Сергій Кара-Мурза про союз Росії і Білорусії: Ідея спільної держави все більше опановує масами: Аналітика Накануне.RU

Сергій Кара-Мурза про союз Росії і Білорусії: Ідея спільної держави все більше опановує масами

Сьогодні відзначається день єднання народів Росії і Білорусії

Сьогодні Володимир Путін привітав Президента Республіки Білорусь (РБ) Олександра Лукашенка з Днем єднання народів Росії і Білорусії. Все більше, особливо в цей день, йде розмов про інтеграцію двох братніх держав, на що націлена політика Путіна і чому в пресі радіє Лукашенко. На ділі ж створення Союзної держави, про який йде мова з 1999 року, заморожено. Президент РБ боїться втратити свою владу: стати віце-президентом при Путіні, який встане на чолі нового Союзного держави - ризикована авантюра. У той же час, в Росії ліберально налаштована частина еліт (тобто, переважна) такого зближення не потерпить. Але якщо об'єднання на державному рівні заважає цілий список правових і дипломатичних пунктів, то в народних масах - вважає наш експерт, радянський і російський учений, автор праць з історії СРСР Сергій Кара-Мурза - ідея союзу знаходить свої сили. Про це він розповів в інтерв'ю Накануне.RU.

Питання: Сьогодні відзначають день єднання білорусів і росіян, але фактично російсько-білоруська програма зі створення Союзної держави застигла, так і не розпочавшись. Які чинники завадили об'єднанню не тільки народів, а й двох держав?

Сергій Кара-Мурза: Я вважаю, що це слово - застигла - відноситься до формального боку, до державної політики, а під цією видимою оболонкою процеси об'єднання все-таки йдуть неухильно Сергій Кара-Мурза: Я вважаю, що це слово - "застигла" - відноситься до формального боку, до державної політики, а під цією видимою оболонкою процеси об'єднання все-таки йдуть неухильно. Хоча немає особливої ​​патетики, немає символічних жестів, але, по крайней мере, в масовій свідомості в Росії Білорусія розглядається як союзну державу. Білорусія для нас - фундаментальний союзник, цей народ для нас братський, незважаючи на відмінності соціального, політичного пристроїв, мені здається, це важливо. Як тільки будуть знайдені формати цього більш інтенсивної взаємодії на рівні держав, то вони будуть закріплені, але знайти ці формати непросто, так як ті самі відмінності в політичному і соціальному устрої істотні. Дуже небезпечно було б змушувати ці дві частини з'єднатися. У Білорусії з нами є відмінності, і викорінювати їх було б неправильно, і для Росії важливо те, щоб РБ розвивалася своїм шляхом.

Питання: Є думка, що саботують зближення Росії з Білоруссю треті сили, кому таке об'єднання невигідно?

Сергій Кара-Мурза: Відомо, що захід на Білорусь дивиться з підозрою, а Росія все одно Білорусію прикриває своєю масою. Але ж і у нас, і в Білорусії прозахідні сили впливові. Наші західники ставляться вороже не лише до з'єднання Росії та Білорусії, а й до відновлення власних структур не західного типу, і вони більш організовані, ніж патріотична опозиція. Прозахідна опозиція Білорусі має навіть менше підтримки, ніж у нас. Хоча і там - це теж частина інтелігенції, з якої треба вести діалог. Але обидві ці прозахідні сили - там і тут - вони намагаються різними способами ускладнити, зганьбити саму ідею цього союзу.

Питання: Тобто я Вас правильно зрозуміла - прозахідні структури в російському керівництві проводять таку лінію і саботують зближення Росії з Білорусією. Які аргументи вони використовують для того, щоб переконати Путіна?

Сергій Кара-Мурза: Вони, прямо це не говориться, мають владу - ось і все, а у Путіна немає абсолютної влади, навіть у Сталіна не було абсолютної влади. Сили, налаштовані на союз, повинні бути більш виражені і у нас, і в РБ, в пресі, але суспільство у нас поки до цього не готове. Влада в делікатному становищі опиняється.

Питання: А розробка ідеї, що Лукашенко - це "диктатор", потенційний конкурент Путіну - не ведеться?

Сергій Кара-Мурза: Мені здається, що у нас Путіну такого ніхто не говорить. Тільки шалена частина преси може висловлювати такі ідеї на повному серйозі. Це створення такого міфу. Коли говориш з інтелігенцією білоруської, вони кажуть, що їм не подобається, що Лукашенко звертається в основному до населення, до простолюду. Що його логіка, його мова їх коробить, що вони заздрять тому лібералізму, який існує в Росії. А тому говорять: і все ж доводиться за нього голосувати, тому що тільки завдяки йому ми, така дисидентський частина, все-таки існуємо. А інакше б нас ось це "простолюд" задавило.

Питання: З точки зору авторитарної держави, у Лукашенка є страх втратити суверенітет і свою владу в такому союзі двох держав, де він не зможе грати першу скрипку?

Сергій Кара-Мурза: Я думаю, що, звичайно, страх такий у нього є. Тут навіть справа не в договорах, а в реальності. У чому ризик такого масивного з'єднання? У тому, що ті структури, які вдалося створити в Білорусії - це особливий проект на пострадянському просторі. Вони свій шлях знайшли і шукають свої способи виходу з кризи. Республіки в дуже поганому стані - Молдова, Вірменія - у них не виходить долати труднощі, як Білорусії. РБ вилізла з цієї ями. Це все очевидно, і навіть американці не заперечують цього. Білорусія знайшла свій проект, проект "Лукашенко", тут і культура своя допомогла, і з цими крихкими структурами потрібно обережно поводитися. І коли наші олігархічні групи туди рвуться - вони можуть ці паростки затоптати, чого і боїться Лукашенко.

Питання: І щоб не допустити такого втручання з боку Росії, Білорусія наводить мости дружби з заходом? У 2009 році Республіка Білорусь вступила як рівноправний член в програму Європейського союзу "Східне партнерство"

Сергій Кара-Мурза: Якщо на ці речі ображатися, то умови з яким державою не побудувати. Згадайте, як Радянський Союз створювався, ви думаєте, легко було домовитися з Азербайджаном, з Узбекистаном? Там взагалі доходило до репресій. Взагалі міжнаціональні відносини - річ дуже делікатна, тут багато риторики, що маскує реальність: є у Росії з Білоруссю якісь протиріччя, а що глави держав потім обговорюють без краваток - ми не знаємо. Так, Білорусія розвиває свої відносини з Євросоюзом, з заходом, а ми що, краще? Ми теж змушені і ми угоди підписуємо і з американцями, і в Європі. Ми зараз не при "залізній завісі", який нас захищав. Ми звикли міркувати, як за радянських часів було, як Громико говорив "немає і немає" - зараз не та ситуація. На це не потрібно така увага звертати. З фундаментальних питань, як я розумію, і Лукашенко, і вся верхівка - вони розуміють, що, звичайно, союз з Росією - це умова розвитку, здорового розвитку Білорусії. І цим розвитком вони не пожертвують заради якихось поплескування по плечу від заходу.

Питання: В яких політичних умовах можливе об'єднання?

Сергій Кара-Мурза: Поки що ситуації в обох країнах такі, що можна об'єднуватися невеликими кроками. Ідея союзу опановує маси, шукаються прийнятні форми. Білорусія буде таким полігоном, який допоможе нам відновити і модернізувати господарство, тому що вони зберегли напрацьоване.

Які чинники завадили об'єднанню не тільки народів, а й двох держав?
Які аргументи вони використовують для того, щоб переконати Путіна?
У чому ризик такого масивного з'єднання?
Згадайте, як Радянський Союз створювався, ви думаєте, легко було домовитися з Азербайджаном, з Узбекистаном?
Так, Білорусія розвиває свої відносини з Євросоюзом, з заходом, а ми що, краще?