Процес скорочення ядерних озброєнь та контроль над ними в російсько-американських відносинах: стан і перспективи

У грудні 2006 р вийшла в світ робота "Процес скорочення ядерних озброєнь та контроль над ними в російсько-американських відносинах: стан і перспективи", (А.С. Дьяков, Е.В. Мясников, М.М. Соков) підготовлена в Центрі з вивчення проблем роззброєння, енергетики та екології при Московському фізико-технічному інституті. Робота адресована широкому колу читачів - політикам, військовим, розробникам військової техніки, фахівцям в галузі міжнародного права, а також тим, хто цікавиться проблемами міжнародної безпеки.

Повний текст роботи доступний у форматі PDF (690 Кб).

Друковане видання брошури поширюється серед фахівців безкоштовно за заявками від організацій, відправленим поштою або факсом. За додатковими довідками звертатися по телефону (095) 408-6381 або електронною поштою .

Процес скорочення ядерних озброєнь та контроль над ними в російсько-американських відносинах: стан і перспективи, А.С. Дьяков, Е.В. М'ясників, М.М. Соків - видання Центру з вивчення проблем роззброєння, енергетики та екології при МФТІ, Долгопрудний, 2006 - 42 с. Повний текст роботи (В форматі PDF, 690 Кб).

Повний текст роботи   (В форматі PDF, 690 Кб)

Двосторонній договірної російсько (радянсько) -американський процес скорочення і обмеження ядерних озброєнь виник в період "холодної" війни як засіб, що сприяє підвищенню національної безпеки як країн учасниць цього процесу, так і всіх інших країн світу. Ув'язнені СРСР і США угоди і договори, також як і проведення переговорів по їх досягненню, сприяли створенню каналів спілкування між наддержавами, кодифікували норми поведінки, обмежували суперництво у військовій сфері за допомогою якісних і кількісних обмежень на розвиток ядерних озброєнь. У сукупності ці дії вели до зниження ймовірності виникнення ядерної війни і зміцненню стратегічної стабільності.

Однак, доводиться констатувати, що цей процес, ще 10-15 років тому переживав бурхливий розквіт, в даний час знаходиться в стадії вмирання. Припинив діяти Договір про обмеження систем протиракетної оборони (ПРО) від 1972 р зв'язку з виходом з нього американської сторони. Договір СНО-2, підписаний в 1993 р, так і не вступив в силу. Дія Договору СНО-1, який впевнено можна назвати найбільш успішним угодою щодо обмеження та контролю над стратегічними ядерними озброєннями США і Росії, закінчується 4 грудня 2009 р і на цей момент не ясна перспектива його продовження або заміни. Хоча Договір про скорочення наступальних потенціалів (СНП), укладений в травні 2002 р, залишається в силі до грудня 2012 року, в відміну від Договору СНО-1, він не забезпечує незворотності скорочень і не передбачає механізму контролю та обміну даними. Очевидно, з припиненням дії Договору СНО-1 контроль над ядерними озброєннями може втратити такі суттєві складові як прозорість, передбачуваність і незворотність скорочень, які забезпечували його ефективність.

Недавні заяви російських високопосадовців офіційних осіб свідчать про стурбованість Росії таким станом справ в російсько-американському діалозі з проблем скорочення над ядерними озброєннями, і за наявною інформацією, Росія і США вже приступили до обговорення проблем, пов'язаних із закінченням термінів дії Договору СНО-1. Однак, як показує аналіз, проведений в даній роботі, існує ряд обставин, які можуть виявитися непереборною перешкодою для сторін. Побічно цей факт підтверджується і повідомленнями про те, що в ході йдуть двосторонніх обговорень і Росія, і США висловили небажання продовжувати СНО-1.

У даній роботі проведено аналіз еволюції ядерних доктрин Сполучених Штатів Америки та Російської Федерації, а також їх підходів до контролю над ядерними озброєннями. На основі результатів цього аналізу проведена оцінка перспектив збереження російсько-американського процесу контрольованого скорочення ядерних озброєнь та запропоновано базові параметри нового договору по СНО.

Ваші запитання та коментарі: до редакції сайту

Пошук