Президент Узбекистану заявив про брак тисяч лікарів

В одній з лікарень Узбекистану. Фото з сайту Nuz.Uz

За словами президента, через брак кадрів нові медичні установи не здатні якісно обслуговувати населення. У зв'язку з цим МОЗ доручено збільшити в 2018 році цільові квоти прийому в бакалаврат медичних вузів на 20%, в магістратуру - на 10% і в клінічну ординатуру - на 15% в порівнянні з 2017 роком. Згідно з даними, що прозвучали на засіданні, на цей момент квота прийому абітурієнтів до медичних вузів доведена до 3445 місць.

Для розвитку приватної медицини і підготовки кадрів влада планує створити на базі клініки «Akfa Medline» в Ташкенті новий навчально-практичний центр. Спільно з цієї ж клінікою в столиці хочуть відкрити південнокорейський медичний вуз. Узбецька делегація обговорювала це питання в ході листопадового візиту президента Мірзіёева в Сеул.

Президент доручив місцевим адміністраціям і Міністерству охорони здоров'я «організувати більше приватних медичних установ вузької спеціалізації з власними стаціонарами з урахуванням показників захворюваності населення та потреб регіонів». Як повідомив міністр охорони здоров'я Алішер Шадманов, в 2018 році повинні бути відкриті 234 нові приватні клініки. На безпроцентні кредити приватному сектору буде виділено $ 14 млн.

В цілому, за словами міністра, якщо в 2017 році на охорону здоров'я в Узбекистані було виділено 6,8 трлн сумів (близько $ 840 млн), то в 2018 році очікується збільшення фінансування до 10 трлн сумів ($ 1.2 млрд). «Ніколи такого не було - ми відразу додаємо 40%», - зазначив глава МОЗ.

У свою чергу, в прес-службі президента відзвітували, що фінансування галузі значно збільшилася вже в цьому році. Так, на будівництво і реконструкцію медико-соціальних установ було виділено 49,3 млрд сумів (близько $ 6 млн), що в 2 рази більше, ніж роком раніше. Крім того, були відкриті 793 цілодобово працюють сільські сімейні поліклініки з пунктами швидкої допомоги та денний стаціонар. «У країні різко скоротилося захворювання на туберкульоз. Фахівці республіканських спеціалізованих медичних центрів 2,407 тисячі разів виїжджали в регіони, тоді як в 2016 році цей показник трохи перевищував 500 виїздів. Якщо в минулому році їх послугами скористалися 30 тисяч осіб, то в поточному році цей показник склав 220 тисяч », - йдеться в повідомленні, -« в 3,5 рази - до 821 млрд сумів ($ 101 млн) виріс обсяг коштів, виділених для закупівлі лікарських препаратів і виробів медичного призначення ».

До роботи також планують залучати медиків з-за кордону. Директор республіканського спеціалізованого центру хірургії імені А.Вахідова Феруз Назиров в інтерв'ю телеканалу «Узбекистан 24» повідомив, що на нараді обговорювалося питання про запрошення в республіку фахівців з Південної Кореї, США, Росії та інших країн.

Втім, незважаючи на вжиті владою заходи, ситуація в узбецької медицині поки залишає бажати кращого. Це підтверджують численні скарги в віртуальну приймальню Мірзіёева. На цьому тлі МОЗ в кінці минулого року вирішив скоротити частку надається населенню безоплатної медичної допомоги. У відомстві впевнені, що дана міра допоможе розвитку системи медичних установ - туди зможуть приймати додаткових фахівців, а зарплата співробітників виросте. Насправді ж безкоштовного медичного обслуговування в Узбекистані вже практично немає. Як правило, під час вступу до лікарні людина повинна самостійно купити ліки, перев'язувальні матеріали, шприци, оплачувати медичні процедури і так далі. Про це можна прочитати, наприклад, в матеріалах «Узбекистан: Безкоштовна медицина наказала довго жити?» і «Платне медичне обслуговування в Узбекистані - важка ноша для бюджету жителів країни» .

Міжнародне інформаційне агентство «Фергана»