Володимир (Сабодан)

  1. Освіта
  2. Кар'єра священнослужителя
  3. архиєрейство
  4. Предстоятель УПЦ
  5. регалії

Освіта

Народився 23 листопада 1935 року в селі Марківці Летичівського району Хмельницької області. Ім'я в миру - Віктор Маркіянович Сабодан. У 1954 році, після закінчення середньої школи, вступив до Одеської духовної семінарії. У 1962-му закінчив Ленінградську духовну академію зі званням кандидата богослов'я. Магістр богослов'я. У 1979 році захистив в Московській духовній академії дисертацію "Екклезіологія у вітчизняному богослов'ї". Професор Московської духовної академії.

Має також світську юридичну освіту. Володіє французькою мовою.

Кар'єра священнослужителя

14 червня 1962 був присвячений в сан диякона, 15-го - в священика, 26 серпня прийняв чернечий постриг.

В Одеській духовній семінарії, куди був відправлений на викладацьку роботу, був помічником ректора, одночасно займаючи посаду секретаря Одеського єпархіального управління.

У 1965 році, після закінчення аспірантури при Московській духовній академії, призначений ректором Одеської духовної семінарії з возведенням в сан архімандрита.

архиєрейство

У 1966-му призначений заступником начальника Руської духовної місії в Єрусалимі, єпископом Звенигородським, вікарієм Московської єпархії, представником Російської православної церкви при Всесвітній раді церков у Женеві і настоятелем Женевської парафії на честь Різдва пресвятої Богородиці.

8 липня 1966 року в залі засідань Священного Синоду відбулося наречення в єпископа.

У 1968-му був призначений на Переяслав-Хмельницьку кафедру, ставши вікарним єпископом митрополита Київського і Галицького, Патріаршого екзарха України.

У 1969 році призначений на Чернігівську і Ніжинську кафедри з одночасним призначенням тимчасово керуючим Сумською єпархією.

З грудня 1970 року по квітень 1973 року - відповідальний редактор журналу екзархату України Православний вісник.

18 квітня 1973 року го призначений єпископом Дмітрієвським, вікарієм Московської єпархії, ректором Московських духовних академії і семінарії. У вересні того ж року возведений у сан архієпископа.

16 червня 1982 року призначений на Ростовську й Новочеркаську кафедру з возведенням у сан митрополита.

30 грудня 1987-го призначений керуючим справами Московської патріархії і постійним членом Священного синоду.

Предстоятель УПЦ

27 травня 1992 Архієрейським собором Української православної церкви обраний митрополитом Київським і всієї України, предстоятелем УПЦ. Російська православна церква закріпила за митрополитом Володимиром титул "Блаженніший" і право носіння двох панагій і предносіння Христа під час богослужінь.

У березні 1996-го обраний почесним головою міжнародного комітету при ООН з питань святкування 2000-річчя Різдва Христового. Також обрано дійсним членом міжнародної академії інформатизації (при екологічному та соціальному раді ООН).

30 жовтня 2011 митрополит Володимир був госпіталізований «з приводу ускладнень, що виникли на тлі основного захворювання - хвороби Паркінсона»

10 травня 2012 сайт УПЦ повідомив, що митрополит Володимир був виписаний з клініки, «стан Блаженнішого стабільний, дозволяє йому повернутися до роботи, брати участь у церковних заходах, зустрічах, громадському житті»

24 лютого 2014 року, з огляду на медично засвідченої неможливості виконання ним обов'язків предстоятеля УПЦ, Священний Синод Української Православної Церкви обрав митрополита Онуфрія (Березовського) місцеблюстителем Київської митрополичої кафедри; Синод ухвалив продовжити поминання митрополита Володимира як предстоятеля УПЦ.

У листопаді 2013 року Володимир звів свого секретаря свого секретаря архієпископа Переяслав-Хмельницького Олександра (Драбинко) в ранг митрополита.

24 лютого 2014 року на засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви під головуванням митрополита Одеського та Ізмаїльського Агафангела (Савіна) було заслухано інформацію керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського та Броварського Антонія Паканича) про стан здоров'я предстоятеля Української Православної Церкви на підставі рапорту митрополита Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра (Драбинко), відповідального перед Священним Синодом УПЦ за лікування предстоятеля УПЦ (на підставі п. 17 розділу IV Статуту про правлінні УПЦ) та прийнято рішення вибрати місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри (на підставі п. 14, розділу V Статуту про управління УПЦ) через неможливість за станом здоров'я митрополитом Володимиром управляти Українською Православною Церквою.

Митрополит Володимир є відомим проповідником, богословом і духовним письменником. Предстоятель Української Православної Церкви редагує найважливіші матеріали журналу «Православний вісник» і щомісячника «Вісник прес-служби Української Православної Церкви». З архіпастирським словом звертається до пастви у щотижневій телепрограмі «Православний світ» і щоденній «Православний календар». Пише вірші, багато з яких покладені на музику і стали українськими народними піснями.

5 липня 2014 року Володимир помер у віці 78 років після тривалої хвороби .

регалії

Герой України. Має високі нагороди Російської православної церкви і багатьох помісних православних церков.

посилання

25.06.2014