Третьяковська галерея

сайт: www.tretyakovgallery.ru/

адреса: м Москва, Лаврушинському провулок, 10;

телефон: 8 (499) 230-7788, (499) 238-1378, (495) 951-1362;

режим роботи: вівторок, середа, субота, неділя - з 10.00 до 18.00; четвер, п'ятниця - з 10.00 до 21.00; вихідний - понеділок.

Як дістатися: Метро "Третьяковська" або "Полянка".

Головна будівля Третьяковській галереї розташоване в Лаврушинському провулку. Колись цей будинок належав родині Третьякових (1851 г.). Через постійне розширення колекції, до особняка стали пристроювати нові приміщення, в яких розміщувалися експонати.

Навесні 1913 го року міська дума доручила піклування над музеєм Ігорю Еммануїловичу Грабарю (історик, архітектор, художник). Завдяки задуманим їм реформ, Третьяковська галерея перетворилася в музей, експозиція якого була побудована за принципом хронології. Взимку 1913 року музей відкрився для широкого загалу. Влітку 1918 р Раднарком оголосив Третьяковську галерею власністю Радянської держави. Їй було присвоєно назву Державної Третьяковської галереї. Директором націоналізованого музею призначили того ж Грабаря. Уже в перші роки існування "влади Рад" її колекція істотно зросла, що змусило уряд задуматися про її розширення.

У 1927 році Галереї був подарований сусідній будинок, розташований на Малому Толмачевский провулку. Пізніше (1928 р) в ньому розмістили: адміністрацію музею, бібліотеки, фонди графіки, відділ рукописів. З основною будівлею його поєднала спеціальна прибудова. У 1932-му році музею було передано будівлю церкви Святителя Миколая (Толмачов), яке використовувалося як запасник скульптури і живопису. Через деякий час, за допомогою заново збудованого двоповерхового корпусу, воно поєдналося з експозиційними залами.

Під час Великої Вітчизняної війни Галерея досить сильно постраждала від бомб. Під час нальоту ворожої авіації, на будівлю впало два фугасних снаряда, які зруйнували міжповерхові перекриття залів, скляний дах, головні хід. Ремонт музею почався в 1942 році. До 1944 року було відновлено більше половини залів.

До 1956 року в зборах Галереї було понад 35 тис. Предметів. У 1980-ті роки з'явилася необхідність в розширенні музею. Вирішенням цього питання займався Ю.К.Королев, який, майже півтора десятка років, очолював Третьяковську галерею (1980-1992).

У 1985 році завершилося зведення депозитарію, відведеного під реставраційні майстерні та запасники творів мистецтва. Через рік почалися роботи по реконструкції головної будівлі. У 1989 р на південній стороні спорудили "інженерний корпус. В план реконструкції був включений храм Святителя Миколая (XVII ст.), Який отримав статус домового храму-музею при Галереї.