати, емітовані компанією "Круар" на суму 303 млн грн. після отримання кредитів рефінансування НБУ. Цим банк порушив умови рефінансування, які обмежували придбання цінних паперів банком. Сертифікати в той же день були продані ТОВ "Тітатрейд". Операція не привела до виникнення прибутку або збитку, проте вона збільшила оборот від операцій купівлі-продажу, що показало нібито наявність ринкової ліквідності у цих цінних паперів.
Брати Сегаль втратили контроль над банком в лютому 2009 р, після введення тимчасової адміністрації НБУ. Одночасно погіршився фінансовий стан підприємств "Фінком" і "Круар". Були ознаки виведення активів з цих компаній з метою уникнення виплати дивідендів власникам інвестиційних сертифікатів (в т.ч. банку), що підтверджується відсутністю виплат за цими цінними паперами після введення тимчасової адміністрації в банку.
Балансова вартість належних банку інвестсертифікатів станом на 31 грудня 2008 становила 1 млрд грн. Після цього в липні 2009 р банк визнав збитки від їх знецінення на суму 577 млн ​​грн. У серпні та вересні 2009 р НКЦПФР відкликала ліцензії компаній "Фінком" і "Круар". А в серпні 2014 року вартість паперів була повністю списана з балансу після початку комплексної перевірки НБУ. Фактично, ці сертифікати виявилися нічого не вартими "пустушками".
Уже при новому керівництві, в 2010 і 2011 роках, банк ініціював порушення кримінальної виробництва проти колишніх акціонерів і керівництва в зв'язку з придбанням інвестиційних сертифікатів. Також в 2010 р банк ініціював відкриття кримінального провадження проти керівництва компаній "Фінком" і "Круар". Банк заявив, що його попереднє керівництво, вступивши в незаконній змову з керівництвом цих компаній, здійснило дії, в результаті яких банк зазнав фінансових збитків. В кінцевому підсумку збитки були компенсовані за рахунок вкладників, клієнтів і НБУ.
Мільярд банкрутам під фіктивні застави

Міжнародні аудитори виявили, що більшість непокритих акредитивів банку (це різновид кредитів для бізнесу) були видані пов'язаним сторонам за мізерними базових ставок в діапазоні 3,5% -12% без урахування додаткової комісії за порушення умов договорів.
Основними одержувачами непокритих акредитивів були компанії, потенційно пов'язані з бізнес-групами Гіленко, Пятова і Сегалів: ТОВ "Рефьюджіо", ТОВ "Леге Лата", ТОВ "байпасс". За ним в 2009 році банк був змушений списати суму нарахованих відсотків. А в січні 2015 року банк списав і основні суми заборгованості по неповернених акредитивами: ТОВ "Рефьюджіо" на 512 млн грн, ТОВ "Леге Лата" на 317 млн ​​грн і ТОВ "байпасс" на 269 млн грн.
Наприклад, по найбільшому боржникові ТОВ "Рефьюджіо" банк в 2009 році отримав рішення суду про стягнення заборгованості 478 млн грн. У липні 2014 року ця ТОВ було визнано банкрутом. Потім суд додав ще 33,2 мільйона заборгованості. Однак у боржника не було виявлено взагалі ніяких активів. В результаті за рішенням суду в результаті банкрутства боржника було списано більше ніж півмільярда гривень боргу перед банком "Надра". Ніхто ці гроші особливо не шукав.
Проведений аудиторами огляд фінансової звітності цих позичальників свідчив про те, що компанії були утворені незадовго до отримання акредитивів, активи компаній були несуттєвими і не покривали суми акредитивів. На відміну від інших договорів, в договорах з ТОВ "Рефьюджіо", ТОВ "Леге Лата" та ТОВ "байпасс" не були зазначені докладні умови надання акредитива, наприклад, ставка і штрафні санкції за прострочення заборгованості. Позичальники не погасили в повній мірі зобов'язання в установлені в договорах терміни.
Згідно з висновками аудиторів, все компанії- "прокладки" були засновані групою Гіленко і братів Сегаль через компанії "Круар" і "Фінком". Всього в результаті незаконного змови з керівництвом цих компаній, банк зазнав фінансових збитків на загальну суму 3,5 млрд грн.
25 мільйонів доларів особисто для братів Сегалів
Єдиний випадок, коли брати Сегал "засвітилися" як реальні власники власних підприємств - перерахування 25 млн дол, отриманих в банку "Надра", на трастовий рахунок в латвійському банку.
На той момент брати за рахунок кредитів банку "Надра" створили бізнес з вирощування сої в Херсонській області. Він добре розвивався, і Сегал навіть знайшли на нього покупця в 2008 році.
Однак головною проблемою стало те, що Сегаль безпосередньо за документами бізнес не належав. Ключове підприємство "ФРІДОМ ФАРМ" належало офшорним фірмам, де брати були бенефіціарами. Ймовірно, при продажу агробізнесу постало питання легалізації продавця. Саме для придбання на своє ім'я цього підприємства брати вивели з банку "Надра" 25 млн доларів.
У жовтні 2008 року, вже після надходження рефінансування НБУ, 25 млн дол було перераховано на латвійські рахунки і потім - на особисті рахунки братів по 12,5 млн дол кожному. За ці гроші брати викупили на себе підприємства, які володіли землями "Фрідом фарма" - аграрної компанії, яка постачала каховській фабриці сировину для переробки.
У 2011 р банк "Надра" визнав зазначені операції незаконними і ініціював порушення кримінальної справи. Кримінальне провадження досі не завершено.
Інтерпол і 233 кримінальні справи
Саме по цій справі братів Сегаль в 2011 році почав переслідувати Інтерпол. Через фінансову операцію, обслужити соєвий бізнес братів, вони якийсь час перебували в списку розшукуваних Інтерполом з відміткою "шахрайство":

Джерело: epravda.com.ua

Правда, в розшуку брати перебували всього кілька місяців. Проте, після введення тимчасової адміністрації банк ініціював порушення кримінальних справ проти Гіленко і братів Сегаль, а також проти управлінського персоналу ряду компаній, потенційно пов'язаних з ними. Активи цих компаній були арештовані. Як з'ясували аудитори, невелика частина активів від пов'язаних з Гіленко і Сегалями компаній все-таки була повернута - 403 млн грн. грошовими коштами та завдатки на суму 854 млн грн. Решта активів позичальників "пропали".
Всього, за даними міжнародних аудиторів, по банку "Надра" було відкрито близько 233 кримінальних проваджень, більшість з них досі розслідуються.
Наприклад, вже чотири роки слідчим відділом Шевченківського районного управління МВС в Києві розслідується кримінальна виробництво № 2013000000000245, збитки банку за яким оцінюються в розмірі 1,2 млрд грн. Також кримінальне провадження № 22014000000000123 розслідує слідче управління Головного управління МВС України в Києві.
На початку грудня 2015 року МВС порушило ще одну кримінальну справу за фактами розкрадання коштів в банку. За версією слідства, в 2008 році топ-менеджери банку, разом з його власниками, заволоділи 7,1 млрд гривень, які були надані державою у вигляді рефінансування (ч. 5 ст. 191 КК). Про це стало відомо з ухвали Печерського суду Києва від 16 грудня 2015 року, розміщеного в Єдиному реєстрі судових рішень.
Але інші кримінальні справи, які вже розслідуються по п'ять-шість років, так і не привели до істотного результату. Організатори схем з виведення капіталу банку "Надра" так і не знайдені, а гроші не повернуті.
Навіть Фірташ не зміг врятувати "Надра"
Відкласти колапс банку "Надра" в 2008-2009 роках допомогло порука газового магната Дмитра Фірташа. Під нього в кінці 2008 року банк отримав рефінансування від НБУ. Однак до кризи Фірташ ще не встиг увійти ні до складу акціонерів, ні в оперативне управління банком "Надра". До введення в лютому 2009 року тимчасової адміністрації банком продовжував керувати Ігор Гіленко, який потім втік за кордон. На той час з банку вже були виведені мільярди.
Потім, як повідомляв "Форбс", в 2013 році Вадим і Ілля Сегал подали позов проти Дмитра Фірташа в окружний суд Нью-Йорка. Брати звинуватили олігарха в захопленні виробника соєвого шроту підприємство "Каховка пром-агро". Вони вимагали від Фірташа не тільки повернути їм компанію вартістю 50 млн дол, а й - найголовніше - дозволити їм вільне пересування по світу. Однак потім брати Сегаль відмовилися від свого позову. Про це свідчить спрямоване в нью-йоркський суд заяву адвоката братів Сегаль, яке опинилося у розпорядженні "Країни":

Джерело: US District Court Southern District of New York

Таким чином, громадяни США брати Сегал разом з керівництвом банку зіграли ключову роль в історії одного з найбільших банківських банкрутств в Україні. Виведення грошей - отримання позик без наміру їх повернути - був організований пов'язаними з братами Сегалями структурами, і саме це стало головною причиною, через яку банк "Надра" втратив платоспроможність в 2008 році.
При цьому вклади в межах гарантованої державою суми в 200 тис грн мали 99% всіх вкладників банку. Загальна сума відшкодування вкладникам банку "Надра" станом на 1 травня 2015 року становила 3,8 млрд грн.
Надалі, навіть незважаючи на присутність серед акціонерів структур Дмитра Фірташа, банку так і не вдалося подолати наслідки виведення грошей, і в 2015 році було розпочато процедуру його ліквідації.
Як повідомляла "Країна" , В серпні 2016 року апеляційний суд підтвердив неплатоспроможність банку "Надра". А Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виставив на торги права вимоги за кредитами ліквідованого банку "Надра".