Вибори в Росії: партія Путіна зберігає повний контроль над Держдумою

Вибори в Росії: партія Путіна зберігає повний контроль над Держдумою

Вибори в державну Думу Росії підтвердили життєздатність путінської системи управління. Залишається тільки одне питання: чи надовго?

Результат в майже 50% в будь-якій цивілізованій країні світу сприймався б як колосальний успіх. І тільки в Росії найбільше такого результату радіє опозиція. Партія влади отримає всього якихось 238 мандатів з 450! Ось вона, «перемога» опозиції - «Єдина Росія» втратила конституційну більшість! Ось воно - нищівної поразки Путіна і його команди!

Тим часом така радість не зовсім зрозуміла. Адже всі конституційні зміни з ініціативи владного тандему вже давно внесені. До того ж залишиться тим самим і склад нової Думи. Чи зміниться, мабуть, тільки її конфігурація. Але чи багато це значить? Якщо подивитися на результати голосування російських депутатів минулого скликання, стане ясно, що практично будь-яке рішення і тоді приймалося не менше 350-400 голосами, а значить «за» разом з єдиноросами частенько голосували і так звані парламентські опозиціонери. Що зміниться тепер, коли ті ж яйця розклали по різних кошиках, ті ж гроші переклали з кишені брюк в кишеню піджака? Чи зміниться від зміни місць сума доданків?

Всякий мельник: «Єдина Росія» і тепер отримала найбільше мандатів у Думі. І скільки при цьому дісталося іншим партіям, особливого значення не має. Адже ті 15%, які за 4 роки розгубила «ЄР», розподілилися між «нафталіновою» комуністичною партією Геннадія Зюганова, партією «шоумена» Володимира Жириновського, який протягнув на собі весь список ЛДПР, а також «Справедливою Росією», яка в 99,99 % випадків згодна з партією влади. Якщо це альтернатива, то росіянам можна тільки поспівчувати. А реальної опозиції в Росії немає, і найближчим часом, судячи з усього, не передбачається. Якщо і можливі хоч якісь зрушення, то точно не на ліберальному «фронті» або в тилу кишенькової опозиції, а швидше вже під впливом наростаючого «національного чинника».

Звичайно, лідерам «Єдиної Росії» довелося напружитися. Путін і Медведєв особисто проводили виборчу кампанію, зустрічалися зі студентами, вчителями, блогерами, регіональними журналістами, пенсіонерами, і навіть дали різку відповідь на ЄвроПРО . Передвиборчий час в телеефірі для правлячого тандему у багато разів перевищувало хронометраж виступів всіх інших партій разом узятих. У прямих ефірах і записах росіянам раз у раз розповідали, що «жити стало краще, жити стало веселіше», а труднощі, які залишилися, будуть незабаром подолані. Головне - проголосуйте за «ЕР».

В одному з передвиборних агітаційних роликів Дмитро Анатолійович, розповідаючи про успіхи своєї «Єдиної Росії», серйозно попередив: «ми її (батьківщину - авт.) Не віддамо». Так і вийшло, влада збережена. До слова, більше всіх господарів Кремля на виборах порадував Рамзан Кадиров: в Чечні за «ЕР» проголосувало всього лише 99,48% при явці 99,51% (!!!)

Справедливості заради відзначимо, що склад єдиноросів в новій Думі сильно зміниться. Його обіцяють оновити більш, ніж на половину. І хоча повз Думи пролетіли «друзі» України Костянтин Затулін і Сергій Марков, зате їм знайшли гідну заміну. Наприклад, у фракції «ЕР» з'явиться Марія Кожевнікова, більш відома як Аллочка Гришко з молодіжного серіалу «Універ ».

Як би там не було, але росіян ще до початку виборчої кампанії обмежили у виборі, не допустивши до участі в парламентських змаганнях ряд опозиційних сил. Багато партій просто не пройшли реєстрацію в російському Мін'юсті і не змогли потрапити в бюлетені. І скільки б влада не називала лідерів ПАРНАС (очолюваного Нємцовим, Касьяновим і Рижковим) або «Іншої Росії» (очолюваної Лимоновим) політичними клоунами, але факт залишається фактом: у них не було можливості поборотися за місця в парламенті. І це при тому, що в цілому в російських партіях перебуває тільки 3% виборців. У людей, які хотіли б бачити нові обличчя, вибору за великим рахунком не було. Найактивніші з них протестували проти такого стану справ в день виборів на вулицях і площах Росії. Але таких була меншість. Більша ж частина вважає за краще, як і в старі радянські часи, дискутувати тихо - на кухнях, в соціальних мережах, інтернет-блогах.

Цікаво, але навіть при такому розкладі влада побоювалася бунту 4 грудня. У місцях проведення акцій так званої несистемної опозиції в центрі Москви - на Тріумфальній і Манежній площах - було стягнуто стільки людей у ​​формі, що, здавалося, там розгорнулася ціла армія невеликої країни. А Червону площу в день виборів несподівано просто закрили - «з технічних причин». Нечисленні ж несанкціоновані акції швидко «придушили» тисячі поліцейських. Але протестний електорат у Росії стає дедалі більше і за даними деяких соціологічних служб становить уже близько 40%.

Правда, всі формальності дотримані. Міжнародні спостерігачі визнали вибори такими, що відбулися, а розмови про «дрібних» порушеннях зайвий раз підтвердять, що все в порядку - російська демократія діє. Саме це дозволяє єдиноросам і сьогодні говорити про зростання демократії, свободи, і навіть плани коаліції з іншими фракціями в парламенті. Але зробить це російську Думу нарешті місцем для дискусій, чи вона остаточно перетвориться в місце її імітації, питання відкрите.

Роман Цимбалюк, власний кореспондент УНІАН в Москві

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Залишається тільки одне питання: чи надовго?
Але чи багато це значить?
Що зміниться тепер, коли ті ж яйця розклали по різних кошиках, ті ж гроші переклали з кишені брюк в кишеню піджака?
Чи зміниться від зміни місць сума доданків?