Azərbaycanlı.org

Ще раз про вірмен і їх неармянскіх іменах

З наших імен, прізвищ та вкрадених зразків азербайджанської культури вірмени створюють власні пам'ятники культури

14/01/2012

Стаття VII із серії «Вірменське задуха

Амра Ісмаїлов

У попередній, статті я процитував уривок з публікації вірменського автора Сусанни Петросян про те, як, з її точки зору, формувалися деякі вірменські прізвища, зокрема, вірменська прізвище Чахалян, до генеалогічної гілки якої, нібито, належав і радянський льотчик Валерій Чкалов !! ? Радянські люди, зокрема москвичі, жили своїм розміреним життям, і ніхто не здогадувався, що Герой Радянського Союзу легендарний Валерій Павлович Чкалов є прямим нащадком іншого героя, на «віддаленому кінці епохи» зі зброєю в руках боровся проти двох імперій, щоб помститися за присуджену йому прізвище «Чахалян». Каламбур якийсь виходить: вірменин Чахалян проти вірменського прізвища Чахалян, але дух останнього задоволений тим, що він знайшов своє продовження в російській прізвища «Чкалов», хоча вона і «кримсько-татарського походження» ...

Звичайно, сама по собі прізвище Чахалян ніякого наукового або політичного інтересу не представляє. Хіба мало російських прізвищ, які соціально, морально і духовно образливі, а в сенсі звучання аж ніяк не естетичні? Кабанов, Свинин, Собакевич, віслюків, гній, Мишкін, черножопая ... (Так-так, був такий російський купець першої гільдії черножопая. Торгував він з європейськими державами, суду його борознили моря і океани). Почуваючи себе незручно за своє прізвище, яка обов'язково повинна була бути присутньою при всякому зверненні іноземців до нього, він звернувся до царя з проханням дозволити йому, як дворянину, замінити прізвище на іншу. Цар Олександр відгукнувся на його прохання і наклав резолюцію: «Колір будь-який по смаку. Жопу залишити неодмінно! »

Випадок анекдотичний і загальновідомий. І згадав я про це лише тому, щоб ще раз звернути увагу на очевидні речі про те, що у всіх народів світу є прізвища красиві, змістовні, привабливі, але є і некрасиві, навіть в чомусь образливі. Але жодна нація не намагається створити з Навозова, Черножопова або Ішакова загальнонаціональних героїв. Жодна нація світу не дозволить собі, хоча б з міркувань почуттів національної гордості, придумати «романтичну версію походження прізвища« Чахалян »(читай: Чаггалян. Нагадаю: Чаггал - в перекладі означає шакал). У питанні про вірменина шакали С.Петросян, як справжня власниця вірменської психології звинувачує дві імперії одночасно - перську та турецьку, які змовившись, назвали бідного вірменина Шакаляном. Як і слід було очікувати, новоявлений шакал, точніше - чаггал, він же прототип Чкалова, виявився аж ніяк не з дюжини слабких. Волею Всесвітньої Історії опинившись в потрібний час в потрібному місці - серед хайскіх повстанців (де? - А.І.) ... в Криму (зауважте, не в Азербайджані, Туреччині або Персії, а в Криму !? - А.І.), родоначальник прізвища Чахалян «зі зброєю в руках вступив в бій з двома імперіями одночасно, до того ж», за незалежність своєї Батьківщини !!!

Дивна логіка: Кримські татари називають якогось вірменина «Чаха». Потім «Чаха» трансформується в прізвище «Чахалян», з перспективою приєднатися з видатним радянським льотчиком Чкаловим! Але родич Чкалова повинен бути якщо не героєм, то, щонайменше, - відважним. Саме з цієї причини майбутній вірменський національний герой, облагородивши себе «останнім випуском» вже знайомої нам прізвища, зрозуміло, в новому звучанні - «Чаггаляном», «хату покинув, пішов воювати, щоб землю в ... Ірані вірменам ... віддати !!! (Хай вибачить мене читач за зухвалий перефраз ідей великого Михайла Свєтлова - А.І.).

Імена та прізвища людей - це аж ніяк не своєрідне поєднання звуків і букв. Цей своєрідні закодовані знаки, що несуть соціальну, історичну, культурну та генетичну інформацію. В іменах і прізвищах людей відображені якісь межі національного буття, національної психології, національної самобутності. Історичні долі народів, сплески і згасання національного духу, славні сторінки історії народу і країни, періоди занепаду - все це відбивається на духовному, моральної і емоційної життя нації, на іменах і прізвищах людей, на назвах місць їх проживання. Тому вільний від політичної та ідеологічної заангажованості наукове вивчення прізвищ і імен є невід'ємною частиною теоретичного дослідження історії, духовного і морального життя, а також психології нації.

У зв'язку з розглядом вірменських і арменізірованних азербайджанських і турецьких імен та прізвищ ми зіткнулися з серйозною науковою проблемою - генеалогією цих імен і прізвищ. Ескізно її можна зобразити таким чином.

Через брак своїх власних, що йдуть від етнічних коренів і несучих відповідну інформацію про будь-якої стійкою базової культури імен та прізвищ, стародавні вірменські племена, прибувши в Малу Азію і Південний Кавказ, в основному в Азербайджан і Грузію, стали посилено виробляти в собі психологію пристосування . Запозичення чужого, що не викликає роздратування місцевого населення імені було одним з найголовніших напрямків пристосування прибульців-вірмен до нового середовища проживання і проживання. Тюркські, зокрема азербайджанські і турецькі імена і прізвища, перетворені в вірменські, підтверджують цю версію на всі 100%.

Генеалогія переважної більшості (80-90%) імен і прізвищ, які сприймаються зовнішнім світом як вірменські, позбавлені об'єктивних, реальних підстав, по-варварськи вирвано з власного коріння. Цей процес здійснений тричі. Перший раз - в момент запозичення чужого імені. Другий раз - при виробництві «вірменських» прізвищ шляхом з'єднання тюркських, арабських і перських понять, або ж шляхом додавання до азербайджанським іменах вірменського «ян» - Мірзоян, Алія, Кочарян, Азізяна і т.д. і т.п. Третій раз - при суто вірменської інтерпретації будь-якого імені і будь-який прізвища.

Наведений мною вище приклад з Чахаляном-Чаггаляном є типовим прикладом хибності і надуманості генеалогії вірменських прізвищ, навіть прізвищ якимось чином потрапили в історію політичних діячів.

Вірменські прізвища, як правило (маю на увазі прізвище, що закінчується на «ян»), складаються з тюркських, в основному - азербайджанських імен шляхом додавання до кінця цих імен закінчення «ян». Другий варіант - поєднання двох кореневих понять, складових стрижні, відповідно, двох різних азербайджанських імен та додавання в кінці «ян». Наприклад, Ага + хан + ян = Агаханян. Зрозуміло, є і такі вірменські прізвища, які закінчуються на «Янц», «уні», «ЕНЦ» та ін. Все це повинно бути предметом розгляду солідних монографічних досліджень. Ми ж на прикладі лише першої літери алфавіту, спробуємо показати яка питома вага азербайджанських імен в освіті вірменських прізвищ із закінченням «ян».

Але перш виділимо кілька ключових понять, включених в вірменське фаміліеобразованіе. Це такі ключові поняття: Ата -батько, Ага - повелитель, Ар (ер) - чоловік, Мелік - владика, Хосров - добра чутка, Хан - правитель, Бек - пан, Аллах - Бог, Аллахверді - богом даний.

Отже, ми вирішили зупинитися на букві «А» - першої букві алфавіту. Перерахуємо лише незначний список вірменських прізвищ, що починаються з літери «А» і освічених з азербайджанських імен.

Авазян - Аваза - заміна

Агаджанян - Повелитель, джан - душа + «ян»

Агаханян - Ага + хан

Агаян - Ага + »ян»

Агасян - Ага + вересня (сен-ви). А якщо Агаси, то - пан

Азадян - Азад - свобода

Аразян - Араз - щастя

Арамян - Ер мен - я чоловік (тюрк.)

Арвандян - Арванд - швидкий, стрімкий

Арзумян - Арзу - мрія

Асадян - Асад - найщасливіший

Асафян - Асаф - той, кого додає бог

Аскарян - Аскар (аскер) - воїн

Атабекян - Ата (батько) + Бек (пан)

Атаханян - Ата (батько) + Хан (правитель)

Афсарян - Афсар - вінець, корона

Аршадян - Аршад - старий

Аршакян - Аршак - чоловік, мужній

Ахвердян - Ахвердов - посланий Всевишнім

Аллавердян - Аллах -Бог, Верді - дав (Богом даний)

Ахадян - Ахад - єдиний

Ашрафян - Ашраф- благороднейший

Ашурян - Ашура - десятий день місяця Махаррам

Айазян - Айаз - прохолодний вітерець, зефір

Арсланян - Арслан - лев (тюрк), Аслан (азерб.)

Аліханян - Алі - чистий, могутній

Алібекян - Алі + Бек

Алтунян - Алтун - золото

Азізян - Азіз - дорогий

Азадян - Азад - вільний, найщасливіший

Атаян - Ата - батько, старший, святий

Атамян - Атам (мій батько)

Абдалбекян - Абдал - скор. форма від Абдулла

Агабекян - Ага + Бек

Цей перелік можна продовжити, але думаю, не варто. Досить і перерахованого. А якщо взяти інші літери алфавіту, то і вони з успіхом можуть змагатися з буквою «А». Наведу лише два-три приклади з дуже відомих, не тільки в Вірменії прізвищ:

Демірчян - коваль

Кочарян - кочовий

Капутикян - дверних справ майстер

Шахназаров - повелитель + погляд.

З прізвищами, здається все ясно. Не кращим чином йдуть справи і з тюркськими, особливо азербайджанськими іменами - як чоловічими, так і жіночими. Справа в тому, що прізвище - це родове поняття. Одну прізвище носять тисячі, а можливо, - і сотні тисяч людей. Скільки по Росії, наприклад, Іванових - піди, порахуй! На сотні тисяч одне прізвище.

На відміну від прізвищ, імена людей індивідуалізовані, персоніфіковані. Скільки в одній родині чоловік - стільки й імен. Правда, в масштабах села, міста або регіону імена багаторазово повторюються. Але, загалом, і в цілому, імен набагато більше, ніж прізвищ. Отже, число взятих вірменами напрокат азербайджанських імен у многократ перевершує число прізвищ, про які говорилося вище: Арбак, Арзуман, Арман, Армен, Арустам, Афтанділ, Агаджан, Агазар, Агаміров, Агаси, Азат, Айваз, Араз, Араз, Рейхан, Еган , Назені, Назік, Нане, Наріне, Нубар, Нунуфар, Нурі, Шаінар, Назар, Айкун, Айхатун, Салвіназ, Санам і т.д.

Більш-менш серйозне ознайомлення з вірменськими іменами показує, що з усієї кількості цих імен, лише 5-10% є власне вірменськими. Але є один момент, службовець своєрідним щитом, - це написання цих імен російською мовою. При написанні азербайджанських і турецьких імен російською відбувається заміна букв, наприклад, ə на а, Н, h на х, ü на у і т.д. Все це надає іншого звучання азербайджанським і турецьким іменах, і недосвідчена читач сприймає їх за вірменські. Багато імен мають турецьке коріння. У російській варіанті все це змазується і тим самим полегшується арменізація наших імен.

Вірменська ономастика є найбільш помилковою, самої політизованою і самої ідеологізованою в світі, від якої пре чадом печерного націоналізму та неоекстремізма. Якщо хтось сумнівається в цьому, рекомендую звернутися в Інтернет і уважно вивчити вірменські (нібито вірменські !?) імена і прізвища, пропоновані до уваги читачів Акопом Акопяном.

Ось, наприклад, інтерпретація вірменського імені «Арарат». «Арарат» - Священна гора, в межах Вірменського нагір'я ». Те, що у Вірменії так люблять турецьку гору Агридаг (Агри) - це дуже добре! Але чому Арарат? У турецьких джерелах чорним по білому написано: «Агри». Не менш примітивною і помилковою є наступна теза: «Арарат - Священна гора, в межах Вірменського нагір'я». Шановні ХАІ! Повірте, немає такого нагір'я. Не треба мучити і тішити себе домислами і вигадками.

Інший приклад: «Ара в честь вірменського царя Ара Прекрасного». Керуючись цією логікою, напроти імені Петро росіяни повинні написати: «На честь Петра Великого». А турки напроти імені Кемал повинні написати: «На честь Великого Мустафи Кемаля Ататюрка». Чи не правда - смішно ?!

Третій приклад: «Шаміра - аналог імені Семіраміда». Попутно зауважимо прикре упущення - треба було сказати «вірменський аналог». Адже з IX століття до н.е. і до цього дня людству не вдавалося створити аналог імені Семіраміда (и?). Але вірмени успішно вирішили цю задачу. Де ж Нобелівська премія? Ай, яка досада. Виявляється, її присудили одному всіх вірмен, кровожерові Михайлу Горбачову ...

Давайте, розберемося - в чому суть «аналога» і для чого він потрібен? Для цього на початку звернемося до енциклопедичного словника: «Семіраміда (Ассірії Шаммурамат), цариця Ассирії в кінці IX століття до н.е., вела завойовницькі війни (головним чином в Мідії). З ім'ям Семіраміди традиція пов'язує спорудження «висячих садів» в Вавилоні - одне з семи чудес світу ». Отже, ні саме ім'я «Семіраміда», ні його Ассірії вимова «Шаммурамат» не дають ніяких підстав стверджувати, що «Шаміра» - це аналог «Семіраміди».

Я вже зазначав в одній з попередніх статей, що вірмени одна з небагатьох націй світу, які вміють легко і безболісно пристосовуватися до будь-якої соціальної або етнічної середовищі, до примх будь-якої системи і вируючому історичного процесу. Вірмени пристосовують і підганяють (як сукню до тіла) свої імена до імен і титулів мертвих в розрахунку бути визнані і шановані сучасниками. Випадок з ім'ям Семіраміди якраз відноситься до цього розряду дій.

А тим часом держава Мідія, з якої воювала Семіраміда, розташовувалася на території Азербайджану. А тому у азербайджанців куди більше шансів придумувати аналогії. Але вони цього не роблять. Бо це некрасиво. У нас можуть назвати дитину ім'ям багатьох історичних особистостей (Тімурчін, Тамерлан, Тельман, навіть ... Онєгін - був такий випадок). Але при цьому ні хто не займається пошуком «аналогів». Така форма самоствердження нації нам не потрібна.

Якби звичайна вірменська родина назвала новонародженого або новонароджену Володимиром (маючи на увазі Путіна), Катериною (думаючи про імператрицю Росії), Жаком або Ніколя (мріючи стати ріднею французького двору), то навряд чи варто було звернути на це увагу, тому що перераховані імена тиражовані в світі в десятках тисяч примірниках. А ось винаходити аналоги імен, повірте, розсудливій людині і в голову не прийде.

Досить цікавою є і питання про Ототожнення вірменами деяких вірменських імен з російськими іменами на підставі випадкового збігу кількох літер або близькості звучання імен. Такий був підхід до прізвищ Чахалян і Чкалов, до імен Ованес і Ваня. Як то кажуть, для більшої переконливості наведемо ще кілька прикладів. Акоп Акопян порівнює: «Нікогайос - Пане Миколо, Нікогос - Пане Миколо, Нікол - Микола».

Далі: «Ашхарабан - Володар світу (Володимир). Треба думати, що тут мова йде не про Володимира Ілліча, тому що для вірмен це вже відпрацьований матеріал, а про Володимира Володимировича, до того ж не про Маяковського В.В., а про Путіна В.В. Адже форпост не може, та й не має права, міркувати інакше.

І ще: «Аствацатуров (Асцатур (сокращ.), Асватур (сокращ.) - Богомданний (Богдан). Тепер я« зрозумів », що Богданов і все махісти були дані філософії вірменським богом.

Те, що імена та прізвища азербайджанців перекочували в свідоцтва про народження, паспорта і будинкові книги вірмен можна пояснювати по-різному: і особливостями історичної і соціального життя цього народу, і збігом обставин, і своєрідністю національного характеру і т.п. Але нормально мислячій людині навіть на думку не спаде таємничість загадки, що є рушійною пружиною подібних дій. Ключ до розгадки цієї загадки ми знову ж знайшли у вірменки С.Петросян: «Важливіше і цікавіше для нащадків зберегти пам'ять про причини появи імені та прізвища, що став основою їх прізвища - дорогоцінної пам'ятки національної культури».

Тепер все прояснилося. Виявляється, створення з імен і прізвищ інших народів власне вірменських імен та прізвищ є складова частина багатовікової роботи Хаєв зі зведення пам'ятників національної культури ... Але разом з тим Сусанна Петросян зробила добру визнання. Виявляється, національна культура вірмен настільки слабка, що її потрібно реанімувати за допомогою вкрадених імен та прізвищ, азербайджанських народних пісень (наприклад «Сари гялін») і неповторних творів музики, за допомогою геноциду нашої культури. З 13 чудових мечетей, які функціонували на початку ХХ століття в столиці Західного Азербайджану, місті Іраване (нинішній Єреван), жоден з них не збережений. А на цьому пустирі з наших імен, прізвищ та вкрадених зразків азербайджанської культури вірмени створюють власні пам'ятники національної культури ...

Красиве, благородне ім'я - це дуже добре! Чесна, відкрита, щира тяга до такого імені заслуговує всілякого схвалення. Але носити чужі імена і на кожному кроці упускати його в бруд - це аморально і безвідповідально. І як тут не згадати Маяковського:

«Якщо тобі« корова »ім'я,

У тебе повинні бути молоко і вим'я ».

І далі з незначною редакцією:

«Якщо тобі вірменин ім'я,

Ім'я кріплення справами своїми.

А якщо гниль тримайте ви мені,

Те риса ль в самому дзвінкому імені! »

Ряд вірменських авторів інтерпретують вірменські імена і прізвища з неприхованим бажанням облагородити їх. Але при цьому я не зустрів жодного прізвища, що свідчить про шляхетність нації. Немає жодної вірменської прізвища, по якій можна було б сказати: «Ця нація не може топтати хліб, яким століттями щедро годував його сусід». «Ця нація не може дозволити собі нанизувати на багнети автоматів грудних немовлят за те, що вони азербайджанці». «Ця нація здатна говорити Правду».

* * *

Див. також:

► Вірменське задуха (стаття I)

►Армянское задуха (стаття II)

►Армянскій спрут. Стаття III із серії "Вірменське задуха"

►Армянін пише, брехнею дихає ... Стаття IV із серії «Вірменське задуха»

►Іскусство брехати або моральна злиденність? Стаття V із серії «Вірменське задуха»

►Армянін і його неармянское ім'я (Стаття VI із серії «Вірменське задуха»)