Тимошенко Юлія Володимирівна

  1. Освіта
  2. сім'я
  3. бізнес
  4. Політична діяльність
  5. кримінальні справи
  6. Юридична реабілітація
  7. Президентські вибори 2014 року
  8. Парламентські вибори в Україні 2014 року
  9. Парламентська діяльність (2014 теперішній час)

Освіта

Народилася 27 листопада 1960 року в Дніпропетровську в родині Людмили Телегіної і Володимира Григяна. Перед закінченням школи взяла собі прізвище матері.

У 1984-му з червоним дипломом закінчила економічний факультет Дніпропетровського державного університету, отримавши кваліфікацію «інженер-економіст».

У 1999 році захистила дисертацію, ставши кандидатом економічних наук. В арсеналі Тимошенко більше 50 наукових робіт.

сім'я

З 1979 року одружена з бізнесменом Олександром Тимошенком. Чоловік Тимошенко в політику не вникав аж до арешту дружини в серпні 2011 року. У січні 2012 року отримав політичний притулок в Чехії. Олександру Тимошенко приписують будівельний бізнес, яким він нібито зараз займається в Чехії.

Дочка Євгенія Тимошенко (народилася 20 лютого 1980 г.) закінчила Лондонську школу економіки за спеціальностями політика і філософія. У 2005 році вийшла заміж за британського рок-музиканта Шона Карра, взявши його прізвище. Однак в 2012 році вони розлучилися, і Євгенія повернула собі прізвище Тимошенко.

бізнес

Першим місцем роботи Тимошенко став Дніпровський машинобудівний завод ім. Леніна, де вона з 1984 по1988 рр. була інженером-економістом. Однак уже в 1988 році подружжя Тимошенко починають свій бізнес - відкривають мережу пунктів відеопрокату.

З 1989 по 1991 рр. Тимошенко обіймає посаду комерційного директора створеного з чоловіком Дніпропетровського молодіжного центру "Термінал".

У 1991 році вони засновують корпорацію "Український бензин" (КУБ), яка займається торгівлею паливно-мастильними матеріалами, Тимошенко обіймає посаду гендректора.

З 1995 по 1997 рр. була президентом корпорації "Єдині енергетичні системи України" (ЄЕСУ) з оборотом $ 11 млрд, створеної на базі КУБу. На той час Тимошенко приписують співпрацю з прем'єр-міністром Павлом Лазаренком , Під заступництвом якого ЄЕСУ отримала монополію на торгівлю російським природним газом в Україні.

Політична діяльність

У 1997 році Тимошенко стає народним депутатом, вигравши проміжні вибори в мажоритарному окрузі Кіровоградської області. Недруги приписують їй швидкий політичний зростання завдяки співпраці з Павлом Лазаренком, який у вересні 1997 року очолив Всеукраїнське об'єднання "Громада". Тимошенко стала першим заступником лідера партії.

У 1998 році обирається на другий термін у Верховну Раду, а вже в 1999-му створює фракцію «Батьківщина» і Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», лідером якого її і обирають. Однак в цьому ж році вона йде з парламенту в Кабмін Віктора Ющенка на пост віце-прем'єр-міністра ПЕК.

У цей час у Тимошенко починаються проблеми, так як її діяльність не влаштовує деяких політиків і представників бізнесу.

У серпні 2000 р заарештовують її чоловіка Олександра (керівника ЄЕСУ), а в січні 2001-го його звинувачують в контрабанді і службовій підробці (звільнений в серпні 2001 р).

В цей же час саму Тимошенко відправляють у відставку і заарештовують, обвинувачуючи в контрабанді російського газу в Україну і несплаті податків під час перебування на посаді. У СІЗО вона провела 42 діб, але була звільнена, а звинувачення проти неї зняті.

У 2001 році також створює громадське об'єднання Форум національного порятунку, мета якого - повалити режим Леоніда Кучми .

У 2002-му на чолі створеного «Блоку Юлії Тимошенко» (БЮТ) проходить в парламент і в кінці цього ж року стає лідером акції "Україна без Кучми". У 2003 році суд знімає всі звинувачення з Тимошенко і її чоловіка.

Під час «помаранчевої революції" 2004 року стає одним з лідерів Майдану, відмовившись балотуватися на президентський пост на користь Ющенка. Після його перемоги в лютому 2005 року вперше займає пост прем'єр-міністра, який, однак, залишає через сім місяців у зв'язку з «конфліктами всередині виконавчої гілки влади».

Цього року журнал Forbes вносить Тимошенко в рейтинг 100 найвпливовіших жінок планети, а Економічний форум в Криниці Гурській визнає її "Людиною року Центрально-Східної Європи".

На виборах 2006 року в четвертий раз стає народним депутатом - БЮТ посів друге місце (після ПР) і отримав 129 мандатів. Вона відмовилася підписати запропонований президентом Ющенко Універсал національної єдності (який підписали всі інші парламентські партії), назвавши його «прикриттям для зради» і заявила про перехід в опозицію. Буквально з початку каденції парламенту Тимошенко заявила про необхідність дострокових виборів, назвавши обманом виборців перехід соціалістів в коаліцію з "регіоналами", а в 2007-му підтримала ініціативу Ющенка щодо розпуску Ради.

На дострокових виборах в цьому році БЮТ отримав 156 мандатів і уклав угоду про створення демократичної коаліції з блоком «Наша Україна». Тимошенко з другого голосування знову стала прем'єр-міністром.

На 2008-2009 рр. доводиться газовий конфлікт з Росією. У січні 2009-го Тимошенко підписала з Володимиром Путіним так звані «харківські угоди», газові контракти, за які її постійно критикує нинішня влада.

У 2010 році брала участь в президентських виборах, однак в ході напруженої боротьби поступилася Віктору Януковичу 3% голосів. Створена після цього в ВР нова коаліція позбавила Тимошенко поста екс-прем'єра.

кримінальні справи

Починаючи з травня 2010 року, ГПУ порушила ряд справ проти Тимошенко, найвідоміші з них: за Кіотським грошей; по автомобілям для сільської медицини, у «газовій угоді з Росією».

5 серпня 2011 роки її заарештували в залі суду. З тих пір екс-прем'єр перебуває за гратами. У жовтні того ж року її засудили на 7 років позбавлення волі з відшкодуванням збитків за «газових контрактів». Відбувати покарання екс-прем'єра відправили в Качанівську виправну колонію в Харкові. Проте 9 травня 2012 року через різке погіршення здоров'я, після численних вимог її соратників, Тимошенко перевели в лікарню «Укрзалізниці».

Захист екс-прем'єра подала кілька скарг в ЄСПЛ, і в 2013 році він визнав арешт Тимошенко незаконним.

Європа визнала Тимошенко політв'язнем і вимагала її звільнення як одного з головних умов підписання Україною Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

20 серпня 2013 року нинішній керівник фракції «Батьківщина» в ВР Арсеній Яценюк заявив, що кандидатом в президенти на виборах 2015 року від ВО «Батьківщина» буде Юлія Тимошенко.

22 лютого 2014 року постановою Верховної Ради була декриміналізована стаття, за якою засуджено Тимошенко. В той же день вона вийшла на волю і прилетіла з Харкова до Києва, де виступила на Майдані.

Зі звільненням Юлію Тимошенко привітали уряд і державні лідери США, Канади, Німеччини, Угорщини, Литви, провідні політики Європейського Союзу та американські сенатори.

Юридична реабілітація

28 лютого 2014 року Київська районний суд Харкова закрив провадження у кримінальній справі про порушення в діяльності корпорації «Єдині енергетичні системи України» у зв'язку з відмовою прокурорів від обвинувачення (за відсутністю складу злочину).

У той же день Верховна Рада прийняла закон «Про реабілітацію осіб на виконання рішень Європейського суду з прав людини», згідно з яким Тимошенко була реабілітована і відновлена ​​у всіх правах.

Колишній перший заступник Генпрокурора Ренат Кузьмін в ефірі програми «Шустер LIVE» визнав, що «фактів отримання ... екс-прем'єр-міністром (Юлією Тимошенко), грошей або інших матеріальних цінностей, або корупційних дій виявлено не було».

Заступник Генерального прокурора Микола Голомша, який в 2003-2004 роках займався кримінальними справами, порушеними проти Юлії Тимошенко заявив, що підстав для порушення кримінальних справ проти Тимошенко не було.

14 квітня 2014 року Верховний Суд України в ході спільного засідання всіх палат рішенням 42 з 48 суддів закрив «газову» справу Юлії Тимошенко за відсутністю події злочину.

22 січня 2015 року Європейський суд з прав людини опублікував рішення по другій скарзі Юлії Тимошенко і підтвердив порушення статей 18 (межі використання обмежень щодо прав, політична мотивація кримінальної справи), стаття 3 (заборона тортур), стаття 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), стаття 10 (свобода вираження думки) в поєднанні зі статтею 18 Європейської конвенції про права людини. Таким чином, ЄСПЛ визнав політичні переслідування і тортури і поставив остаточну крапку у всіх кримінальних справах, порушених проти Юлії Тимошенко.

Президентські вибори 2014 року

Після курсу лікування в Німеччині Тимошенко зробила низку заяв, у тому числі закликала відразу після виборів президента провести вибори до Верховної Ради, яку назвала «гадючником».

27 березня 2014 року на прес-конференції в Києві Юлія Тимошенко оголосила, що має намір боротися за крісло президента України на виборах в травні 2014 року. 29 березня з'їзд ВО «Батьківщина», який відбувся на Софійській площі, висунув її кандидатуру на пост Президента України. 31 березня 2014 ЦВК зареєструвала Юлію Тимошенко кандидатом на пост президента України. У поданій при реєстрації декларації про доходи за 2013 рік вона вказала заробіток в 180 тисяч гривень (будучи лідером партії «Батьківщина»), а також квартиру площею 59,4 квадратних метра.

Ключовими тезами виборчої кампанії Тимошенко були викорінення корупції, боротьба з олігархами, європейський шлях розвитку України (зокрема, підписання Угоди про асоціацію з ЄС), протидія російської агресії і відновлення територіальної цілісності України.

За підсумками виборів Порошенко переміг в першому турі , За Юлію Тимошенко, яка зайняла друге місце, проголосували 12,81% (2 309 812) виборців.

Після виборів Тимошенко приступила до реформування партії «Батьківщина».

Парламентські вибори в Україні 2014 року

30 серпня 2014 року партія Тимошенко ВО «Батьківщина» ініціює референдум про вступ України в НАТО в день виборів 26 жовтня. 15 вересня 2014 року Центральна виборча комісія прийняла постанову про відмову в реєстрації ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму про вступ України в НАТО, організатором якого виступила партія ВО «Батьківщина». Незважаючи на рішення ЦВК, ВО «Батьківщина» починає збір підписів громадян щодо проведення всеукраїнського референдуму про вступ України в НАТО. Юлія Тимошенко зазначила, що відповідно до статей Конституції, для проведення всеукраїнського референдуму потрібно зібрати 3 млн підписів громадян.

В першу п'ятірку передвиборного списку ВО «Батьківщини» увійшли: Надія Савченко (український офіцер), Юлія Тимошенко, Ігор Луценко (цивільний активіст), Сергій Соболєв (голова фракції Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» в парламенті), Олена Шкрум (громадський діяч).

На парламентських виборах 2014 року Юлія Тимошенко обрана народним депутатом України за списком партії Батьківщини.

Парламентська діяльність (2014 теперішній час)


11 грудня 2014 Верховна Рада України підтримала ініціативу Юлії Тимошенко про звільнення Надії Савченко.
5 березня 2015 Парламент підтримав законопроект про підтримку волонтерського руху в Україні.
21 квітня 2015 Юлія Тимошенко ініціювала створення робочої групи з перевірки обґрунтованості тарифів на комунальні послуги.
У 2015 році відбулося зближення «Батьківщини» Тимошенко і ультраправої партії «Свобода»: політичні сили підписали угоду, що передбачає найширше співробітництво, взаємну підтримку на місцевих виборах і консолідацію в місцевих радах.
23 травня 2016 року за ініціативою Юлії Тимошенко ВО «Батьківщина» запустила сайт «Справедливі тарифи», матеріали якого роз'яснюють необхідність встановлення адекватних тарифів на газ для населення.
Виступає за продовження мораторію на продаж землі і підтримку фермерів.
Ефективним шляхом вирішення питання війни в Донбасі вважає переговори в форматі Будапештського меморандуму.

посилання

20.01.2015