Укладачі довідників по жаргону полюють за екзотикою і самі її придумують

- Вікторе Васильовичу, як збирають настільки екзотичний матеріал?

- Криминалист Сергій Потапов в 1920-і роки узагальнював записи, надіслані з місць службовцями ОГПУ. Покійний смоленський професор Володимир Биков перевіряв дані художньої літератури, звертаючись до думки носіїв фені. Академік Дмитро Лихачов, фантаст Сергій Снігів і комінтерновец Жак Россі знайомилися з фєнєю шляхом включеного спостереження в якості зеків. Данциг Балдаев багато років служив в правоохоронних органах.

До речі, це не вберегло його від помилок. У нього (в «Словнику тюремно-табірної-блатного жаргону» (1992), одним з упорядником якого був Балдаев. - «ВМ») є слово «ун» ( «візьми»). По правді, це англійське up - «на (д)», своєрідно прочитане і зрозуміле як «на», тобто «бери». Не завжди звернення до информантам гарантує чистоту матеріалу.

з архіву

Відомий філолог Віктор Шаповал

- Який словник кращий?

- Найповніші - «Великий словник російського жаргону» професорів Володимира Мокієнко і Тетяни Нікітіної та «Словник тисячолітнього російського арго» професора Михайла Грачова. Але у великому словнику не весь матеріал можна швидко перевірити, багато потребує подальшого дослідження. Найточніший словники - невеликі, вони відображають особливості мови обмеженої групи протягом короткого періоду часу.

Однак проблема в тому, що словничок на 10 сторінок не буде продаватися. Упорядника хочеться обов'язково додати слова, які широкій публіці не відомі і нібито здобуті мало не з ризиком для життя. І чомусь саме серед цих слів виявляється чимало таких, які іменуються «примарними словами».

з архіву

«Великий словник російського жаргону» Володимира Мокієнко і Тетяни Нікітіної (вперше вийшов у 2000 році) - один з найбільш повних довідників по цій темі

- «Примарними»?

- У «Збірнику жаргонних слів і виразів» Івана Воріводи (1979) наведено слово «лашла» і його значення - «ворог». Насправді це спотворене при переписуванні «ліпила» - «лікар».

З документами «для службового користування» (наприклад, матеріалами, зібраними працівниками МВС) укладачам словників доводилося працювати в особливому читальному залі, в строго певні години ... А потім не виходило розібрати власні записи.

У 1992 р укладач іншого словника запозичив «лашла» і додав для більшої зрозумілості синонім: «ворог, недруг». А у 2000 році третій укладач перечитав його словник, і знову криво. Тепер небувале слово «лашла» означає не тільки «ворог», а ще й ... «недуга».

Інша проблема - недооцінка історичної перспективи. Бракує вказівки на точне місце і час фіксації і характеристики інформантів. Неможливо використовувати опис жаргонного слова вічно. Наприклад, у Данцига Балдаева є слово «пряник» - «молдаванин-націоналіст». Ймовірно, могло бути зафіксовано незабаром після Другої світової. По-румунськи (і помолдавскі) «врянік», «вреднік» - це «умілець, хитрун». Вже з півстоліття таких груп молдаван в російських таборах немає.

- Хто використовує ці словники, крім філологів і працівників органів?

- Наприклад, письменники і сценаристи. Але не завжди вдало. У серіалі «Червоні гори» професійний злодій (нібито) в 1941 році говорить: «Дьоготь в бадді, балясина на Кардіф», тобто «чай (чифирь) в гуртку, сало на (чорний) хліб».

«Кардіф» - це одеське слово, назва марки пароплавного вугілля з валлійського Кардіффа або Шпіцбергена. Він був витіснений донецьким антрацитом вже в роки Першої світової війни. Майже неможливо уявити довгожителя, який би використовував слівце зі свого дитинства.

- Вам знання жаргону прігождается в звичайному житті?

- На щастя, ні. А ось професор Михайло Грачов в одному інтерв'ю розповідав, що одного разу вчасно продемонстрував свої знання і завдяки цьому пізнє повернення додому закінчилося благополучно.

ДОВІДКА

Віктор Шаповал народився в 1958 році. Кандидат філологічних наук, доцент Інституту гуманітарних наук Московського міського педагогічного університету. Автор «Словника циганізмов» (2009), безлічі робіт по лексикографії жаргону.