З чого починається міжнародний діловий етикет

Чим не догодив президенту Південної Кореї Білл Гейтс? Як зберіг обличчя Барак Обама перед імператором Японії? І чому всупереч гласу народу Ангела Меркель цілується з французькими президентами?

Що для вас діловий етикет? Це те, що слід неодмінно дотримуватися? Або «давайте обійдемося без церемоній»? Якщо ваша відповідь: «залежить від ситуації», то про яких ситуаціях йдеться? Росія - країна не просто контрастів. З одного боку ми любимо все західне, воно нам здається більш ефективним, з іншого боку нам притаманна східна задума і неквапливість. Росія - це країна загадка для багатьох експертів. Звідси і неоднозначне ставлення до простих речей. Наприклад, до таких як діловий етикет. У цій статті ми розглянемо як відрізняються деякі ділові манери і їхню соціальну значимість в різних частинах світу.

У сфері крос-культурної комунікації, тобто в контексті міжнародного співробітництва, значимість ділового етикету не варто недооцінювати. Ці правила поведінки допомагають бути ввічливими, проявити повагу і виглядати гідно. Правда, не скрізь. В одних країнах (наприклад, США) люди вважають, що вони можуть залишатися ввічливими, не дотримуючись ніякого етикету; в інших країнах (Японія, Китай) діловий етикет це строгі правила і навіть церемонії, порушення яких показує вас з невигідних сторін; в третіх країнах діловий етикет церемонією не є, але особливі манери є частиною ділової культури (Індія, Близький Схід, Італія, Латинська Америка).

Привітання

Згадайте, як ви зазвичай вітається з новими діловими знайомими? А як ви з ними вітається в другій, в третій раз, і

так далі? Рукостискання? - Ну, зрозуміло. Обійми? - Можливо ... Уклони? Поцілунки? - Ви шуткуєте? Не шуткую. Вам доведеться бути відкритим до будь-яких культурних примхам вашого іноземного партнера. Якщо ви думаєте, що рукостискання - це міжнародна форма вітання, яка прийнятна в усіх країнах, то ви лише майже праві. Це дійсно найбільш поширений варіант, «впізнаваний» усіма. Але вам слід пам'ятати ще дві речі: в арабських країнах і в Індії не варто ініціювати рукостискання з жінками, зробіть це тільки в тому випадку, якщо вони самі протягнуть вам руку. Друге: в культурах, де прийняті інші форми вітання і прощання, людям буде набагато приємніше, якщо ви відповісте їм взаємністю і зробите це охоче. Так, у Франції, Італії, Іспанії, Греції та інших середземноморських країнах, в Латинській Америці і арабських країнах практикуються обійми і поцілунки. Поцілують вас, обіймуть або просто потиснуть руку - залежить від ситуації.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель завжди охоче цілується з французькими президентами. Цей факт цікавий тим, що Німеччина це одна з найконсервативніших у світі країн в плані тілесних контактів і прояви найменшої інтимності на публіці. Німецька громадськість дуже негативно ставиться до такої поведінки Ангели Меркель, мовляв, не личить канцлеру Німеччини виявляти зайву ніжність до «цим жабником». І все ж це перший акт ділового етикету, який показує ваше тепле ставлення і сприяє зближенню між вже знайомими партнерами. Чим тепліше акт вітання або прощання, тим, значить, більше ви розташували до себе. Нещодавно в Греції ми з чоловіком зустрічалися з його колегою - керівником одного з відділень Світового банку в Афінах, з якою ми познайомилися незадовго до цього. З нами було ще двоє колег, яких вона не знала. Привітання було емоційним, але поцілувалася вона тільки з нами. Коли через півгодини бесіди ми покидали її офіс, перечоломкалися все. Як бачите, півгодинне знайомство - цілком уже достатня підстава для прояву теплоти (звичайно, якщо ви не сиділи весь час з дуже серйозним обличчям).

У далекосхідних країнах, особливо в Японії традиційним привітанням вважається уклін. Японці, звичайно, вже звикли до деяким західним манерам, і цілком відповідатимуть на рукостискання, якщо ви протягнете руку, але знову ж таки, якщо ви привітаєтеся по-японськи, то справите куди більш сприятливе враження. Причому тривалість і глибина поклону корелюють з глибиною поваги і залежать від обстановки. На вулицях Японії можна часто побачити двох застиглих у взаємному поклоні людей, і ніхто з них не може випрямитися першим, щоб не здатися недостатньо поважних. Це не означає, що вам треба завжди згинатися навпіл, щоб зробити комусь приємно, як, це зробив Барак Обама на зустрічі з японським імператором Акіхіто в 2009 році. У той час це теж викликало бурю емоцій з боку консервативних американських ЗМІ. Президента лаяли за те, що він упустив дипломатичне гідність керівника великих Сполучених Штатів. Однак цей жест був гідно прийнятий японською стороною, хоча місцеві над ним і сміялися, що уклін виявився занадто глибоким. В офіційній обстановці досить легкого поклону головою, який добре вдається нашому президенту Володимиру Путіну.

А ось Білл Гейтс дійсно наробив галасу в Південній Кореї навесні цього року, коли він привітав її президента Пак Кин Хе рукостисканням (який уже там уклін), в той час як його друга рука неформально відпочивала в кишені брюк. Чи треба пояснювати, що такий жест неприйнятний в азіатських країнах, де люди вірять, що недотримання етикету є серйозним сигналом неповаги.

візитки

Другий важливий аспект ділового етикету - це церемонія обміну візиток. На перший погляд це дуже простий акт, але на ділі він виявляється справжньою пасткою, в яку потрапляють люди, які не надають візиток належного значення. На своїх тренінгах я прошу учасників продемонструвати, як вони обмінюються візитками. Досить часто обмін виглядає як в буквальному сенсі обмін, іноді на візитки дивляться, ще рідше прагнуть знайти щось цікаве і зробити комплімент. Це, в общем-то, і є російський стиль обміну візитками. Він прекрасно підійде для обміну візитками з американцями, які також не надають їм особливого значення. Після отримання візитку можна відразу прибрати в кишеню, а випадкове її відсутність у вас нікого не збентежить. Без особливого ритуалу обмінюються візитками також в Канаді, Німеччині, Фінляндії, Швейцарії, в Латинській Америці і деяких інших країнах. Рекомендується мати на зворотному боці візитки переклад на мову відповідної країни. Тільки не нехтуйте дорогими професійними послугами перекладу, так як мова йде про ваш статус і імідж вашої компанії. Візиток, виконаних некомпетентним чином, - більшість в Росії! Я бачила безліч потворних за змістом і оформленням карток. А краще звернутися за допомогою безпосередньо до мене. Я допоможу оформити її відповідно до стандартів, що цікавить вас країни. Тому що в деяких країнах важливо обов'язково прописувати не лише посаду, а й наукові ступені, ступеня МБА, професійні регалії, як в Німеччині, Італії, Індії, наприклад. Для деяких культур буде важлива колірна гамма і наявність / відсутність певних символів.

Особливе значення мають візитки в країнах сходу. І не тільки самі візитки, але і те, як ви з ними звертаєтеся. Жителі цих країн вірять, що то, як ви обходитесь з візитками, символізує ваше ставлення до людей, з якими ви ними обмінюєтеся. Відсутність у вас візитки може бути розцінено, як недостатня зацікавленість у співпраці. На Близькому Сході, в Індії і Таїланді візитки, як і все інше, слід передавати і приймати правою рукою або двома руками, але ні в якому разі не лівої. У Китаї, Японії, В'єтнамі, Південній Кореї - завжди двома руками і з легким поклоном. Подаючи візитку, стежте, щоб вона була повернута правильної стороною у напрямку до погляду вашого партнера. Отримавши візитку, гарненько розгляньте її вміст, відзначте для себе титул, з яким вам якраз слід звертатися. Протилежна сторона буде також «збирати інформацію» з вашої картки. Має значення якість паперу, колір тексту і т.д. Не поспішайте прибирати отримані візитки куди подалі. Перейшовши за стіл переговорів, розкладіть їх перед собою. Не робіть на них ніяких позначок і не робіть над ними ніяких дій: чи не трусіть, що не крутите, зовсім не чіпайте. Один мій клієнт розповів про свій перший візит до партнерів в Китай. Зустріч на високому рівні, вже в менш формальній обстановці: сидять, випивають, курять. Раптом у нього попіл падає на стіл, він вистачає першу-ліпшу візитку і починає збирати їй попіл. Виявилося, що це була візитка китайця з найвищим рангом. Це стало зрозуміло з того, як він, власник візитки, почервонів від люті і залишив приміщення. Пізніше вони, звичайно, помирилися, але вам краще уникати такого попадання в халепу.

Привітання та обмін візитками - це тільки перші ходи в грі під назвою «діловий етикет». Крім цього в різних країнах відрізняється то, як люди звертаються один до одного - по імені; на прізвище з приставкою Mr./Ms. (У яких в багатьох країнах є свої аналоги); або з використанням професійних / академічних титулів. Японський диригент Мітіёші Інауе на питання одного з моїх колег-перекладачів як до нього краще звертатися, відповів: «Називайте мене просто Маестро». Є певні відмінності в манерах за столом, в манерах одягатися, в особливості дарування подарунків - все це традиційне розуміння етикету. Воно старо як світ. Є маса більш сучасних правил. Вам відомо, напевно, що розмовляти по мобільному телефону на зустрічі - поганий тон. Але мало хто знає, що не варто навіть викладати його на стіл. Ще одна новинка - відправляти «A thank you note» людям, з якими ви зустрічалися на їх запрошення, на наступний день після заходу.

Загалом, нюансів багато. І все ж діловий етикет допоможе вам тільки сісти за стіл переговорів з іноземцями. Щоб ваш контракт був підписаний, а співпраця виявилося успішним, вам будуть потрібні куди більш глибокі пізнання про культуру і тонке розуміння менталітету.

Опубліковано в жунрале National Business , Грудень 2013 роки (Єкатеринбург і регіони)

Що ще почитати?