Влада знищила авторитет Нацбанку

фото from-ua.com

Б ізнес-лобісти розтоптали авторитет Національного банку. У четвер, 30 жовтня регулятор скасував основні обмеження на валютному ринку , Які були покликані зупинити відтік капіталу за кордон.

Тепер курс гривні до долара може продовжити вільне падіння. 15 гривень за долар? Не дивуйтесь.

Якщо керівництво НБУ прийняло таке рішення самостійно, залишається лише здивовано потиснути плечима. Але щось підказує, що регулятор не міг піти по шляху саморуйнування. Адже знявши ключові обмеження на виведення валюти з країни, йому доведеться шукати інші способи стабілізувати курс і зберегти резерви.

Тому саме логічне припущення звучить так: хтось вищий "натиснув" на керівництво Нацбанку.

Подія 30 жовтня буде підноситися як велика перемога демократії над авторитаризмом. Насправді, пишатися нічим і самому бізнесу.

Влада прилюдно дала зрозуміти, що не поважає Валерію Гонтареву як главу незалежної Нацбанку. Хоча, за нашою інформацією, вона намагалася не допустити скасування ограніченій.Во-перше, вся країна переконалася, що в Україні немає сильного центрального банку. Їм можуть маніпулювати всі: МВФ, уряд, президент, а тепер і бізнес через своїх лобістів. Нехай навіть регулятор був в чомусь неправий, але він - регулятор, і він повинен мати право наполягати на ті заходи, які він вважає потрібними в даній ситуації.

З цього моменту НБУ - це елемент уряду. Не зрозуміло, навіщо робити реформу Нацбанку, якщо основний її елемент - повна незалежність - уже не існує. Нацбанк можна скасувати, і на його місце повісити табличку "Фінансовий відділ Адміністрації президента". Або, в умовах парламентської республіки, "Відділ грошових операцій Кабінету міністрів".

По-друге, якось забута основна мета і завдання НБУ. А саме - підтримка стабільності цілого, навіть на шкоду якійсь частині економіки. Зі скасуванням обмежень на виведення капіталу, Нацбанк розписався у власній безпорадності.

Валерія Гонтарєва не змогла відстояти позицію Нацбанку. І тим самим в черговий раз довела слабкість НБУ. Виходить, правильно, що населення продовжує бігти від українських банків як чорт від ладану. Це вже тривожний сигнал для бізнесу, якому все таки не можна без нормально працюючих банків.

Два місяці облоги

Слід відрізняти справедливі претензії бізнесу до НБУ від продавлювання власних інтересів.

У рішеннях Нацбанку дійсно багато спірних моментів. Наприклад, багаторазове стягнення пенсійного збору з валютних операцій або штучне підтримання режиму кількох курсів. Це коли офіційно в Україні долар коштує 13 гривень, і президент розповідає про стабілізацію курсу. Але весь бізнес працює за курсом 14-14,5 грн, і вже давно заклав у свої ціни орієнтир 15.

Ось, наприклад, за яким курсом стягує плату за свої послуги посольство США. 14 гривень за долар. Ніяких загравань з владою України.

Нижче ми наведемо приклади дійсно справедливих закидів на адресу НБУ. Такі зауваження регулятор обов'язково повинен враховувати, тонко налаштовуючи власну політику.

Але є й інші речі. Аж до початку осені з України буквально бив капітал, який хотів врятуватися втечею подалі від війни і невизначеності. Мільярди доларів покидали нашу країну за контрактами з авансовими платежами або з оплатою без ввезення товару на територію країни. Були й інші добре знайомі нашому бізнесу схеми.

29 серпня регулятор прийняв постанову №540, яке ставило потужний заборона на такі операції. Майже одночасно він почав валютні аукціони і масові перевірки банків і обмінних пунктів. Тільки після цього, за великим рахунком, курс національної української валюти перестав хаотично коливатися, і більш-менш щільно завмер на позначці 14 гривень за долар.

Далі почалася довга боротьба лобістів від бізнесу з введеними обмеженнями. І ось, 30 жовтня НБУ зняв обмеження на перерахування за кордон грошей без ввезення товару на територію України і виплату дивідендів за кордон.

Дорога до масового відтоку капіталу знову відкрита. З усіма наслідками, що випливають.

Як назрівало невдоволення бізнесу

Бізнес був дуже незадоволений серією постанов правління Нацбанку про врегулювання ситуації на валютному ринку - №515, №591 і №626.

Цими документами регулятор поступово ввів тимчасові обмеження на продаж валюти і банківських металів, і заборонив здійснення платежів за імпортними операціями без ввезення товару на територію України.

Введено було ще одне обмеження - на здійснення валютних платежів за імпортними договорами, згідно з якими продукція була ввезена на територію України і пройшла митне оформлення на підставі ввізного декларації, якщо дата оформлення цієї декларації перевищує 180 днів.

Бізнес ці обмеження принципово не влаштовували. За останні пару місяців підприємці написали в Нацбанк безліч звернень з вимогою скасувати обмеження, однак відповіді так і не отримали. Мовчання Нацбанку служило своєрідною "червоною ганчіркою", яка ще більше нагнітати обстановку.

У неформальній обстановці представники регулятора обіцяли подумати або ж внести поправки в згадані постанови. На практиці ж цього не відбувалося.

У розмовах щодо керівництва НБУ бізнесмени все частіше вживали слово "непрофесіоналізм" і нецензурну лексику, акцентуючи на тому, що жодне з цих постанов не було погоджено з бізнес-середовищем.

Втім, упертість регулятора можна пояснити і по-іншому. Піддатися на вмовляння бізнесу означало, що НБУ власноруч спровокував би черговий стрибок валютного курсу. Тому в приватних розмовах аналітики не виключали песимістичний варіант: НБУ не тільки зберіг би обмеження, але і продовжив би їх, щоб не допустити чергового витка девальвації.

Що або хто втрутився в ситуацію, нам невідомо. Ще пару днів назад на понеділок 3 листопада планувалася робоча зустріч керівництва Нацбанку з підприємцями. Бізнес гадав, який із трьох варіантів спрацює: обмеження будуть зняті, в них будуть внесені поправки, або все залишиться як є.

Швидше за все, не обійшлося без Міжнародного валютного фонду. Глава НБУ Валерія Гонтарєва напередодні заявила, що Національний банк розглядає можливість зняття окремих обмежень на валютному ринку.

Тоді ж вона проговорилася, що велася дискусія з МВФ щодо скасування окремих обмежень, передбачених постановою № 591.

"Ми ведемо постійний діалог з банками, і готові до зняття окремих обмежень на валютному ринку, які перешкоджають нормальній економічній діяльності. Також ми очікуємо стабілізації економічної ситуації, а отже, і поетапної їх скасування", - заявила Гонтарєва.

У свою чергу, Голова представництва Міжнародного валютного фонду в Україні Жером Ваше заявив в інтерв'ю "Європейської правді" про те, що МВФ "оцінює ситуацію реально, і тому погодився на збереження деяких обмежень".

Проте Фонд очікував від регулятора графіка скасування цих обмежень. Але керівництво НБУ вирішило не зволікати. Або йому сказали не тягнути.

Проблеми по наростаючій

Потрібно визнати, що разом зі схемами були перекриті механізми роботи реальних сумлінних підприємств. Тому легальний бізнес почав групуватися, обмінюватися інформацією, і звертатися не тільки до регулятора, але і в Адміністрацію президента, і до Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

Велися розмови про те, що як тільки сформується структура парламенту, слід написати звернення до комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності.

На початку останньої тижні жовтня 2014 року відбулися засідання Федерації роботодавців України і Торгово-промислової палати. Перша прийняла рішення подати на Нацбанк в суд , Якщо той не скасує дію своїх постанов протягом тижня. Друга - написати чергове звернення до президента та голови НБУ.

З цікавого - на президента покладалося все більше надій. У розмовах глава держави все частіше обговорювалося як основний адресант оскільки, за фактом, він єдиний, у кого є реальні важелі впливу на Нацбанк. Хоча якби НБУ був дійсно незалежним, а Україна сильною державою, Петро Порошенко зобов'язаний був би встати грудьми на захист регулятора. Навіть якщо той неправий. Бізнес не має права диктувати владі свою волю. Як мінімум тому, що він працює в своїх інтересах, а держава - в інтересах всієї країни.

Як зазвичай буває в таких ситуаціях, "схемщики" не висловлювали претензій до влади. Для лобіювання все частіше згадувалися реальні проблеми сумлінних підприємств. Вони описані в листах на ім'я голови Нацбанку. Загальна суть цих послань така: постанови НБУ блокують їх роботу і заганяють в збитки.

У розпорядженні ЕП виявилися листи деяких груп підприємців.

"Національним банком встановлюється обмеження на повернення в валюті іноземних інвестицій, які були зроблені офіційно. По суті, інвестор, який інвестував в українську компанію, не зможе отримати дивіденди" - пише глава Ради підприємців при Кабміні Леонід Козаченко.

За його словами, такі обмеження також суперечать нормам Цивільного і Господарського кодексів. "Клієнти фінансових установ, чиї права будуть таким чином обмежені, зможуть без особливих проблем отримати відповідне рішення суду, яке зобов'язує банк провести операцію, тому НБУ, приймаючи подібні обмеження, ще більше відлякує іноземних інвесторів" - стверджує Козаченко.

Справедливості заради, уточнимо пару моментів. Основними "інвесторами" в українську економіку є офшорні компанії самих же українських підприємців. А сплата дивідендів на адресу офшорів є цілком легальним механізмом виведення прибутку з країни. А значить, лист Козаченко - чистий лобізм деяких не цілком прозорих інтересів бізнесу.

А ось і більш реальні претензії. "Запроваджені НБУ норми, на наше переконання, приведуть до повної зупинки порядку 3500 підприємств, які займаються міжнародними перевезеннями, а це понад 100 тис осіб, які можуть залишитися без роботи" - йдеться в листі Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП).

Починаючи з 23 вересня, зазначалося в листі, банки не брали такі платежі - за договорами на заправку автомобілів по стар-картками паливом в іншій країні, за договорами з оплати дорожніх зборів за кордоном, за договорами лізингу автомобілів, які були ввезені за митною декларацією, дата оформлення якої перевищує 180 днів.

Дійсно, постанова №591 не враховувало специфіку міжнародних перевезень. Оператори дійсно регулярно несуть витрати за кордоном, до яких відносяться покупка палива, оплата за користування інфраструктурою, виплати добових водіям, ремонтні роботи, що становить близько 70% експлуатаційних витрат на рейс.

В окремих сегментах обмеження НБУ дійсно привели до непоправних наслідків.

"На сьогоднішній день повністю зупинена реєстрація нових медичних препаратів і перереєстрація вже добре зарекомендували вітчизняних засобів на зовнішніх ринках. Поступово це призведе до повної зупинки експорту вітчизняних медпрепаратів. Є ті ринки, завоювання яких варто було українським виробникам великих сил, будуть втрачені. Це означає , що наше місце швидко займуть конкуренти з інших країн ", - зазначила генеральний директор АТ" Лекхім "Тетяна Печаєва.

За її словами, за останній місяць жодне фармацевтичне підприємство не змогло зареєструвати свої медпрепарати.

"У свою чергу, високотехнологічні підприємства фактично позбавлені можливості платити за кордоном за інжинірингові та маркетингові роботи, закупівлю ІТ-послуг, ремонт виробничих ліній або їх частин. Також зазначена постанова дає нам лише право платити за транспортні витрати", - відзначає генеральний директор АТ " СКФ Україна "Володимир Цибульський.

За словами директора ТОВ "Укрімпекс Фарм" Сергія Марусенко, заборона проводити розрахунки по імпортних операціях без ввезення товару на територію України торкнувся в першу чергу малого та середнього бізнесу. Мова про компанії, які працюють зі своїми контрагентами за контрактами по передоплаті. Вони не могли її провести.

У компаній залишилися два шляхи - втрата контракту або вихід на чорний ринок. Також, за словами експерта, ця заборона торкнулася підприємств, які займаються реімпорту та реекспортом. Сьогодні підприємство без завезення товару в Україну не може провести будь-які оплати.

"Після введення в дію постанови Правління НБУ №626 виник штучний дефіцит банківських металів, як давальницької сировини, в результаті чого припиняють свою діяльність понад 200 ювелірних компаній, працівники яких йдуть у вимушені відпустки" - нарікав президент Союзу ювелірів в Україні Дмитро Видолоб.

За підрахунками заступника голови федерації роботодавців України Дмитра Олійника, подальша дія відповідних обмежень призвело б до зниження ВВП в цьому році на 2% (до 30 млрд грн).

Всі ці претензії дійсно були обгрунтовані. Але чи варто було заради них повністю скасовувати дію обмежень? Або просто потрібно було уточнити механізми контролю? Ось ключове питання.

Керівництво країни пішло по найпростішому шляху - просто прибрало найважливіші обмеження.

Чому НБУ позбувся підтримки?

Залишається загадкою, чому раптом Нацбанк схилили до такого рішення. Ще до недавніх пір були всі ознаки того, що Адміністрація президента підтримує НБУ, а уряд не втручається в його роботу.

У серпні НБУ ввів обов'язковий продаж 100% валютної виручки, як після дефолту 1998 року. Через місяць він зменшив норматив до 75%. Однак, бізнес просив знизити і цей поріг.

Як випливає з листування Ради підприємців при Кабміні з регулятором, НБУ на ці вимоги не погоджувався. Він посилався на право вводити тимчасові, до шести місяців, вимоги до продажу валютних надходжень. Таке право за регулятором закріплює закон про розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок (№5480).

Необхідність обмежень регулятор пояснив політичним напруженням і економічними проблемами, пов'язаними з проведенням АТО. Попросту, підприємства не хотіли продавати свою валюту, чекаючи посилення кризи, і з цієї "ощадливістю" потрібно якось боротися.

Більш детально з аргументацією регулятора можна ознайомитися в егопісьме.

В принципі, ситуацію розуміли в Адміністрації презідента.На звернення Федерації України в АП хоч і коротко, але все-таки відреагували. Чиновники висловили свою готовність "до напрацювання змін до постанови НБУ №591" .Що стосується необхідності, що означає делікатне "немає".

В процес втрутився і Міністерство економічного розвитку і торгівлі.

"З урахуванням резонансу, який отримали постанови Нацбанку, ми запропонували внести зміни до постанови регулятора хоча б щодо пріоритетних галузей економіки. Або ж розробити певний механізм, який дозволяв би здійснювати платежі за операціями, термін яких перевищив 180 днів після митного оформлення та за операціями без ввезення на територію України ", - сказав представник департаменту МЕРТ із зовнішньоекономічної діяльності Олександр Антоненко.

За його словами, на підписи в.о. міністра Валерія П'ятницького лежало звернення до Нацбанку. Однак, підкреслював чиновник, Нацбанк посилався на законодавчу базу - зокрема, на 99 ст. Конституції України, ст. 6 закону про Національний банк, згідно з якими втручання органів влади і посадових осіб у роботу Нацбанку не допускається.

Тобто, ще недавно Нацбанк дійсно був незалежним регулятором. І користувався підтримкою влади.

Що змінилося в розкладах влади, невідомо. Тільки скарг бізнесу і тільки втручання МВФ для такої різкої зміни поведінки явно недостатньо.

З логічних припущень, зіграв свою роль фактор виборів. Вони закінчилися, і можна трохи послабити регулювання валютного ринку. Досить для цього, щоб остаточно знищувати авторитет НБУ? Це питання до Петра Порошенка і Арсенію Яценюку, які зайняті "розпилом" повноважень замість управління державою.