Ура! Дивіденди приїхали!

Зараз в Україні немає більш важливої теми для обговорення, ніж проблема фінансово-економічної кризи. Зародившись в США, ця напасть розповзлася по всьому світу. Прийшла і до нас. І тепер вся наша владна система стурбована тим, щоб не дати розвалитися економіці і банкової системи. Захвилювався і простий люд, яка має заощадження (вклади) або різні цінні папери.

Ось і я є власником акцій в поштово-пенсійному банку «Аваль» (зараз він називається «Райффайнзен Банк Аваль»). Свого часу мені, як і кожному громадянину країну, вручили компенсаційний сертифікат (ваучер), який давав право володіння однією 50-мільйонний частиною багатства України (округляємо число жителів на той час). Зрозуміло, що в цій частці, враховуючи чималі багатства в нашій країні, мені належать солідні цінності.

Наприклад, тільки з корисних копалин є десь і мій вагон вугілля, і вагонетки різної руди, і цистерна нафти, і багато чого іншого. Акції вкладені в підприємства і, природно, повинні приносити прибуток мені у вигляді дивідендів. Спочатку я їх одержував по 1 грн. 30 коп. щорічно (!). Уточню: всього акцій 251 шт. по 10 коп. кожна, т. е. моє «багатство» оцінено аж у 21 грн. 10 коп.

Потім кілька років не було виплат. Якось на очі потрапила газета з портретами і рейтингами багатих людей, серед них і президент «Авалю» Ф. Шпиг зі своїми 800 млн. Доларів.

Потім в одному інтерв'ю А. Яценюк сказав, що свій перший мільйон він заробив в банку «Аваль» на операціях з цінними паперами. Мені ж втовкмачити в голову замість «операції» - «махінація», але, охолонувши, прийшов до висновку: десь 95% громадян не мають уявлення про те, як, не спускаючись у шахту, не встаючи за верстат, що не сідаючи за кермо трактора, можна, опалим лише папірцями, отримати мільйони. Мабуть, це доля спритних, спритних і знають.

Хотів звернутися з судовим позовом в «Аваль», але раптом диво: прийшло запрошення отримати дивіденди. У відділенні банку на вул. Луговий при гіпермаркеті.

Привітні дівчата веліли заповнити аж 4 заяви, т. Е. Отримати дивіденди за 4 роки! Я вже було пошкодував, що не взяв велику сумку, але виявилося, що в ній не було потреби - отримав я за кожен рік по дві з гаком гривні (одну квитанцію додаю).

Я вже було пошкодував, що не взяв велику сумку, але виявилося, що в ній не було потреби - отримав я за кожен рік по дві з гаком гривні (одну квитанцію додаю)

Коментувати нічого не хочу, це ганьба і знущання з боку банку. Якщо врахувати те, що щорічно запрошували акціонерів на збори то до Львова, то в І.-Франківськ, то в Житомир, куди треба їхати за свої гроші, бо дивідендів вистачить лише на маршрутку до вокзалу. Якщо порахувати число офісів, число отримують, думаю, пристойну зарплату співробітників, то дві гривні для кожного «ваучерніка» - це недозволена розкіш.

У зв'язку з кризою я вирішив хоч якось допомогти побороти його і через газету звертаюся в «Аваль»: перерахуйте мій внесок - «дивіденди за 2008 рік» в повному обсязі - до стабілізаційного фонду Кабміну. Закликаю також всіх наших мільйонерів і мільярдерів наслідувати мій приклад і перерахувати туди ж, не чіпаючи самі вклади, а хоча б тільки дивіденди (!) За цей рік. Хоч якась, але буде допомога державі. Прізвища потенційних жертводавців не вказую, щоб не порушувати їх спокій.

Низько вклоняюся «Авалю», дякую за добавку до пенсії. А своїх колег-акціонерів вітаю з отриманням довгоочікуваних «дивідендів».

PS В разі відмови СФ від мого внеску прошу керівництво банку надалі перераховувати мої дивіденди в швейцарський банк, відкривши на моє ім'я рахунок. Не хочу принижуватися і по дві години стояти біля віконця комп'ютерної кабінки в очікуванні подачки.

Київ

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...