Сьогодні - День Військово-морських Сил Збройних Сил України

1 липня 2007 16:03 1549

Сьогодні, 1 липня, відзначається День Військово-морських Сил Збройних Сил України.
24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР проголосила незалежність України. В цей же день парламент прийняв постанову "Про військові формування в Україні". Ці рішення уряду країни послужили поштовхом до створення у вересні цього року на Чорноморському флоті колишнього СРСР громадської організації "Союз офіцерів України". Однією з цілей громадської організації було об'єднання зусиль громадськості та патріотично-налаштованих офіцерів ЧФ зі створення українського військово-морського флоту.
5 квітня 1992 року Президент України Леонід Кравчук видав Указ "Про невідкладні заходи з будівництва Збройних Сил України", в якому наказувалося сформувати Військово-Морські Сили України на базі сил Чорноморського флоту, дислокованих на території України
У квітні 1992 року Указом Президента України Командувачем Військово-Морськими Силами України призначений контр-адмірал Борис Кожин, який негайно приступив до створення органів управління молодого українського флоту.
Відповідно до Директиви Міністра оборони України "Про формування Військово-Морських Сил України" почала формуватися структура майбутнього флоту.
21 липня 1992 року сторожовий корабель "СКР-112" Кримської військово-морської бази, піднявши Державний прапор України, вийшов з пункту постійного базування в Донузлаві, і перейшов в порт Одеса. У Миколаєві на кораблі спеціального призначення "Славутич" був урочисто піднятий державний прапор України.
За рішенням Президентів Росії і України, підписали 3 липня 1992 року угода в Ялті, Чорноморський Флот стає об'єднаним флотом Росії і України і підпорядковується двом президентам.
У листопаді 1992 року Міністерство оборони України видає наказ № 190 від 2.11.92 р "Про організацію забезпечення та життєдіяльності ВМС України і Чорноморського флоту". Відповідно до якого забезпечення матеріально-технічними засобами служб тилу, озброєнням, матеріалами та фінансування ВМС України здійснювати в загальній системі забезпечення МО за схемою: МО України - ВМС України - Чорноморський флот.
Весь 1992 рік і початок 1993-го року тривав процес прийняття присяги на вірність народу України військовослужбовцями частин і кораблів центрального підпорядкування та окремих частин ЧФ.
У грудні 1992 р вийшла директива МО України Д-38 від 30.12.92 р "Про включення частин і установ Чорноморського флоту до складу ЗС України" За якою були включені до складу ЗС України та поставлені на всі види забезпечення: управління ВОСО на Дунайському басейні, управління ВОСО на Чорноморському басейні, 755 відділ тилу Чорноморського флоту (Одеса) та інші.
Підписання Президентами України і Росії 17 червня 1993 року історичного Угоди "Про невідкладні заходи щодо формування ВМФ Росії і ВМС України на базі Чорноморського флоту" поклало початок юридичній і правовому поділу Чорноморського флоту.
У червні до складу ВМС України увійшов десантний корабель на повітряній подушці "Донецьк", побудований на Феодосійському об'єднанні "Море" а в липні 1993 року на сторожовому кораблі ВМС України "Гетьман Сагайдачний" було піднято державний прапор України. Корабель був побудований на виробничому об'єднанні "Залив" (м Керч).
Починаються перші міжнародні контакти Командування ВМСУ з дипломатами різних країн. У вересні 1993 року підрозділи ВМСУ беруть участь у відкритті Кримського військового меморіалу побудованого в Севастополі на місці зруйнованого англійської кладовища періоду Кримської війни 1854-56 рр.
У жовтні 1993 року Указом Президента України командувачем ВМС України призначено віце-адмірал Володимир Безкоровайний. До цього часу сформовані органи управління ВМС України, створений штаб та інші структурні підрозділи, розгорнуті КП і оперативна служба. Створені органи загальновійськового постачання: продовольча і речова, медична і автобронітанковая, служба допоміжного флоту і паливно-мастильних матеріалів та ін .;
В результаті різних оргштатної заходів щодо формування структур військово-морських сил України за період з 1992 р по 1995 р штатна чисельність органів управління і сил флоту зазнала серйозних змін: сформовано більше 20 частин і підрозділів прямого підпорядкування та 27 спеціального.
Відповідно до плану бойової підготовки 26 червня - 7 серпня 1994 року фрегат "Гетьман Сагайдачний" здійснив дальній похід до берегів Франції. Це був перший в історії незалежної України міжнародний візит українського військового корабля в іноземний порт.
У жовтні 1994 року Президента України підписує Указ "Про організацію шефства над кораблями ВМС України". У різних областях і містах України почалася масова робота зі збору та надання матеріальної допомоги молодому українському військовому флоту.
9 червня 1995 в Сочі підписано Угоду між Президентами України та Росії щодо Чорноморського флоту. Згідно з цими документами передбачалася передача 81,7% кораблів і суден ЧФ Російської Федерації і 18,3% - Україні, майно, озброєння і технічні запаси ділилися 50% на 50%.
У січні 1996 року розпочався перший етап поділу ЧФ. З цього дня Військово-Морські прапори України були підняті на чотирьох ракетних катерах з'єднання ракетних катерів, в окремій ракетно-артилерійській бригаді, на 17 кораблях колишньої Кримської ВМБ Чорноморського флоту.
Українській стороні офіційно передаються пункти базування флоту і тилових органів в Очакові, Одесі, Ізмаїлі, Донузлаві, Балаклаві і т.д.).
До 22 травня 1996 року українською стороні відійшло:
- 7 з 10 пунктів базування корабельного складу (70%): Ізмаїл, Одеса, Очаків, Чорноморське, Новоозерне, Балаклава, Керч;
- 4 з 6 основних аеродромів (67%): Лиманське, Веселе, Жовтневе, Мирний;
- 5 з 7 запасних аеродромів (71%): Генічеськ, Сокологірне, Великий Токмак, Веніка, Сизовка;
- 4 з 5 місць дислокації берегових військ (80%): Сімферополь, Євпаторія, Перевальне, Міжгір'я.
На додаток до об'єктів, узятим Україною під свою юрисдикцію в 1992-1994 роках, за домовленістю між міністерствами оборони Росії і України українській стороні передано об'єкти бойового, тилового і технічного забезпечення в Бахчисараї, Старому Криму, прісноводних, Наумівці, Машино, Далекому, Млинові, на станції Прольотна, в Піщаному, Ново-Андріївці, Іванівці.
У складі Чорноморського флоту залишалося:
-3 пункту базування корабельного складу: Севастополь, Феодосія і тимчасово - до закінчення ремонту кораблів ЧФ - Миколаїв;
-2 основних аеродрому: Гвардійське, Севастополь (Кача);
-2 запасних аеродрому: Севастополь (Херсонес, Південний);
- 1 місце дислокації берегових військ: Севастополь;
- Основна військово-морська база - в Севастополі;
- пункт базування корабельного складу і Випробувальний центр в Феодосії;
- об'єкти тилового і технічного забезпечення в Ялті, прибережному (Судакського району), на станції Мамут.
У серпні 1996 року на Чорному морі пройшли перші в історії українського флоту широкомасштабні навчання "Море-96" під прапором Верховного Головнокомандувача Збройними Силами України - Президента України Леоніда Кучми. Під час навчань з ініціативи особового складу флоту Президент України підписав Указ про щорічне відзначення Дня ВМС України 1 серпня.
Разом з тим серйозною проблемою формування молодого флоту було відставання матеріально-технічної бази і сил забезпечення від кількісного і якісного розвитку бойових сил флоту. Якщо бойові сили флоту в своєму розвитку на основі досягнень науки і техніки за багатьма якісними показниками знаходилися на досить високому рівні, то матеріальна база тилу флоту була ще не сформована повністю.
Це, перш за все, стосувалося до будівництва сил забезпечення, системі базування, судноремонту, наявності і стану баз і складів постачання.
11-18 вересня 1996 року фрегат "Гетьман Сагайдачний" і великий десантний корабель "Костянтин Ольшанський" зробили офіційний візит в порт м Норфолк (США).
У жовтні 1996 року заступником міністра оборони України - командувачем ВМС України призначено контр-адмірал Михайло Єжель.
31 травня 1997 в Києві Президентами України і Росії Леонідом Кучмою і Борисом Єльциним підписано Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією і Угода про статус і умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України. По суті, це можна вважати початком другого і остаточного етапу розподілу ЧФ колишнього СРСР.
Всього за період з 1994 року по 2000 рік Військово-Морські Сили України взяли участь в 17-ти міжнародних і командно-штабних навчаннях, а також здійснили 8 далеких походів.
Ударні надводні сили ВМС України в даний час мають, в своєму складі сім ракетних катерів і один підводний човен (знаходиться в небоеготовом стані). Більшість корабельного складу становлять фрегати, корвети (МПК), мінно-тральні і десантні кораблі, які здатні вирішувати завдання по контролю за економічною зоною, проводити оборонні мінні постановки, в тому числі біля узбережжя Криму, і морські десантні операції тактичного масштабу.
Військово-Морські Сили України сьогодні - це надводні кораблі і підводні човни, морська авіація, берегові ракетно-артилерійські війська, морська піхота, частини спеціального призначення, тилового і технічного забезпечення.
Штаб і головна база українського флоту розташовані в Севастополі. Крім того, Військово-Морські Сили України базуються в Одесі, Очакові, Чорноморському, Новоозерному, Миколаєві, Євпаторії та Феодосії.
У мирний час ВМС України вирішують завдання підтримки постійної бойової готовності сил і несення бойових чергувань, охорони і захисту морської економічної зони України, а також боротьби з тероризмом, як на суші, так і на морі.

Постійне посилання на цю статтю: http://www.kramatorsk.info/view/ 40071