Воєнний стан в Україні 2018 - що це таке - чи скасують вибори - комендантська година

Як уже повідомляли «ФАКТИ», президент України Петро Порошенко на засіданні РНБО, яке проходило в ніч на понеділок, 26 листопада, підтримав введення воєнного стану в Україні. У найближчі години Верховна Рада повинна зібратися на екстрене засідання і розглянути питання про введення воєнного стану строком на 60 днів.

Президент підкреслив, що Україна не збирається проводити наступальні операції, в тому числі на Донбасі. «Це не означає зміни положення на лінії розмежування в окремих районах Донецької та Луганської областей», - сказав Порошенко. Він також додав, що загальну мобілізацію поки не буде - збираються обмежитися військовим резервом першої черги, тобто ветеранами АТО. «Вже зараз ми отримали сотні дзвінків від учасників антитерористичної операції, від наших військових з приводу того, що вони пакують рюкзаки і готові виступати на оборону держави. Рішення не передбачає негайної мобілізації. Але буде проведена відповідна робота з резервом першої черги », - сказав Порошенко.

«ФАКТИ» розбиралися, що означає для громадян України введення воєнного стану.

У статті 1 Закону «Про правовий режим воєнного стану» говориться: «Воєнний стан - це особливий правовий режим, який вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень ».

Суть воєнного стану як особливого правового режиму - наділення надзвичайними повноваженнями в першу чергу військового командування (а потім уже - центральної і місцевої влади). І як зворотна реакція - обмеження закріплених в Конституції прав і свобод звичайних українців, а також прав і законних інтересів комерційних компаній, державних установ, комунальних підприємств і так далі.

Українське законодавство вимагає, щоб указ про введення воєнного стану містив конкретні терміни, коли особливий режим завершиться. На сьогодні закон про воєнний стан потрібно розглядати в першу чергу в зв'язці з новою версією закону про РНБО. Нагадаємо, в грудні 2014 року Верховна Рада проголосувала за нову редакцію закону «Про Раду національної безпеки і оборони», що наділяє секретаря РНБО Олександра Турчинова широкими повноваженнями.

Читайте також: Росію змусять пошкодувати про захоплення українських кораблів в Азовському морі, - Олексій Арестович

Процедура введення воєнного стану - це чотири кроки.

Крок № 1: Рада національної безпеки і оборони готує і подає президенту Петру Порошенко пропозицію ввести воєнний стан по всій Україні або на частині її території. Наприклад, на території Донецької та Луганської областей або півдні країни.

Крок № 2: Адміністрація президента оформляє рішення у вигляді указу глави держави, а президент підписує цей нормативний акт.

Крок № 3: депутати Верховної Ради протягом двох днів на своєму засіданні стверджують указ президента (для цього потрібно стандартна кількість в вигляді мінімум 226 голосів).

Крок № 4: відразу ж після затвердження в парламенті ЗМІ негайно публікують указ президента, після чого режим воєнного стану офіційно стартує.

Після введення воєнного стану деякі конституційні права громадян можуть бути порушені. Так, за наказом військового командування будь-якого громадянина можуть відправити для виконання трудової повинності. Наприклад - рити окопи або розбирати завали після вибухів. При цьому слід зауважити, оплата цієї праці встановлюється відповідно до українського законодавства.

Військові в будь-який момент зможуть зайняти ваш офіс, територію заводу, фабрики. Можуть без обмеження користуватися оргтехнікою, що належить підприємству, якщо військове командування вважатиме, що це необхідно для цілей оборони.

Забрати для військових потреб зможуть і будь-яке майно громадян. Наприклад, автомобіль. Не важливо, вантажний він або легковий. Якщо військове командування вважатиме, що транспортний засіб їм необхідно для виконання бойового завдання, то автомобіль вилучається. При цьому громадянин, у якого забирають авто, має право вимагати розписку. Також треба пам'ятати, що згідно зі статтею 23 Закону «Про правовий режим воєнного стану» власник вилученого майна має право вимагати у держави компенсацію в грошовому вираженні або у вигляді іншого майна, якщо таке можливо. Якщо ж, скажімо, автомобіль або ноутбук збереглися, то власник може зажадати їх повернення.

Радіоприймачі, телевізори, відеокамери, комп'ютери і ноутбуки, а також будь-які інші технічні засоби зв'язку можуть бути вилучені, якщо військові раптом порахують, що їх використання порушує вимоги воєнного стану.

У вашу квартиру або будинок можуть підселити військових. А офіс, в якому ви працюєте, - перетворити в військовий штаб. Це так звана військово-квартирна повинність.

На час воєнного стану забороняється внесення до Конституції України будь-яких змін. Також до закінчення термінів воєнного стану скасовуються будь-які вибори - від президентських, до виборів до місцевих рад. Забороняються будь-які страйки і мітинги. Втім, як уже встигла відзначити перший віце-спікер Ради Ірина Геращенко, введення військового стану не означає автоматичного скасування виборів. Нагадаємо, в березні 2019 року в Україні заплановано президентські вибори, а в жовтні - парламентські.

Крім того, на час дії воєнного стану військове командування отримує повноваження з контролю підприємств зв'язку, видавництв, телерадіоорганізацій та навіть театрів. Воно може використовувати радіостанції, телецентри і типографії для військових потреб і проведення роз'яснювальної роботи серед військ і цивільного населення.

Варто відзначити, під час засідання РНБО підкреслили, що всі банківські установи працюватимуть без перебоїв.

На території, на якій вводиться воєнний стан, також може бути введено нормоване забезпечення продуктами і ліками. Тобто можуть ввести спеціальні картки, за якими українці отримуватимуть товари першої необхідності.

В Україні може бути введена комендантська година. У певні години громадянам без особливого дозволу заборонять виходити на вулицю. Також РНБО і Генеральний штаб зможуть забороняти виїзд (в'їзд) з країни і обмежити пересування громадян по Україні.

Військове командування зможе піднімати питання про заборону діяльності політичних партій і громадських організацій, якщо вважатиме, що ті своєю діяльністю загрожують «суверенітету, національної безпеки України, її державній незалежності і територіальній цілісності, життю громадян».

Особливо слід звернути увагу на повноваження щодо заборони передачі інформації через комп'ютерні мережі, тобто в першу чергу через інтернет. А якщо врахувати, що принцип роботи інтернет-сайту - це як раз передача інформації, то така норма може торкнутися будь-якого ресурсу.

Воєнний стан може бути введено як на всій території держави, так і в окремих її місцевостях - це повинно бути чітко описано в президентському указі.

На відміну від надзвичайного стану, яке за українським законодавством не може тривати довше 60 днів, закон не встановлює максимальну тривалість воєнного стану. Однак в указі про його введення повинно бути сказано, на який саме час вводиться військовий стан.

Крім того, в указі президента повинен міститися вичерпний перелік прав і свобод людини і громадянина, який протягом дії воєнного стану буде обмежений.

Закон «Про правовий режим воєнного стану» передбачає і захист прав, обмежувати які навіть в таких важких обставинах забороняється. Йдеться, зокрема, про заборону тортур і принизливого поводження або покарання. Громадяни зберігають право на справедливий суд та правову допомогу. Їх не можна змушувати свідчити проти себе і проти рідних і близьких.

Нагадаємо, вранці 25 листопада Росія заблокувала прохід через Керченську протоку українському буксиру «Яни Капу» і двом катерам «Бердянськ» і «Нікополь». Росіяни перегородили фарватер під Кримським мостом танкером і навіть вдалися до тарану буксира прикордонним кораблем «Дон». Увечері того ж дня російські військові напали на них і захопили. Шестеро українських моряків були поранені. Двоє знаходяться у важкому стані. У полон потрапили 23 громадян України. Три кораблі ВМС України пришвартували в порту окупованого міста Керч.

Читайте нас в Telegram-каналі , Facebook і Twitter