У Києві вулиці присвоїли фашистське назву.
Ах, це солодке слово «деккомунізація» продовжує тішити слух київської влади.Реальними справами прославитися не виходить, тому продовжують чиновники впадати маразм зі своїм нескінченним перейменуванням.
Так, у Київській області в Броварах вулицю Плеханова вирішили перейменувати на честь СС-совца на прізвище Гончаренко.Як вам такий поворот подій?Виходить, позбавляємося від всього радянського минулого будь-якими шляхами, і при цьому вшановуємо фашистів, називаючи в їх честь вулиці.
У кого-то ще залишилися сумніви з приводу фашистського режиму Порошенко і його соратників, які правлять балом.Навряд чи.Думаю, все вже давно усвідомили, хто насправді стоїть біля керма.Днями має вийти фільм у Франції, в якому проллють світло на витоки Революції гідності і фашистський режим шоколадного магната і іже з ним.Раджу подивитися всім тим, хто ще не зрозумів, як все відбувалося насправді.
Для довідки:Гончаренко, Аверкій Матвійович
Аверкій Матвійович Гончаренко (укр. Аверкій Матвійович Гончаренко, 22 жовтня 1890, Дащенки, Російська імперія - 12 квітень 1980, США) - російський і український військовий діяч, командир сил УНР в бою під Крутами під час Громадянської війни в Росії.У роки Другої світової війни офіцер дивізії СС «Галичина».
Аверкій Матвійович Гончаренко народився 22 жовтня 1890 в селі Дащенки Лохвицького повіту Полтавської губернії (нині Варвинський район Чернігівської області).Закінчив Прилуцької гімназії, вступив до Чугуївське військове училище, яке закінчив з відзнакою в 1912 році.Був зарахований до 76-й піхотний Кубанський полк в Тульчині, де обіймав посаду помічника начальника навчальної частини.
У 1914 року Аверкій Матвійович був покликаний в Російську імператорську армію в 260-й піхотний Брацлавський полк, де очолив роту.Через два роки став командиром 4-го батальйону в тому ж полку.Був важко поранений в боях, нагороджений за бойові заслуги Георгіївським хрестом.У 1917 році призначений викладачем в 2-у Київську школу прапорщиків.Восени 1917 року Гончаренко, який підтримував рух за незалежність України, організував свій український курс юнкерів і організував його випуск.У січні 1918 року після проголошення незалежності УНР він очолив курінь 1-ї Української військової школи імені Богдана Хмельницького.
Незабаром він прийняв свій перший бій недалеко від містечка Крути, очоливши кілька сотень юних курсантів і обороняючи передмістя Києва від наступаючих червоногвардійців на чолі з Михайлом Муравйовим.За російською версією, старший офіцерський склад українців під час битви влаштував пиятику в вагонах стояв поруч поїзда, а юнкери були розбиті вщент, деяка їх частина встигла сісти на поїзд, і залишки загону Гончаренко дивом врятувалися.
У 1918 році Гончаренко проходив службу на посаді скарбника Головного шкільного управління Військового Міністерства УНР та Української держави Павла Скоропадського.Восени став Летичівський військовим комендантом, з лютого 1919 обіймав посаду помічника губернського коменданта Поділля.Пізніше став штаб-старшиною для доручень при військовому міністрі УНР генерала Всеволода Петрова.Також входив до складу канцелярії Симона Петлюри.Після Громадянської війни був курсовим старшиною Кам'янець-Подільської загальної юнацької школи, а з 1922 року оселився в Станіславі (нині Івано-Франківськ), працюючи в українській кооперації.
У 1943 році був призваний в 14-ю дивізію СС «Галичина» як офіцер, прекрасно розбирається в тактиці.Серед товаришів по службі мав великий авторитет.Отримав звання гауптштурмфюрера.Однак в першому ж бою дивізії під Бродами нове формування було розгромлено вщент, і з 11 тисяч солдатів і офіцерів дивізії врятувалося всього 3 тисячі вийшли з оточення, в числі яких був і Гончаренко.Після війни емігрував до США, де і прожив останні роки свого життя.
Natalia123 (Natalia123) писав (а) у відповідь на: > Ах, це солодке слово «деккомунізація» продовжує тішити слух київської влади. Реальними справами прославитися не виходить, тому продовжують чиновники впадати маразм зі своїм нескінченним перейменуванням.
> Так, в Київській області в Броварах вулицю Плеханова вирішили перейменувати на честь СС-совца на прізвище Гончаренко. Як вам такий поворот подій? Виходить, позбавляємося від всього радянського минулого будь-якими шляхами, і при цьому вшановуємо фашистів, називаючи в їх честь вулиці.
> У кого-то ще залишилися сумніви з приводу фашистського режиму Порошенко і його соратників, які правлять балом. Навряд чи. Думаю, все вже давно усвідомили, хто насправді стоїть біля керма. Днями має вийти фільм у Франції, в якому проллють світло на витоки Революції гідності і фашистський режим шоколадного магната і іже з ним. Раджу подивитися всім тим, хто ще не зрозумів, як все відбувалося насправді.
Гончаренок на Україні як бруду. З чого взяли що в честь саме цього? Natalia123 (Natalia123) писав (а) у відповідь на:
> Ах, це солодке слово «деккомунізація» продовжує тішити слух київської влади. Реальними справами прославитися не виходить, тому продовжують чиновники впадати маразм зі своїм нескінченним перейменуванням.
> Так, в Київській області в Броварах вулицю Плеханова вирішили перейменувати на честь СС-совца на прізвище Гончаренко. Як вам такий поворот подій? Виходить, позбавляємося від всього радянського минулого будь-якими шляхами, і при цьому вшановуємо фашистів, називаючи в їх честь вулиці.
> У кого-то ще залишилися сумніви з приводу фашистського режиму Порошенко і його соратників, які правлять балом. Навряд чи. Думаю, все вже давно усвідомили, хто насправді стоїть біля керма. Днями має вийти фільм у Франції, в якому проллють світло на витоки Революції гідності і фашистський режим шоколадного магната і іже з ним. Раджу подивитися всім тим, хто ще не зрозумів, як все відбувалося насправді.
Ну Наталія хто з них --- доведемо? ... 123-дитина 
вулицю назвали на честь того самого Аверкія Матвійовича andkx (A4417880) писав (а) у відповідь на:
> Гончаренок на Україні як бруду. З чого взяли що в честь саме цього?
Саме так. Вибирайте. Згідно про вікіпедії.
Гончаренко, Аверкій Матвійович (1890-1980) - російський і український військовий діяч, колабораціоніст часів Другої світової війни.
Гончаренко, Агапий (1832-1916) - диякон російської посольської церкви в Афінах, кореспондент.
Гончаренко, Олексій Олексійович (нар. 1980) - український політик, депутат Верховної Ради України.
Гончаренко, Андрій Лаврентійович (1923-після 1985) - співробітник радянських органів охорони правопорядку, комісар міліції 2-го рангу.
Гончаренко, Андрій Маркович (нар. 1933) - білоруський фізик, академік НАН Білорусі.
Гончаренко, Борис Трохимович (1927-1999) - український радянський партійний діяч.
Гончаренко, Валерій Васильович (1942-2000) - український поет, член Спілки письменників України.
Гончаренко, Веніамін Олексійович (1929-2013) - російський живописець.
Гончаренко, Віктор:
Гончаренко, Віктор Володимирович (1921-1977) - радянський планерист, письменник-популяризатор планерного спорту.
Гончаренко, Віктор Михайлович (нар. 1977) - білоруський футболіст і тренер.
Гончаренко, Віктор Миколайович (нар. 1957) - російський міліціонер, телеведучий, герой популярного інтернет-мема «Язь - риба моєї мрії».
Гончаренко, Володимир Борисович (нар. 1954) - російський дипломат.
Гончаренко, Володимир Максимович (рід. 1932) - радянський і російський дипломат.
Гончаренко, Владислав Федорович (нар. 1962) - Герой Радянського Союзу.
Гончаренко, Геннадій Іванович (нар. 1921) - радянський письменник.
Гончаренко, Георгій Іванович (1877-1940) - генерал-майор Генштабу, поет і прозаїк, можливий автор тексту пісні «Поручик Голіцин».
Гончаренко, Євген Геннадійович (рід. 1984) - український футболіст, півзахисник.
Гончаренко, Іван Григорович (1920-1945) - гвардії лейтенант, командир танка, першим увірвався в Прагу.
Гончаренко, Макар Михайлович (1913-1997) - радянський футболіст і тренер.
Гончаренко, Микола Купріянович (1918-1943) - Герой Радянського Союзу.
Гончаренко, Олег Георгійович (1931-1986) - радянський ковзаняр.
Гончаренко, Олег Мойсейович (1922-1995) - Герой Радянського Союзу.
Гончаренко, Семен Устинович (1928-2013) - український педагог, доктор педагогічних наук, професор.
Гончаренко, Сергій Пилипович (1945-2006) - російський поет, перекладач, член Спілки письменників СРСР.
І ще невідомо, скільки тисяч Гончаренко забуте історією. Natalia123 (Natalia123) писав (а) у відповідь на:
> Вулицю назвали на честь того самого Аверкія Матвійовича
Точно? Димка Вальронд (32548) писав (а) у відповідь на:
Димка Вальронд (32548) писав (а) у відповідь на:
точно Natalia123 (Natalia123) писав (а) у відповідь на:
Крім слова депутати я нічого не зрозумів. Діпутаті це ж маленькі депутати? Так? Natalia123 (Natalia123) писав (а) у відповідь на:
> У Києві вулиці присвоїли фашистське назву
Вітаю!
Розкол недорусскіх по самі яценюки!
Готовий сам трошки пострибати!
Ім'я Росія їм дала - "крайні". Ось розумом образила. 
Димка Вальронд (32548) писав (а) у відповідь на:
> Крім слова депутати я нічого не зрозумів. Діпутаті це ж маленькі депутати? Так?
Ну так. Недонація з депутятікамі. Палять крайні! Димка Вальронд (32548) писав (а) у відповідь на:
там написано про те, що саме в честь сс-вівця перейменували вулицю Natalia123 (Natalia123) писав (а) у відповідь на:
>
Можливо, це якийсь лівий чувак вибрав із сотні Гончаренко того самого. Він не є представником влади і взагалі офіційною особою і може писати в фейсбуці все, що завгодно.
Повернутися до списку тем
Як вам такий поворот подій?
З чого взяли що в честь саме цього?
Як вам такий поворот подій?
Ну Наталія хто з них --- доведемо?
З чого взяли що в честь саме цього?
Діпутаті це ж маленькі депутати?
Так?
Діпутаті це ж маленькі депутати?
Так?