Прецікаві історії слів і виразів

Саркастичне вираз у тебе вже пісок сиплеться ми давно застосовуємо і чуємо в своєму звичайному житті, прекрасно розуміючи, що мова йде про старість

Саркастичне вираз "у тебе вже пісок сиплеться" ми давно застосовуємо і чуємо в своєму звичайному житті, прекрасно розуміючи, що мова йде про старість. І фраза ця настільки стала звичною, що задуматися, звідки вона взялася, навіть не приходить в голову або приходить, але дуже не відразу і якось, може бути, навіть раптово. А адже кожне таке щільно увійшло в побут вираз має свою, часом дуже цікаву, передісторію ...

Найбільш динамічно-що розвиваються сферами життя в усьому світі завжди вважалися дві необхідні потреби людини: в харчуванні і в одязі. Саме в цих двох напрямках завжди можна було створити свій неповторний стиль. Коли ж такий стиль ставав популярним, і його хотіло дотримуватися все більшу кількість людей, це була вже Мода. На жаль, мода завжди мала обмежений часовий період, взаємодіючи з іншими напрямками культури і самобутності суспільства, але вона завжди залишала свій хитромудрий відбиток в історії людства, вже хоча б в подібних фразах.

Коріння саме цього виразу беруть свій початок в Європі, в 16 столітті. Це був час суворих реформ і панування іспанської інквізиції. Єретики і богохульники піддавалися жорстоким тортурам і смерті. "Лещата для яєчок" - навіть звучить дуже болісно, ​​а що зазнавали тодішні єретики при цих витончених тортурах, я боюся навіть уявити. Чоловічий статевий орган завжди мав велике значення, і таке з ним звернення в ті часи сконцентрувало на ньому підвищена увага суспільства.

І щоб заповнити його (органу) принижену гідність, в чоловічій моді, у Франції, розвивається і всіляко прикрашається такий аксесуар одягу, як "гульфик" (від голландського слова gulp - брючний кишеню або мішечок, куди вкладалося "чоловіче достоїнство"). Це було не просто нове віяння в моді, це був певний виклик самому Папі Римському, чия інквізиція посміла зазіхнути на саму вразливу частину тіла мужчіни.І чим далі, тим сильніше культивувався чоловічий орган, змушуючи прискорено битися серця придворних дам при погляді на цей чудовий мішечок для фалоса.

Гульфик шили з таких дорогих тканин, як оксамит і шовк, розшивали його золотими нитками і прикрашали перлами. Чоловіки того часу змагалися один з одним, залучаючи і переманюючи захоплені жіночу увагу. Старі ловеласи теж не хотіли втрачати цю прекрасну можливість, і щоб здаватися ще, так би мовити, "у мене ого-го" та "я ще дуже навіть, як можу", вони підкладали в свої гульфики додаткові мішечки з піском.

Але, наприклад, в танці або при іншому сильному русі, а можливо, вже і після якогось часу використання, такий мішечок міг легко порватися, залишаючи за своїм власником доріжку з розсипаного піску. Слідом такому бідоласі і звучала фраза: "з нього пісок вже сиплеться, а він все заспокоїться не може", що стала основоположною сьогоднішнього звичного виразу.

прогавити

прогавити

Це слово, так само як і вираз «Ей ти, капелюх!», Не має ніякого відношення до головних уборів, м'якотілої інтелігенції та іншим стандартним образам, які виникають в нашій з тобою голові. Слівце це прийшло в жаргонную мова прямо з їдишу та є сплюндровану формою німецького дієслова «schlafen» - «спати». А «капелюх», відповідно, «соня, роззява»: "Поки ви тут капелюхи, ваш чемодан драп".

Не в своїй тарілці

По-французьки "асьет" - це і тарілка, і настрій, і стан. Розповідають, що на початку XIX століття якийсь перекладач, роблячи переклад французької п'єски, фразу "приятель, ти не в дусі" перевів як "ти не в своїй тарілці".

Олександр Сергійович Грибоєдов, колишній завзятим театралом, зрозуміло, не міг пройти повз такого блискучого ляпу і вклав безграмотну фразу в уста Фамусова: "шановний, ти не в своїй тарілці. З дороги потрібен сон".

З легкої руки Олександра Сергійовича божевільна фраза набуло сенсу і надовго прижилася в російській мові.

Тіпун тобі на язик

Невеликий роговий горбик на кінчику язика у птахів, який допомагає їм скльовує їжу, називається типун. Розростання такого горбка може бути ознакою хвороби. Тверді прищики на мові людини названі типун за аналогією з цими пташиними горбками. За забобонним уявленням, типун зазвичай з'являється у брехливих людей. Звідси і недобре побажання "типун тобі на язик".

І доводь, що ти не верблюд ...

Ця фраза стала дуже популярною після виходу в світ чергової серії кабачка "Тринадцять стільців". Там була мініатюра, де пан Директор розмовляє з паном Гімалайським з приводу привезеного недавно в цирк верблюда.

У супровідних документах було написано: "Направляємо в ваш цирк двогорбої верблюда і гімалайського", тобто прізвище пана Гімалайського була написана з маленької літери. Боячись бюрократичних перевірок, пан Директор вимагає довідку від пана Гімалайського, про те, що той не є насправді верблюдом.

Це настільки яскраво висміює роль бюрократичної машини в нашій країні, що вираз дуже швидко пішло в народ і стало популярним. Тепер ми так говоримо, коли у нас вимагають докази очевидних речей.

І їжаку зрозуміло

Джерело вираження "І їжаку зрозуміло" - вірш Маяковського ( "Ясно навіть і їжаку - / Цей Петя був буржуй"). Широкому поширенню сприяло вживання цієї фрази в повісті Стругацьких "Країна багряних хмар", а ще вона стала розхожою в радянських інтернатах для обдарованих дітей. У них набирали підлітків, яким залишилося вчитися два роки (класи А, Б, В, Г, Д) або один рік (класи Е, Ж, І).

Учнів однорічного потоку так і називали - "їжаки". Коли вони приходили в інтернат, двухгодічніков вже випереджали їх по нестандартної програмі, тому на початку навчального року вираз "їжакові зрозуміло" було дуже актуально.

дурниця

Семінаристи, які вивчали латинську граматику, мали до неї серйозні рахунки. Взяти, наприклад, герундій - цей поважний член граматичного спільноти, якого в російській мові просто немає. Герундій - щось середнє між іменником і дієсловом, причому застосування цього форми в латині вимагає знання такої кількості правил і умов, що нерідко семінаристів прямо з занять несли в лазарет з мозкової гарячкою. Натомість семінаристи стали називати «нісенітницею» будь-яку нудну, тяжку і абсолютно невиразну нісенітницю.

Піти по-англійськи

Коли хтось іде, не прощаючись, ми вживаємо вираз "пішов по-англійськи". Хоча в оригіналі цю ідіому придумали самі англійці, а звучала вона як to take French leave ( "піти по-французьки"). З'явилася вона в період Семирічної війни в 18-м столітті в насмішку над французькими солдатами, самовільно залишали розташування частини. Тоді ж французи скопіювали цей вираз, але вже щодо англійців (взаємні звинувачення у англійців і французів були досить поширеним явищем), і в цьому вигляді воно закріпилося в російській мові.

неляканий ідіот

Більшість людей, які страждають вродженим ідіотизмом, володіють тією щасливою особливістю, що їх досить важко налякати (так само як і переконати користуватися ложкою і застібати штани). Аж надто стійко вони не бажають вбирати ззовні будь-яку інформацію. Вираз же пішло гуляти з легкої руки Ільфа і Петрова, які в своїх «записниках» збагатили світ афоризмом «Край неляканих ідіотів. Саме час відлякування ». При цьому письменники просто спародіювали назва дуже популярною тоді книги Пришвіна «В краю неляканих птахів».

Мавр зробив свою справу, мавр може йти

Мавр зробив свою справу, мавр може йти

Чомусь більшість людей (навіть ті, хто насправді читав Шекспіра) вважають, що ці слова належать Отелло, що задушила свою Дездемону. Насправді ж шекспірівський герой був ким завгодно, але тільки не циніком: він швидше б повісився сам, ніж ляпнув подібну нетактовність над трупом коханої. Фразу цю каже інший театральний мавр - герой п'єси Шиллера «Змова Фієско в Генуї». Той мавр допомагав змовникам домогтися влади, а після перемоги зрозумів, що вчорашнім соратникам плювати на нього з високої генуезької дзвіниці.

наставити роги

Походження цього виразу дуже давнє. За часів правління імператора Комніна Андроніка (стародавня Візантія) було в ужитку таке правило: тим чоловікам, з дружинами яких імператор мав любовний зв'язок, дозволялося полювати в звіринці імператора, де той тримав багато екзотичних звірів. І треба сказати, цей привілей тоді користувалася великим попитом. Так ось, ворота будинків, де жили такі сім'ї, прикрашали оленячими рогами - ознакою особливої ​​почесті.

зморожувати дурість

Цей вислів з'явилося завдяки панам гімназистам. Справа в тому, що слово "морос" в перекладі з грецького як раз і означає "дурість". Викладачі так і говорили недбайливим учням, коли вони від незнання уроку починали говорити нісенітниці: "Ви морос несете". Потім слова були переставлені - і вийшло, що від незнання гімназисти "дурість морозили".

Метати бісер перед свинями

Процес метання дрібної скляній дурниці перед свинею - затія дійсно ідеальна всвоей безглуздості. Але в оригінальному тексті Біблії, звідки і видряпана ця фраза, ні окаком бісер мови не йде. Там-то кажуть про людей, які кидають в годівницю свиням дорогоцінний перли. Просто колись слова «перл», «бісер» і «перли» означали саме перли, різні його сорти. Це потім вже промисловість нагострила штампувати копійчані скляні кульки і обізвала їх красивим словом «бісер».

дати добро

У дореволюційній абетці літера Д називалася "добро". Прапор, що відповідає цій букві, в зведенні сигналів військового-морського флоту має значення "так, згоден, дозволяю". Саме це стало причиною виникнення вираження "дати добро". Похідне від цього вираз "Митниця дає добро" вперше з'явилося в фільмі "Біле сонце пустелі".

Товкти воду в ступі

Цей вислів позначає заняття марною справою, має дуже давнє походження - його вживали ще античні автори, наприклад, Лукіан. А в середньовічних монастирях воно мало буквальний характер: провинилися ченців змушували товкти воду в якості покарання.

Пролетіти, як фанера над Парижем

Пролетіти, як фанера над Парижем

Не буде перебільшенням сказати, що вираз "Пролетіти, як фанера над Парижем" чув кожен. Зміст даного фразеологізму можна передати як втрачену можливість зробити або отримати що-небудь, виявитися не при справах, потерпіти невдачу. Але ось звідки пішла ця приказка?

У 1908 році відомий французький авіатор Огюст Фаньер, здійснюючи показовий політ над Парижем, врізався в Ейфелеву вежу і загинув. Після чого відомий меншовик Мартов писав у "Іскрі", що "царський режим летить до своєї загибелі так само швидко, як пан Фаньер над Парижем".

Російська людина сприйняв цю сентенцію трохи інакше, змінивши прізвище іноземного авіатора на фанеру. Звідси пішов вислів "пролетіти, як фанера над Парижем".

Зараз вилетить пташка!

Раніше фотографи для того, щоб всі діти на груповий фотографії дивилися в об'єктив, говорили: «Подивіться сюди! Зараз вилетить пташка! ». Ця пташка була цілком реальною на початку ери масової фотографії - правда, не живий, а латунної. В ті часи камери були далекі від досконалості, і для отримання хорошого знімка люди повинні були завмерти в одній позі на кілька секунд. Щоб привернути увагу непосидючих дітей, асистент фотографа в потрібний момент піднімав блискучу «пташку», яка до того вже вміла видавати трелі.

В точності

Тютелька - це зменшувальне від діалектного тютя ( "удар, попадання"): назва точного попадання сокирою в один і той же місце при столярній роботі. Цей вислів характеризує яку виключну точність вчинення дії, або велику схожість, тотожність між предметами або явищами.

З родзинкою

Образ родзинки - якоїсь маленької пікантною деталі, яка надає відчуття гостроти і незвичайності, - подарував нам особисто Лев Толстой. Саме він ввів вперше в оборот вираз «жінка з родзинкою». У його драмі «Живий труп» один герой каже іншому: «Моя дружина ідеальна жінка була ... Але що тобі сказати? Не було родзинки, - знаєш, в квасі родзинка? - не було гри внашей життя ».

Останнє китайське попередження

Якщо ти народився раніше 1960, то ти і сам прекрасно пам'ятаєш походження цього виразу, тому що не забувається таке ніколи. А от наступні покоління вже були позбавлені щастя спостерігати за протистоянням США і Китаю на рубежі 50-60-х років XXвека. Коли в 1958 року Китай, обурений тим, що авіація і флот США підтримують Тайвань, опублікував свою гнівну ноту, названу «Останнє попередження», світ здригнувся від жаху і затамував подих в очікуванні третьої світової.

Коли через сім років Китай видавав вже чотирьохсоту ноту під тією ж самою назвою, світ вив від захвату. Так як, крім папірців з грізними словами, Китаю не було чого протиставити Штатам, Тайвань все ж зберіг незалежність, яку Пекін не визнає досі.

З під землі дістати

У далекі часи на Русі треба було панові оброк платити. А селянинові хотілося хоч трохи припасти на життя. Тому вони заривали сякі-такі наявні гроші в землю, тобто робили тайник. Про місце цієї схованки знав тільки той, хто ховав. Але і пан знав, що селяни ховають гроші. І коли на вимогу заплатити оброк селянин говорив "Нема грошей", господар завжди відповідав "З-під землі дістань", маючи на увазі заначку. Це було зрозуміло і панові і селянину.

Спати без задніх ніг

Цей вислів виникло давно. Селяни, часто спостерігаючи за тваринами, помічали, що коли тварин будиш, вони, прокидаючись, намагаються встати на ноги і завжди на передні. Задні ноги спочатку їх не слухаються. Тобто кінь піднімається спочатку на передні ноги, а потім на задні. Виходить таке враження, що коли передні ноги вже в роботі, задні ще сон доглядають. Так що, цей вислів зараз ми використовуємо, говорячи про міцно сплячому людині.

Як пити дати

Було б не дуже зрозуміло, яким чином процес подавання пиття пов'язаний з поняттями «напевно» і «гарантовано», якби не збереглися списки кримінального жаргону XVIII-XIX сторіччя, вкоторих вираз «пити дати» значиться синонімом слова «отруїти». Бо отравленіе- це дійсно один з найбільш надійних і безпечних для вбивці способів позбутися заважає людини.

Ні на йоту

Йота - це буква грецького алфавіту, що позначає звук [і]. Зображувалася вона у вигляді крихітної риски, і часто-густо ледачі переписувачі просто викидали її з тексту, так як і без йот завжди можна було зрозуміти, про що йде мова. Ми ж не ставимо крапки над «і», правда? Автором фрази є Ісус Христос, який обіцяв іудеям, що Закон не зміниться «ні на йоту», тобто будуть виключені навіть самі незначні зміни.

Все на мазі

Цей вислів пішов від перевізників. Вони зобов'язані були стежити, щоб вози були вчасно змащені мастилом, щоб не скрипіли, і щоб в дорозі нічого не зносилися і не зламалося. І коли купець питав перевізників, чи все готово для подальшого шляху, вони відповідали «все на мазі», тобто вози готові до дороги.

Чи не з боязкого десятка

Цей вислів пішов із середовища військових в Стародавній Русі. Справа в тому, то «десяток» - це назва військової одиниці, найдрібнішого військового підрозділу, очолюваного десятником. Десять таких «десяток» називалися сотнею і очолювалися сотником. І кожен окремий десяток воїнів мав свою репутацію. І якщо воїн в бою виявляв хоробрість, говорили, що він не з боязкого десятка. Потім цей вислів поширюється з військової мови в повсякденну.

Справа пахне гасом

Справа пахне гасом

Так, ми теж спершу думали, що ці слова - звичайна фраза з лексикону пожежного, який, оглядаючи обгорілі руїни, висуває версію навмисного підпалу. Так ось: нічого подібного! У афоризму є абсолютно конкретний автор - знаменитий журналіст Михайло Кольцов, який опублікував в 1924 році в «Правді» фейлетон «Все в порядку». У фейлетоні Бічуются звичаї американських нафтових магнатів, туди-сюди роздають «пахнуть гасом» хабара.

Старий хрін

Пам'ятайте, скільки разів ми чули цей вислів. Зараз це звучить іронічно і звернено, звичайно, до людей похилого віку. Ніколи не замислювалися, чому?

Тут справа все, дійсно, в хроні. Так-так, в тому овочі, який ми до сих пір вирощуємо на своїх городах. Молодий хрін зазвичай гладкий, білий, але немає в ньому тієї фортеці і сильним, як в старому, двох або трирічному. Спробуйте натерти старий хрін. Сльози будуть лити струмком довго і рясно. Так що, говорячи чоловікові "старий ти хрін", ми не ображаємо його, а лише підкреслюємо силу і досвід, нажиті роками.

Шиворіт-навиворіт

Історія цього виразу пов'язана з указом Івана Грозного мітити винних особливим способом. Провинилися бояр одягали в сорочку навиворіт і садили на коня задом наперед і так возили по місту, "щоб всі могли споглядати пройдисвіта, і щоб іншим неповадно було".

затрапезний вид

Цей вислів сягає корінням у часи царя Петра Першого. В ті часи був такий фабрикант Затрапезніков. На його мануфактурі випускали дуже грубе і низькоякісне сукно. Цю тканину купували тільки бідні люди, які не могли купити собі щось краще. І вигляд у таких будинків був відповідний. З тих пір, якщо людина одягнений неохайно, про нього і говорять, що у нього затрапезний вид.

Живий, курилка!

Живий, курилка

Знаменитий вислів, про який всі знають, що воно належить поетові Пушкіну, насправді належить не Пушкіну. Це примовки з популярної колись дитячої гри. Діти, стоячи в колі, швидко передавали один одному палаючу лучину і наспівували: «Живий, живий курилка! Ще живий курилка! »

Той же нещасний, в чиїх руках курилка згасав, вважався таким, що програв і повинен був виконати яке-небудь дурне, а часом і небезпечне завдання - наприклад, підсипати супротивної Амалії Яківні нюхального тютюну в нічний очіпок.

Рояль в кущах

А ось ця фраза насправді авторська. Взята вона з став знаменитим скетчу Горіна і Арканова «Зовсім випадково». У цій сценці гумористи зображали принципи створення репортажів на радянському телебаченні. «Давайте ж підійдемо до першого випадковому перехожому. Це пенсіонер Серьогін, ударник праці. У вільний час він любить грати на роялі. І як раз в кущах випадково стоїть рояль, на якому Степан Васильович зіграє нам Полонез Огінського ».

Страсті-мордасті

Слівце стало популярним завдяки Горькому, який назвав так один зі своїх оповідань. Але Горький, який не відрізнявся здібностями до словесних вишукувань, придумав його не саме, а стягнув з оптимістичною народної колискової, яка цілком звучить так:

Прийдуть страсті-мордасті,
Приведуть з собою Напасті,
Приведуть вони Напасті,
Ізорвут серце на частини!
Ой, біда! Ой, біда!
Куди сховаємося, куди?

Загалом, якщо «На добраніч, малюки!» Вирішать нарешті змінити свою пісенну заставку, у нас є що їм запропонувати.

Танцювати від грубки

Танцювати від грубки

А тут ми маємо трохи сумний, але повчальний приклад того, як від цілого письменника не залишилося майже нічого. Ось тобі що-небудь говорить ім'я Василя Слєпцова? Чи не переймайся, ти не один такий. Слєпцова сьогодні знають лише ерудовані фахівці з російської літератури.

Йому просто не пощастило: він народився і жив одночасно з Толстим, Достоєвським та іншими Тургенєвими. Ось і залишилися від Слєпцова в пам'яті народній три слова. У романі «Хороша людина» герой згадує, як в дитинстві його мучили уроками танців - ставили до печі і змушували йти танцювальним кроком через зал. А він то скосолапіт, то носок виверне - і знову його женуть танцювати від печі.

На лобі написано

Цей вислів з'явилося за часів царювання Єлизавети Петрівни. Вона видала письмовий наказ таврувати злочинців. Клеймо ставили на лобі, "щоб міг відмінний бути від праведника". Дивлячись на таку людину, і говорили, що у нього все його погані думки на лобі написано, маючи на увазі клеймо.

Мильна опера

Так ми звикли називати серіали, що йдуть по телебаченню. А що ж означає цей вислів? У 1932 році в США пройшла з величезним успіхом опера «Бетті і Боб». Її спонсорами були виробники мила і миючих засобів. І пізніше, щоб уточнити про яку опері розповідали, говорили про «мильній опері», маючи на увазі саме цю.

душа нарозхрист

Ще в далекі часи на Русі вважалося, що душа людини має своє місце на тілі, це ямочка між ключицями. І якщо будь-яка людина хотів показати, що у нього немає поганих думок, він розстібав гудзик на сорочці, демонструючи цю ямочку. Це означало, що людина живе з відкритою душею, т. Е. Він щирий у своїх думках і вчинках.

Филькина грамота

Филькина грамота

На відміну від Тришки з каптаном або Кузьки з його загадкової матір'ю, Філька - особистість цілком історична. Це глава Російської православної церкви, митрополит Московський Філіп Другий. Був він людиною недалекоглядним, які забули, що найпершим обов'язком московського первосвященика є старанне віддання кесарю кесарева, ось і порожня на свою біду з царем-батюшкою Іваном Грозним.

Задумав, бачте, викривати криваві злодіяння царського режиму - почав писати правдиві розповіді про те, скількох людей цар закатував, замучив, попалив і потруїв. Цар обізвав мітрополітово писання «фількіна грамотою», забожився, що все Філька бреше, і заточив Фильку в далекий монастир, де митрополита майже відразу і прикінчили підіслані вбивці.

Ведмежа послуга

Цей вислів прямо пов'язане з байкою Крилова «Пустельник і ведмідь». Якось пішли пустельник з ведмедем в жарку погоду в ліс погуляти. Пустельник втомився, сів відпочити і заснув, а ведмідь в цей час відганяв від нього мух. І коли чергова муха сіла на лоб пустельника, ведмідь взяв камінь і вбив муху, при цьому розтрощив череп пустельника.

Так що, зробити ведмежу послугу позначає замість обіцяної допомоги принести шкоду.

Брехня заради порятунку

Фраза "брехня для порятунку" сходить до Біблії. Але не більше того: цієї фрази там немає!
Коли 32-й псалом царя Давида перевели на церковнослов'янську мову, вірш про те, що навіть на швидкому коні не врятуватися від праведного суду, став звучати так: "Брехня кінь для спасіння". Дуже скоро фраза стала абсолютно незрозумілою, і кінь з неї поступово зник. Насправді ж в Біблії сказано (як зафіксовано і в сучасному перекладі): "не надійний кінь для спасіння, і великістю сили своєї!"

тихою сапою

Сапа - це запозичений з французької термін, що позначав в російській армії міну, бомбу, а також будь-яку вибухову роботу. Тихій ж сапою іменувався підкоп під стіни обложеного міста або зміцнення ворожого табору. Такий підкоп сапери вели непомітно, зазвичай вночі, щоб наступний гучний бум став для противника цілковитою несподіванкою.

лікар

Чи знаєте ви, що слово "лікар" має досить сумнівне походження?
За старих часів лікували замовляннями, заклинаннями, різними нашіптуваннями. Стародавній лікар, знахар говорив хворому що-небудь на зразок цього: "Іди, хвороба, в піски хиткі, в ліси дрімучі ..." І бурмотів над занедужали різні слова. А знаєте, як аж до початку XIX століття називалося бурмотіння, балаканина? Бурмотіння, балаканина тоді називалися брехнею. Бурмотіти - означало "брехати". Хто сурмить - той трубач, хто тче - той ткач, а хто бреше - той лікар. Але зараз лікарі зовсім інші ...

наречена

Всім зрозуміло вираз "вийти заміж". Це означає "опинитися за спиною чоловіка". Наречений - це теж зрозуміло: призводить людина в будинок жінку, ось і наречений. А ось з нареченою трохи складніше. У цього слова є такі мовні родичі як "невіглас". Це говорить про давнє звичаї: наречену приводили в будинок свати, родичі нареченого раніше про неї нічого не знали, не відали. Часто і сам наречений до сватання ніколи не бачився з обраницею. Наречена - незнайомка, невідома. Наречена - казна хто і казна-звідки ... Такий відгомін в мові залишили стародавні традиції, в наші дні забуті вже майже повсюдно. А слово залишилося.

Богема

Богема

Творча інтелігенція, красиве життя, гламур і інші фуршети - все це не має ніякого відношення до богеми. Справжня богема, яку мали на увазі парижани, вживаючи це слово, - це відсутність житла та роботи, купа дітей, п'яна дружина в обнімку з гостями, ніякого режиму, усюди непотріб, бардак, бєспрєдєл і брудні нігті. Тому що слово «Богеміан» означає «циганський», а на російську мову «богема» ідеально точно перекладається як «циганщина».

кретин

Слова часом стрибають від сенсу до сенсу, як леви по тумбам дресирувальника, і сідають в найнесподіваніші комбінації. Ось, наприклад, був у Франції доктор на прізвище Кретьєн, що означає «християнин». Не те щоб часта, але і не дуже рідкісна прізвище (у нас геть цілий стан селянами, тобто християнами, назвали). Але саме цього лікаря попало вперше сформулювати діагноз «синдром вродженої недостатності щитовидної залози». Відтепер хвороба цю стали називати за прізвищем ученого «кретинізмом», а хворих, відповідно, кретинами. Тобто християнами.

апельсин

Всі ми любимо апельсини. Багато хто любить їх навіть більше яблук. Та й як можна порівнювати благородний цитрусовий фрукт з якою-небудь антонівкою! А між тим,
до XVI століття європейці взагалі ніякого поняття про апельсини не мали. Росіяни - тим більше. У нас адже апельсини не ростуть!

А потім португальські мореплавці завезли зі східних країн ці помаранчеві смачні кулі. І стали торгувати ними з сусідами. Ті, звичайно, запитували: "Звідки яблучка-то?" - тому що про апельсини не чули, а по формі цей фрукт на яблуко схожий. Торговці чесно відповідали: "З Китаю яблучка, китайські!" Так і запам'яталося.

А в Росію апельсини потрапили з Голландії. По-голландськи "яблуко" - appel, а китайський - sien. Ось і вийшов апельсин.

похерити

Можливо, у нас будуть неприємності через те, що ми в своєму благочестивому виданні таку нецензурщину написали. Хоча, якщо розібратися, нічого непристойного в слові «хер» немає. Так називалася в церковнослов'янською алфавіті буква «х», а також будь-хрестик у формі літери «х». Коли хрестом викреслювали непотрібні місця в тексті, це називалося «плюнути».

Старий алфавіт з усіма азами і буками остаточно скасували на початку XX століття, і слово «хер», вийшовши з використання, через півстоліття перетворилося на синонім коротенького слова на «х» (ти знаєш якого). А заодно стало здаватися непристойним і поширене вираз зі схожим коренем - «страждати херней».

Hernia по-латині означає «грижа», і саме цей діагноз добрі військові лікарі найчастіше виставляли дітям забезпечених міщан, яким не хотілося служити в армії. Кожен п'ятий городянин-призовник в Росії в кінці XIX століття справно страждав херней (селянам же херня найчастіше була не по кишені, і їх поголити куди активніше).

Після дощику в четвер

Русичі - найдавніші предки Російських - шанували серед своїх богів головного бога - бога грому і блискавки Перуна. Йому був присвячений один з днів тижня - четвер (цікаво, що і у стародавніх римлян четвер був також присвячений латинської - Юпітеру). Перуну підносили моління про дощ у посуху. Вважалося, що він повинен особливо охоче виконувати прохання в «свій день» - четвер. А так як ці благання часто залишалися марними, то приказка «Після дощика в четвер» стала застосовуватися до всього, що невідомо коли виповниться.

бікіні

У плавання є безліч шанувальників. І, звичайно, прихильниць. Одні з них займаються улюбленим видом спорту в закритих купальниках, інші - у відкритих, що мають верхню і нижню деталі. А з'явилися такі купальники порівняно недавно. Найважливішим кордоном в життя купальників стали розташовані в Тихому океані (неподалік від найглибшої в світі Маріанської западини) Маршаллові острови. І зовсім не тому, що там тепло мало не цілий рік. Швидше від того, що на одному з островів архіпелагу 1 липня 1946 американці провели вибух атомної бомби.

Винахідник нового жіночого пляжного костюма парижанин Леу Реар дав своєму дітищу ім'я цієї маленької частини суші, з усіх боків оточеній водою: відмінна реклама.

Леу Реар ні модельєром, він був інженером-машинобудівником і конструюванням одягу займався на дозвіллі. Але новий купальник приніс йому небачений - спочатку скандальний - успіх. В Італії та Іспанії виріб Реар було заборонено під загрозою кримінального покарання. Тільки після того, як в його купальниках стали публічно з'являтися кінозірки, новинка завоювала весь світ. Ось, здається і все.

Ні не все! Ми забули дати координати острова, на якому США провели вибух: 11 градусів 35 хвилин північної широти, 165 градусів, 25 хвилин східної довготи. А назва його - Бікіні.

Козел відпущення

Історія цього виразу така: у древніх євреїв існував і існує і до цього дня обряд відпущення гріхів. Священик (рабин) покладає обидві руки на голову живого козла, тим - самим як би перекладаючи на нього гріхи всього народу. Після цього козла виганяють в пустелю. Минуло багато-багато років, а обряд існує, і все ще живе і донині, часів наших ...

сирота казанська

Так кажуть про людину, яка прикидається нещасним, ображеним, безпорадним, щоб кого-небудь розжалобити. Але чому сирота саме «казанська»? Виявляється, фразеологізм цей виник після завоювання Казані Іваном Грозним. Мірзи (татарські князі), опинившись підданими Російського царя, намагалися випросити у нього всілякі поблажки, скаржачись на своє сирітство і гірку долю.

Потрапити в халепу

У діалектах палітурці - сплетена з гілок пастка для риб. І, як у будь-якій пастці, опинитися в ній - справа малоприємна. ревіти білугою
Ньому, як риба - це вам відомо давним-давно. І раптом ревіти білугою? Виявляється, мова тут не про білузі, а Білухи, так називають полярного дельфіна. Ось він дійсно реве дуже голосно.

Велика шишка

Велика шишка

Пам'ятайте картину "Бурлаки на Волзі", як на ній бурлаки тягнуть з усіх своїх сил барку? Найважче і найважливіше місце в цій лямці - місце першого бурлака. Він задає почин, він направляє інших.

Тому це місце займав найсильніша людина. Цю людину в бурлацьке лямки і називали "шишкою". Ось і виходить, що "велика шишка" - це великий і важливий людина.

недолугий чоловік

За старих часів на Русі «шляхом» називали не тільки дорогу, але ще й різні посади при дворі князя. Шлях сокольничий - відає князівської полюванням, шлях ловчий - псовим полюванням, шлях конюший - екіпажами і кіньми. Бояри усіма правдами і неправдами намагалися роздобути у князя шлях - посаду. А кому це не вдавалося, про тих із зневагою відгукувалися: недолугий чоловік.

Зарубати на носі

У цьому виразі слово «ніс» не має нічого спільного з органом нюху. «Носом» називалася пам'ятна дощечка, або бирка для записів. У далекому минулому неграмотні люди завжди носили з собою такі дощечки і палички, за допомогою яких і робилися всілякі замітки або зарубки на пам'ять.

точити ляси

Ляси (баляси) - це точені фігурні стовпчики поручнів біля хати. Виготовити таку красу міг тільки справжній майстер. Напевно, спочатку «точити баляси» означало вести витончену, химерну, вітіювату (як баляси) бесіду. Але умільців вести таку розмову до нашого часу ставало менше і менше. Ось і стало це вираз позначати порожню балаканину.

Місця позбавлення волі

В «Уложенні про покарання» 1845 року місця заслань були розділені на «віддалені» і «не настільки віддалені». Під «віддаленими» малися на увазі сибірські губернії і в подальшому Сахалін, під «не настільки віддаленими» - Карелія, Вологодська, Архангельська області та деякі інші місця, розташовані всього в декількох днях шляху від Петербурга.
джерело


Але ось звідки пішла ця приказка?
Але що тобі сказати?
Не було родзинки, - знаєш, в квасі родзинка?
Ми ж не ставимо крапки над «і», правда?
Ніколи не замислювалися, чому?
Куди сховаємося, куди?
Ось тобі що-небудь говорить ім'я Василя Слєпцова?
А що ж означає цей вислів?
А знаєте, як аж до початку XIX століття називалося бурмотіння, балаканина?
Ті, звичайно, запитували: "Звідки яблучка-то?