Посвідчення про відрядження

Інструкцією про службові відрядження передбачено, що працівники направляються у відрядження на підставі наказу керівника установи або його заступника. У наказі про відрядження повинен бути зазначений пункт призначення, найменування підприємства, в яке відряджено працівника, термін і мета відрядження.

Наказом Міністерства фінансів України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказ Державної податкової адміністрації України від 28.07.1997 року № 260» від 21.06.2011 № 738 було скасовано форма посвідчення про відрядження. З тих пір посвідчення про відрядження оформляти не потрібно, достатньо наказу на відрядження.

Згідно наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» від 17.03.2011 № 362 сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. При відсутності наказу добові витрати не виплачуються.

Документами, що засвідчують вартість понесених витрат, є розрахункові документи. Питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження і в день прибуття з відрядження повинен регулюватися правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Але підприємства недержавної форми власності як внутрішній документ можуть встановлювати обов'язковість використання посвідчень про відрядження, форму яких зареєстровано наказом ДПА України від 28.07.1997 року № 260.

Якщо на підприємстві використовується посвідчення про відрядження, то воно може вважатися одним з підтверджувальних документів для виплати добових.

ЗАВАНТАЖИТИ