Прийнято Конституцію незалежної України

Депутати підкидають доповідача по тексту Конституції Михайла Сироту. Ранок 28 червня 1996

Депутати підкидають доповідача по тексту Конституції Михайла Сироту. Ранок 28 червня 1996

Засідання Конституційної комісії, травень 1996 го Комуністи блокують засідання парламенту, 23 травня 1996 Ухвалення Конституції: перше читання, 4 червня 1996 Прийняття Конституції: друге читання 21 червня 1996 Прийняття Конституції: чи буде в Україні референдум? Ухвалення Конституції: ніч з 27 на 28 червня 1996

28 червня 1996 була багато прийнята перша в українській історії Конституція незалежної держави Україна, яка остаточно закріпила правові основи нашої держави, її суверенітет і територіальну цілісність. Цей день став державним святом України і відзначається щорічно.

Дискусії про необхідність якомога швидше прийняти Основний Закон держави тривали з початку 90-х років. Так, в червні 1991 р парламент прийняв концепцію майбутньої Конституції, створив Конституційну комісію. У липні 1992 р на всенародне обговорення було внесено офіційний проект Конституції України. У жовтні 1993 р до Верховної Ради був поданий доопрацьований проект Конституції України, а в листопаді 1994 року була створена нова Конституційна комісія на чолі з Президентом України Л. Кучмою і Головою Верховної Ради О. Морозом. У червні 1995 р між Верховною Радою України та Президентом України був укладений Конституційний договір терміном на один рік.

Одночасно з проектом Конституції, розробленим Конституційною комісією, почали пропонувати свої проекти політичні партії, окремі вчені. Протягом 1990-1996 pp. було запропоновано 15 проектів Конституції України.

Один з варіантів, запропонований фракцією комуністів, припускав збереження назви УРСР, відновлення радянської форми правління, обмеження прав Президента, входження України до нового Союзу.

Оприлюднив свій проект і Конгрес українських націоналістів, що відстоював унітарну Українську державу без збереження Кримом статусу автономії.

У суспільстві не було єдності щодо механізму прийняття Конституції (Конституційною асамблеєю або Верховною Радою). Дискусії виникли також навколо форм державного правління в Україні (президентська, парламентська парламентсько-президентська, президентсько-парламентська республіка). Складними виявилися питання конституційного визначення форм власності, принципів побудови парламенту, організації виборчої системи, питання державної мови і символіки тощо.

Основні дискусії викликали такі пункти:

• поділ повноважень між гілками влади;
• державна символіка;
• проблема приватної власності;
• статус Республіки Крим;
• статус російської мови.

З метою доопрацювання Основного Закону України була сформована нова підкомісія в складі Конституційної комісії, яка в цілому підготувала оновлений проект, оприлюднений через три місяці - 24 лютий 1996 року. Однак в цьому документі знову були закріплені елементи моделі сильного політичного режиму, президентського правління, унітарна форма державного устрою і практично ліквідована система місцевого самоврядування, а головне - ослаблені функції і діяльність парламенту.

На засіданні Конституційної комісії 11 березня 1996 року було розглянуто доопрацьований проект Основного Закону і направлений до Верховної Ради. Тут в парламентському залі конституційний процес вийшов за його межі, викликавши великий резонанс у владних, партійних, громадських колах. Дискусії придбали найгостріші форми: вони визначили моменти протистояння між президентом і парламентом, політичними силами щодо того питання, в якому вигляді і як швидко потрібно приймати Конституцію.

У першому читанні 4 червня 1996 проект Конституції істотно змінився в бік демократизації. У такій обстановці президент за підтримки Ради національної безпеки і Ради регіонів висловив незгоду зі змінами деяких положень у проекті. З метою збереження його редакції від 11 березня 1996 року Леонід Кучма підписав Указ про проведення в Україні Всеукраїнського референдуму. Таке рішення викликало неоднозначну реакцію в суспільстві. Київська міськрада фактично відмовив у фінансуванні такого заходу.

Основою для цього послужила правова необгрунтованість заходів президента, оскільки проведення референдуму було можливо за участю підтримки його Верховною Радою і Закону "Про Всеукраїнський і місцевий референдуми".

З іншого боку, винесення на всенародне обговорення проекту від 11 березня 1996 року тоді, коли вже парламентом в першому читанні був прийнятий законопроект від 4 червня 1996 року, виглядало нелогічно з політичної точки зору.

Продовжуючи обговорення проекту в другому і третьому читанні 28 червня 1996 року парламентарі ухвалили Конституцію України в цілому. "За" проголосували 338 народних депутатів, "проти" - 18, "утрималися" - 5. Таким чином, був завершений етап конституційного закріплення української держави. Ухвалення Конституції України стало можливим завдяки політичному компромісу.

Конституція України складається з преамбули, 15 розділів, 161 статті і 14 пунктів Перехідних положень.

Конституція України як вищий законодавчий акт визначив базові принципи організації вищих органів держави і місцевого самоврядування, їх відносини і компетенцію, а також права, свободи і обов'язки громадян.