Видатні події, які відбулися в Одесі за 27 років незалежності
24 серпня 1991 Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України: "Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у зв'язку з державним переворотом в СРСР ...". За цей акт проголосували майже всі депутати - від націонал-радикалів до комуністів-ортодоксів. На наступний день Президія Верховної Ради України прийняла Постанову про тимчасове припинення діяльності КПУ. А 26 серпня була створена тимчасова комісія для перевірки діяльності посадових осіб, органів влади та управління, об'єднань і організацій у зв'язку з державним заколотом, що стався 19-21 серпня 1991 року. Виявлені документи довели безумовну причетність керівництва КПУ до безпосередньої підтримки Державного комітету з надзвичайних ситуацій (ДКНС). Цього року Україна відзначає 27-ту річницю незалежності. Depo.Одесса вирішив згадати, які знаменні події відбулися протягом цих років в Одесі і області.
1991 рік. 1 грудня відбувся Всеукраїнський референдум щодо проголошення незалежності України. В Одесі та області на голосування прийшли 75% жителів регіону. За проголошення незалежності проголосували 85,38%, проти - 11,6%. На той час головою Одеської облради був Руслан Боделан, а Одеська міськрада і виконком міськради очолював Валентин Симоненко.
1992 рік. 24 березня міський голова Одеси Валентин Симоненко пішов зі свого поста заради того, щоб стати представником президента України в Одеській області. Головою міськради і міськвиконкому став Леонід Чернега.
1993 год. Після розвалу Союзу в Одесі починають будувати храми. У 1993 році відбулося освячення та закладення фундаменту нового храму на Гагарінському плато в Аркадії, будівництво якого закінчили в 1995 році. Також почалося будівництво храму Святителя Миколая на Морвокзалі, який освятили вже в наступному році.
На Морвокзалі побудували храм святителя Миколая / Фото: Одеський морський порт
1994 рік. У липні Одеським міським головою став Едуард Гурвіц, який очолював місто до 1998 року. Одесити досі згадують, як він ввів безкоштовний проїзд в міському електротранспорті для всіх без винятку. Також в цьому році Одеса святкувала 200 років з дня заснування міста.
1 995 рік. Одеська міська рада ухвалила рішення про повернення деяким одеським вулицям історичних назв. Таким чином вулиця 1905 року став Тираспольської, Фрунзе - Балковской, Діда Трохима - Церковної ... Перейменування стосувалося і паркових зон: парк Леніна став називається Парком Перемоги, а парк Перемоги - ДЮКОВСЬКИЙ садом. Загалом тоді нові-старі назви отримали понад 80 вулиць і парків.
1996 год. Відкриття в Одесі "Будинку з ангелом" - Одеського дитячого реабілітаційного центру. З 2014 року центр носить ім'я свого засновника - Бориса Литвака.
1997 год. 21 квітня в Одесі вбили відомого кримінального авторитета Віктора Кулівар, більш відомого як Карабас. Віктор мав величезний авторитет не тільки в Одесі, але і по всьому СНД. Підпорядковував своїй волі як "злодіїв в законі", так і чиновників.
1998 год. Під час чергових виборів на посаду міського голови в Одесі стався виборча криза. Протистояння розгорнулося між Русланом Боделаном і Едуардом Гурвіцем. Сторони не соромилися нічого: в хід йшли залякування, замаху і навіть вбивства. Наприклад, вогнепальне поранення в лютому отримав голова міської ТВК Леонід Капелюшний. Через кілька днів після цієї події біля власного будинку викрали голови Жовтневого райвиконкому Ігоря Свободу. Згодом правоохоронці заявили, що його вбили, але тіло так і не знайшли. Тимчасово виконуючим обов'язки мера президент Леонід Кучма призначив Миколу Білоблоцького. Зрештою міським головою став Руслан Боделан.
1999 год. 1 квітня в Одесі відкрили пам'ятник "12-й стілець", який згодом став однією з найулюбленіших локацій туристів з різних куточків світу.
2000 рік. На початку травня місто сколихнула новина: в Одеській державній морській академії жорстоко вбили п'ятьох курсантів і ще одного поранили. Висувалися різні версії. Наприклад, за однією з них вбивство мало сексуальні, а точніше гомосексуальні причини. Саме ця версія і знайшла в подальшому підтвердження. Вбивць знайшли, їх провину довели і відправили за ґрати.
Ще одна подія, яка сталася в Одесі в той рік, - відкриття Будинку-музею імені Н.К Реріха.
2001 год. 1 квітня на Морвокзалі відкрили готель "Одеса". Будівництво викликало чимало суперечок: чимало одеситів вважають, що велика скляна будівля зіпсувало не тільки вид Морвокзалу, але і вид на море з Потьомкінських сходів. Зараз готель не працює.
Готель закрив собою вид на море Фото: Depo.Одесса
Також в цей рік завершили масштабне будівництво нафтопроводу "Одеса - Броди". Планувалося, що через трубу довжиною 674 км будуть перекачувати нафту з Одеси до міста Броди, що на Львівщині, а далі - в Європу. Плани планами, а на ділі все вийшло зовсім по іншому: його то запускали, то знову заморожували роботу.
Під час всеукраїнського перепису, яка також була проведена в 2001-му, з'ясувалося, що в Одесі проживають 1010,3 мільйона людей. За національним складом більшість одеситів, а саме 61,6%, - українці, росіяни становлять 29%. Відзначимо, що під час попереднього перепису, яка була проведена ще за радянських часів, в 1989 році в Одесі проживали 48,9% українців і 39,4% росіян.
2002 год. Одеська міська рада ухвалила рішення про створення в Одесі чотирьох районів, об'єднавши існуючі. Згідно з рішенням Одеської міської ради від 26 липня 2002 року, було встановлено новий адміністративно-територіальний поділ міста Одеси в складі чотирьох районів з приблизною чисельністю жителів понад 250 тисяч в кожному. Зокрема, Київський район з включенням в його межі частини територій колишніх Київського і Приморського районів; Малиновський район з включенням в його межі території колишнього Малиновського і частини територій колишніх Іллічівського, Київського і Центрального районів; Приморський район з включенням в його межі території колишнього Жовтневого району і частини територій Іллічівського, Ленінського, Приморського, Центрального районів; Суворовський район з включенням в його межі частини території колишнього Ленінського і території колишнього Суворовського районів. Такі кордону вступили в силу з 1 січня 2003 року.
2003 год. Одеська міськрада ухвалила Правила забудови міста. Одеські активісти згодом неодноразово підкреслювали, що документ порушується.
2004 рік. В Одесі встановили пам'ятник "Апельсину, що врятував Одесу", - один з найоригінальніших монументів міста. Після того, як на престол зійшов імператор Павло I, який мав важкі стосунки зі своєю матір'ю Катериною II, він почав закривати або ліквідувати її проекти. Серед ліквідованих виявився і проект будівництва порту і Одеси. Магістрат зібрався на нараду і викликався відправити царю посланника з клопотаннями і великим "подарунком" - трьома тисячами апельсинів. Саме ці події і стали керівництвом для створення пам'ятника.
Пам'ятник Апельсину, що врятував Одесу / Фото: Depo.Одесса
2005 рік. Мер Руслан Боделан утік на Росію, тому що проти нього завели кримінальну справу за зловживання службовим становищем. Але місто не залишилося без міського голови: на посаду мера взагалі без виборів, а тільки по простому рішенню районного судді був призначений Едуард Гурвіц, якому не вдалося довести свою перемогу в 1998 році. Тоді ж вперше депутатом Одеської міськради став Геннадій Труханов.
2006 рiк. У квітні Едуард Гурвіц був знову обраний міським головою Одеси. Одним з його головних досягнень під час цієї каденції вважається закупівля для міста 20 російських тролейбусів і ремонт доріг.
2007 рік. В Одесі відновили і встановили "Пам'ятник засновникам Одеси", який демонтували ще в 1920 році. В цілому відновлення пам'ятника викликало політичний конфлікт - ряд громадських організацій і тодішній президент України Віктор Ющенко виступали проти відновлення пам'ятника, аргументуючи свою позицію недоречністю монумента імператриці, яка розпустила Запорізьку Січ і, на думку багатьох, виступала "катом українського народу". В даний час це питання все також остаточно не вирішене: противники і прихильники російської імператриці бігають по судах, кричать в соцмережах, проте пам'ятник поки варто.
2008 рік. З приміщення Одеського музею західного і східного мистецтва вкрали єдину в Україні картину Караваджо "Взяття Христа під варту, або Поцілунок Іуди" розміром 134 на 172,5 см. Робота геніального художника оцінювалася в $ 100 мільйонів. В даний час картину знайшли і обіцяють реставрувати.
Картина Караваджо "Взяття Христа під варту, або Поцілунок Іуди" / Фото: EPA / UPG
2009 рік. 3 лютого Міжнародний суд ООН в Гаазі ухвалив рішення у багаторічному територіальній суперечці України та Румунії щодо острова Зміїний в Чорному морі. Таким чином цей острів законно тепер входить до складу Одеської області.
2010 рік. 16 липня відбувся перший Одеський міжнародний кінофестиваль. Програма кінофесту тоді включала 70 картин, а сам ОМКФ, за словами організаторів, відвідали 40 тисяч гостей. З того часу майже щороку влітку в Одесі зустрічаються кінематографісти і любителі кіно.
У листопаді мером Одеси був обраний Олексій Костусєв, який виступав за збереження і поширення в місті російської мови.
2011 рік. 19 листопада після чергової реконструкції в Одесі відкрили оновлений стадіон "Чорноморець".
2012 рік. 29 вересня в Одесі навпаки Одеської кіностудії встановили скульпутру Володимиру Висоцькому. Робота викликала багато суперечок, адже деякі шанувальники творчості барда зовсім по іншому уявляли собі майбутній пам'ятник.
Пам'ятник Володимиру Висоцькому в Одесі / Фото: odessa-life.od.ua
2013 рік Цей рік був дуже насиченим на події як в Україні, так і в Одесі. 21 листопада в Києві почалися масові протести через рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, які значно поширилися після силового розгону демонстрації вночі 30 листопада.
В цей час в Одесі прихильники євроінтеграції розбили наметове містечко на Думській площі, який в ніч на 24 листопада розгромили невідомі.
31 жовтня склав із себе повноваження міський голова Одеси Олексій Костусєв. Його місце зайняв секретар міськради Олег Бриндак.
8 листопада в Київ відкликали главу Одеської ОДА Едуарда Матвійчука, а замість нього призначили Миколу Скорика, який отримав в народі прізвисько "Коля-Блок". Так його назвали після того, як він замурував запасні входи в будівлю ОДА цементними блоками. Скорик таким чином вирішив захистити облдержадміністрацію від нападу.
2014. 2 травня в Одесі відбулися масові заворушення, під час яких загинули 48 осіб. На Куликовому полі під час пожежі в Будинку профспілок загинули 42 людини. Також в результаті стрілянини на Грецькій площі загинули шестеро людей. Цей день став чорним днем в історії Одеси. Однак одесити пишаються тим, що не пустили до Одеси "русскій мір" і відстояли місто.
Біля Будинку профспілок відбулося протистояння між патріотами і сепаратистами / Фото: Еpa
В цей же рік перемогу на виборах на посаду мера Одеси виграв Геннадій Труханов, якого звинувачують в симпатіях до Росії. Також в мережу неодноразово потрапляли документи, які нібито свідчать про його російському та грецькою громадянство. У той же час сам мер заперечує наявність у нього будь-якого громадянства крім українського.
2015 рік. Цей рік був дуже насиченим на події.
30 травня головою Одеської області призначили екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі. Ейфорія жителів регіону від призначення одіозного політика швидко розвіялася, так як найбільше, в чому він досяг успіху, був його власний піар. Разом з Саакашквілі в місто прийшла і його грузинська команда. Прокуратури Одеської області очолив Давид Сакварелідзе, а на чолі одеських правоохоронців став Гіоргі Лордкіпанідзе.
25 серпня в Одесі на зміну старій міліції прийшла нова поліція.
Також на Одещині в цьому році почалося будівництво і ремонт траси Одеса - Рені.
2016 рік. Багатим на події став і наступний рік. У квітні замість Давида Сакварелідзе головним прокурором Одеської області призначено Миколу Стоянова, який вже був прокурором області в 2014 році. Одеські активісти влаштували безстрокову акцію протесту проти назнанченія Стоянова.
Чи не втримався в кріслі і Михайло Саакашвілі, якого президент Петро Порошенко відсторонив від посади, а главою Одеської області був призначений колишній керівник ДП "Поліграф" Україна "" Максим Степанов. Слідом за грузинським політиком Одесу покинула і його команда.
2017 рік. В ніч з 15 на 16 вересня в Одесі в дитячому таборі "Вікторія" сталася пожежа, під час якого загинули три дитини. З того часу пройшов майже рік, а винні досі не покарані. Єдиний вирок, який оголосив суд, стосувався виховательки табору Наталії Цокур (Янчик), яка відповідала за пожежну безпеку. В даний час в СІЗО перебуває директор табору, інші обвинувачені сидять вдома. Судовий розгляд рухається дуже повільно.
Пожежа в дитячому таборі "Вікторія" забрав життя трьох дівчаток / Фото: Facebook / Владислав Балинський
2018 рік. До кінця року залишається ще чотири місяці, протягом яких можуть статися будь-які події. Однак, про що вже й зараз можна сказати, так це те, що 2018 став роком нападу на активістів. Від рук нападників постраждали колишній лідер "Правого сектора" Сергій Стерненко, лідер одеського осередку "Автомайдану" Віталій Устименко, "рухівець" Михайло Кузаконь і журналіст Григорій Козьма. Однак будемо сподіватися, що на приємні новини рік буде багатим. В цьому році в Одесу повинні надійти 47 білоруських тролейбусів, частина з яких вже прийшла в місто. В одеських вагоно-ремонтних майстерень фахівці збирають одеські трамваї, а зовсім скоро на схилах Приморського бульвару повинен відкритися Грецький парк.