Відносини України з Угорщиною і Польщею погіршуються, але вихід можливий

Чи почнуть мовні та історичні протиріччя домінувати над міркуваннями політичної та економічної доцільності у відносинах між нашими країнами?

Угорщина продовжує наполягати на зміні Закону України "Про освіту", зокрема, за статтею закону, в якій початкова шкільне навчання для всіх громадян України ведеться українською мовою.

Петер Сійярто, міністр закордонних справ Угорщини: "Борг угорської зовнішньої політики - захищати угорців, незалежно від того, де вони живуть".

Сийярто заявив, що Угорщина не скасує вето на участь України в роботі структур НАТО до тих пір, поки представники угорських громад Закарпаття не будуть допущені до роботи над поправками до законопроекту. Факт розробки урядового законопроекту, яким перехідний період імплементації мовної статті може бути продовжений з 2020 до 2023 року, МЗС Угорщини не влаштовує. Як і заява українських чиновників, що такі консультації проводяться і угорська громада Закарпаття в них бере участь.

Раніше через вето, накладеного Угорщиною, 14-15 лютого була скасована зустріч у рамках комісії Україна-НАТО. Також МЗС Угорщини звернувся до ОБСЄ із закликом ввести спостерігачів ОБСЄ в Закарпатську область.

Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг, коментуючи конфлікт, запропонував Україні в мовній політиці утримувати баланс між національними інтересами і інтересами національних меншин.

Йенс Столтенберг: "Я вітаю рекомендації Венеціанської комісії, закликаю Україну більш уважно ознайомитися з цими рекомендаціями, тому що там є можливе рішення цієї проблеми між Україною і Угорщиною".

Про це Столтенберг заявив на брифінгу, відповідаючи на питання українського журналіста (в запису - на 16-й хвилині - Ред.).

На думку генсека, прем'єр-міністру Угорщини Віктору Орбану і президенту України Петру Порошенко слід шукати шляхи врегулювання кризи саме в Рекомендації Венеціанської комісії.

Як раніше заявлялося офіційними особами України, рекомендації Венеціанської комісії щодо реалізації закону про освіту будуть враховані . Однак угорські ультиматуми не сприяють розвитку дружніх відносин.

Українсько-польські суперечності сьогодні зосереджені навколо поправок до Закону Польщі Про інститут національної пам'яті і змін в кримінальному кодексі, де введена кримінальна відповідальність за заперечення ролі УПА як пособників фашизму. І навколо відсутності дозволу України почати ексгумацію польських поховань на своїй території.

Як повідомили в канцелярії Президента Польщі, Анджей Дуда заявив, що розчарований результатами переговорів заступників прем'єр-міністрів України і Польщі Петра Глинського і Павла Розенка.

Анджей Дуда: "Питання ексгумації або питання з'ясування історичної правди є для нас фундаментальним елементом, коли мова йде про історичну пам'ять. Те, що на зустрічі в Польщі, ця тема не була піднята українською стороною, мене дуже розчарувало ".

Президент Польщі нагадав, що ця тема піднімалася на переговорах з президентом України Петром Порошенко в Харкові в грудні минулого року і під час телефонної розмови з українським колегою.

Prezydent Andrzej Duda: Jestem rozczarowany, że temat ekshumacji nie został podjęty przez stronę ukraińską.WIĘCEJ ➡ ...

Опубліковано Kancelaria Prezydenta RP 17 лютого 2018 р.

Відзначимо, що на відміну від Угорщини, Польща не заявляла про намір якимось чином вплинути на внутрішню політику України шляхом тиску через спільні міжнародні організації або через через НАТО і Європарламенту. І польський президент не вважає проблемні питання нерозв'язними.

Анджей Дуда: "Я не приховую, що розчарований і засмучений, але сподіваюся, що в майбутньому ми вийдемо з цього глухого кута".