Українським вченим дозволили досліджувати могилу князя Данила Галицького в Польщі

30 08 2012

Україна

Українська сторона отримала дозвіл на проведення археологічних досліджень на місці передбачуваного поховання князя Данила Галицького в польському місті Хелм. Щоб домогтися цього, Міністерство економічного розвитку і торгівлі передало в користування Української Римо-Католицької Церкви одну з будівель у Львові, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Комерсант .

Українська сторона отримала дозвіл на проведення археологічних досліджень на місці передбачуваного поховання князя Данила Галицького в польському місті Хелм Українська сторона отримала дозвіл на проведення археологічних досліджень на місці передбачуваного поховання князя Данила Галицького в польському місті Хелм. Щоб домогтися цього, Міністерство економічного розвитку і торгівлі передало в користування Української Римо-Католицької Церкви одну з будівель у Львові, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Комерсант .

Експерти в області релігії вважають, що розкопки можуть стати важливою подією як в церковній, так і у світській археології. У свою чергу археологи стверджують, що могила Данила Галицького давно знищена.
Про те, що Україна домоглася дозволу на проведення пошуків останків князя Данила Галицького, розповів міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко. "Міненерго мало передати римсько-католицької церкви будівля у Львові, де зараз знаходиться підвідомчий міністерству філіал Держтехстандарту. Однак ми запропонували почекати з передачею, зажадавши натомість право на проведення наукових досліджень в Хелмі, де, за історичними даними, був похований Данило Галицький", - пояснив він.
Данило Галицький народився приблизно в 1201-1204 році. У різний час був великим князем Волинським, Галицьким і Київським, є засновником Львова і Хелма. Помер у 1264 році і був похований в церкві Пресвятої Богородиці в Хелмі (нині - Люблінське воєводство в Польщі). Зараз на місці цього храму знаходиться базиліка Різдва Пресвятої Діви Марії (римсько-католицька церква), побудована на старих фундаментах в 1735-1756 роках.
За словами пана Порошенка, раніше Католицька Церква перешкоджала проведенню подібних досліджень. "Ми запропонували поставити таку умову для передачі. Тим більше що за законом будівля у Львові не підлягає обов'язковій реституції - там знаходилася трапезна ченців-домініканців, а отже, це не місце здійснення богослужінь". Міністр сказав, що ця пропозиція була задоволена. Як стало відомо "Комерсант", для того щоб українські вчені могли почати дослідження, було задіяно і МЗС, чиї представники вели переговори з польською стороною.
В даний час створена українсько-польська спільна група, поки не приступила до розкопок, а тільки веде переговори про початок досліджень на місці передбачуваного поховання князя Данила Галицького. За інформацією "Комерсант", українські вчені вже виїхали в Хелм.
Експерти в області релігії позитивно поставилися до перспективи проведення подібних досліджень. "Якщо ці розкопки почнуться, то вони стануть важливою подією не тільки для церковної, а й для світської археології. Навіть якщо останки князя ні знайдено, то археологи можуть виявити там багато чого іншого, що дасть додаткову інформацію про життя Галицько-Волинського князівства" , - заявила "Комерсант" віце-президент Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович.
Разом з тим археологи до основної мети досліджень поставилися скептично. "Знайти поховання абсолютно неможливо, так як воно давно знищене. Тому всі розмови про якусь могилу Данила Галицького абсолютно ненаукові. Хоча там дійсно можна знайти багато цікавого, що відноситься до періоду Галицького князівства", - впевнений директор Інституту археології Національної академії наук України Петро Толочко.

Теги: