Про приставці "БІС" і "БЕЗ" в російській мові. Обговорення на LiveInternet
bleckt.com/publication/inte...3024.html#
Замість абетки з'явився алфавіт. Сучасні російські вже не розуміють різниці між алфавітом і азбукою. А ця різниця величезна. У алфавіті літери - це просто беззмістовність значки, нічого самі по собі не означають. В абетці букви - це божественні сутності, що представляють собою атомарні одиниці сенсу: Аз (я), буки (літери, Боги), веди (відати), глаголь (говорити), добро, є, життя і т. Д.
Зауважимо, що голосні літери - це основа енергетики мови. Чим більше в мові народу голосних, тим вільніше і жизнеспособнее народ. Чим менше голосних, тим народ більш поневолений. Обрізання мови - це обрізання культури мислення. Після обрізання букв загубилася точність сенсу і образність мови.
Наприклад, після знищення букв "А" (ять) і i були втрачені відмінності в словах:
"Ђсть" (їсти) - "є" (бути);
"Ђлі" (їли) - "їли" (дерева);
"Лђчу" (літаю) - "лечу" (виліковую);
"Вђденіе" (знання) - "ведення" (проводжання);
"Нђкогда" (колись) - "колись" (немає часу);
"Прђніе" (гниття) - "дебати" (суперечка);
"Вђсті" (новини) - "вести" (проводжати);
"Мiр" (всесвіт) - "світ" (відсутність війни) і т. Д.
Що ж до правил написання букви "А", то вони були по своєму логічні. Скажімо, в приставках "не-" вживалася "А", якщо мова йшла про невизначеності (нђкогда, нђкій, нђкоторий і ін.) І вживалося "е", коли мова йшла про заперечення (ніде, нема чого, неписьменний і ін.). Дітям же було взагалі легко запам'ятовувати слова з буквою "ять" з шкільних віршиків, як-то: "Раз бђлка бђса побђділа - І з тђм з плђна відпустила, - Щоб він їй відшукав орђх. - Але діло було те в апрђле. - В лђсу орђхі НЕ созрђлі ", або:" з Днђпра, з Днђпра чи нђкто Глђб, - Жив в богадђлн дђд-калђка, - чи не человђк, пів-человђка ... - Він був і глухий, і нђм, і слђп, - л тільки рђпу , хрђн і рђдьку "і іншим.
Основним завданням літери "А" (ять) було збереження на листі розрізнення слів з різним змістом, але з однаковою фонетикою. Читалася буква "А" як "ие". До речі, ця буква була викинута і замінена і в українській мові - на букву "i".
Зауважимо заодно, що Л. Н. Толстой не писав роману "Війна і мир". Його роман мав інший сенс і називався зовсім по-іншому: "Війна і мiр'".
Скасування букви "i" ( "і" - десятеричной) на відміну від скасування редкоупотребімих "іжиці" і "фіти" - саме незрозуміле, адже правило вживання букви i зобов'язувало ставити її перед голосними буквами (включаючи "і") і в слові Mip' ( в значенні "світло", "всесвіт", але - "світ" в значенні "спокій"). Таким чином, буква "i" була досить часто вживаною і прикрашала собою російські слова: "Россiя", "iерархiя", "Лiнiя", "iюль", "сiянiе" і багато інших. А ось в результаті її скасування, скажімо, в назві роману "Війна і Мiр'", друге слово стало означати вже не суспільство, світло або всесвіт (як і задумував автор), а - перемир'я, спокій, спокій. До того - втратило слово і в гідність: вже не писали його виключно з великої літери, а тільки лише - з малої.
По-третє, були спотворені відміни. Наприклад, Микола Васильович Гоголь написав свій твір під назвою "Мертві душі", але ніяк не "Мертві душі".
По-четверте, була перекручена фонетизация, наприклад, "оповідь" поміняли на "розповідь", "разсипаться" на "розсипатися", "возжена" на "віжки" і т. Д.
Як наслідок, було введено прославляння біса, наприклад, "безславний" (біс славний), "даремний" (біс корисний), "безкультурний" (біс культурний), "безсердечний" (біс серцевий), "нелюдський" (біс людяний), "безсовісний" (біс совісний), "безладний" (біс порядна), "безцінний" (біс цінний), "безпринципний" (біс принциповий), "безглуздий" (біс смьіслени), "беззмістовний" (біс змістовний), "неспокійний "(біс покійний) і т. д.
Насправді в російській мові немає приставки "біс", а є приставка "без" (відсутність чогось). У словнику В. І. Даля, виданому до 1917 р, ви таких слів як "непотрібний" або "безладний" не знайдете.
Почалися викидання і гоніння на слова.
Урізання слів в російській мові прийняло жахливі масштаби. Після всіх цих реформ російську мову втратив багато тисяч слів.
сподобалося:
