Права і обов'язки адвоката

1. АДВОКАТ МАЄ ПРАВО
2. ЩЕ ПРО ПРОФЕСІЙНІ ПРАВА
3. правосуб'єктність АДВОКАТА
4. АДВОКАТ У АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОЦЕСІ
5. ПРИН ціпи НЕЗАЛЕЖНОСТІ І ДОТРИМАННЯ ЗАКОННОСТІ
6. ПРИНЦИП КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ
7. АДВОКАТСЬКА ТАЄМНИЦЯ
8. ГАРАНТІЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ АДВОКАТА
9. ЯК РОЗПІЗНАТИ «фальшивих» АДВОКАТА
10. ЯК ЗНАЙТИ ГАРНОГО АДВОКАТА

Конституцією України (далі - КУ) кожному гарантується право захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань шляхом оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 59 КУ проголошує наявність в Україні одного з найважливіших правових інститутів - адвокатури, основними завданнями якої є забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги. Значною мірою за станом адвокатури і відношенню до неї держави судять про «демократичність» самої держави.

Престиж адвоката та ефективність його діяльності безпосередньо залежать від стану людини в суспільстві і державі, від ставлення до фундаментальних принципів демократії, законності, верховенства права.

У будь-якому правовому суспільстві адвокату належить особлива роль. Він повинен діяти не тільки в інтересах клієнта, а й в інтересах права в цілому. Основні положення про роль адвокатів, прийняті на VIII Конгресі ООН з попередження злочинів, яке відбулося в серпні 1990 року, вказують на особливість адвокатської діяльності в суспільстві, яку має поважати і гарантувати уряд при розробці національного законодавства та його застосування як адвокатами, так і суддями, прокурорами, членами законодавчої та виконавчої влади і суспільством в цілому.

На Україні 19 грудня 1992 був прийнятий Закон України (далі - ЗУ) «Про адвокатуру», за ст.1 якого адвокатура визначена як добровільне професійне громадське об'єднання, покликане згідно КУ сприяти захисту прав, свобод і представляти законні інтереси громадян, іноземних громадян , осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

Цим законом передбачено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката.

Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Права і обов'язки адвоката як учасника адміністративного процесу є «ядром», серцевиною його адміністративно-правового статусу. Однак для адвоката характерний не тільки адміністративно-правовий статус, його правове становище характеризується також і загальним (конституційним правовим статусом) і видовим (професійним) правовим статусом (сукупністю прав, обов'язків і відповідальності, які обумовлені адвокатською діяльністю).

Вищезазначені види правових статусів адвоката взаємопов'язані і характеризують його правове становище як взагалі, так і в юридичному процесі зокрема. Виходячи з цього, ми маємо всі підстави відзначити, що адвокат в адміністративному процесі може бути охарактеризований під кутом різних правових статусів, тобто у адвоката є різні правомочності в адміністративному процесі.

АДВОКАТ МАЄ ПРАВО

Без допомоги адвоката чи фахівця в галузі права заслухати складну справу в суді важко. Адже тягар доказування у цивільних справах, захист у кримінальному судочинстві покладено на самі сторони, на їхніх представників і захисників, функції яких часто здійснюють адвокати. Щоб це сталося на високому професійному рівні, ЗУ «Про адвокатуру» та Правилами адвокатської етики (схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України (КМУ) 1. жовтня 1999 г.) чітко регламентовані права і обов'язки адвоката.

Наприклад, адвокат має право:

- представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань;

- збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій та об'єднань, а від громадян - за їх згодою , знайомитися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;

- отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань; застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства;

- доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

- бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення по суті клопотань і скарг.

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності (ст.4 ЗУ «Про адвокатуру»). Принципи адвокатської діяльності глибше розкриті в Правилах адвокатської етики.

Не може бути внесено подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду щодо правової позиції адвоката у справі.

Адвокату гарантовано рівність прав з іншими учасниками процесу. Кримінальну справу проти адвоката може порушити тільки Генеральний прокурор України, його заступники, прокурори обласні, прокурор м.Києва.

Адвоката не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв'язку з поданням юридичної допомоги громадянам та організаціям згідно з законом.

При здійсненні повноважень обсяг прав адвоката не може бути менше обсягу прав його довірителя.

Праця адвоката, який надає правову допомогу безкоштовно у випадках, передбачених ЗУ «Про адвокатуру», оплачується в порядку, встановленому законодавством, за рахунок коштів державного бюджету.

ЩЕ ПРО ПРОФЕСІЙНІ ПРАВА

До професійних прав адвоката, як правило, відносять:

- представництво, захист прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, установах, організаціях;

- збір відомостей про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах, справах про адміністративні правопорушення. У свою чергу, до соціальних прав відносяться право на відпустку, право на всі види допомоги по державному соціальному страхуванню.

Можна не обмежуватися поділом прав адвоката лише на дві групи - професійні та соціальні права, а скласти більш розширену класифікацію професійних прав адвоката:

1) права, що випливають зі статусу адвоката;

2) процесуальні права адвоката при здійсненні ним представництва в суді або захисту обвинуваченого (підозрюваного, підсудного), які закріплені в Кримінально-процесуальному кодексі України (КПКУ), Цивільному процесуальному кодексі України (ЦПКУ) та Кодексі України про адміністративні правопорушення (КУпАП);

3) права адвокатів як членів адвокатських об'єднань (тут слід додати, що з набранням законної чинності Кодексом адміністративного судочинства України (КАСУ), процесуальні повноваження адвоката закріплені також в ст.56-59 КАСУ.

Традиційно в общетеоретической навчальній літературі права визначають, як заходи можливої ​​поведінки, встановлені й гарантовані (санкціоновані) державою. Залежно від того, в якій сфері людина має «заходи можливої ​​поведінки» і, з огляду на нормативно-правовий акт, який закріплює за суб'єктом права можливості поведінки, вчені розрізняють конституційні, цивільні, адміністративні, кримінальні права - в матеріальних галузях права, а кримінально процесуальні, цивільно-процесуальні, адміністративно-процесуальні права - в процесуальних галузях національної системи права.

Спираючись на вищесказане, є підстави дати таке визначення поняттю «права адвоката в адміністративному процесі» - це заходи можливої ​​поведінки адвоката, встановлені і гарантовані державою в адміністративно-правовому та адміністративно-процесуальному законодавстві.

правосуб'єктність АДВОКАТА

Перш ніж виділити і проаналізувати основні права адвоката в адміністративному процесі, слід розглянути питання адміністративної процесуальної правосуб'єктності адвоката.

Виходячи з положень ст.48 КАСУ, є підстави стверджувати, що адміністративна процесуальна правосуб'єктність - це категорія, яка містить адміністративну процесуальну правоздатність і адміністративну процесуальну дієздатність. При цьому наявність у певного кола осіб правосуб'єктності є необхідною умовою виникнення і розвитку адміністративного процесу з їх участю.

Адміністративно-процесуальна правосуб'єктність є обов'язковою підставою, умовою участі суб'єкта права (в нашому випадку адвоката) в адміністративному процесі.

Згідно з положеннями ч.1 ст.48 КАСУ адміністративну процесуальну правоздатність мають такі суб'єкти права як:

- громадяни України, іноземці, особи без громадянства (фізичні особи);

- органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи (суб'єкти владних повноважень);

- підприємства, установи, організації (юридичні особи).

Що стосується адміністративної процесуальної дієздатності, то її носіями, згідно КАСУ, є:

- фізичні особи, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними;

- фізичні особи, які не досягли повноліття в суперечках з приводу публічно-правових відносин, в яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Крім зазначеного, адміністративна процесуальна правосуб'єктність визначає можливість суб'єкта права мати процесуальні права і обов'язки і є юридичним засобом для придбання інших прав і обов'язків, спрямованих на здійснення процесуальних функцій суб'єктів процесуальної діяльності.

Адміністративно-процесуальна правосуб'єктність адвоката виникає з моменту укладення договору (ордера, довіреності, доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, договору про надання правової допомоги) між адвокатом і клієнтом.

За загальним правилом, адміністративно-процесуальна правосуб'єктність адвоката щодо конкретної адміністративної справи виникає на підставі договору. Інакше кажучи, характер і коло повноважень адвоката за поданням прав та інтересів клієнта в процесі розгляду і вирішення адміністративної справи визначається і закріплюється в ордері, довіреності, доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, договорі про надання правової допомоги.

На підтвердження вищесказаного звернемося до ч.4 ст.26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (№5076-VI від 5.07.2012 р), положення якої зобов'язують адвоката діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, в тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій. З цієї статті випливає, що перелік повноважень, які надаються адвокатом клієнту на підставі, як правило, договору про надання юридичних послуг, не повинен суперечити правам та обов'язкам, які передбачені в чинному законодавстві України.

Крім того, ст.20 вищевказаного ЗУ надає можливість адвокату під час здійснення адвокатської діяльності здійснювати будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, якщо ці дії необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Дані заходи можливої ​​поведінки адвокатів є їх професійними правами і характерні для всіх видів юридичної діяльності, відповідно і для всіх видів юридичного процесу.

АДВОКАТ У АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОЦЕСІ

Що стосується прав адвоката в адміністративному процесі, то переважно вони встановлюються положеннями КАСУ та КУпАП.

Звертаючись до положень КАСУ відзначимо, що адвокат є учасником адміністративного процесу (ст.47). Відповідно, згідно з положеннями ст.49 КАСУ адвокат як особа, яка бере участь в адміністративній справі має право:

• знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які приймаються у справі і стосуються їхніх інтересів;
• знайомитися з матеріалами справи;
• заявляти клопотання і відводи;
• давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;
• подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;
• висловлювати свою думку з питань, що виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам;
• подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
• знайомитися з технічним записом, журналом судового засідання, протоколом про вчинення окремої процесуальної дії і подавати письмові зауваження до них;
• робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень;
• оскаржити судові рішення в частині, що стосується їхніх інтересів;
• користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм КАСУ;
• за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і виписки з них.

Крім вищевикладених прав, в адміністративному процесі адвокат наділений рядом заходів можливої ​​поведінки як представник. Повноваження представника в суді закріплені положеннями ст.59 КАСУ.

На додаток окремо зазначимо, що вищезгадані права адвоката як представника особи, інтереси якого він представляє в суді, є заходами його можливої ​​поведінки протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначений в дорученні. Тобто, адвокат наділений правами, які вказані в ст.59 КАСУ, тільки протягом розгляду та вирішення конкретної адміністративної справи, за умови, що в довіреності не визначено конкретно термін повноважень адвоката в якості представника.

Не можна не згадати, що Рада адвокатів України (САУ) своїм рішенням №118 від 23 квітня 2016 затвердив роз'яснення про можливість надання адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) правову допомогу Рro bono (pro bono publico - заради суспільного блага), на безоплатній основі.

Керуючись положенням ст.19 КУ про те, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, з огляду на загальні вимоги договірного права, виходячи з принципу свободи договору, САУ роз'яснив, що адвокат має право надавати правову допомогу на добровільних засадах і безкоштовно, відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги, в якому є обов'язк ьно має бути зазначено про умови її надання Рro bono без оплати гонорару або з розміром гонорару в 0,00 гривень.

Оплата фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення, відповідно до приписів ст.29 Правил адвокатської етики, не є гонораром адвоката і не впливає на оплатне договору про надання правової допомоги.

Таким чином, виходячи з усього вищевикладеного, маємо підстави зробити наступні висновки. Повноваження адвоката в адміністративному процесі - це заходи можливої ​​поведінки адвоката, встановлені і гарантовані державою в національному адміністративно-правовому та адміністративно-процесуальному законодавстві. Серед всієї сукупності прав адвоката в адміністративному процесі слід розрізняти: професійні права адвоката, права адвоката як учасника адміністративного процесу, права адвоката як представника особи, інтереси якого він представляє.

ПРИН ціпи НЕЗАЛЕЖНОСТІ І ДОТРИМАННЯ ЗАКОННОСТІ

Принцип незалежності адвокатської діяльності полягає в створенні умов виконання професійних прав і обов'язків адвоката, що забезпечують його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску або втручання в його діяльність, зокрема з боку державних органів, а також від впливу своїх особистих інтересів.

Адвокат зобов'язаний не допускати в своїй професійній діяльності компромісів, які применшували б його незалежність з метою догодити суду, іншим державним органам, третім особам або клієнту, якщо такі компроміси розходяться з законними інтересами клієнта і перешкоджають належному наданню правової допомоги.

Сутність принципу дотримання законності в діяльності адвоката полягає в тому, що він зобов'язаний не порушувати чинного законодавства, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права і законності, вживати всі свої знання і професійну майстерність для належного захисту, і представництва прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином навмисно сприяти їх здійсненню.

ПРИНЦИП КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ

Дотримання принципу конфіденційності є необхідною і найважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких неможливе належне надання правової допомоги. Отже, збереження конфіденційності будь-якої інформації, отриманої адвокатом від клієнта, а також про клієнта або інших осіб в процесі здійснення адвокатської діяльності, є правом адвоката у відносинах з усіма суб'єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, і, одночасно, обов'язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.

Конфіденційність певної інформації, яку охороняють правила ст.4 ЗУ «Про адвокатуру» може бути скасована тільки особою, зацікавленою в її дотриманні (або спадкоємцями такої фізичної особи чи правонаступниками юридичної особи), в письмовій або іншій зафіксованій формі.

Адвокат не відповідає за порушення цього принципу в разі допиту його у встановленому законом порядку як свідка про обставини, які виходять за межі предмета адвокатської таємниці, визначеного чинним законодавством, хоча і охопленого предметом конфіденційної інформації.

Розголошення відомостей, що становлять адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів дізнання, досудового слідства і суду допитати адвоката про обставини, які є адвокатською таємницею.

Адвокат (адвокатське об'єднання) зобов'язаний забезпечити такі умови зберігання документів, переданих йому клієнтом, адвокатських досьє та інших матеріалів, наявних в його розпорядженні і містять конфіденційну інформацію, які розумно виключають доступ до них сторонніх осіб.

АДВОКАТСЬКА ТАЄМНИЦЯ

Принцип конфіденційності тісно пов'язаний з принципом адвокатської таємниці. Адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю. Предметом адвокатської таємниці є питання, по яких громадяни або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, отриманих адвокатом при здійсненні своїх професійних обов'язків. Дані досудового слідства, які стали відомі адвокату у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків, можуть бути розголошені тільки з дозволу слідчого або прокурора. Адвокати, винні у розголошенні відомостей попереднього слідства, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Адвокату, помічнику адвоката, посадовим особам адвокатських об'єднань забороняється розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці, і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.

Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди; заборонено прослуховування телефонних розмов адвокатів у зв'язку з оперативно-розшуковою діяльністю без санкції Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів Києва та областей.

ГАРАНТІЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ АДВОКАТА

• Професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом.
• Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність. Забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, посадових осіб і технічних працівників адвокатських утворень надання відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть бути допитані як свідки.
• Рішення про порушення кримінальної справи щодо адвоката приймається апеляційним судом у складі трьох суддів за участю представника регіонального відділення Палати адвокатів.
• Адвокат не може бути заарештований у кримінальній справі за злочин, вчинений ним при наданні правової допомоги, без попередньої згоди відповідної Ради регіонального відділення Палати адвокатів (слід зазначити, що це положення представляється неконституційним, оскільки, виходить, що в цьому питанні Палата адвокатів «головніший »суду ...)
• Проведення оперативно-розшукових заходів або слідчих дій щодо адвоката (в тому числі в житлових і службових приміщеннях, що використовуються для здійснення адвокатської діяльності) допускається тільки на підставі судового рішення.
• Рішення (постанова, ухвала) про проведення оперативно-розшукових заходів або слідчих дій щодо адвоката приймається судом у складі трьох суддів за участю представника регіонального відділення Палати адвокатів.
• При проведенні обшуку адвоката та приміщення, використовуваного для здійснення адвокатської діяльності, повинен бути присутнім один із суддів, який видавав ордер на обшук і приймає рішення про огляд тих чи інших документів і предметів, і представник регіонального відділення Палати адвокатів.

АДВОКАТ ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ

За невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків адвокат несе відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Адвокат зобов'язаний:

1) чесно, сумлінно відстоювати права і законні інтереси довірителя будь-яким способом, що не були заборонені законодавством;

2) не використовувати свої повноваження на шкоду довірителю;

3) дотримуватися вимог Кодексу професійної етики адвокатів і виконувати рішення органів адвокатської палати;

4) здійснювати свою професійну діяльність тільки в одному адвокатському освіті;

5) відраховувати за рахунок одержуваної винагороди кошти на утримання відповідного адвокатського освіти, якщо він не здійснює свою професійну діяльність в адвокатській компанії;

6) відраховувати за рахунок одержуваної винагороди кошти на загальні потреби адвокатської палати;

7) постійно підвищувати свою кваліфікацію;

8) виконувати вимоги закону про обов'язкову участь адвоката в якості захисника в кримінальному судочинстві, призначеного в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством, а також надавати правову допомогу громадянам України безкоштовно в інших випадках, передбачених законодавством;

9) здійснювати страхування ризику своєї професійної майнової відповідальності;

10) не допускати негласного співробітництва з органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність.

ЯК РОЗПІЗНАТИ «фальшивих» АДВОКАТА

Кожен день багато людей звертаються за юридичною допомогою до того чи іншого адвокату. Як розпізнати «фальшивого» адвоката?

Ми все частіше чуємо про те, що прості громадяни стають жертвами шахрайських дій з боку юристів, вміло видають себе за адвокатів, не маючи при цьому свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю. Такі юристи-шахраї розміщують рекламну інформацію про надання юридичних послуг в газетах, в Інтернеті, представляючи себе в якості АДВОКАТА, поширюють свої візитки з написом АДВОКАТ. Цими незаконними діями вони вводять в оману людей, які вважають, що звернулися за юридичною допомогою до кваліфікованого фахівця.

Наступним кроком юристів-шахраїв є обіцянка 100% виграшу справи в суді і відшкодування великих сум грошей (морального і матеріального збитку), а також нав'язування іншої неправдивої інформації.

Звичайно ж, найчастіше люди схильні сприймати ту інформацію, яку самі хочуть почути. Саме тому красиві промови шахрая мають впливає результат. Клієнт погоджується сплатити великі суми грошей за юридичні послуги, сподіваючись повернути всі витрати після обіцяного виграшу справ в судах всіх інстанцій. Але скоро обман юристів-шахраїв випливає на поверхню. Клієнт починає розуміти, що ніяких дій по його справі юристом не здійснюється, або відбуваються вкрай не кваліфіковано, що в свою чергу веде до часткового або повного програшу справи в суді. Разом з цим втрачені і гроші, і час.

Крім цього, в більшості випадків такі шахраї укладають договори про надання юридичних послуг таким чином, щоб замовник був позбавлений можливості повернути свої гроші. Якщо ж договір з юристом про ведення справи в суді і зовсім не укладено, а попередня оплата послуг не підтверджена жодним документом, що залишаються на руках у клієнта, то замовник послуг може не побачити більше не тільки своїх «кровних», а й самого юриста.

Також є категорія адвокатів, які «придбали» якого засвідчується, не маючи при цьому достатньої кваліфікації. Дані щодо легалізації своєї адвокатської діяльності вони не афішують. Для того, щоб уникнути можливої ​​дисциплінарної відповідальності, як адвокат, в разі вчинення шахрайських дій відносно свого клієнта, такі особи реєструються як приватні підприємці і укладають договори з клієнтами не в якості адвоката, а як фізична особа - підприємець, тим самим знімаючи з себе всі обов'язки, які передбачені законодавством і Правилами адвокатської етики.

Кілька порад, які допоможуть уникнути зустрічі з юристом-шахраєм:

• Якщо ви почали пошук адвоката в Інтернеті або в газеті, не беріть до уваги оголошення, в яких не вказано номер і дата видачі свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю. Якщо ж ви зайшли на сайт адвоката, то всі дані щодо номера та дати видачі свідоцтва повинні бути вказані на сторінках його сайту. Чесний, кваліфікований адвокат подібну інформацію ніколи не приховує.
• Якщо ж даної інформації немає ні в оголошенні, ні на сайті, то можна зробити висновок, що ця особа не є адвокатом або приховує інформацію щодо легалізації своєї діяльності виходячи з інших незаконних намірів.
• Де б ви не зустрілися з адвокатом під час отримання першої юридичної консультації (офіс адвоката чи інший зручний для вас місце), зверніться до адвоката з проханням показати його посвідчення.
• Найчастіше юридична консультація проходить саме в офісі адвоката, що дає клієнтові можливість оглянути грамоти, подяки, які розміщені на стіні або на столі адвоката, серед них обов'язково знайдеться свідчення на право займатися адвокатською діяльністю або свідоцтво про реєстрацію адвокатського об'єднання.
• При укладанні з адвокатом угоди про надання правової допомоги, зверніть увагу, що виконавцем повинен бути вказаний саме адвокат або адвокатське об'єднання.

ЯК ЗНАЙТИ ГАРНОГО АДВОКАТА

В першу чергу необхідно визначити, яка різниця існує між поняттями «адвокат» і «юрист».

Адвокат - це громадянин України, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не менше двох років, а також склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката.

Юрист - це людина, яка має вищу юридичну освіту. Чи не более того.

Виходячи з вищевикладеного можна зробити логічний висновок, що рішення своїх проблем краще довірити, все ж, адвокату.

При виборі адвоката, обов'язково приділіть увагу його послужному списку. Попередні місця роботи адвоката складуть картину його компетентності, «розкажуть» про його досвіді в тих чи інших питаннях. Наприклад, кращі адвокати в кримінальному праві, як правило, обов'язково мають в своєму послужному списку: органи міліції, прокуратури або суди; кращі адвокати в цивільному, сімейному, житловому праві, що спеціалізуються на представленні інтересів в судах, як правило, обов'язково мають в своєму послужному списку суд першої інстанції. Звичайно, чим більше стаж роботи в державній структурі, тим компетентніше і досвідченіше фахівець.

Адвокат повинен висловлювати свою думку ясно і грамотно, а також вільно розмовляти державною (українською) мовою, тому що діловодство і судовий процес ведеться виключно українською мовою. Від уміння висловлювати свою думку і грамотно говорити українською мовою залежить, наскільки чітко і ясно адвокат буде висловлюватися в судовому засіданні.

Не варто довіряти «балакучим» адвокатам, які одразу і багато обіцяють, гарантують 100% виграш, при цьому, не з'ясувавши подробиці справи і не зажадавши необхідні документи; постійно посилаються на свій великий досвід роботи і т.д. Хороший оратор - не означає хороший фахівець в області права. Надмірна балакучість не грають ніякої позитивної ролі в суді.

Обов'язком кваліфікованого адвоката є своєчасне надання всіх необхідних доказів у справі, а також конкретно і чітко формулювати пояснення та питання. На жаль, практика показує, що багато людей вірять красивим словам і обіцянкам «балакучих» адвокатів, які не мають необхідної кваліфікації. Такі адвокати беруть гроші, а роботу належним чином виконати не можуть, що веде до програшу справи.

Хороший адвокат мало не попросить. Якщо хочете отримати професійну правову допомогу, не звертайтеся до тих адвокатам і в ті контори, де пропонують дешеві юридичні послуги, адже яка ціна, така і якість. Вибирайте адвоката за іншими критеріями, тому що від якості послуг, що надаються залежить результат справи. Також, за можливості, краще не звертатися за допомогою до штатних адвокатам (юристам), які працюють на зарплату. Як правило, робочий день у штатних адвокатів (юристів) з 9.00 до 18.00, а в решту часу клієнту доводиться вирішувати свої проблеми самостійно. Про якість послуг, що надаються такими адвокатами говорити не доводиться. Якою буде результат справи і наскільки довго його розгляд затягнеться їх не хвилює. Адже гонорар ви платите не адвокату, а директору компанії, в штаті якої він складається. Бувають, Звичайно, віняткі. Якщо пощастить…

Обов'язково зверніть увагу на зовнішній вигляд адвоката. Неохайний і неохайний адвокат, точно також безладно вестиме справу, що може привести до небажаних для клієнта наслідків.

Маючи попереднє загальне враження про адвоката, остаточне рішення приймайте після першої консультації, в ході якої обов'язково з'ясуйте:

- вартість послуг в цілому і початковій консультації зокрема (не у всіх адвокатів (юристів) перша консультація безкоштовна);

- чого можете добитися у вашій справі за допомогою даного конкретного фахівця (які перспективи бачить адвокат (юрист), кращий і гірший варіанти результату) і, по можливості, за який час;

- чи були у конкретно цього адвоката (юриста) схожі справи, яку сторону він представляв і чим закінчилася суперечка або питання (справа).

Не бійтеся робити вибір. Звичайно, ніхто не застрахований від помилок, і завжди є частка ризику витратити гроші, не досягнувши бажаного. Але ви повинні пам'ятати: хороший юрист або адвокат дорожить своєю репутацією, в першу чергу, і репутацією своєї фірми, і ви - його клієнт - в результаті співпраці можете її (репутацію) як підвищити, так і знизити. У разі несумлінного ставлення до виконання юридичної послуги адвокатом, відповідно до законодавства, ви можете звернутися в управління у справах захисту прав споживачів.