валютний жор
29 серпня виконавча рада МВФ розпорядився виділити нашій країні другий транш кредитної лінії stand-by на суму близько $ 1,39 млрд. І погодився виконати прохання уряду про об'єднання двох наступних виплат, запланованих на цей рік, в одну.
Коли і борги в радість
У повідомленні фонду сказано, що загальне фінансування України при цьому залишиться незмінним. В рамках кредитної програми країна за два роки повинна отримати $ 16,67 млрд. Хоча раніше наші чиновники оперували сумою в $ 17,01 млрд. Таким чином, загальний обсяг виділених коштів вже зменшений на $ 330 млн.
У прес-релізі, оприлюдненому після засідання ради, також відзначено, що Україна двома траншами виділено $ 4,51 млрд., Т. Е. Понад чверть передбаченої кредитної лінії.
І в МВФ не приховують, що сумніваються в успіху економічної політики уряду Арсенія Яценюка «через динаміки політичної ситуації». У фонді ясно дали зрозуміти, що другий транш був виділений виходячи з припущення, що конфлікт в східних областях «буде вщухати в найближчі місяці».
Як заявила директор-розпорядник фонду Крістін Лагард, українська влада проводить тверду політику по стабілізації економіки і відновлення зростання в набагато гіршій середовищі, ніж очікувалося. Ескалація конфлікту на сході і поточна геополітична напруженість лягають важким тягарем на економіку і суспільство, викликаючи глибокий спад і відхилення від цілей програми в короткостроковій перспективі.
Щоб виділити нашій країні кошти, МВФ довелося затвердити відмови від виконання критеріїв ефективності, пов'язаних з накопиченням міжнародних резервів НБУ і зміною чистих внутрішніх активів Нацбанку (грошова база без резервів), дефіцитом сектора держуправління і гарантованого державою боргу.
За даними НБУ, станом на липень п. Р за Нацбанком значилося офіційних резервних активів на $ 16,07 млрд., З яких $ 10,07 млрд. Припадало на цінні папери і тільки $ 4,31 млрд. - на валюту і депозити. При цьому до вересня включно необхідно було виплатити $ 864 млн. Зовнішнього боргу, з них $ 357 млн. - відсотки за взятими раніше кредитами.
У наступні 9 місяців, до липня 2015 року, Україна повинна виплатити зовнішнім кредиторам ще $ 4,025 млрд., В тому числі $ 903 млн. Відсотків.
Легко переконатися, що ці виплати перевищували наявні на той момент у НБУ валютні резерви, в перспективі мали б вимагати скупки Нацбанком валюти на внутрішньому ринку, замість того щоб продавати її резидентам з метою зниження ажіотажу, і сприяли б подальшій девальвації гривні.
Тим часом 27 серпня, коли гривня пробила нову курсову «діру», Арсеній Яценюк заявив, що прийнятний для української економіки валютообмінний курс становить 12 грн ./$. «Вище ми не витримаємо», - сказав прем'єр-міністр і закликав НБУ стабілізувати курс національної валюти.
Ще в липні за підсумками роботи в Києві глава місії МВФ Микола Георгієв повідомив, що деякі ключові елементи програми співпраці між фондом і урядом України довелося переглянути. Зокрема, параметри падіння ВВП - до 6,5% в порівнянні із запланованими 5%. Українська влада погодилися з тим, що бюджетні надходження скоротяться ще на 1% ВВП через військові дій в східних регіонах, і взяли на себе зобов'язання на цю ж суму зменшити бюджетні витрати.
Серед умов подальшого кредитування виявилися також нові параметри сукупного фіскального і квазіфіскального (офіційного і прихованого) дефіциту держбюджету - 10,1% і 5,8% ВВП на 2014-й і 2015 р замість завізованих раніше 8,5% і 6,1% .
Квазіфіскальний дефіцит, до якого відносять зарплати, що виплачуються за рахунок банківських позичок і накопичення заборгованості, прострочені і без повернення кредитів в банках, фінансування державою збитків держпідприємств і т.д., особливо небезпечний для економіки.
Після вступу на посаду Арсеній Яценюк оцінив цей показник не менш ніж в 500 млрд. Грн., Т. Е. Третину ВВП. Найбільшими боржниками, за версією прем'єра, були НАК «Нафтогаз України» з дефіцитом 33 млрд. Грн. і боргами перед кредиторами - $ 7,7 млрд., «Укравтодор» - 37 млрд. грн. і «Укрзалізниця» - 24 млрд. грн. На аудит сотень інших держпідприємств у влади часу не було.
Тому можна впевнено говорити про те, що, підписавши кредитну угоду з урядом України і видавши перший транш, в МВФ не мали вичерпною інформацією про ситуацію в економіці, а сподівалися на обіцянки влади поправити справи підвищенням тарифів на енергоносії, скороченням працюючих в держсекторі і заморожуванням зарплат і пенсій.
І ось через чотири місяці директор-розпорядник МВФ пані Лагард говорить про те, що «понижуючі ризики для програми залишаються дуже високими». Під цим, очевидно, слід розуміти можливість зменшення або навіть припинення фінансування фондом нашої країни.
Продовження stand-by в нинішньому форматі «залежить від своєчасного врегулювання конфлікту на сході, а також від високих показників і націленості політики влади на заплановані реформи». При цьому неодмінною умовою досягнення макроекономічної стабілізації та пожвавлення росту є фінансова і технічна допомога міжнародного співтовариства.
За інформацією Мінфіну, додатково до кредиту МВФ Україна до кінця року розраховує отримати з різних джерел (Всесвітній банк, Європейський банк реконструкції і розвитку, Європейський інвестиційний банк, Євросоюз, допомога США, Канади та інших країн, випуск євробондів) близько $ 6,3 млрд.
До кінця травня влада встигла отримати з цієї суми лише $ 1,15 млрд., А більша частина виплат, намічених на кінець липня, т. Е. Ще $ 3,6 млрд., Була заморожена до врегулювання спірних питань з МВФ.
Теоретично розблокування кредитної лінії фонду дозволяє нашій країні розраховувати на додаткове фінансування до $ 5,15 млрд. З урахуванням коштів, запланованих на період до кінця вересня. Однак макроекономічні проблеми та ризики, про які говорять в МВФ, можуть в рази зменшити обсяг виділених кредитів і фінансової допомоги.
Адже навіть за умови девальвації національної валюти з 8 грн. до 13 грн ./$ конвертація експортних надходжень в гривню за новим курсом прогнозно дасть держбюджету всього на 1,5% більше коштів, ніж навесні планувалося при складанні головного фінансового документа. Про це стало відомо в липні після коригування бюджету. Для підтримки позитивного зовнішньоторговельного балансу влади припинили закупівлі газу у Москви і обмежують імпорт товарів повсякденного попиту, через що ціна на багато імпортних товарів зростає як на дріжджах.
Непереборним обставиною для отримання наступного здвоєного траншу МВФ і наступних, т. Е. Ще $ 12 млрд., Є офіційний вступ України в війну з Росією. Як тільки в країні буде оголошено військовий стан, співпраця з МВФ негайно припиниться.
Україна залишиться одна зі своїми макроекономічними проблемами і може розраховувати лише на військову і гуманітарну допомогу. Грошей воює державі МВФ не дасть, банки також звернуть спільні програми з Україною. У нинішній економічній ситуації наслідками цього кроку можуть стати подальша девальвація гривні і гіперінфляція.
Грабіж в операційний день
Українцям вже дали відчути залежність від прихильності МВФ і інших міжнародних кредиторів, коли фонд взяв паузу для роздумів про те, чи слід виділяти гроші нашій країні.
Як відомо, рішення про виділення нових коштів було прийнято фондом із запізненням від спочатку затвердженого графіка більш ніж на місяць. І ця обставина з потурання Нацбанку самим негативним чином відбилося на курсі національної валюти по відношенню до долара США та інших світових валют.
Минулого місяця НБУ чотири рази знижував вартість гривні, опустивши її 27 серпня до нового історичного мінімуму - 13,89грн ./$. В цей час на міжбанківському ринку долар торгувався по 14,5 грн., А готівкова американська валюта в обмінниках - по 15 грн ./$.
Після повідомлення про виділення МВФ чергового траншу гривня трохи зміцнилася. Встановлений в даний час НБУ офіційний курс нацвалюти - 13,11 грн ./$. Але і це нижче критичного мінімуму 12 грн ./$, про який говорив Яценюк.
У день рекордного падіння гривні глава Нацбанку Валерія Гонтарєва зібрала у себе керівників 40 найбільших банків країни і разом з ними обговорювала, як зупинити її падіння.
Результатом наради стало меморандум про готовність знизити курс нацвалюти до 12,5-13 грн ./$. Для цього банкіри обіцяли регулятору не розхитувати гривню спекулятивними операціями. В кінці минулого місяця НБУ ввів в дію відразу кілька актів, які, зокрема, зобов'язують експортерів продавати на міжбанківському ринку 100% валюти, що надійшла.
Банкам заборонили видавати валютні кредити юрособам для їх використання на внутрішньому ринку. Дозволено кредитування виключно для зовнішньоторговельних операцій.
Фінустанови, які отримали збитки від анексії Криму та бойових дій на Донбасі, т. Е. Більшість установ з філіями в цих регіонах, НБУ не буде карати за відступ від нормативів по формуванню і зобов'язаннями.
Натомість ці організації зобов'язали не видавати населенню кредити без забезпечення, до яких відносяться позики на покупку товарів і дрібні кеш-кредити, і не розширювати філіальну мережу, обмежили у видачі грошей інсайдерам (пов'язаним особам та акціонерам), виплати премій і бонусів менеджерам і дивідендів акціонерам (крім власників привілейованих акцій), покупці облігацій (крім випущених під гарантію Кабміну) і в достроковому погашенні власних боргових паперів, якщо їх викуповують за ціною дорожче 50% номіналу.
Кульмінацією ж раденія влади про стабілізацію гривні стала постанова НБУ № 540 від 29 серпня «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України».
Цим рішенням Нацбанк з 2 вересня заборонив фінустановам видавати громадянам готівкову валюту інакше як в гривневому еквіваленті. Заборона поширюється не тільки на переклади заробітчан своїм родичам і близьким, виплату депозитів, а й на кошти, що надійшли на карткові або банківські рахунки іноземців, які проживають в Україні.
Далі НБУ обмежив продаж валюти фізичним особам сумою 15 тис. Грн. в день на людину в гривневому еквіваленті. Більше можна отримати тільки в декількох банках одночасно.
Аналогічної сумою обмежені щоденні валютні перекази за внеторговим операціями. Причому щомісяця не можна переводити більше 150 тис. Грн. валюти в еквіваленті.
Виняток зроблено для переказів коштів на лікування, в зв'язку зі смертю за кордоном, покриття судових вимог, нотаріальних зборів та інших обов'язкових платежів, оплати праці нерезидентів, пенсій і аліментів, для виїжджаючих на ПМЖ за кордон і т. Д. Але для проведення таких платежів знадобляться підтверджуючі документи.
Для гривневих платежів сума, видана в один операційний день через касу, не повинна перевищувати 150 тис. Грн. Крім відрядження, пенсій, стипендій, виплат Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та соціальних виплат. Та й то з деякими застереженнями.
Банки отримали право достроково погашати валютні вклади і депозитні сертифікати в національній валюті за офіційним курсом НБУ на день проведення операції. Таким чином, люди, які вклали в банківську систему тверду валюту, ризикують отримати назад слабку гривню і не дорахуються відсотків за вкладами.
На цьому тлі тьмяніють обмеження, введені цією ж постановою для самих банків, яким заборонили достроково погашати закордонні валютні кредити. НБУ оголосив, що не реєструватиме і доповнення до кредитних угод, які передбачають таку можливість.
Крім того, перевищення приходу валюти в фінустанови перед витратою обмежена 1%. НБУ намагається обмежити спекулятивне завзяття комбанків.
Як справедливо помітили багато коментаторів дій НБУ, Валерія Гонтарєва і Петро Порошенко фактично санкціонували грабіж банками простих громадян, на що не наважилися їх попередники - Янукович і Арбузов. Введені валютні обмеження в черговий раз перекреслили і так слабку довіру до національної валюти.
За цим незмінно піде втрата довіри до державних інституцій і проводяться нинішньою владою реформ. Нагадаємо, що в квітні, ще не будучи президентом, Петро Порошенко запевняв, що після приходу в країну грошей МВФ та іншої фінансової допомоги гривня зміцниться до рівня менш ніж 11 грн ./$. Дійсність підкоригувала прогноз глави держави в гіршу сторону, а змін на краще на горизонті поки не видно.
Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...