Військовий бюджет Білорусі: куди витратити «крихти»?

Білорусі, як миротворця, армія схоже не потрібна. Саме такий висновок роблять військові експерти на тлі аналізу оборонних бюджетів країни попередніх років. Нагадаємо, що 18 грудня 2015 року в Республіці Білорусь за рекордно короткі терміни (за дві доби!) Був прийнятий бюджет на 2016 рік. І так як рік, що наступив обіцяє бути ще більш напруженим і важким для економіки, то численні аналітики cочлі за честь зануритися в підрахунки, кому і скільки перепаде з «засіків» держави в році, що наступив.

«Військово-політичний огляд» також оцінило військову складову бюджету. Проаналізувавши обсяг грошових асигнувань для потреб Міністерства оборони попередніх років, висновки виявилися не самими позитивними. Важливо відзначити, що за результатами дослідження була виведена наступна закономірність - обсяги фінансування останніх років постійно зростали, проте в перерахунку на іноземну валюту (долари США) знаходилися приблизно на одному рівні. Так, наприклад, фінансування потреб Міністерства оборони Білорусі в 2014 році склало 7,9 трлн. рублів, що в еквіваленті, на момент прийняття бюджету, становила 779,4 млн. доларів. Наступний 2015 рік показав позитивну динаміку збільшення бюджету в білоруських рублях, з 7,9 трлн. рублів, до 8,8 трлн. Однак в доларовому еквіваленті це було вже 746,1 млн.

Цікаво, що в 2016 році на потреби військового відомства було вироблені вже 10 трлн. рублів! Тільки ось знову ж, при перерахунку на долари (за курсом на кінець січня 2016) - ця сума перетворюється в скромні 540 млн. Цей показник, вже значно нижче, ніж навіть в сусідній Литві (574 млн. Євро), армія якої в чотири ( !) рази менше.

Разом з тим керівництво країн Балтії не шкодує виділяти додаткові кошти на придбання нового озброєння. Литва, Латвія, Естонія щорічно збільшують асигнування для власних збройних сил, здійснюють закупівлі нових радарів, бронетехніки, гаубиць, вертольотів, ПТРК і ПЗРК. На тлі нового оборонного бюджету Республіки Білорусь просто таки знущальним виглядає заява міністерства охорони краю Литви про закупівлю 88 німецьких бронетранспортерів «Boxer» на суму близько 400 млн. Євро (близько 8,5 трлн. Рублів).

Важливо підкреслити, що не відстають за цими ж показниками і інші наші сусіди. Так, бідна і воююча Україна заявила, що на військові потреби в поточному році буде витрачено більше 100 млрд. Гривень (трохи більше чотирьох млрд. Доларів), а військове відомство Польської Республіки в поточному році зможе розраховувати на рекордні для країни 8,9 млрд. дол.! Мабуть не дарма Міністр оборони Білорусі генерал-лейтенант Андрія Равка в одному зі своїх інтерв'ю національному телебаченню недвозначно визначив можливість виникнення потенційних загроз і викликів саме з боку Польщі.

Важливим фактором є і те, що керівництво НАТО в «добровільно-примусовому» порядку рекомендувало країнам-членам альянсу довести свої військові витрати до рівня 2% від ВВП. І все успішно до того прагнуть, а деякі, наприклад, Естонія, цей показник навіть перевищили (2,07%). Для порівняння, в 2015 році в Білорусі військовий бюджет становив близько 1% від ВВП, а в 2016, за прогнозами, складе і того менше - 0,8%.

Не важко порахувати, що ж все-таки може дозволити собі купити оборонне відомство Білорусі на виділені кошти. Тим більше, що військово-політичне керівництво країни заявляло про необхідність придбання нових літаків, ЗРК, РСЗВ «Полонез» і проведенні планової модернізації численних зразків озброєння.

І знову буде доречно згадати заяву Андрія Равкова про плани із закупівлі у Росії в 2016 літаків Як-130 і зенітних ракетних комплексів "Тор-М2». До того ж, влітку 2015 року стало відомо про підписання контракту між Міністерством оборони Білорусі і холдингом "Вертольоти Росії" на поставку в 2016 році шести військово-транспортних вертольотів Мі-8МТВ-5 російського виробництва.

Звернемося до цифр: чотири навчально-бойових Як-130 обійдуться оборонному бюджету приблизно в 60 млн. Сума угоди з холдингом "Вертольоти Росії" оцінюється в 100 млн. Доларів (по 15 млн. Доларів за машину). І все це - мінімальні, першочергові потреби для авіації. В результаті вже отримуємо суму майже в третину виділених коштів (160 млн. Доларів), без урахування покупки навіть одного нового сучасного винищувача, приблизна експортна вартість якого складає близько 50 млн.

Тепер розглянемо можливості білоруського оборонного відомства з придбання засобів ППО. За новий комплекс «Тор-М2» доведеться викласти близько двох мільйонів, а бажаний дивізіон обійдеться в 30 млн. Доларів. І, звичайно, було б просто непристойно не сказати про те, скільки може коштувати заповітний для Білорусі дивізіон С-400 (який включає в себе вісім пускових установок, центр управління, РЛС). Його вартість не мало не багато - 500 млн. Доларів, що становить практично весь бюджет білоруського військового відомства.

Так, є припущення, що в разі покупки, Росія трохи знизить ціни або дозволить відстрочку платежу. Але, тим не менше, для Білорусі, зараз, такі суми залишаються захмарними. Підводячи риску, можна сказати наступне - при такому фінансуванні оборонного сектора рано чи пізно постане питання: платити грошове забезпечення військовослужбовцям і годувати строковиків або купувати сучасну техніку.

Разом з тим цілком очевидно, що фінансування оборонного комплексу нашої країни і поруч не стояло з рівнем військових витрат країн-сусідів і наданої їм військової допомоги від Північноатлантичного альянсу. А це самим безпосереднім чином впливає на всі галузі в сфері забезпечення безпеки країни. До того ж не варто сподіватися і на допомогу Росії, як головного стратегічного військового партнера Білорусі, потрібно брати до уваги складається там економічне становище.

Виходячи з цього, Мінську необхідно самостійно вишукувати можливості для організації і налагодження власного озброєння, а також шукати нових партнерів. До них можна зарахувати і спільну з Китайською Народною Республікою розробку сучасної РСЗВ «Полонез» , І початок робіт з розробки і створення власних крилатих ракет , І формування нових, сучасних районів ППО Переходів та модернізації наявного озброєння. У доступній для огляду перспективі передбачається продовжити переоснащення армії країни сучасними видами озброєння і військової техніки, в тому числі і випущеними національними виробниками. Зокрема, апаратурою комплексного захисту літальних апаратів від високоточної зброї - бортовими комплексами «Сателіт» і «Талісман». Не виключається, що не без допомоги українських колег почнеться виробництво систем активного захисту «Заслін» і динамічного захисту «Ніж» для танків Т-72Б.

Головне, щоб всі ці проекти були доведені до логічного завершення, і не були перервані через проблеми з фінансуванням. Білорусь на світовій політичній арені 2015 року виступила чи не найголовнішим миротворцем, що принесло свої дивіденди. Однак, це не привід перестати «годувати» свою армію, інакше є ризик почати годувати чужу.