Володимир Кудрявцев гине в Венесуелі

Російський спортсмен, інвалід I групи Володимир Кудрявцев більше п'яти років перебуває у венесуельській в'язниці в жахливих умовах за досить сумнівному приводу. Зараз йому потрібна термінова оперативна медична допомога. Однак ніяких спроб захистити власного громадянина або хоча б полегшити його долю російські чиновники не вживають.

Кудрявцев у в'язниці

Головний редактор "Правди.Ру" Інна Новікова запросила до студії доктора юридичних наук, член-кореспондента РАПН, почесного адвоката Росії Людмилу Костянтинівну Айвар і громадського діяча, юриста, блогера, керівника фонду "Батьківщина пам'ятає" Миколи Гастелло.

І.М .: Ми зібралися тут для того, щоб обговорити абсолютно конкретну ситуацію щодо людини, який зараз дуже потребує допомоги, це росіянин Володимир Кудрявцев. Котра зараз як і раніше, як і п'ять років тому знаходиться у венесуельській в'язниці. "Правда.ру" п'ять років тому з подачі Миколи Гастелло вже писала про цю обурливою, кричущу ситуацію.

Про це читайте в наших публікаціях:

Російський спортсмен-інвалід незаконно утримується у венесуельській в'язниці

"Правда.Ру" виступила. Що зроблено?

Російському спортсменові-інваліду відмовляють в повноцінному захисту на суді в Венесуелі

І.М .: Зараз ми випадково виявили, що віз і нині там і порушення так і тривають. Микола, розкажіть, будь ласка, тому що ви були в цій темі з самого-самого початку.

Н.Г .: П'ять років тому 25 квітня 2008 року Володимира був затриманий так званої Національною гвардією, це напіввійськові особисті підрозділи вже покійного Уго Чавеса. Перші три дні свого затримання Кудрявцев взагалі не пам'ятає, його довго і сильно били. Після цього він перебував в ув'язненні у в'язниці, в абсолютно жахливих умовах.

І.М .: Тут треба уточнити, що ця людина - інвалід першої групи, спортсмен, у минулому - парапланерист. А до Венесуели він приїхав на змагання з кайтсерфінгу.

Фото: AP

Кудрявцев в 2007 до травми

Н.Г. : Травму він отримав, коли був інструктором по параплані. Він врятував пасажира. Порвалися стропи, він ноги не прибрав і прийняв на себе весь удар, пасажир залишився неушкоджений. Потім було кілька операцій нейрохірургічних. Він до сих пір ходить тільки боком, практично приставним кроком. Так що люди, які його не знають, можуть подумати, що людина як мінімум дуже п'яний, хоча насправді це наслідки жахливих травм.

Тому, звичайно, він відразу привертав до себе увагу оточуючих. Біля стійки адміністратора готелю він діставав для чогось гроші - три тисячі доларів. І це помітили. Для Венесуели це дуже великі гроші. Там одного ув'язненого за триста доларів взагалі відпустили додому.

І.М .: Це була помилка - витягувати на очах у персоналу гроші.

Н.Г. : Взагалі ніде не треба гроші витягувати. Відповідно, Володимир був затриманий, кілька днів його били, потім протягом декількох місяців тривало слідство.

Після цього повідомили, що в його номері знайдений кілограм кокаїну. Притому що спортсмени тільки напередодні прилетіли з Парижа.

І.М .: Проходили всі пости митниці, огляди.

Н.Г. : Тут треба розуміти, що для Венесуели кілограм або півкілограма, або скільки-то кокаїну - це не дивно історія. Це одна з країн-виробників, постачальників кокаїну по всьому світу.

Більш того, можу вам сказати, що як тільки відбувається щось з іноземцями, треба бути завжди дуже обережним. Тому що для них будь-яке затримання іноземця - це хороший привід "поборотися" з наркомафією. Та й структури інших країн особливо втручатися не будуть. Тому що коли з'являється слово "наркотики", всі починають "давати задню", так називається, коли не хочуть втручатися.

І.М .: Ми теж багато про це писали. Ми зверталися, від імені "Правди.Ру" в МЗС, ми виходили на консула РФ в Весесуеле, ми виходили на департамент Латинської Америки в МЗС. І нічого. Тобто ми нічим не змогли допомогти Влдіміру. Наш консул після публікацій приїхав не до Володимира, а в тюрму. Почув про наркотики і пропав. Хоча не було навіть доказательтств того чиї це наркотики. У них, як це не дивно, немає обов'язкової практики брати відбитки пальців з знайдених наркотиків!

Н.Г. : Відбитки пальців! У суді не було СУДДІ, там два прокурора були, в суді. Суддя просто фізично не прийшов, зайнятий був в ту хвилину.

І.М .: А перекладач хоч був, адже засідання йшло не російською мовою?

Н.Г .: Був якийсь українець, який як з'ясувалося, теж не дуже-то розумів, про що йдеться. Отконсульства один раз представник приїжджав, Іто, коли "Правда.ру" високу активність проявляла. В цю хвилину консули з'являлися. Тоді довели навіть ситуацію до того що тотпосол, який був в Венесуелі, навіть ноту протесту в МЗС приніс, що не повідомила відразу про російського громадянина. Тобто тут, в Росії, створювали тиск, і вони змушені були так реагувати. Але найголовніше, якби він зізнався в тому, що у нього наркотики, він отримав би термін чотири роки. А так, як він продовжував стверджувати, що невинний - йому дали 9 років.

І.М .: А що, в Венесуелі прокурори можуть виносити рішення без судді?

Н.Г. : Формально не можуть. Більш того, якщо людина сидить без рішення суду два роки, згідно із законом Венесуели його повинні відпускати. А Кудрявцева засудили тільки через два роки. Тобто, взагалі-то він повинен був вийти, поїхати додому навіть з цих підстав. Нікого це не хвилює.

І.М .: При цьому в тюрмі, не годують. Ув'язнені повинні самі купувати їжу і воду!

Н.Г. : Зараз з ним сидить людина, начебто громадянин Литви, у якого півроку тому закінчився термін, і ніхто його не забирає. І вийти не може. Тому що навіть якщо термін закінчився, все одно суддя, який ним займається, повинен там щось проштампувати.

З приводу годують, не годують, взагалі не обговорюється, все тільки за гроші, навіть вода, їжа. Коли він туди тільки потрапив, він ще й по-іспанськи нічого не знав, і гроші у нього відібрали всі. Треба розуміти, що в'язниця складається з місцевих злочинців, і ми навіть непредсіавляем, який насправді в Венесуелі рівень злочинності.

Так ось, наприклад, в Каракасі щорічно 15 тисяч вбивств. Тисяч. Тобто в 10 разів більше, ніж в Москві було в самих бандитських 1993-1994 роках. При цьому місто, по-моєму, 3- мільйонний. У в'язниці люди зі зброєю знаходяться. У загальній камері, де Володимир перебував, питання виживання стояло дуже гостро. Його перевели, після наших зусиль визначених у в'язницю, де сидять поліцейські. Так там він не міг вийти нікуди, тому що до нього підійшли, приставили пістолет до голови і сказали, що за цей переклад потрібно заплатити, інакше ми тебе застрелимо. Це все відбувається на території, що охороняється.

І.М .: На змагання в 2008 році він поїхав відразу після операції. Йому вставили штир в хребет металевий, через півроку його повинні були витягнути і щось ще зробити. І оскільки він залишився в цій в'язниці, то штирі так і залишилися.

Н.Г .: У нього важке дуже становище насправді зі здоров'ям. У нього постійно температура близько 40 градусів.

І.М .: Зараз виникла патова ситуація, у нього утворилася величезна пахова грижа в кілька кілограмів. Лікувати його нмікто не збирається. Він нікому не потрібний, ходити він не може, а наш консул на дзвінки не відповідає. Людмила Костянтинівна, щось можна зробити?

Л.А .: Безвихідних ситуацій не буває. Взагалі для мене, звичайно, не новина, що такі ситуації виникають з російськими громадянами і не тільки з тими, хто поїхав до Венесуели, та в будь-яку країну. І з нашими жінками, які заміж виходять за іноземців, теж історія не краще, правда без наркотиків іноді обходиться. У цій ситуації дивує факт того, що наш уряд, наша влада в особі консулів, в особі МЗС не діють. Адже він, Володимир, громадянин Росії. За Конституцією Російської Федерації, громадяни Росії знаходяться під захистом держави.

І.М .: Які ви слова хороші і правильні говорите.

Л.А .: Це в Конституції так написано. Не завжди це все виконується, на жаль, і зовсім незрозуміло, чому не відреагувало наше консульство. Для мене абсолютно незрозуміло, чому людина з обмеженими можливостями ні поміщений, наприклад, під домашній арешт в той самий готель. Я думаю, що знайти гроші для того, щоб оплачувати цю гостинцю, консульство теж могло б знайти. Це питання до консула, а взагалі він, що там робить. Він допомагає нашим компаніям розробляти родовища або він вирішує питання безвізового в'їзду, або він налагоджує відносини між державами. Адже його основне завдання - це завдання захищати наших громадян, які потрапляють, в тому числі і в такі, дуже важкі життєві ситуації за кордоном. У даній ситуації, я думаю, що, звичайно, нам з вами треба спільно, якщо наше консульство не реагує, МЗС мовчить, що ми можемо? Ми можемо тільки активізуватися для того, щоб змусити якось дотримуватися закону щодо громадянина Росії.

І.М .: Людмила Костянтинівна, п'ять років тому ми почали про це писати, багато було публікацій. Наші запити були. Покричали, покричали, були обурені, проголошували "доки". І все. Це закінчилося тим, що пройшов суд. На суді були два прокурораю. Редакції неофіційно сказали, що взагалі не лізьте, там наркотики. От скажіть мені, будь ласка, якщо у нашого громадянина знайшли ось такий жах, як наркотики, що, консульство каже "ну раз у тебе наркотики, то давай до побачення"?

Л.А .: Звичайно. У нас наші громадяни засуджуються і за інші злочини замежами території Російської Федерації страшнішими. Але ж держава наша вживає заходів, як депортація на батьківщину для відбування покарання. Або на червоній килимовій доріжці деяких зустрічають. Наша держава, піклуючись про наших громадян, має як мінімум зробити якісь заходи. У даній ситуації людина інвалід першої групи. Зрозуміло, людині потрібна допомога медична, людині потрібна допомога матеріальна. До речі, йому, як інваліду першої групи наша держава повинна платити пенсію, яку можна перенаправляти туди.

І.М .: Можна щось для нього зробити?

Л.А .: Я розумію людину, яка потрапила з кілограмом наркотиків, про який ніхто не знає, ніхто не чув, і то консульство відразу дізнається про те, що відносно нашого громадянина відбуваються якісь дії карабінерами, поліцією, ще якось то, гвардією або ще кимось. І консульство, природно, перше - це консул, друге - це перекладач, третє - це адвокат в обов'язковому порядку, якщо якісь процесуальні дії відбуваються. Я не думаю, що у них законодавство таким чином написано, що можна без суду і слідства людини закрити.

І.М .: Без слідства і судді!

Л.А .: Знаєте, Інна, я як юрист сприймаю ситуацію так. У нас є вирок щодо Володимира. І як рішення будь-якого нашого суду, яке набрало законної сили, ми приймаємо і для нас це закон, так і рішення їх суду, яке вступило в законну силу, ми можемо сказати, що де-юре такий вирок є. Де-юре йому призначили такий термін покарання. Дев'ять років для людини з такими обмеженими життєвими можливостями - це фактично смертний вирок.

Це зрозуміло, що людина з такими обмеженими життєвими здібностями не виживе в цій в'язниці, якщо буде залишений напризволяще.

І.М .: Так ось вижив, розумієте. П'ять років протримався!

Н.Г. : Перший раз після травми вижив, вдруге після травми. Це сила характеру, це сила духу. Це йому плюс, а не плюс нашому уряду, яке не піклувався про нього. Ми не можемо сказати, що нічого не робили, щось робили. Але, наскільки активно намагалися допомогти?

І.М .: Консул після публікації, заїжджав до керівництва в'язниці. Він з самим Володимиром не вважав за потрібне розмовляти.

Л.А .: На сьогоднішній день йому залишилося відбувати покарання одинадцять місяців. Росія може вийти з нотою про депортацію. Тобто, Генеральна прокуратура може просити повернути його, вірніше, направити його для доотбиванія покарання, оскільки у нас наркотики теж караються, згідно Кримінального кодексу, в Російську Федерацію. А там з урахуванням стану здоров'я звільнити його від подальшого відбування покарання, але як мінімум він буде вдома, він буде на батьківщині.

І.М .: Він боїться. Я з ним розмовляла, він боїться, тому що він говорить, що йому там присудили 9 років. Оскільки він у в'язниці працював, термін для людей, хто працює, він скорочується. Тому пройшло-то 5 років, йому дали 9 років. А йому, при обліку роботи, залишилося одинадцять місяців. Він каже: "якщо я приїду в Росію, то мені 4 роки ще додадуть". Він змушений буде відбувати ще. Микола, так чому все-таки цей жах з Кудрявцевим трапився?

Н.Г. : Перші 3-4 дні зрозуміло було, що вимагали гроші, намагалися отримати якісь суми за всю цю історію. Тобто тому, власне, не повідомляли звичайно в консульство. І коли зрозуміли, що грошей немає, як би, крім тих, що знайшли. Тоді кинули цю справу і воно саме уповільнених через два з гаком роки, рано чи пізно, дійшла до суду, як у нас кажуть. Тому чого там говорити? Ці 11 місяців, я теж не впевнений ...

І.М .: Людмила Костянтинівна, а як це все виглядає з юридичної точки зору?

Л.А. : Але це теж не факт, тому що це на розсуд судді, який не спадає на судовий процес. Адже в будь-якому випадку це має бути прийнято рішення. Я так розумію, що якусь апеляцію повторну вже марно.

І.М .: Там, ви розумієте, яка історія. Ви говорите, апеляції, всі ці звернення. А нікому робити, немає адвокатів, немає, жодного, ніде, ніколи не було.

Л.А. : Ну, російський адвокат не може практикувати на території іншої країни. Щось придумати, це виключно з боку нашого представництва там. З боку Міністерства закордонних справ. Якщо їх не розворушити, якщо їх не потрясти за грудки, не сказати "хлопці, там гине наш громадянин" ...

І.М .: Людина потребує термінової медичної допомоги, зараз.

Л.А .: Чи погодиться він там проходити цю медичну допомогу? І потім, вибачте, але за цю медичну допомогу потрібно платити. А хто буде платити? Консульство наше? Тоді вони повинні були вже давно створити йому інші умови.

У нас два виходи - або ехатьвВенесуелу і стирчати там, в консульстві, і консулаподгонять, або скинутися, зібрати гроші і відправити для того, щоб дати хабар. А якщо серйозно, у нас є договір з Венесуелою, у нас щільні і теплі відносини. У нас навіть візовий режим скасували, ми тепер можемо туди-сюди кататися.

І.М .: Отже. Що ми можемо зробити, які дії передбачені законом безвідносно до тих кошмарним історіям, умовам, які там є.

Л.А. : Якщо МЗС не реагує, Генеральна прокуратура у нас наглядає орган за всіма, в тому числі і державними структурами. Тому Генеральна прокуратура, з точки зору своїх повноважень, може звернутися в МЗС і сказати "хлопці, а чому таке відбувається, порушення закону стосовно громадянина Російської Федерації. Ви не бачите? До вас не писали, до вас не зверталися, давайте-ка перевіримо , що там взагалі відбувається ". Тому ось три шляхи спрямування, тобто це через Міністерство закордонних справ, консульство і МЗС і Генеральна прокуратура і, природно, активність тих людей, які хочуть йому допомогти.

І.М .: Підготували три звернення, відправили їх з кур'єрською поштою, поставили печатку від нас. І що? Протягом місяця ми чекаємо відповіді, а у нього температура 40 і величезна грижа!

Л.А. : Якщо не дай бог з ним щось трапиться, це будуть претензії вже до наших державних структур, якщо вони своєчасно не вживуть заходів для порятунку нашого ж громадянина. Я розумію, що якщо не дай бог з ним щось трапиться, вже не за кого буде боротися. Але в даній ситуації кожен чиновник подумає, а раптом щось трапиться, а раптом мені потім доведеться нести відповідальність, а раптом потім "Правда.Ру" не заспокоїться і напише "а чому ви не вжили заходів для того, щоб врятувати громадянина Російської Федерації , хороший він чи поганий, злочинець він чи ні, неважливо ". У нас, нам ніхто не потрібен, у нас скоро залишиться гола країна, у нас не буде ні вчених, ні талановитих людей, нікого. Нам що, все одно щодо наших громадян? Страшно за великим рахунком, ми ж не Венесуела, ми ж цивілізована держава, світська.

І.М .: А що може зробити сам Володимир Кудрявцев? Ось ми можемо дати йому якусь пораду?

Л.А.: Я не знаю, Наскільки для него це небезпечна, тому что ВІН же теж может звертатися в наше консульство зі свого боку. Як реагує керівництво Опис в'язниці тієї ж, в Якій ВІН відбуває наказание, если ВІН дзвонить або пише в консульство. Тобто ВІН зі свого боку повинен теж писати. Если у него є зв'язок, значить, ВІН винен нам розповісті про ті, коли ВІН направивши Цю заяву, коли воно надійшло, что Йому НЕ відповілі на Цю заяву. За великим рахунка, інформація в ЗМІ про ті, что відносно громадянина Російської Федерации порушується закон, вона винна мати Певної реакцію, реакцію з боку відповідніх відомств. Генеральний теж прокуратури, МЗС того ж, Міністерства юстиції того. Власне, более Нікого. Ось три інстанції, які ми можемо з вами закликати, зверніть увагу на біду цієї людини.

І.М .: Біда-то ще в тому, що таких людей і таких історій безліч. І насправді ми просимо, ось я звертаюся до наших читачів, просимо розповідати нам про цих ситуаціях, тому що ми дуже багато допомагали, ми дуже багато писали про самих різних історіях, хоча б ми можемо привернути увагу.

Н.Г. : Страшний висновок з цієї ситуації: поки ти не звернеш уваги на конкретну людину, у якого проблема виникла, будь то засуджений, будь то жінка, яка живе за кордоном, та хто завгодно, будь то дитина, ніхто не реагує.

Це не поставлено на основу, що якщо громадянин Росії, десь його права порушуються, держава повинна реагувати. Ще дуже важливо, що зараз стало можливо публічно говорити про це. Адже якщо ми заглянемо трішки назад, ми не могли б з вами ось так публічно зібратися і попросити про допомогу конкретній особі, з конкретною ситуацією.

І.М .: Наскільки складно на оптимістичній ноті закінчувати таку історію, я не уявляю. Я думаю, якщо ми хоч якось допоможемо людині, то маленьке добре діло зробимо в житті. Насправді, напевно, кожен повинен так взагалі ставитися. Якщо можеш допомогти, допоможи.

Л.А .: Ви дуже велику справу робите. Я захоплююся такими людьми, що ще хтось є, хто небайдужий. У суспільстві дуже багато ситуацій, коли вмираюча людина на вулиці залишається без допомоги тільки тому, що проходять повз і всі вважають, що це нижче їхньої гідності - підійти і допомогти.

Читайте найцікавіше в рубріці "Суспільство"