«Про негідну поведінку РАДЯНСЬКОГО гросмейстер ...». Обговорення на LiveInternet

Куратор шахів Лавров вже в середині 1970-х років отримав від свого колеги по КДБ В'ячеслава Іваннікова, що проходив службу в 3-му відділі Другого Головного управління КДБ і здійснював розробку посольства Франції в Москві, інформацію про те, що їх підрозділом зафіксовані стійкі контакти радянського гросмейстера Бориса Спаського з співробітницею французького посольства.
Його приятелька-француженка була онукою генерала царської армії, який втік з Росії після революції 1917 року до Франції. Живучи в еміграції, генерал брав участь в діяльності зарубіжних антирадянських організацій і був активним членом французького відділення Народного Трудового Союзу (НТС), який вів непримиренну боротьбу з комуністичним режимом в Радянському Союзі.
Його внучка, яка народилася у Франції в сім'ї російських емігрантів, з любов'ю пізнавала російську мову і культуру вимушено залишеної батьківщини предків, все більше переймаючись ненавистю до комуністичного режиму, що запанувала на території колишньої Російської Імперії. Отримавши прекрасну освіту в Сорбонні, вона не залишила справу свого діда, приймаючи діяльну участь в роботі французького відділення НТС, що не могло не привернути до неї увагу з боку спецслужб СРСР.
Комітет державної безпеки письмово (за підписом Андропова) інформував ЦК про недостойну поведінку радянського гросмейстера Бориса Спаського, який проявлявся в його стійких контактах з співробітницею посольства Франції в Москві.
За вказівкою керівництва КДБ П'ятим і Другим Головним управліннями був складений план з надання позитивного впливу на радянського гросмейстера Спаського і викриття антирадянської діяльності його французької подруги з подальшою її компрометацією за допомогою публікацій в радянській і зарубіжній пресі.
Відповідно до даного плану через агентуру П'ятого управління КДБ з числа радянських гросмейстерів (серед яких були широко відомі в світі шахісти Тигран Петросян, Олег Романишин і Лев Полугаевского) і функціонерів від шахів - директора Центрального шахового клубу Батуринського і головного редактора журналу «64» Олександра Рошаля - чинився психологічний тиск на Бориса Спаського, щоб змусити його відмовитися від контактів з француженкою.
За погодженням з П'ятим управлінням Другим Головним управлінням була розроблена операція, затверджена керівництвом КДБ, по зараженню подруги Спаського венеричним захворюванням.
Планувалося, що співробітниками 3-го відділу Другого Головного управління КДБ буде здійснено потайне проникнення в житловий корпус, в якому проживали співробітники французького посольства, в квартиру, займану подругою Спаського, для зараження нижньої білизни француженки. Співробітниками держбезпеки в одному з шкірно-венеричних диспансерів Москви були отримані лобкові воші, якими було заражено нижню білизну подруги Спаського.
Операція була досить складний захід, так як умови конспірації вимагали точного встановлення режиму дня не тільки подруги Спаського, а й її сусідів по будинку. У день проведення заходу всі вони перебували під суворим контролем зовнішнього спостереження з метою недопущення несподіваної появи будь-кого з них за місцем їх проживання, що призвело б до провалу.
Безпосередній виконавець операції майор Иванкин під час її здійснення сильно нервував. Хвилювання його було викликано не стільки фактом таємного проникнення в житлове приміщення, в якому проживала іноземна громадянка, скільки боязню заразитися мерзенними істотами. Якби зараження у майора держбезпеки Іванкіна, навряд чи б його дружина повірила, що чоловік придбав його, виконуючи службовий обов'язок перед батьківщиною.
Иванкин не заразився. Але, попри невдоволення його начальників і колег з П'ятого управління КДБ, що не заразилася і подруга Спаського. Чи то воші були неякісні, то чи Иванкин кудись не туди їх засипав, то чи француженка, щось запідозривши, переправ білизна.
Факт був невтішним - план, затверджений керівництвом КДБ, не був реалізований. Довелося учасникам операції по зараженню все починати спочатку. Прозвучала чергове звернення до шкірно-венеричний диспансер, де тепер уже були придбані суперечки серйозного венеричного захворювання - гонореї.
Озброївшись ними, чекісти кинулися в чергову атаку на люблячу один одного пару. І знову тремтячими руками контррозвідник Иванкин витрушував вміст невеликих скляних баночок на нижню білизну француженки, знову він був змушений ставити під загрозу зараження венеричною хворобою себе і свою дружину.
Керівництво по достоїнству оцінило сміливість Іванкіна. За проявлену мужність при виконанні бойового завдання майор Иванкин був нагороджений почесною грамотою КДБ, підписаної головою КДБ Андроповим. У грамоті говорилося: «За виконання особливого завдання».

Подруга Спаського поїхала з Москви в Париж. Правда, незабаром за нею пішов сам Спаський, який одружився на своїй коханий і залишився жити у Франції. У Радянський Союз Спаський більше не повертався.