Середній вік матері при народженні першої дитини підвищується, але відмінності в рівні народжуваності зберігаються

Для цитування: Щербакова Е.М. Молодь СНД, демографічний портрет // Демоскоп Weekly. 2016. № 711-712. URL: http://demoscope.ru/weekly/
2017/0711 / barom01.php

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями:

Рубрику веде кандидат економічних наук Катерина Щербакова

Середній вік матері при народженні першої дитини підвищується, але відмінності в рівні народжуваності зберігаються

Країни СНД суттєво різнилися за рівнем народжуваності в момент утворення Співдружності, і ці відмінності, незважаючи на певне скорочення, зберігаються до цих пір. Це в основному і обумовлює помітні відмінності у віковому складі населення, а відмінності в віковому складі жіночого населення, в свою чергу, впливають на число нових народжень, які формують майбутнє населення.

За даними останнього Всесоюзного перепису населення 1989 року, середнє число народжених дітей у жінок у віці 50-54 роки, які завершили репродуктивний цикл свого життя, варіювалося по союзних республіках, які утворили згодом Співдружність Незалежних Держав, від 1,9 на Україні до 6,2 в Таджикистані. Фактично це підсумкова народжуваність жіночих поколінь 1935-1939 років народження. Крім України вкрай низьким рівнем народжуваності, що не забезпечує простого відтворення, відрізнялося покоління жінок цих років народження, яка проживає на момент перепису в Росії (2,0). Кілька вище була підсумкова народжуваність жінок 1935-1939 років народження в Білорусії (2,3) і Молдавії (2,6). В інших країнах СНД - колишніх союзних республіках вона перевищувала 3 дітей на жінку, а в Узбекистані, Туркменії і Таджикистані - 5 дітей на жінку. Найвище значення - 6,2 дитини на жінку 50-54 років - зазначалося в Таджикистані.

Через зниження народжуваності в більш молодих поколіннях сумарна народжуваність умовних поколінь розрізнялася в меншій мірі. Значення коефіцієнта сумарної народжуваності варіювалося, за оцінками за 1989 рік, від 1,9 дитини на жінку України до 5,1 на жінку Таджикистану. Сумарна народжуваність була нижче рівня простого відтворення не тільки на Україні, але також в Білорусії і Росії (по 2,0). У Молдавії, Вірменії, Азербайджані та Казахстані вона була трохи вищою, складаючи від 2,5 до 2,8 дитини на жінку. У республіках Середньої Азії вона становила близько 4 дітей на жінку і вище.

У 1990-ті роки зниження народжуваності було в більшості країн СНД. У 2000 році, за оцінками Статкомітету СНД, значення коефіцієнта сумарної народжуваності варіювалося від 1,1 на Україні до 3,5 в Таджикистані. Сумарна народжуваність умовних поколінь опустилася до вкрай низьких рівнів не тільки на Україні, але і в Росії (1,2), Вірменії, Білорусії, Молдавії (по 1,3) і Казахстані (1,8 дитини на жінку). У Киргизії, Узбекистані, Таджикистані і Туркменії вона також знизилася, але залишалася вищою за рівень простого відтворення, перевищуючи 2,4 дитини на жінку.

З середини 2000-х років намітилося підвищення народжуваності, і за оцінками за 2014 рік коефіцієнт сумарної народжуваності склав від 1,3 до Молдавії до 3,2 в Киргизії. Незважаючи на підвищення, вкрай низькою залишалася народжуваність на Україні (1,5 дитини на жінку), у Вірменії, Білорусії (по 1,7) і Росії (1,8). В Азербайджані вона приблизно відповідала рівню простого відтворення (2,2), в Казахстані та республіках Середньої Азії перевищувала 2,5 дитини на жінку.

Незважаючи на значні відмінності в інтенсивності вікової народжуваності, її максимум, за даними за 1989 і 2000 роки, у всіх країнах СНД припадав на віку від 20 до 24 років (рис. 15-18). У 2014 році максимальні значення народжуваності в таких країнах, як Білорусь, Казахстан, Молдова, Росія, Україна і Туркменія (за оцінками Відділу населення ООН), відзначалися у віковій групі 25-29 років, або вони були близькі до показника народжуваності у віці 20 24 роки. Таким чином, в цих країнах з'явилися зрушення піку народжуваності з вікової групи 20-24 роки в вікову групу 25-29 років.

В інших країнах екстремум народжуваності і раніше доводиться на групу жінок 20-24 років, хоча інтенсивність народжуваності помітно знизилася в порівнянні з 1989 роком.

Малюнки 15-18. Вікові коефіцієнти народжуваності по країнам СНД, 1989, 2000 і 2014 роки, які народилися живими на 1000 жінок відповідного віку

Про тенденції підвищення віку материнства і відкладанні народжень на більш пізні віку, яка характерна для розвинених країн, можна судити по зміні середнього віку матері при народженні першої дитини.

За оцінками за 2000-2014 роки, середній вік матері при народженні першої дитини підвищився у всіх країнах СНД, крім Азербайджану (рис. 19). У 2000 році він становив від 21,1 року в Таджикистані до 24,5 року на Україні, а в 2014 році - від 22,9 до 27,2 року в тих же країнах. Найбільше підвищення середнього віку матері при народженні першої дитини спостерігалося на Україні (на 2,7 року), в Білорусії (на 2,4 року) і в Вірменії (на 2,0). У Киргизії та Узбекистані воно склало не більше півроку, причому при порівнянні з проміжними значеннями (за 2010 рік) відзначалося зниження показника, як і в Азербайджані.

Малюнок 19. Середній вік матері при народженні першої дитини по країнах СНД *, 2000., 2010 та 2014 роки, років

* Оцінка С.В.Захарова на основі неопублікованих даних Росстата [5]

У ряді країн СНД спостерігалося підвищення рівня підліткової народжуваності (у жінок у віці молодше 20 років). За даними за 1989 рік, вона становила від 22 народжених живими у матерів віком до 20 років на 1000 жінок того ж віку в Туркменії до 66 в Вірменії (рис. 20). Крім Вірменії високою народжуваністю жінок молодше 20 років в 1989 році відрізнялися також Молдова, Україна і Росії (від 53 до 57 народжених живими у матерів віком до 20 років на 1000 жінок того ж віку).

За оцінками за 2014 рік, коефіцієнт народжуваності у віці до 20 років варіювався від 18 на 1000 жінок в Туркменії до 53 в Азербайджані. У порівнянні з 1989 роком підліткова народжуваність знизилася у всіх країнах СНД, крім Азербайджану і Таджикистану. У цих країна вона збільшилася, відповідно, на 84% і 21%. В Азербайджані, Таджикистані і Киргизії підліткова народжуваність перевищує 40 народжень на 1000 жінок молодше 20 років, в Казахстані становить 35, а в інших країнах опустилася нижче 30 народжень на 1000 жінок молодше 20 років, скоротившись в 1,5 рази і більше.

У порівнянні з 2000 роком помітне підвищення підліткової народжуваності було в Азербайджані і Киргизії, більш помірне - в Казахстані, Узбекистані та Таджикистані. В інших країнах СНД вона, навпаки, знизилася, найбільш значно в Молдавії і Вірменії.

Малюнок 20. Народжуваність у жінок молодше 20 років по країнах СНД *, 1989, 2000 і 2014 роки, число народжених живими на 1000 жінок молодше 20 років

* Туркменія - оцінка ООН перегляду 2015 року

Велика частина дітей у матерів молодше 20 років народжуються у повнолітніх жінок 18 років і старше. За даними за 2014 рік, народжуваність у жінок 19 років, по крайней мере, на порядок вище, ніж у жінок 16 років (рис. 21). Однак і народжуваність у жінок 18-19 років різниться в рази. Так, народжуваність у віці 19 років становить від 47 народжень на 1000 жінок в Білорусії до 129 в Азербайджані, а у віці 18 років - від 26 на 1000 жінок в Таджикистані до 84 в Азербайджані. Народжуваність у віці 16 років вище за все також в Азербайджані (12 народжених живими на 1000 жінок).

Малюнок 21. Народжуваність у жінок, які не досягли віку 20 років, на 1000 жінок відповідного віку, 2014 рік

Народжуваність у віці 20-24 років склала в 2014 році від 79 народжених живими на 1000 жінок в Молдавії до 237 в Таджикистані (рис. 22). Низькі показники народжуваності в цій віковій групі відзначалися не тільки в Молдові, але і в Росії, Білорусії і на Україні (90-92). У Киргизії та Узбекистані вони, навпаки, були вдвічі вище (201 і 192 на 1000), у Вірменії, Азербайджані, Казахстані і Туркменії становили від 122 до 169 народжених на 1000 жінок.

У порівнянні з 1989 роком народжуваність у віці 20-24 роки знизилася у всіх країнах СНД. Найбільше зниження відзначалося в Молдавії (на 127 пунктів проміле, або 62%), найменше - в Азербайджані (на 31 пункт проміле, або 15%).

У порівнянні з 2000 роком спостерігалося підвищення народжуваності у віці 20-24 роки в Киргизії (на 39 пунктів проміле), Азербайджані (на 37), Казахстані та Таджикистані (на 29), а також незначне в Вірменії (на 2 пункти проміле). В інших країнах СНД тривало зниження, але не таке інтенсивне, як в 1989-2000 роки.

Малюнок 22. Народжуваність у жінок 20-24 років по країнам СНД, 1989, 2000 і 2014 роки, число народжених живими на 1000 жінок 20-24 років

Народжуваність у віці 25-29 років склала в 2014 році від 76 народжених живими на 1000 жінок в Молдавії до 168 в Таджикистані (рис. 23). Крім Молдавії низькими значеннями народжуваності у віці 25-29 років відрізнялися жінки України (91 народився на 1000 жінок) і Вірменії (102), а також Росії (110) і Білорусії (114).

У порівнянні з 1989 роком народжуваність у жінок 25-29 років знизилася у всіх країнах СНД, крім Росії, Білорусії і Казахстану, в яких вона збільшилася на кілька пунктів проміле (на 4-7%). У той же час в Таджикистані, Туркменії і Молдавії народжуваність у віці 25-29 років знизилася приблизно на 40%, в Азербайджані - на 31%, у Вірменії - на 24%, в Киргизії - на 18%.

Якщо за 1989-2000 роки народжуваність в віці 25-29 років знизилася у всіх країнах СНД, то за 2000-2014 роки вона, навпаки, збільшилася в тій чи іншій мірі у всіх країнах СНД, за винятком Туркменії і Таджикистану.

Малюнок 23. Народжуваність у жінок 25-29 років по країнам СНД, 1989, 2000 і 2014 роки, число народжених живими на 1000 жінок 25-29 років

Серед народжених у матерів у віці молодше 20 років переважають первістки. За даними за 2014 рік, частка первістків серед народжених у матерів молодше 20 років була найнижчою в Азербайджані - 81,3%, ще 17,6% становили другі діти, 1,0% - діти третьої і вищою черговості (рис. 24 ). Найвища частка первістків серед народжених у матерів молодше 20 років - більше 93% - відзначалася в Узбекистані. Більше 90% вона становила також в Білорусії, Таджикистані і Молдові.

Серед народжених у матерів віком 20-24 роки також переважають первістки, але їх частка нижче, ніж у підлітків молодше 20 років: від 52% в Киргизії до 74% в Білорусії. Частка інших дітей серед народжених у матерів віком 20-24 роки піднімається до 40% в Таджикистані і 39% в Азербайджані. Значущою стає і частка дітей більш високою черговості.

Серед народжених у матерів у віці 25-29 років в ряді країн СНД переважають діти другої черговості, а в Киргизії найбільше дітей третьої і вищою черговості. У Білорусії частка первістків найвища (47%), хоча досить велика і частка других дітей (42%). Частка дітей третьої та вищих черг становить від 11% в Білорусії до 43% в Киргизії.

Малюнок 24. Народжені у матерів, які не досягли віку 30 років, за віком матері і черговості народження в країнах СНД *, 2014 рік,%

* Росія, Туркменія і Україна - немає даних

Зниження народжуваності відбувається в результаті поширення практики її регулювання. У країнах СНД розширюється застосування засобів контрацепції, проте і рівень абортів залишається відносно високим, незважаючи на значне зниження. Так, за оцінками за 2000 рік, число абортів у віці 15-29 років досягало в Білорусії 64 на 1000 жінок, у Казахстані - 45, Молдови - 36, а на Україні - 49 на 1000 жінок 15-34 років. В інших країнах СНД воно було нижче 20. За оцінками за 2014 рік, число абортів скоротилося і становило від 12 абортів на 1000 жінок 15-29 років в Азербайджані до 33 в Росії. У Білорусії воно склало 16, в Киргизії - 17, в Казахстані 27 на 1000 жінок 15-29 років. В іншій розбивці за віком число абортів на 1000 жінок 15-34 років становило 6 в Узбекистані, по 9 в Таджикистані і на Україні, 20 в Вірменії.

За наявними фрагментарним відомостями, гормональна контрацепція набула найбільшого поширення в Білорусії (її використовують близько 19% жінок 15-49 років). У Киргизії її використовують близько 8% жінок 15-29 років, в Таджикистані - близько 7% жінок 15-34 років, в Узбекистані і Казахстані - 3-4% жінок 15-49 років, в Росії і Вірменії - трохи більше 1% жінок 15-49 років. Внутрішньоматкові спіралі найбільшого поширення набули в Узбекистані (близько 40% жінок 15-49 років), вдвічі менше в Білорусії і помітно менше в Казахстані (6%), Вірменії та Росії (по 1%). Серед молодих жінок внутрішньоматковими спіралями частіше користуються жінки Таджикистану (15% жінок 15-34 років) і Киргизії (7% жінок 15-29 років).

[5] Населення Росії 2014, двадцять другий щорічний демографічний доповідь / відп. Ред. С.В.Захаров. М .: Изд будинок Вищої школи економіки 2016. С. 122.